Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Я мужньо нині з самого рання обганяла пів Львова в той дощ, намочила ноги, поламала парсолю і зрозуміла що я вже без парасолі і напевно без взуття на таку погоду.
Зато "політ" був результативний. Зара погодую малечу і берусь за тисьчу справ. Але я люблю коли тре багато чого робити, бо тоді я менше думаю, а коли я менше думаю, мені легше жити.))) Ну, і на кишеню щось має впасти з тих роботів і то вже вері-вері гуд...
Знайшла нині 10 коп, то певно врочистість, бо все решта проза і погода в тому числі.
Допиваю другу каву і пігнав.
Всімного дня!

 

Ранкова кавка змінилася чаєм, чай знову кавкою З добрим ранком мене.
А мені щось сьогодні так радісно на душі,хоч,загалом,ненавиджу дощНавіть вчорашня скажена гроза несподівано навіяла романтичні сюжети.Ну як навіяла, так і розвіяла,бо діти не лягають спатоньки на замовлення. А коли вже нарешті лягають,то мамі хочеться лиш одного

впасти врешті в люлю і дрихнути до обіду,жеби ніхто не рухав. Старість наближається,старість наближається

Отакі вони,мої солоденькі,кохані,шмаркаті нинішні врочистості

 

ото озадачили... хм, а таки дійсно четвер, а де попередні дні поділися? вчора зміна погоди так вплинула на мій тиск, що цілий день побила все із останніх сил і їсти варила, і з дітьом гуляли. А ввечері лежала пластом, а моя дитина (що має шило в дупі) ніби розуміючи мій стан, сиділа біля мене, гладила мене по голові і тихенько дивилася мультики-пісеньки Г.Чубач, аж поки тато з роботи приїхав.

ой, яка знайома ситуація )))))) я частенько запихаю наушники в роз'єм, коли не впевнена у відключеності звуку чи отих не виключених пісеньках.
У нас сьогодні холодна погода, виглядаю у вікно - ніхто з мам не гуляє, сидимо в хаті - малюєм, годуємо ляльки, бо самі не маємо апетиту, робимо в кімнаті творчий безлад і дуже чекаємо на сонечко, але як передає прогноз, то чекати нам треба аж до завтра, ех

 

Леді прийшла на роботу в джинсах і теплющій безрукавці. З порога питання: "А ти чого сьогодні не в платті?" )) В мене одна колега прийшла нині в топі з голими руками, то мене аж морозить, як на неї гляну.
Именинник прийшов вчасно, тільки злегка втомлений і в доброму настрої. Вчора в усіх був такий добрий настрій, що аж забули дописати вправу з англійської на додаткове, згадали тільки зранку.. Добре, що то хоч не оцінюється, правда? Традиційно взяла додому з роботи "домашнє завдання", традиційно не зробила, бо ми шукали вірш про війну і натхненно малювали мак - квітку пам"яті. У пригоді стали мамині журнали зі схемами вишивки гладдю і стрічки для квілінгу, щоб об"ємніше. Вийшло бомбічно.
Гріймося і чекаймо сонечка.

 

Я все вас читаю - читаю, а до своїх дописів руки не доходять
Сьогоднішня врочистість - перший місяць синочка. Ці малята - вони такі неймовірніЧас так скоро біжить, бачу це по старшому синочку - вже безперестанку щебече і все коментує, а ніби недавно тільки в пологовому зустрілись.
Ми вже тиждень, як повернулись до Львова. Вже адаптувались та й помічників поки багато. Сьогодні вже встигли закупитись, на гуртівні книжковій побувати, ще й малюка приписати. На другу половину дня теж багато планів. Завтра свята продовжуються - мій д.н., який хочеться відсвяткувати в родинному колі, ще й співробітники не забувають і в гості збираються. Одним словом, я невиспана, але настрій хороший, ще й сонечко вийшло Всім чудових вихідних

 

