Відповідь: Ти чи ви? Значить то мені так не пощастило (навчалась в банківському). Мабудь, в Франка все ж більше дотримуються якихось традицій.
Відповідь: Ти чи ви? а для мене оце кримівське "дєвушка" звучить якось фамільярно, коробить мене від нього. там само як від "жіночко" мороз по шкірі. Нічого проти не маю, коли до мене звертаються "дівчино" (переважно молоді чоловіки так звертаються), "пані", "панянко" (це таке наше галицьке, тащусь від нього
Відповідь: Ти чи ви? В нас на факультеті (ЛНУ) був лише один викладач, який звертався на "ти" до студентів. Так і попередив ще першого вересня, що не може змусити себе "викати" студентам, бо вони йому в онуки годяться. Правду кажучи, на фоні всіх решта трохи різало вухо до самого випуску. Ще приєднаюся до тих, хто забив би за "жіночку", а особливо "дєвушку". Особливо тішить, коли то продавці говорять. Як і те, що вони дозволяють собі "тикати" до "дєвушки", грр. Я люблю, щоб на "ви" і ім'я, якщо поверхнево знайомі, на "ти", якщо близько знайомі і безособово, коли незнайомі (в магазинах, транспорті і т.п.).
Відповідь: Ти чи ви? якщо я до незнайомої людини говорю "жіночко!"(навіть разом з прошу-перепрошую) , то 99,9% що я зібрала рештки свого терпіння і за крок до того, аби не сказати що ж я насправді думаю ( а в такі моменти я зазвичай думаю дуже багато), у всіх інших випадках звертаюсь через "пані", якщо людина незнайома, а якщо знаю як звати то через ім"я по-батькові. Коли була студенткою то всі , здається, звертались через "ви".
Відповідь: Ти чи ви? нагадалося мені. недавно хтось так до мене звернувся, то мене аж підкинуло. щось я себе слабо уявляю власне "жіночкою" звикла, що більше кажуть "дівчино" чи навіть "дівчинко", на крайній раз "пані". а " жіночко", то для мене як до старших(добряче дам а щодо "ти\Ви", то з незнайомими чи малознайомими людьми говорю на Ви, а вже по ситуації можу запропонувати перейти на "ти". мала випадок з студентами. прийшли до мене на практику 2 дівчинки, то чемно-гарно ми одне додного на Ви говорили. а наступного року прийшла одна з них за якимись паперами і давай мені "ти-кати". дуже то мені булдо неприємно. все ж має бути мінімальна субординація, я вважаю
Відповідь: Ти чи ви? та не субординація, а швидше рівень інтелегентності. Я сама чисто мліла від того "Ви" на першому курсі
Відповідь: Ти чи ви? А в мене от дилема змінила я роботу і мій теперішній начальник мій ровесник ( на рік старший)... Ну я привикла до всіх незнайомих мені людей, не залежно від віку, звертатись на Ви...то для мене якось комфортніше. Ну вже 3 місяці як я там працюю...вже всі більш-менш спрацювались, всі на ти...крім мене і того мого директора, ми і надалі на Ви. І чого то так вийшло...я все йому мірилась-мірилась сказати шоб на ти казав...але так і не наважилась...а тепер то вже якось незручно казати я б всерівно до нього на ви зверталась, то якось більш прийнятно для мене...а може він звертається до мене на ви бо хоче шоб я до нього на ви зверталась сама вже не знаю Надіслано від мого IdeaTab A3000-H, використовуючи Tapatalk
Відповідь: Ти чи ви? А в нас і в школі деякі вчителі звертались на "Ви" Для мене тикання неприпустиме: - в магазинах і т.д. Я - клієнт і в ціну включений сервіс та повага. - в навчальних закладах. На "ти" до мене говорили лише викладачі, з якими ми бачились і поза парами. Разом їздили на олімпіади, керівник диплому і т.д. - в он-лайн спілкуванні. Страшенно бісить, коли отак з порогу тикають. Питання не в віці. Питання в вихованні. Окрема "стаття" для мене, це коли приходить повідомлення від когось незнайомого на форумі (по оголошенню і т.п.) і без "Доброго дня!" чи "Привіт!". Навіть відповідати не хочеться...
Відповідь: Ти чи ви? Та я розумію і я б далі зверталась на ви...а шоб він до мене на ти...бо мені здається, шо оте викання трохи ускладнює спілкування. Надіслано від мого IdeaTab A3000-H, використовуючи Tapatalk
Відповідь: Ти чи ви? І в мене на роботі таке було – начальниця всього на кілька років старша за мене. Всі хто на фірмі працював вже давно (і були з нею +- одного віку) казали їй «ти», а я так і не змогла (все-таки начальство:confused, хоч вона кілька разів питалася «а чого ти до мене на «ви»?»
