Аналізи, які можуть здати вагітні жінки! (але не мусять)

Дівчата, яка там має бути дієта перед здачею "пакету 25" (то по 2-му триместру здається)?

 

от я не розумію для чого назначати такі аналізи 50 на 50, це те саме для мене як визначення статі , або хлопчик або дівчинка, або є або нема ,щей не дешевий , у всіх звичайно різні сімейні доходи( а це теж дуже важливо, бо і так попереду витрат багато , вже мовчу про теперешні ціни) тому і ставлення у мене таке.
Я від своєї лікарки пояснення що це за аналіз ,для чого він чи маю я право відмовитись , не отримувала , просто виписала і йди... А про всі аспекти дізнаюсь вже з інтернету і то пофакту, бо з роботи біжу на ті аналізи(хоча мала б лікарка пояснювати чого і куда посилає, щоб я мала змогу обирати здавати чи ні) , а так нема у мене часу ще ночами читати про вагітність і права(напевно це мої проблеми, але я втому направда зелена)

 

Я запиталась, мені розказали

 

я запитала , то у відповідь почула то треба, всі здають, спитала скільки коштує?, у відповідь почула , я не знаю..там на місці вам скажутьі допобачення.Бо в коридорі ще повно пацієнтів , а то вже кінець моєї зміни. От така у мене лікарка...ніц не каже , тільки пише.

 

Я свою лікарку з ЖК запитувала про доцільність скринінгового аналізу. Вона написала мені скерування, мовлячи "Ну бажано здати".
Я скерування взяла, але на аналіз не пішла. Просто вірю, що все з нами гаразд.
І на першому УЗД в 11,5 тижнів Прокопчук сказала обов'язково сходити на скринінг, бо так краще.
Мені здається лікарі самі не можуть до кінця аргументовано пояснити навіщо здавати цей аналіз.

 

Про щеплення - вони можуть бути каталізатором таких процесів, які вам ніякі обстеження наперед не прорахують, тому це лотерея. Ну і скринінги не охоплюють всі можливі вади, як на те пішло, а якщо вже так підходити до підготовки до щеплень, то можна в принципі ж обстежити народжену дитину, напевно можна отримати справді достовірні результати, а не гадати про імовірності.
На рахунок грошей - то не питання грошей, бо більшість жінок платять за узд, за вітаміни, ще якісь препарати, які їм призначають, і скринінги не коштують якихось особливих грошей на тому фоні, просто мало того, що результат - це імовірність, так ще й грамотно його прочитати переважно не вміють, легше порадити переривання, якщо щось не так. Згідна, що трапляються однозначні випадки, коли і узд, і аналіз підтверджують результат, але більше неоднозначних. То як ставитись до того дослідження? Вже писала, що раніше на такі аналізи скеровували жінок, в яких на узд було не все добре, тоді воно доповнювало результат. Чи потрібно рутинно всім то здавати?

 

Розумієте, ми з Вами пишемо про скрінинг з різних боків. Я пишу що буде, якщо скрінинг допоможе виявити проблему (готовність, підвищена увага, попереджений - озброєний), Ви - що буде, якщо не виявить (ну то буде, як буде, як в лотереї).

Таки питання грошей і довіри до лікарів. Бо інакше я не розумію, чому купу аналізів на гемоглобін, глюкозу, різні інфекції, повторні аналізи на СНІД, гепатит, регулярно кров-сечу, і т. д., і т. п. що стосуються самої жінки під час вагітності здають без проблем, а те що стосується дитини - та ну його, то не потрібне, най ся діє Божа воля. Так ж результати усіх досліджень ймовірнісні, ніхто ж не рахує точну кількість кровяних тілець у вашій крові і білків у вашій сечі. А генетика то складна наука, що постійно розвивається, але то наука!

Мене оце й шокує, що практично у кожному дописі про скрінинг згадується і аборт. Що там у тому Львові відбувається ...

Та, ясне діло, кожен вирішує собі сам! Але було б логічно і чесно, якби кожен хто займає позицію - "ой я буду тільки переживати", і особливо перш ніж починати звинувачувати тих що роблять скрінинг у готовності до аборту спитати самих себе - а я особисто готова народити дитину з генетичними вадами? Запитання риторичне, хоча й цікаве. Для мене оце "я буду тільки переживати і нервуватися" дорівнює "я не готова до народження дитини з вадами".

