Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Ох Жанна, Жанна, та шо в голові? Побачив симпатичну мамочку з дітками, спека, дітки дрібні. По доброті душевтій підвезти запропонував. Я колись як була ще вагітною, то щось мене хитнуло. Нє, мені зле не було, просто йшла, гав ловила, тай так вийшло. То біля мене джип зупинився і водій питав чи мені часом не зле, може мене кудись треба підвезти )))

 

Зараз по Львову заохочують і просять водіїв практикувати підвозити людей, якщо їм по дорозі - тих, хто на зупинках, чи просто є пішоходом чи кудись спішить

http://posydenky.lvivport.com/threads/jidemo-razom-abo-mozhemo-pidkinuti.57951/page-7#post-2177359

Мало хто таким користується у Львові як з боку водіїв так і пішоході, але може, хлопчина вирішив зробити добру справу - підкинути в місце призначення маму з двома дітьми.. А "Мама" використав, бо не обернувся язик назвати Вас "жіночкою" чи "дівчинкою"?? Та й що ж такого він "витворив" страшного?
Молодь, як ми знаємо, перша підтримує ініціативу.
Дай Бог, щоб наші діти жили у вільній країні, не боялись один одного і почувались безпечно в місті..

 

Не той випадок, точно кажу...)

Нічого страшного, просто залицятися до тьотки з двома дітьми якось трохи не мудро.

Якби він просто запропонував підвезти звичайним тоном, я б так про це не писала, або писала би про те який хлопчик молодець.
Ну, і куда мене везти, ми всього-навсього на травичці бавились з малюками не далеко від дому. То ж ясно шо ми нікуди не спішили. На тій травичці ще були мами з дітьми, тільки трошки дальше від нас, пішов би їм пропонувати.

--- дописи об"єднано, 6 Червень 2015 ---

Та дай Бог, але я б до не знайомого мужика в машину не сіла хоч би там що...

 

Я сідала і не раз Були декілька випадків, коли в наші "віддалені" Винники вже о 9-10 вечора неможливо було заїхати маршруткою. Зупинялись водії, питали кому в Винники, а я перша і сідала. Я знаю, що це інша ситуація, та все ж.
І самі ми підбирали людей в ті ж Винники. Пам'ятаю, одного разу їхали великим бусом зі села (я, тато, брат) пізно ввечері, годинка 11. Зупинились біля 28-го заводу, а людей тьма! То до нас підсіли мабуть з десять людей, тіснились в салоні, але доїхали
Ну але то таке, jalla видніше, яка була ситуація в неї.
Мої буденно-робочі вже минули (ура-ура! ), тепер можна трохи розслабитись і отримувати задоволення Попереду два чудових дні, планів немає абсолютно, але я чомусь переконана, що вихідні будуть прекрасними. От переконана й усе!
В середу купила полуницю, це здається вперше за надцять років, коли я не дочекалась своєї домашньої. Але цьогоріч мені можна Вчора мама подзвонила, потішила, що на грядці вже є пару стиглих полуниць, які тільки й чекають мого приїзду. Чую, що полунична тема для мене тільки розпочинається

 

Я мала випадок, коли ми ще жили за містом, тому зареклась собі ніколи-ніколи, краще пішки, краще вже не знаю як, але в машину до чужого хлопа нізащо..
Але погоджуюсь таким категорично перестрашеним не варто бути, просто то вже психологічне і напевно пожиттєве в мене так.

 

в мене в першу вагітність був випадок. животик в мене вже був гарненький, і якось йду я з мамою неподалік площі Ринок, а мені також якийсь хлопчина вручає рекламку і каже щось типу "приходьте, записуйтеся...". взяла я той папірець, а то рекламка на запис на танці на пілоні. ото я прибалділа на місці))) думаю, то була б екзотика
чи то хлопчина животика не помітив? чи то захотів пожартувати?словом ми з мамою ще довго сміялися
нині в нас врочистість- в дідуся 55років, йдемо на святковий обід в родинному колі
вчора вишивала до пів2 ночі, то сьогодні я "трошки" сонна. коханий на роботі, К скаче по дивані коло мене. здорова вже моя квіточка і то найбільша мега-супер-пупер врочистість. словом, все як завжди.
треба наварити-напекти, прибрати трохи, але то проза і її відкладу до післяобіду. най мені муж помагає, бо я не маю сили

і лінь мене поки що

гарних усім вихідних! не перепрацьовуйте дуже!

