Тань, мій деколи теж може щось отаке сказанути ))), але ж твій он як може, так й допомагає. Ти головне, не зривайся на малому. Мені дуже допомогла переосмислити власні вчинки й дії Сашка на них книжка "П'ять мов любови до дітей. Гері Чепмен, Рос Кемпбел". Дуже раджу.
я маю на увазі його відповідальність, гм, вклад в сім"ю. проситься в магазин -не вражає, а щотижня закупляти певні продукти, розраховувати гроші і тд - ну так. гроі дисциплінують,. м ну і ще мамі можу бути лінь по суботах, і він можу подбати за сніданок. і повага не буде за ваші слова - поважай мене, бо я мама, повага дуууже довго "росте", і тільки за дії
У мене не отаке сказанути, а таке, що вже навіть його пацани зауваження йому роблять: Як ти з мамою говориш??? Це постійно так, рідко - доброта. Коли йому щось треба то зі шкіри лізе. Нема поваги і всьо, і бачу ні до баб, ні до жінок...звідки ноги ростуть знаю...от як це викорінити, шукаю. А книгу почитаю..
Почитай обов"язково!! Вона мені як попала в руки - я доволі скептично була налаштована, але кардинально потім змінила свою думку.
А може пробувати йому більше наголошувати на тому що він вже великий і справжній чоловік і може тепер подбати про маму. А головне зробити так щоб він поважав в першу чергу себе, підняти його самооцінку. Бо приниження слабших (жінок, дівчат) - то спосіб самоствердитися. Бо мені здається що чоловіки які не шанують жінок, то все із серії "молодець проти овець, а проти молодця сам вівця" - впевнений у собі чоловік з нормальною самооцінкою ніколи не буде принижувати жінку для самоствердження. Так, давати важливі завдання, і звичайно хвалити і хвалити (по ділу звісно), підмічати і наголошувати йому на всіх його навіть найменших але дорослих, "справжніх чоловічих" вчинках. "Кнут" в цьому випадку лише погіршить ситуацію, бо ранить і так занижену самооцінку і захисна реакція в дитини буде ще сильнішою.
Дякую, завтра зранку почну, наприклад з такого: от згадую, як ти недавно гарно застелив ліжко, так по-дорослому. Чи можеш ти взяти на себе цю роботу робити щоранку поки я збираю нас до роботи: тебе до табору, а мене до своєї...і так далі --- дописи об"єднано, Jun 1, 2015 --- Або, наприклад, сказати..я хотіла зробити то чи то, але бачу бракне сил і потребую допомоги твоєї та не знаю чи ти маєш час зробити це за мене? .... --- дописи об"єднано, Jun 1, 2015 --- Вчора тільки просив у Бозі в церкві пробачення за свою поведінку, а сьогодні понесло по-новій...
Ага, типу того. І потім обов"язково похваліть "який ти в мене дорослий і самостійний, що б я без тебе робила, ти мені справді дуже допоміг", і не забувайте наголошувати на тому щоразу, кожен день - допоміг нести пакет з магазину "ой, мені так важко б самій було, а ти у мене такий сильний вже", зробив сніданок "дуже смачно, так приємно коли ти готуєш мені їсти"... Отак потихеньку, щодня. У чоловіків (і великих, і маленьких) від того прямо крила виростають і вони шукають нагоду ще раз догодити любимій жінці.
і детально і логічно обгрунтувати. , чому то має бути саме чоловіча участь. ем, а що, цілий день ліжко розстелене?
Стелить мама ліжко, але бувають винятки. Кульки носити, щось готувати він то любить. Він не цуряється ніякої роботи, буває в хаті ідеально, а він мама, мама що допомогти? Тато це називає ...вчиш дитину бути підкаблучником, щоб жінка на нього ноги звісила(((
От бачите, він хоче відчувати себе значимим і потрібним - дайте йому таку можливість Підкаблучник - то чоловік який не має своєї думки, а чоловік який допомагає жінці і робить їй приємно - то нормальний чоловік.
ага, а потім вийде, що люблять за сніданок і за пакети. формулювання - треба уважно підбирати, бо як він зможе поважати жінку, якщо він не буде бачити, що його робота впливає на настрій/красу і тд. молодець - то не то. стандартна відповідь - сама будь молодцем, народила, сама і розбирайся, я тут до чого. чого я маю робити твою роботу?
У нас таке раз проскочило з татової школи: твоє місце на кухні, то ти маєш робити, ти мені маєш принести, коли я сказав...мама опосля була дуже зла...ну дуже...більше такого не чула. Але то не значить, що память його стерла ті слова --- дописи об"єднано, Jun 1, 2015 --- а що то тоді????? прислухаюсь до всіх порад
Ау, ви чого. Куди дітей таким грузити? Відповідальність явно має бути по віку. Тут має бути приклад з боку. Бо ваші слова то як горохом об стіну. Вчаться на прикладах, а не на словах. У вас в батьківсткому домі з тим все ок? Частіше бувайте тоді там.
Тато помер три роки тому, львівський дідо пасивний. Приклад поваги до мами він має в хаті, спочатку ніби брав той приклад, а зара всьо, звик і розслабився. Вже і приклад йому недобрий(( Вірю, що терпіння і труд, ну і любов все перетруть, але щоб не у пенсійному віці то сталось
Ну, ясно що дитині варто завжди говорити просто без приводу що він найкращий хлопчик і мама його любить просто за те що він є. Ніхто ж не каже "помив посуд - молодець люблю, не помив - не люблю". А "дякую що допоміг, бо мамі вже дуже руки боліли нести самій" - що в цьому поганого? Плюс "отвлеченные" розмови (не "нравоучительні", а так поміж ділом) про те яким має бути чоловік - книжки, фільми (може про рицарів і прекрасних дам- не знаю чи сучасні діти таким захоплюються, у нашому дитинстві було актуально). Ну і так - гарний приклад у полі зору.
Дбати про маму має ТАТО. Щось зарано в такому віці про таке говорити. Дитина когось копіює та й все. Дивіться не добавтеся з таким.
Не в тему, але...мама, мені скучно, що робити? (за сьогоднішній цирк на всю Франка наказаний: без гаджетів), кажу почитай книгу. ЩО?????? я ж цілий перший клас читав...Канікули!!!! Кажу, хто багато читає, той більше знає....а він...ти це здерла з нашої пісеньки зі свята))))))))))))))))
Цитата з книги, яку я порекомендувала Тані(якщо закрити очі на тайм-аути, бо я проти такого грр, то книга супер): Звісно є моменти, коли це потрібно. Та це моменти, а не звичка. --- дописи об"єднано, Jun 2, 2015 --- Ну не його книги- буває))). В такому віці імхо дитина сама може знайти що йому ще цікаво окрім гаджетів. А їх я б на літо прикрутила.
? а що тут не по віку? рахувати не вміла? постояти пів год в черзі? чи до того ніколи не бачила, як оплачують? як супермаркеті дурницю купити - то може і вміє, як по ділу - то маленький. айяй. а потім до вступу в універ не готовий, до смерті батьків не готовий, до чого ще там не готують, бо зарано і краще дитині навіть про таке не знати?