Мій-мій))) При чому одягнений і взутий Але таке "щастя" буває 1-2 рази в рік, коли якісь конференції чи з колегами на роботі і є смачна випивка у вигляді дорогого віскаря чи конька. Інше він не п'є , не бачить сенсу)
Ми далі сопливо-хворобливо-потіючі-від-надмірного пиття. Хочу на волю. Казали, що сьогодні на годинку відпустять (була вчора бабуся-свекруха і винесла вердикт: таки да - я хвора, тому обіцяла прийти сьогодні раніше і випустити погуляти). До малого лікар прийде завтра, аналізи втішні, соплі-кашель і далі присутні. Чоловіка бачила 30 хв зранку і погнав далі, бо "ніченькою темною" працював, заробляв бабло, яке колись таки та й переможе зло

орендовану квартиру, відсутність відпусток і т. д.

 

А в нас завтра Свято Матері в садочку і в Яни головна роль Весни! Має бабуся з Франківська приїхати, бо ще на жодному виступі не була, а дуже хоче подивитись. То ж будуть гості. Потім ще четверо родичів має приїхати, треба смакот наготувати, до гостей підготуватись. А на вулиці сонечко манить. Мабуть таки підем вигулюватись, а кухня до вечора почекає. Яна підкашлює, в садок не пішла, відпоюю її чаєм з какао-маслом. Накрутила їй налисників з сиром, ходить наминає Скоро Влад прокинеться, пообідаєм і підем ловити сонячні промінчики.

--- дописи об"єднано, May 7, 2015 ---

Вже прокинувся, свиснув у Яни налисник, не дочекався борщу В мене такі хлопи, не встигнуть очі продерти, мусять зразу поїсти і тут без варіантів

 

І так, я "вдома"!
Вот моя дєрєвня, вот мой дом родной!
Багато не пишу, усьо завтра, бо до компа сі дорвали всі! Моя нервова система нині не хоче конфліктів(було їх досить за останні дні). Наступний етап нашої епопеї наступить у вівторок і, сподіваюсь, до кінця тижня буде якесь прояснення ситуації. А до того вівторка- я вся ваша, бо чоловік на роботі, а синочок в мене лапочка(хоч і вредна).
Цьом вам, і "апрєдєльнно" теплого вечора!

Скучилааааась

 

Чули про білочку, яка в колесі крутиться? То від початку робочого тижня я себе так почуваю. Попереду останній тиждень мого навчання, а далі юхуув
Але ще треба якось той кінець відмучити. На завтра маю ще багато писати, доню вже вклала і буду братися за роботу.
І мої КД нарешті прийшли, з запізненням в тиждень.
Всім солодких снів, а мені натхнення до писанини

 

Казала я вчора, що швидше засну, ага - фігушки. Та злива з громами і блискавками спати не дала, щось страшне творилося. Чоловік Гектора навіть ходив закривати в літній кухні, бо той волав страшенно і дерся до хати.
Мама жалілася, що позмивало їй все, що вона на городі посадила, навіть кілька рядів картоплі вимило і знесло під стодолу. Треба все переробляти. І град там теж падав, позбивав їй майже всю смородину і порічки. В нас граду ніби не було.
Проза дня - з 10 до 15 знову не було світла. На гарячій лінії обл.енерго мене вже по голосу впізнають. За той час я переміряла трохи гардеробу і з вашою допомогою на зустріч однокласників буду супер вбрана.
Їсти не готувала. Ще трохи є.
На завтра записана на манікюр і підстрижку. Може буду чіча
Була щойно надворі. Перевіряла чого Гектор так товчеться, як коняка. Він гонить по дворі і включається світло, на світло златаються хрущі. Повно їх є, вчора ще ніби не було. От він і бавиться: вони злітаються на світло, а він їх виловлює. Одним словом - веснааааа
Завтра останній робочий день перед довгими вихідними. Всім солодких снів.