 

Та їм лиш би тих флаєрів пошвидше збутися, вони точно не розбираються шо, куда, для кого і для чого.)))
Мені раз дали листочок запрошення на дискотівку "кому за...". ледь додому добігла шоб в дзеркало подивитися.
Але там реально як цілий день настоїшся, то вже ніц не видиш, тільки руки-руки, котрі беруть/не беруть той листочок.

 

Пю вже другу чашку чаю, першу випила в 6. Ага, я так рано встаю - то доцька так рано піднімала, і я вже мусіла вставати, спочатку було важко звикнутися, тепер доня спить до восьмої, а я вже з 5 кручуся - не спиться мені, і головне почуваю себе мега бадьоро, не так як би спала до 10
Муж переплутав години, в результаті на роботу приїхав на годину раніше А я вже встигла і прибрати і суп зварити. Ще тре щось на друге зробити, але то потім, щоб було гаряче і свіже. На вечір мають бути гості. А ще в нас така спека, що здуріти можна, ще тіки ранок а вже +28 Ще планую вибрати тортик на ДН доціка, яка стоїть збоку, обнімає і каже : " Кохам цє!" полячка мала

 

Ранок під мегачудовим гаслом "Хай весь світ зачекає" доходить кінця. Поставила собі часову рамку до 10.50. Навіть не писала ніц- лінь. В обід прийду до вас, а зараз ще 10 законних хвилин мої!

 

Плавно перетікає в день з таким самим гаслом.
Попила кавусі на подвір*ї, провела чоловіка на роботу, потіскала кота, прилягла на пів години, полила вазонки, повишивала, зараз снідаю, потім знову кавуся і вишивання.
Час від часу до хати забігає стадо спраглих і голодних дітей, щось хапають з кухні і женуть далі грати футбол або бадмінтон, або колупатись в піску, або змагання на великах влаштовувати.
Два рази пробували мене вмовити на випічку, але я не ведусь.
Вчора так напрацювалась на городах, що сьогодні відпочиваю. Хоч і не все зробила, бо все на городі зробити неможливо, але наразі досить. Хоча... може прийде якесь натхнення і я ще щось там трошки поскубаю, але то не факт.
Муж дзвонить і перевіряє чи я часом не ломанулась на город, але я чемна, як каже не працювати, то я не буду, мене два рази просити не треба

Я вже так чекаю нашого празника. Так люблю той весь двіж, ууух! Короче, хочу випити, з*їсти пляцка празникового і потанцювати під живу музику до ранку

 

випити нє, а про весільні чи празникОві пляцки мрію вже кілька днів. але ніхто ся не женить і празник в селі аж в серпні. ех...
половина прози позаду- вимила підлоги і гору посуду, розморожую рибку.

 

А як я кричала на всі ДП, же пляцки і голубці + вино шукають вільні шлунки, то тииииша була. Всьо пляцки благополучно згамані веееликою ватагою дітисьок і мам. Нема і не просіть. Казали, що були смачнющі.

 

Суботній ранок пройшов непомітно і якось надто швидко. Малого вкладено, великого виправаджено з дому на будову, млинці напечено, салат наполовину готовий, буженину запекла ще в 6 ранку - в квартирі тропіки, варити, а особливо пекти в день нереально, тому стараюся готувати пізно-пізно або рано-рано. Мрію про село, прохолоду, вільний простір для дитини (сама від себе в шоці, бо більше тижня там не витримую) - ще тиждень-другий і відвезуть нас на "зелений туризм", до мами-бабусі-родинного дому. Завтра маленька (чи велика?) врочистіть - їдемо на пікнік-здибанку-зустріч від універу. Вийду між люди, хай чоловік похвалиться, яка в нього файна дружина Ну а шо? Малий буде в бабусі, а ми трохи подвіжуєм, молодість згадаєм Ще треба скласти список покупок і на базар-супермаркет чимчикувати (я без списку ніяк і ніколи, список і калькулятор моє всьо).
І ще, бачу моя дитина росте зовсім не встидливою - вчора так собі запримітив чужі бублики, і так до них рвався, що люди просто змушені були поділитися. Наглість - друге щастя, памятаймо про це!

