Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Вони прекрасні! та звичайно, що то не просто їх пекти, я навіть боюсь пробувати, бо рецепт має набагато більше нюансів, ніж складників. А ваші такі красиві, вау! Я просто макаруни дуже люблю, але пробувала тільки зі Світу кави і так там і купую весь час. Більше ніде не беру, боюсь розчаруватись.

Вроді щось і хотіла написати ще, але вже навіть не знаю що. День як день, тягучий якийсь. Котлет зранку насмажила, малого на танці зводила і після обіду маринуюсь вдома.
А, ще була домашня йога - то відноситься до врочистості. Я вже здається писала, що балдію від тих вправ. Чому ми так пізно знайшли друг друга?

Ггг, чоловік пішов на пошуки зефіру (він його обожнює, я того не розумію, ніколи не любила зефір). Колись я йому купила білоруський зефір, і він тепер тільки такого хоче. Але я тільки один раз купила, ну, шоб не балувати. Хто любить зефір і ще не пробував той білоруський, то біля ринку Провесінь продає один дядечко - гурмани рекомендують.

 

tsiuma дякую, фотка з маронсами не моя, це я з нету стягла,щоб солодше було. На наступний раз свої виставлю, наразі вчуся, вони дуже смачні, але поки не такі ідеальні,щоб їх фоткати

я вже 3 рази їх пробую робити все є і спідничка і структура, тільки вони всі поки різні за формою, а це не професійно

Тому поки не будуть ідеальні,дотих пір не буду їх пекти на замовлення і фоткати
А в мене день відпочинку і макарунів, я за все життя стільки їх не з"їдала Поки вчусь доти і смакую,дивлюсь серіал і нічоооооооого не роблю, а то я вам скажу кайф!!!

 

Дівчата, майте совість!Слинки течуууть!Я макаруні готова їсти у любому вигляді, любій формі,аби були смачні. Завжди купувала в Опері Пассажі в кафешці на другому поверсі, а одного разу купила в магазині Темп на Грушевського-то було шо завгодно, але не макаруні.Буду чекати, коли будете пекти на замовлення!

 

Думаю скоро

 

Так-во, звітуюся - панамку вчора пошила, правда не встигла поки Влад спав

то точно "поспішиш - людей насмішиш" - так спішила що пришила поля навиворіт, довелося пороти і перешивати

, то ввечері посадила малого на 10 хв мультики дивитися і швиденько доробила. Клієнт задоволений, тепер чекаємо погоди щоб вигуляти і випробувати "в польових умовах"
Вчора день закінчився по-дурному - я так взлостилася на мужа що аж в "забила м би" сходила Зранку, все ще трохи зла поїхала собі в центр потинятися трохи саменька - не купила того що шукала, зате організувала собі врочистість - сходила в "Вероніку" і побалувала себе тістечком

то була моя міні-мрія, я стільки чула про той заклад і за 4 роки у Львові так і не була ні разу

.
Подобрівша повернулася додому і таки відпустила мужа на риболовлю. Вже дзвонив хвалився що вони на надувному матраці з рюкзаками і вудками Буг перепливали бо там "місце краще"Але ті хлопи як діти, чесне слово.
А вцілому день таки прозовий - малий злосний (напевно зуби лізуть) і я через те майже нічого корисного в хаті не встигла зробити.
А, ще одна врочистість - Влад вперше муху побачив, сидів на кухні хвилин 20 коментував "муха, дзі-дзіііі, лізе...о нема муха - хавався, нема... о, муха лізе, лізе!". Як мало дитині треба для щастя
...І знову проза - поки я тут писала мале порося облюрило мене разом з диваном

 

Я люблю, дуже-дуже. Це мабуть єдине моє солодке задоволення. Особливо мене приваблюють рожеві зефірки
В мене зараз такий жестяк твориться, що я сама в шоці. Привикла до руху скаженого, але такого вже давно не було.Вчора (п"ятниця) чоловік збирався в далеку дорогу. І, як завжди, все робиться в останній момент - застара я вже до такого екстриму. Замість того, щоб пригнати машину, на якій мав їхати, за день до виїзду, привіз в 6 ранку. Вигорнув весь хлам смердючий в ванній і я прала і сушила то все "плюшеве безобразіє" трохи в машинці, а трохи на вулиці. Збирала його манатлі, їжу, посуд і т.д. Від 6 ранку до 6 вечора - відкинула копита. Відпровадила його в далеку дорогу і впала в істерику. Найстрашніший мій сон - залишитися самій .Ревіла, як корова. Одна добра душа казала мені "не бичати". А бичала я взахльоб. І, видно, моя енергетика на стільки сильна

мені вже про це не раз казали

, що вона зробила своє - Пусік повернувся назад. Вони збиралися купити зелену карту на польській стороні (бо там завжди було дешевше), але це тільки на легкову машину, на вантажівку різниця була неймовірна.