 

Всім доброго ранку!
Багато вихідних це звичайно добре, але якщо вони вимушені та це негативно позначається на фінансах, які і так співають романси, то це вже зле, дуже зле(((
Хочу стабільної теплої погоди, бо ці перепади від 8 до 22 градусів тепла вже просто достали
Маємо з синулькою сьогодні багато мандрів бажаних, але не обов"язкових, тому як буде дощ цілий день, то не поїдемо нікуди..
В суботу маємо із чоловіком врочистіть і будемо трішечки святкувати, а також їдемо до маленької принцеси, бо назбирала їй вже купа всякого-різного ( + дякую Оля!); неділя розписана вся погодинно...
Сьогодні ще маю купа ручного прання, прасування, прибирання, сортування замовлень, миття гори посуду, що назбирався за два дні, бо вчора ввечері просто відрубалася від втоми і не помила, і то вічне готування... Але наразі я дуже зайнята кобіта, бо кавую та перечитую ДП
Всім позитивного сонячного дня!

 

Ранок №2, бо перший був в5год. -чоловіка на роботу відправляла(так, я ідеальна дружина). День нічогоівсероблення.
Не втрималась, і написала у одній сумній темці- і отримала на нині ностальгічно-плаксивий настрій. Найнесподіваніше, що він мені подрбається.
В кума нашого нині ДН, але він морозиться. Які хлопи бувають дивні: як без стосунків-то відкритий, а тільки шота на гарєзонті, то всьо: "я ніхто і звуть мене ніяк". І то не початок стосунків. Оправдовувався перед колєгами(в нас компанія дааавна сімейна)- вона мене не пускає і зі мною їхати не хоче. (Блін де той хом*як і смайлик "ржу не магу" .подаруйте мені їх хтось). Як поїде від неї до себе, то ще по дорозі зачинає дзвонити: що там в вас нового, як малий, як мої ноги-хвороби іт.д. Але ми його любимо таким який він є. І теперішнім його стосункам майже 2 роки- це клас клас клас.
Йду щось корисне зроблю, щоб совість не мучила. бо прання- завалісь!

 

за нині не хочу говорити - нині проза і депресуха з самого ранку, вірніше з вчорашнього вечора. але про то ні слова))
а от вчора мала врочистійст-врочистість: пішла з сестрою в малим похресником на гульки)) але то мале потішне вже)) і непосидюче))))) пішли на машинки кататися..в результаті я як чьотка дівчина поняла, що добре що-м не маю прав і авта а то б була першим психом-водієм на дорогах)) поки сестра з малечею гарно їздили хресна мама крутилася навколо осі в тій машині) а хлопів які там працювали так потішила)

де ще ото радість попаться, як не дівчина що не знає як то поїхати вперед і крутить рулем в різні сторони))

ітог був такий: штири рази вхіхала в "бордюр" і два в машинку сестри))))) потім ще погуляли по місту - погода була чудова)))) отаке то, дівчатка)) тари для тортика так і не найшла - буду везти в великій тарілці і пакеті і буду надіятися, що довезу нормально

2 години дороги як не як

Всьо, всім цьом-папа)) гарного дня))

 

не знаю, який розмір торта, але зайдіть в супермаркет і попросіть в дівчат коробку якусь. Можна від печива. Я так робила. Все ж безпечніше везти як будуть бортики.

 

Сьогодні в нас врочистість, бо нарешті ні в кого немає температури.
Дуже сподіваюсь, що уколи таки позаду і Бог дасть нам здоров*ячка, бо найздоровіший з нас наразі кіт.
Дуже важка хвороба нас скосила. Артемчик так важко переносив, Данусик ніби трошки легше, але він так плакав після уколів. Ааа, мені серце кров*ю обливалось, як дивилась на ту малесеньку дупцю сколену. В хаті всі ті дні була тиша, час від часу хтось стогнав і кашляв, Артемко рвав. Ой, не дай Бог найзлішому ворогові те, що ми пережили.
Ще й машинка наша так підвела. Забрав чоловік з сервісу, а вчора знову загнав, і знову на кілька тисяч ремонт. Ееех, про суми, які напозичали я тихенько промовчу, лиш би здорові всі були.