 

А ми вчора мали таку файну врочистість, що не можу не похвалитися, гуляли на весіллі у моєї подружечки, натанцювались, наїлись (ну трохи і випили, не без того), заїли то всьо весільним тортиком і в 00:00 приперлися насилу додому.
Із прози, вчора вбралася в нове плаття і прилипла в ньому до фарби на лавочці, ну хто малює лавочки в переддень весілля??? і то біля ресторану, г-р-р...не сильно, але сьогодні вожуся по Вінниці як не буду казати хто, з цим платтям, одна хімчистка не взяла, а друга сказала в понеділок прийти, буде технолог, то скаже що робити. Сьогодні відчула гостру нехватку татка, завжди коли щось треба було чи вивести на тканині, чи не могла відіпрати дзвонила, а тато відразу мені пропорції того і того і все було гуд. Навіть не віриться, що його немає вже восьмий рік. Вчора дивлюсь на тата нареченої, а перед очима мій ( є дуже велика схожість). Та й таке, почала про врочистіть, а закінчила якось не на тій ноті, піду зроблю кави, доїм коровай і буду прибирати поки дітьо спить, та й спекти б щось на завтра не мішало, придивляюсь до карпатки з полуницею і сметанним кремом, як ся вдасть то відзвітую.

 

І таки були праві. В нас один бегемотик- то я!.
Маю повно врочистості: хвалили сусіди мої пляцки, Жаннине вино і смачний компот. Це раз.
Хата вціліла і успішно була підмарафєчина до приходу чоловіка- це два, голова не болить -це мега три(я, наївно, думала, що той празник пройшов так спокійно, а ні; все що не вийшло назовні аукнулось затяжним головним болем), нині пила каву і зрозуміла, що ще ранооо- це вже проза.
Ну і традиційно: хата вимита, дитина спати відіслана, їстоньки наварено, ще компот довариться і "прощавай, кухня". Може ще щавку зріжу і на зиму заготую, поки слімаки першими не добралися.
Файно так в хаті, прохолодно і тихо...Поки той елєктронік спить- балдію. Тре просити чоловіка, щоб басейн надув і водички напустив, бо вчора малий в душі годину бацькався. Хочу-хочу сонячні колектори, то ж можна зразу теплу воду в басейн лити. Але дорогі, зарази.
Йду з коліжанкою потринджу, бо вже нормально не пам*ятаю коли чулися, певно аж 4 дні тому. Непорядок .

 

нарешті я сюди добралася)))))
маю врочистість - перша трускавочка з грядки -мммммммммммм смакотиння))))) головне щоб до решти напівзелених слимачки не добралися швидше за мене)))
поприбирала вдома, потріпала постіль, зварила першого в тому році борщика з молодого буряка - від середи його хотіла - потішилася яка я гарна господинька)))
а тепер йду трохи повчуся собі) а погода - казочка) нарву потім півонів додому - най мені пааааахуть))))
всім цьом-цьом)))

 

В нас сьогодні мега позитивний день. Гуляли в парку культури на сімейному святі від чоловікової роботи. Яна з татом проходила квести, а ми з Владом тусили в басейні з м'ячиками і на батуті. Потім ще на машинках покатались і по мотузковому лабіринту полазили. Недавно приволоклись, готувати нема сили, то ж замовили суші і піцу, ждьомс

 

І ми там були! Може то Ваш малий на батуті з моїм сиділи, повзали, але не стрибали?

 

Ага, мабуть, там таких більше не було