В нас те саме((, за день може попроситись на горшок 1-2 рази, і все...далі мамині нерви, гора запісяних речей, коврів і т.д. І сварю її, деколи лупну по попі - реакції ноль.!!!
@lyanysya, не сваріть і не лупайте! Я своєму тупо, як робот, повторюю:" не можна пісяти на диван(це денний сон-99%обпісяний), треба на горщик. Колись так говорила про штанці- подіяло. Без підгузника тусуємось давно. Тепер почала на денний сон в трусиках класти. Десь місяці 2 вже, але люраємо 100%. Чекаю, працюю, сподіваюсь що через рік вже будемо сухі спати.
Отакого точно не варто робити - потім тільки ще більше буде пісяти. Маю знайомого хлопчика якого отим лупанням і криками довели до того що дитина какає тільки в штани в 4 роки. Варто просто пояснити і частіше спокійно пропонувати горщик. Ви забагато хочете від такої маленької дитини. Я до 2 років навіть не надіюся щоб сам просився - хочу навчити хоча б щоб пісяв на горщик коли я пропоную, бо поки і то не завжди вдається.
Я от вчора так поклала. Попісяв перед сном, заснув, я вийшла з кімнати. Через пів години чую - гуп, вбігаю. Мій малий посеред кімнати розлігся на ламінаті в величезній калюжі. Налюрив, потім там же послизнувся і впавЯк то можна було спати на ліжку, а впісятись на підлозі, для мене загадка Варіант, що сам встав, бо захотів в туалет відмітаю, бо на горщик не ходив ще ні разу. Таке враження, що він ще взагалі не розуміє для чого той горщик призначений.
То все від дитини залеже. Мій до горщику звик швидко. Але я себе морально готувала, що то все може закінчитися в один прекрасний день. Поки ще не закінчилось. А от пиття на сон з пляшечки, і підсос , з тої ж пляшки, - ну ніяк! П*є з горнятка- на сон має бути пляшка. І в день, коли чимось сильно засмучений- "дай компотику з пляшечки". Пробую щось пояснювати- ні в яку.
я чесно кажучи не напрягала дитину з пісянням під час сну. Була лінива я до того вставання вночі, постійного контролю "може то будити, щоб попісяв, бо час" і його не хотіла будити. Спав у памперсі до одного прекрасного дня, коли вночі сказав "мама, хочу пісяти". Я спросоння кажу "пісяй в памперс, ти ж в памперсі" , він далі "нє, хочу пісяти" і ми пішли на горщик. З того часу спимо без памперса і вночі сам каже, коли хоче.
Власне почалось з того, що нічний підгузок може бути у 50% сухий. А денний сон- 99% обпісяний. Парадокс.
Знаєте, якраз у віці вашого малого Аня теж не розуміла, що з ним робити. А вже через тиждень - пісяла на горщик! Я вже тут писала - якось так в один момент до неї дійшло, що ж мама хоче з тим горщиком. Денний сон спить без памперса. Коли впісюється - висмикую з-під дупи непромокайку, знімаю труси, підсос - і спить далі. Імовірність того, що впісяється вдень - 60%. Часом сухо. Не сварю, не прискіпуюсь, але і памперс не одягаю вже місяці зо 3, ото, мабуть, як почала пісяти в горщик, то через тиждень-два я почала її вкладати без памперса. Вночі пісяє. Спить у памперсі. Всього двічі був сухий памперс. Поки не планую знімати. Дівчата, не лупіть, за те, що дитина впісялась. Прийде "чудовий" час, коли дитині хочеться робити все наперекір (як в моєї зараз)... і буде гірше. Чим яскравішу реакцію дає мама - тим частіше дитина "чудить". Не раз спостерігала, як дітки +/- 2 роки навмисне пісяли на диван, чи на килим, щоб батьків позлити. Краще спокійно 125-ий раз за день пояснити, що пісяти треба на горщик... "зараз ти не встиг/встигла, але наступного разу обов*язково попісяєш на горщик"
Погоджуюсь, краще 150 раз повторити ніж 1 раз ляснути по дупці і звести нанівець усі старання. Згадалось мені, коли в мене був песик, він робив калюжки і всі знали, що не можна бити чи тикати носом, бо ще більше почне гадити, чому ж з дітьми мами не такі категоричні?