Відповідь: Ти чи ви? А в нас колись, коли наш співробітник дослужився до посади керівника відділу, в той ж день, коли його затвердили на нову посаду, зібрав весь колектив і попросив ніяких тикань з іменем в свою сторону, від тепер тільки на Ви і по-батькові. Вот так!
Відповідь: Ти чи ви? А я от на днях в маршрутці була заскочена: жінка звільнила місце, бо виходила, поряд стояла я і хлопчина років 27, я не хотіла сідати, а він до мене : ТИ сідаєш? Так було незвично і несприйнятно, бє...
Відповідь: Ти чи ви? Я теж цього не люблю.Для мене це дико і я відчуваю не повагу у свою сторону. Мені це страшно не подобається. Я наприклад до незнайомої людини звертаюся тільки на "Ви", і якщо вона дозволить то можна переходити на Ти. До керівників також звертаюся на Ви, так само і до людей які молодші від мене.
Відповідь: Ти чи ви? До не знайомих людей я теж привикла звертатися на Ви.Хоча є один знайомий,який доволі старший за мене.Він постійно ображається.чому я йому викаю..каже я що такий старий?А мені язик не повертається сказати до нього на Ти)
Відповідь: Ти чи ви? Я теж говорю на Ви, але якщо людина каже та говори до мене на ти, чого ти викаєш, мені всеодно якось важко до новоі людини звкнути казати на "ти"
Відповідь: Ти чи ви? Просто виховання в нас таке)Хоча з часом вже звикаєш до тої людини і легше перейти на" ти")
Відповідь: Ти чи ви? Мені здається, що все залежить від ситуації в якій ми знаходимося. Я от чогось не люблю, коли малознайомі люди мені "ТИкають". В колі друзів, знайомих будь-ласка, на ТИ! Ну і тут, звісно, також можна на ТИ! До батьків своїх, я теж зверталася на Ти. А моя подруга, виховує своїх дітей так, що они на Ви до них звертаються, і пояснює це тим, що в неї в сім"ї так заведено, що діти повинні поважати дорослих. Хоча, як на мене, то це не правильно. Можна говорити на Ви і зовсім не поважати людину. А можна на Ти і поваги мати "вагон)))"
Прийшла до нас в маленький колектив нова працівниця, яка формально э моэю підлеглою, але за роки я з деякими дівчатами з такою ж посадою здружилась і перейшла на ти. На п'ятий свій робочий день вона мені каже, давай перейдем на ти, бо ми майже однолітки, а я свідок эгови і у нас прийнято, що ми всі на ти незалежно від віку і всього решти. Я їй відповідаю, що виховувалась інакше і то буде порушувати мою зону комфорту. Сьогодні вона мені дзвонить по роботі і тикаэ, а я до неї на "ви". Передзвонила до іншої нашої дівчинки, а та каже, що останній цілий робочий день так було, але я була трохи в трансі мені якраз подзвонили, що бабуся померла і не помітила, бо спілкувалась на автоматі. Мною аж теліпаэ. Я дуже толерантна, але в цьому випадку мені та фамільярність виглядаэ хамством. Чи то така, блін, безпосередність?
Якщо тобі то не нра, спокійно ставиш співробітницю на місце, та й по всім. Не розумію того, в мене шеф був моїм однолітком (ну, не мій безпосередній, а такий шо над всіма нами), то я собі і в уяві не маю, шоби я до нього тикала, бо він з мого року. Був ще один хлопчина, котрий працював на рівні з нами, а потім його підвищили по посадіі, то ми самі питалися як до нього тепер маєм звертатися, то сказав так, як і зверталися до..., бо то смішно переходити на Ви, чи по батькові називати... А от нові люди вже йому викали. Ну, якось так. А в мене наступне. От є дівчата, котрі, вже мене і добре знають я прошу шо пора вже перейти на "ти", а нє, і далі викають і ніяк це не пояснюють. Мені тоді виглядає, що я вже така старушенція, шо до мене на "Ти" просто язик не повернеться. Мені буває важко перейти з Ви на Ти отак раптово, але коли людина просить, стараюсь і коли знову "викнулося", вибачаюсь і кажу, шо забулася і можу ше деякий час забуватись. Мене якось то попросила жіночка, віку моєї мами перейти до неї на "ти". Чесно, мені було трохи не зручно і не звично, але якщо людина сама так просить, не можу не погодитись. З часом звиклось, все нормально.)) А ще дивує, чи то дратує, коли ти був з людиною на Ти і тут вона починає тобі ні з того, ні сього Викати і ніяк це не пояснює. І шо то знадчить- не пойму. Виглядає ніби ставить на місце і панібрацтво закінчилось, чи шо. А, і ше згадала такий прикол, до цих пір смішно. Був в мене колись давним-давно каваляр набагато старший від мене і я до нього говорила на ВИ.І так майже 2 роки.))))