І насамкінець. Я свою позицію висловила ясно ще у попередніх дописах. Звісно мені добре жити у країні з хорошим рівнем медицини, мати медичну страхівку і кожен раз переконуватися що лікарям таки можна довіряти. У Львові у мене можливо була б інша позиція. Ще раз повторюю - кожен робить те що вважає за потрібне. Я просто намагалася зрозуміти для себе позицію форуму у цьому питанні. Не зрозуміла.

 

так платять, але мене вони винесли під 900 грн, ті скринінги.... сам скринінг і ще додаткові якісь там визначення з щитовиткою... і ще чимось(хоч проблем з тим ніколи не мала), у мене це все було записано як скринінг! От я і здала , шок ціна Кожний звичайно міряє по своїй кишені, але для мене це гроші...

так без проблем ,бо вони робляться в звичайній поліклініці безкоштовно, повірте я б нічого не мала проти скринінгу , але не по таких цінах, нехай би їх теж робити в поліклініках...

ну тут не погоджусь, бо якщо всі аналізи в нормі , узд теж відповідає нормам , навіщо всіх гнати на той скринінг..., якби були хоч якісь порушення , тоді так , як додаткове обстеження якщо узедист має зауваження... а так виходить узд зроби 300 грн, плюс кринінги з тими додатковими аналізами 900 і пів ставки (зарплати) нема... Я не узагальнюю всіх , пишу за себе... нічого проти скринінгу немаю , але не потаких цінах.

 

Виявити допоможе. Усунути не допоможе. Тобто про проблему ви дізнаєтесь на кілька місяців швидше. Все. Є зміст? Для мене - ні.

Колись лежала в Охмадиті з малим, там познайомилась з подружжям. Мають двох дітей, старший їм дався дуже важко - виснажливі лікування, операції, невдачі... Але в "доскриніговий" період. Молодша - несподіванка, чудо, бо маму вважали однозначно безплідною. Вже в час усіх вищезгаданих досліджень. Лікарі казали переривати вагітність, бо дівчинка 100% з синдромом Дауна. Родичі теж схиляли до аборту. Тільки чоловік сказав : " То буде наш Даун"(с) і покінчив з дискусіями про аборт. Мама аж до пологів лежала і ревіла, впала в депресію. Народила чудову здорову дівчинку. Дуже кмітливу і красиву.
Я до того, що питання

напевно має іти в парі з питанням "а я готова зробити аборт? "
По іншому я не бачу жодного змісту в тих дослідженнях.

 

Скринінги визначають не тільки таку ваду як синдром Дауна, а й інші вади, які є несумісні з життям. Або яким якось можна зарадити, якщо на момент пологів бути готовими. Останнє, я думаю, найважливіше.

 

Спасибі. Тепер розумію набагато більше як за попередні три сторінки. А я думала усі аналізи платні. Принаймні так було у поліклініці, до якої я колись належала. Відповідно, люди не довіряли тим цифрам які там шкрябали і ходили в, на їх думку, надійніші платні лабораторії.

Звісно є! Є можливість підготуватися. Я підготовку до народження дитини уявляю собі трохи по-іншому ніж - накупив повзунів і найкрутішу на під'їзд калЯску ... і все, готово. Підготовку перш за все інформаційну, а до народження особливої дитини, з особливими потребами, тим більше. Стадію шоку краще пройти раніше, а не в післяродовий період з його зайнятістю, виснаженістю після родів і т. п. Заручитися підтримкою чоловіка, рідних, друзів. Знайти центри у яких можна сподіватися на допомогу. Знайти людей з аналогічною проблемою. Скласти план дій у критичних ситуаціях - що я робитиму, якщо у дитини будуть проблеми з годуванням, чи, скажімо, судоми, знати відповідні симптоми можливої проблеми. Знайти, якщо потрібно, відповідних спеціалістів. Знати які обстеження варто буде пройти вашій дитині одразу після народження. Деякі, до слова, як от наприклад МРТ під загальним наркозом, теж не цукор.