Ну моя старша десь місяць як перестала вночі пісяти (не в ліжко, а просто ходити в туалет). Мене вже то конкретно дістало, бо на фоні того, що молодша з 4 місяців спить без памперса і останні місяців 4 не прокидається на горшок взагалі, ті рейди в туалет зі старшою по 3 рази за ніч трафляли просто. Але я помітила, що вона на всі стреси-хвороби-нерви (а нервус вона ще той) реагує частим пісянням. От зараз вона стала якась спокійніша, хоч нічого не змінилося в обстановці, але пісяє в рази менше. Може просто переросла якийсь період в емоційному розвитку, але справді набагато легше без нічних прокидань. А вашій малій не може бути зимно вночі? Чи наприклад зменшити кількість випитого ввечері?
в нас з горщиком забастовка. К його ігнорує. десь в півтора року чудово сідала на горщик, коли я пропонувала і чемно пісяла. і ка-ка просилася. а вже з місяць-повний ігнор. питаю "хочеш пісяти?"-"ні-ні". якщо посаджу (, бо деколи і сідати не хоче), то посидить, ніц не зробить, а тоді за 5-10-15 хв маємо калюжу. було холодніше, то жалілася "моко"(мокро), а зараз деколи і уваги не звертає. я не сварюся, трохи присоромлюю типу "фу-фу, як негарно, мокро". мала стягує штани, шкарпетки, і в сухому йде далі бавитися. про сон без підгузка навіть ще не задумуюся, нам би хоч з денним пісянням розібратися. що цікаво, вона знає для чого горщик, що таке пісь-пісь і ка-ка. часто садить свої ляльки на горщики, всі пісяють, а Катруся ні
Не зимно. То все памперс винен, вона звикла, що в сні можна пісяти. Тепер просто чекаю, коли перестане. Зменшити кількість випитого не дуже можу. Я не уявляю, що треба робити, щоб не дати дитині пити, коли вона хоче. Іноді виходить задурити, але тільки іноді.
ми коли лягаємо спати таке враження, що дитина цілий день не пила бідна. Просить ще і ще, лежачи в ліжку. Але стараюсь не давати багато пити, заговорюю.
Хочу запитатись, чи хтось користувався надувними горщиками? До якої ваги їх використовують, і чи практичні? А то плануємо їхати на відпочинок, а мала зовсім не хоче ні на унітаз, ні на травичку, тільки влаштовує горщик.
Ми з малою користувались до трьох років, десь до 12 кг. малої. Далі він став нам непотрібен, тепер малого чекає. А на яку максимальну вагу розрахований не підкажу. Нам був дуже практичний. Займає мало місця в сумці, надувається швидко, миється легко, дитині на ньому зручно, не треба під кущики ходити, дупкою світити, місце шукати. Короч одні плюси, мінусів не знайшла.
А в мене таке питання. Наша донечка (2 р. 2 міс.) гарно пісяє до горщика і сама каже, коли хоче пісяти, а от какати до горщика відмовляється. Коли хоче какати, я пропоную горщик, а вона не хоче на нього сідати і каже, що боїться. Тоді я пропоную одягнути їй памперс чи навіть покакати до трусиків, а вона теж не хоче, каже, що до памперса і трусиків какати не можна. Взимку був період, коли дитина пісяла і какала до горщика (ще потім всім показувала, що вона зробила, і її за то хвалили). Хвилююся, щоб не почала стримуватися, коли хоче какати. Що робити в такій ситуації?
в кінці кінців то куди все ж какає? а неможливо розпитати, чого саме боїться? не було труднощів з каканням?