В нас зелена карта на вантажівку коштує 1377 грн, а в поляків в ПЗУ виходило 3000 злотих ( майже 20000) грн.

Їхали вони через Краківець, то спокійно могли піти до мами переночувати і їхати далі. А ні, приїхав додому і сказав, що без мене більше ніколи і нікуди не попреться Зараз в хаті страшний срач - всі речі знову порозкидувані, виніс то все назад з машини, то що я недопрала валяється в ванній і смердить(закрила двері і відкрила вікно) - треба буде завтра далі прати. Як ті водії так можуть тижнями їздити?
Вляглися спати ми 7 ранку, прокинулися - точніше збудили нас - в 14. Голова тріщала, як достиглий кавун. Прокатав мене чоловік на велииикій машині до Наукової, пішла в Ватсонс отоварити свій купон на знижку. Була в двох магазинах і не вдалося то мені. Нема акційних товарів. Зустріла коліжанку в Цумі, вона теж з тими купонами літала во Ватсонсах , потринділи і вона мене потащила в Єврошоп біля Океану. Дівчата, я собі таааакі бомбезні рушники там купила, що словами важко передати - 1.7х 1.2 по 100 грн - 2 шт купила третій за 1 грн.

Ну і ще дещо, але з тим піду в тему про секонди

. Додому їхала на маршрутці - екстрим ще той
Пробігала через базар, побачила полунички. Так мені потекли слюньки, що купила кільо. Зжерли ми їх за один присіст. Сподіваюся нас на ранок не буде чекати сюрприз у вигляді висипки. Ну, вже дуже добрі і пахучі були. Ще собі підгребла оберемок конвалій

обожнюю їх, а ніяка піпіпіпі мені їх не купує.

Присутня ложка дьогтю - щось сталося з моїм ноутом. Тупить конкретно. От пишу тут, а текст появляється через кілька хвилин. Не знаю,як то виправити і мій супер мудрий програміст - брателло не має можливості зараз на то глянути. Треба буде зранку пошукати якогось спеціаліста, щоб повернув мені швидкість, бо я того не витримаю.

Прошу не кидати в мене тапками за помилки, а кинути порадою, як ту проблему вирішити. Щоб я випадково не пульнула ноутом до підлоги

Всім цьом і солодких снів.

 

нагадало мені Аню біля дороги... "машинка... єще машинка... тіть (стоїть) машина... тррр (поїхала) машина... машинка ку-ку (сховалась)"

лізуть в малої зуби, тому трохи сопливить, з пт на сб я не спала взагалі, в голові гуло, очі злипались
відповідно з шашликами ми пролетіли, гуляли поблизу дому
та й прохолодно трохи
що буде сьогодні - не знаю, поки вигляд неба не віщує нічого хорошого

 

Всім "дяк" за побажання в карму.
Нині мені зле, але не так як вчора. Думала - тапки. До загального стану додалися всі суглобчики+скачущий тиск. Не могла навіть власну слину ковтнути

ведерко біля мене жило

. Ті гланди так розпухли, що викликали рвотний рефлекс. Температуру на вечір збили і я заснула. Прокидаюсь - чую , суглоби болять, але не критично; ковтати дуже боляче але можу!. сподіваюсь, що кризис минув. Тепер піде лікування. Це врочистість.
Проза - чоловіка почала боліти права гланда. Хоч би мій сценарій не повторився в нього, бо хорий хлоп - то жестяк! А сильно хворий хлоп - +.
От так і живемо. Малому противірусні даю, але не дуже в то вірю. Бо двоє хворих дорослих в хаті і щоб дитя залишилось здорове, то малоймовірно. Можливо, але не конче.
Читну вас ще нині.