Я пишу "готова", у розумінні підготована, від слова "готуватися", у всіх розуміннях цього слова. Ви пишете, з точки зору, що ще крім як підготуватися можна зробити. Вловлюєте?

До слова, про аборт. Я особисто не осуджую тих, хто вирішив зробити аборт довідавшись про генетичні вади дитини. Осуджую лише тих, хто осуджує; Божі функції переймати на себе це якось вже занадто ... . Дай Бог, щоб ніхто не проходив через таке випробування. Але якби пройшов, розумів би краще.

 

Коли носиш дитину?

Я пишу з точки зору, що інформація отримана на три -п'ть місяців раніше зазвичай буває вирішальною тільки при готовності прийняти радикальне рішення.

 

А у чому різниця? Хіба дитина однаково не відчуває настрій мами і до і після народження. Час вагітності насамперед розглядаю як час підготовки, відповідальності, обережності, уважності, але не жаління себе, егоцентризму і нюняня.

З Вашого попереднього.

Так чого ревіла-то? Аж до пологів? ... Чоловік ж підтримав так, що кожен би хотів.

У маленької дитинки більше нікого нема на цілому світі, тільки мама може їй допомогти. Як у тій заїждженій фразі - справжня самотність, це коли тебе нема кому забрати з роддому (з точки зору малюка), а все інше то дурниці. Виревітися і готуватися.

 

Передається дитині і може зашкодити однозначно по різному.

Ви серйозно?

Люди бувають різні. От ви так однозначно рубаєте ніби ми всі піддаємось програмуванню, а стресам і депресіям нема місця в цьому світі. Є люди які від теоретичних переживань страждають більше ніж коли стикаються з практичними випробуваннями.

 

Безумовно, але рано чи пізно здоровий глузд має взяти гору над емоціями.

Ну, перша реакція на негативну новину (будь-яку) може бути яка завгодно.
Але ж ми говоримо про дорослих людей, правда?
Коли доросла (в ідеалі - зріла емоційно) людина (жінка) готується взяти відповідальність за окреме життя (своєї дитини).
Сльози не вирішують проблеми, а тільки допомагають врівноважити емоції.
А треба жити далі.
Можна і треба готуватися, і в першу чергу морально.

А відразу після пологів жінка ще більше неврівноважена емоційно через стиибки гормонів. Хіба шок буде менший? Припускаю, що наслідки можуть бути навіть важчі.

Мені здається, ви тут даремно сперечаєтеся, бо позиція у вас, дівчата, практично така сама, тільки підхід інший, кожен зі свого місця сидіння висловлюється.

 

Так. Бо я не розумію як можна проплакати пару місяців безперервно. Або Ви перебільшили не дуже відому Вам ситуацію, або бідолашна жінка дійсно ніяк не могла взяти себе в руки.

Я думаю Ваше оте "Ви серйозно?" особливо має "сподобатися" героїчним батькам, що виховують дитину Дауна в українському суспільстві. Бо ще одна причина негативного відношення до скрінингів є несприйняття українським суспільством "інших" дітей. Дітки з синдромом Дауна особливі і роблять життя своїх батьків особливим, і приносять не тільки негатив їм. Є дітки у набагато гірших ситуаціях, коли не можуть взагалі ходити, чи взагалі зупиняються у розвитку. І хотіла б я виправдати своїх співвітчизників злиднями і бідосею, але ж знаю, що не така вже й у багатьох бідося, просто така суспільна думка в Україні. Якщо десь у Німеччині сусід буде абсолютно нормально спілкуватися з сусідом скажімо Дауном, то у нас на жаль усе що можна почути - "ой, бідні ж ви бідні ..". Повірте, все на світі можна пережити, особливо якщо взяти себе в руки, усвідомити свою відповідальність дорослої тьотки і перестати себе жаліти.

Ні, я пробую показати що може бути і інша позиція, окрім "проревіла до самих родів".

Виговорююся я ..

 

До чого ця дискусія? Хто хоче-здає скринінги, хто не хоче-не здає. Вагітні, не витрачайте свої нерви на скринінгові суперечки

 

Дівчата, а вашим чоловікам дали направлення на здачу крові для вас?

 

А де Ви таке дороге здавали?

--- дописи об"єднано, May 26, 2015 ---

Мені ще ні, але я десь читала, що потрібно

 

мені видалось, що моєї позиції Ви не зрозуміли (можливо у Вас вже просто склався стійкий стереотип, щодо того, "як ставляться до скринінгів у Львові"). Я не говорю про готовніть до аборту чи народження хворої дитини -( це окреме надскладне моральне питання) я говорю лише про те, що скринінг показує лише імовірність. Розумієте, виходячи з теорії імовірності, кожній вагітній можна без усіляких аналізів одразу озвучити її шанси народити хвору дитину. Щоб не бути голослівною, наведу тут дані з брошурки про пренатальні скринінги, виданої австралійським урядом, яка попалась мені в пошуку (вибачайте, дівчата, що так багацько, але може якраз комусь та інформація буде цікавою):

Тут повністю: http://www.health.wa.gov.au/docreg/Education/Prevention/Genetics/HP3131_prenatal.pdf
"Скринінгові тести не дають нам однозначної відповіді, проте вони показують, які діти мають підвищений ризик. Результати можуть допомогти вам вирішити, чи ви хочете діагностичного тесту (це інвазивні методи - амніоцентез та ін.), який, однак, збільшує ризик викидня. Тому такі тести не призначаються рутинно.Якщо ви зробили скринінг, і Вам запропонували діагностичний тест, це Ваш вибір, проводити його чи ні.
Скринінги І чи ІІ триместру можуть допомогти Вам вирішити, чи хочете Ви діагностичного тесту. Робити обидва (і І і ІІ) скринінги - не рекомендується.
Що означають результати скринінгу?
Результати подаються як ризик чи шанс (імовірність), що дитина буде ураженою:
"Не підвищенний ризик" - шанс менш, ніж 1 з 300 (для синдрому Дауна, трисомій і дефектів нервової трубки. Різні вроджені дефекти все ж можуть бути присутні, але ризик низький.
"Підвищенний ризик - шанс більш, ніж 1 з 300. Тоді пропонується провести діагностичний тест: амніоцентез для визначення синдрому Дауна і ультразвук для визначення спіна біфіда.
Одна із 25 жінок (в І триместрі) і одна з 20 (в ІІ триместрі), що тестуються, потрапить в категорію "підвищенного ризику". Це не означає, що точно щось негаразд, але Ви можете розглянути можливість подальших діагностичних тестів.
Діагностичний тест:
Chorionic villus sampling та амніоцентез - ризик викидня менш, ніж 1 зі 100.
Ці тести визначають практично всі хромосомні аномалії, пов'язані з с.Дауна, і трисоміями. Нормальні результати означають, що в дитини немає синдрому Дауна, але не виключають всіх вроджених дефектів.
Ви можете бути невпевненими, робити чи ні пренатальний скринінг. Ось питання, розглянувши які, ви зможете визначитися:
- Чи хочете Ви знати , що в дитини синдром Дауна, трисомії чи дефекти нервової трубки до її народження?
- Що ви будете робити, якщо діагностичний тест покаже одну з цих патологій? Переривати вагітність? Чи хочете ви знати, щоб підготуватись до народження дитини з особливими потребами?
- як ця інформація повпливає на ваші почуття та почуття батька на протязі вагітності?
Поговоріть із Вашим лікарем перед тим, як вирішите, котрі, чи жоден з цих тестів є прийнятними для Вас."

Мені видається, що досить змістовно подана інформація (там ще є про те, що визначає узд, я вже то не зачіпала), об'єктивно, дається можливість зважено і обдумано прийняти рішення, з повагою до власного рішення людини, і з розумінням різної мотивації до проведення чи не проведення цих тестів. А в нас вміють на аналізи виписати скерування, нічого навіть не пояснивши, а коли приходить "трохи не такий" результат, то й не знають, як його інтерпретувати і що з тою вагітною робити. А алгоритм має бути продуманий від самого початку, інакше смисл тими скринінгами займатись?

та звичайно гроші, я намагалась пояснити, що (ну моя така думка), що коли я знаю заради чого я це роблю і що це потрібно - то знайдуться гроші, як, наприклад, на ті ж узд чи гормони щитовидки, не бідність є першопричиною такого ставлення до скринінгів - просто ні, бо дорого (хоча, не знаю, може хтось тільки цим керується).