 

зайшла почитати, дівчатка, Ви де??????
по темі - прийшла з церкви, розпалила вогонь (ну котел) дома холодіна, закуталася в плед і сиджу шукаю собі матеріали на дослідження) поміряла свою еталонну спідницю - чи то я себе переконую чи то вона справді стала краще на мені сидіти)) то маю надію що того літа загаряючи на подвірї між вишньою і дровами матиму гарний вигляд отакі то пироги)) ще заявлюся ввечері сюди, а поки попрацюю трохи)
всім гарної, сонячної та теплої неділі)) цьом-цьом)

 

Ну я є )))
Що я вам скажу.
Ета проста празнік какойта!
Виспалась, поснідала, кавусі попила, прогулялась в магазин, купила собі морозива, за компом сиджу і ніхто мене не нервує "Мама віддай комп/витри попу/включи мультики/зроби чаю/пошукай пульти і теде....
Діти з татом на вулиці, а мамуля балдіє дома.
Зараз пошукаю собі якийсь хороший фільм і буду ліпити вареники на обід. Троє мужиків голодних то страшна банда, їм спробуй не дати їсти

 

О, я теж свою банду відправила.
Неділя релаксова, з ванною двогодинною ( правда з вискакуванням на кормління). Для продовження свята треба десь солоденького роздобути, але найбільше хочу в цукерню ( э таке печенько бранка з горішком і безе, то мрію про нього, ну і про рогалики з вишнями).
Треба вилазити з дому, бо ще й конвалій захотілось, щоб пахли на всю хату

@flame, то через тебе

, а якийсь ... щось проторможуэ цього року. Правда як куплю сама, то каже, що то загрубі "намьоки", але хай го совість мучить.
Коротше, хочу море задоволень і тратити гроші, багато-багато грошей тратити, во.

 

Ну чому такий парадокс. Як я хвора капєц-капєц, то не те щоб не хочу їсти- фізично не можу. А хворий чоловік хоче їсти, хоче пряника, булочку, шоколадку і якогось льодяника...А тоді ще питає: а в нас нічого солодкого нема?.
Чи то мій такий, чи то хлопи такі?
І по дєлу, тобто про хворбу: мій стан не гіршає, чоловіка ніби стабілізується, малий ще тримається(в аптеку поїхали обоє). Як то файно коли дитя стає татове,. За вчорашній день дитину бачила "основатєльно" зранку. Коли мене ще не погребло.. А потім 10хв. як роздягала-руки мила-спати відсилала і вечором в 22год. Коли малюк мені повідомив, що він іде купатися з татом. ВСЕ.
Лікар казала, що тих інших ліків не тре, лише докупити цих щоб вистарчило на 7днів. Будем лікуватись.
Вважайте, щоб вас вітром не здуло, бо щось так розгулявся....Хто ходе по вулиці- тримайтесь за хлопів. В них тертя з землею сильніше(вони без каблуків).

 

Мій як був хворий, то ніц не їв. Тільки постійно просив, щоб я біля нього лежала. Нє, ну я все розуміла, але я ж то їсти хотіла!

 

Нє, мій сумашедший , він з температурою 38 до аптеки поїхав і малого взяв. А з запаленням на роботу вийти може, коли вже троха попускає. Незамінімий. Блін.

 

Ех...екскурсія у музеї, прогулянка цетром міста, обід у якісь "історичній" кафешці, прогулянка ботанічним садом, де саме зараз розквітли рододендрони, а потім парк Культури. І це все коту під хвіст.
Попила каву, трохи почитала і знову як псіх одіночка гуляла парком. Люблю весняну пору, все таке гарне, зелене, співають пташки. З'їла морозиво і повернулась знову додому. За вікном смажать шашлики, співають.
Надіюсь, що хоч завтра нічого не зірветься.

 

Знову в нас те фу і фе на вулиці
Ну що ж то за весна така (чи що то за пора року взагалі???)
Пішла прогулятися - вітер, холод, ще й дощ почався Чудесно
Зайшла назад, сонце висунулося
Треба зробити дубль два, може то мене сонце боїться
Я сьогодні поламана на ніц: спина болить, ноги болять, живіт важко носити, настрій десь глибоко... в мінусовому вимірі...
Хочу позитиву і черешень
А ще до сусідки по палаті прийшли певно майже всі родичі одразу, але це не біда. Мене нервує її чоловік як він говорить, сміється, ще й так голосно Ще й такий багатослівнийВ мене таке рідко, але щось сьогодні занадто я нервова.

А ще мій коханий вчора посіяли кофту в супермаркеті, а потім в автобусі гаманець з документами І головне, він би навіть не знав, де згубив його, якби сьогодні йому не подзвонили із вокзалу (добре, що має картку на знижку проїзду і в базі є номер телефону). Гроші з гаманця, звичайно, тютю... Кругленька сума Але документи на місці. Як прочитала на форумі, "дякую, Боже, що взяв грошима". І головне, сидить дома одне сьогодні і гризе там себе, нема навіть кому його втішити... А я тут теж хвилююсь за нього

З того всього йду накуплю собі солодкого і може мене попустить

 

Всьо, хлопи нагодовані, температури поміряні, ліки посортовані і роздані, всі жалі вислухані(хто кому і що) та й спати відіслані.(той похід до аптеки, то ще та журбинка:"-615грн.)
Так обожнюю синочкове приглушене: мама, я хочу спати. Як я цю фразу чекала! Перше "мама" так не чекала, як це. Благодать.
Всім па і солодких снів! П.С. певно скоро буду здорова- пишу вже без помилок і правлень по три рази . Дякую тобі, моя лікарко!
Але ж і люблю я вас, дівки!.

 

День був насичений

Повернулась з пробіжки по магазинам.Таке враження,що тиждень ніц не їла. Хникаю,що не купила собі білизну M&S,хочу вже Рот заклею від завтра скотчом,бо не влізла в сорочку на селіа те,що влізла,то рукава короткі Шопінг майнячка вийшла з пустими руками.Більшість поганої якості тканини і то 400-1000 грн.за тряпку!
Треба братись за ревізію з тими шмотками.Як тільки починаю,то все дивлюсь і мені шкода різні відмазки(то на дачу візьму,то по хаті ходити і так не один мішок назбирався).
P.S.догризаю багет і запиваю кефіром і піду з під дивана витягувати свій диск.І вічно проблема,щоби такого "зжерти і щоб ніде не видно було"

 

шось я переконуюся все частіше, що то в них вроджене

колись мені свекруха розказувала, що він як був маленький, постійно вимагав, щоб його "люляли". От вже ніби спить, але як тільки переставала колисати то в нього очі на лоба і постійне ЛЮЛЯЙ. Пройшло купу років, але така сама фігня, тепер тільки "чухай". Як тільки хворий, то постійно - чухай. Часом тааак хочеться чимось тріснути, щоб відрубався і не стогнав "чухай".
Ой, хворий чоловік - гірше малої дитини. Може часом навіть і 2-3.
В нас сьогодні спокійний сімейний день. Навіть в якийсь момент подумала, що ми, як 2 пенсіонериСпали довго. Вночі мали пригоду: спрацювали 3 сигналізації. Я прокинулася моментально, а чоловік і страшенно охоронний пес храпіли і навіть не поворухнулися, а сирени вили на ціле село. Розштовхала я своїх "охоронців", подивилися, що сталося і випали в осад - всюди тихо і датчики руху не спрацювали. Я собі сказала, що то Алєкс прийшов в гості, сказала йому, щоб почував себе, як вдома, прочитала молитву і з великими зусиллями знову заснула. Тому і дрихнули довго. Посмажили шашличок, мужа ще поїхав і купив мені шампана. Повалялися в ліжку і подивилися кіно про любофффф велику і чисту Зварила грибну зупку і поскладала митися цілу гору посуду, яка взялася незрозуміло звідки.
Зараз чекаю коли подзвонить Ю. і скаже, що купила мені в Кракові ті мила від Зари, які я так чекаю.
Не хочу, щоб завтра був робочий понеділок, так привикла за останні тижні, що то ще один вихідний.
Комп і далі тупить. Може ще зараз припахаю Юріка, щоб глянув, що я там підчепила в нетрях всесвітньої павутини.
Всім солодких снів.

 

Я вже є, але ще тут з вами туснусь і йду в люлю. Роботи ще ніхто не відміняв і на пенсію мене не відпускають.
Вихідні вдома пройшли кльово, але в напрязі. Я нічого не робила, а ЖОзефіна ниє так, ніби і бульбу під час кросу копала.
Племінниця в черговий раз мене не впізнала. Вчора таращилась на мене з намйоком, що за тьотя лізе до не цілуватися

ще й з випарами алкоголю. Ага, отака я хрінова тьотя

. Зате малий прискакав і з розгону до мене на руки. А то вже такий лось мені по груди, що я його підняла і тут же присіла, щоб не кікнути. Трохт погостювались та й полягали спати, навіть на гульки мене не несло. А то всьо мамин шашлич і рудяча горілка - вклали мене в люлю на раз.
А нині мене ледь не засватали , але помішав тій сурйозній справі один вуйко чужий. Так що наразі сватання переноситься на невизначений період. Зате мала нагоду переїхатися в новій машині

практично білий кінь

до Львова. По дорозі зупинилися в мальовничому місці, піджерли шашлича, який тато завбачливо підсмажив мені перед дорогою і я втомлено-щаслива приповзла на пйонтра.
Ваша ДВ

І не хворіти, бо будете биті. Ви мене знаєте.