Йду пити чайок і пилососити, цьомки вам, не хворійте

п.с Дуже дякую всім форумляночкам, які мені в кармі писали слова підтримки! Ви такі молодці, просто нема слів

 

Прання випране і вивішане, вчорашнє прання випрасуване і поскладане на місце,в шафі вже порядок, посуд вимитий, всі ситі, в хаті чистота і порядок. А я покавую і айда гуляти !

 

А тепер до мене, швиденько! Ато тижнева затримка мене лякає
Хворію. Гострий тонзиліт, вилізло все вночі, тепер ще й віддає у вухо. Треба до доктора, а нема як. Чую одним місцем, що треба антибіотик. Гарбуз потрохи викарапкується з свої болячок. Чоловік знову вночі працював. Цього разу бачила його 30 хв ввечері і 10 зранку. Вчора заявив: А чого це ти мене з порога не пиляєш, як завжди? (ха, знає добре, чого та пила так інтенсивно заведена - по дому назбиралося безліч дрібних справ, які реально за 2-3 год. всі зробити - і це вже так ДІСТАЛО). А я хвора - яке там пиляння, сили залишились лише на обнімашки.
З врочистості - свекруха принесла баняк тефтелей і обіцяла ще чанахи. Жду. Дуже жду.

 

І я так хочу ))).
Врочистість - в Сашки в школі був день матері. Дітки так гарно співали, а я милувалася своїм таким вже великим синочком, згадувала, який він був манюній й пускала сльозу від розчулення...Вся туш потекла. Я не найкраща мама в світі, й частенько на нього кричу, а він такі гарні сьогодні слова говорив..Ех і ах.
Так вкладала меншого в обід, що й сама заснула..
Врочистість №2 сьогодні - в @Мацьопа сьогодні день народження , то жду вечора...

 

А мій також вже вигуляний, на гірці накатаний- спить! Я лінюся нині по-повній: тіко два прання зробила і жодного не розвішала, але ж то "єщьо не вечер.."; хочу кави- ліньки встати, як той кіт, що арав, бо сам собі щось притиснув...
Якась дивна в мене лінь- весела.
Щось нині в мене все змішалося до купи. І коні, і люди...
О, я обіцяла вам історію, сторінок 3 тому:
Збирались ми раненько виїжджати. Я зібрала манелі, себе, чоловіка- а малий і не думає прокидатися; мами знають- як не тре, то воно вочиська продере і вже фігвам вляжеться, а як конче тре, то спить собі такий ангелочок...
Ну і наш так само в понеділок. Вже в машину все занесли і вирішуєм з чоловіком: будити чи не будити. Совєт постановив- не будити, нести, загорнувши в ковдру. Той же совєт постановив, шо то маю зробити я, бо так буде менше крику.
Отож, взяла я того скарбика з ковдрою на руки, а він так блаженно зітхнув і в мене вмостився- серце тане. Несу по сходах донизу, малюк посапує(прям кіно мона знімати). А в нас, щоб попасти в гараж, тре вийти з хатніх дверей і тут же зайти в сусідні, а тоді по сходах знову вниз.Виходжу з хати- малий очі відкриває, спускаюсь в гараж- і чим нижче, тим очі в нього більші, кладу в машину- і тут моє дитя тихим-зляканим голосом питає: мама, а чому в машину?
Бідненький, певно думав, що його до лісу везуть. (Читали казку про Гензель і Гретель). Ще хвилин 30 тихенько в машині лежав,думав...

Йду таки вивішу те прання, бо совість муче

 

День двоякий. Набігалася так, що ніг майже не чую, нє, я їх точно не чую...
Ранок почався з ацької головної болі, лупнула дві кави, ніц не дало, плюнула, пішла з малим по справах. Вистоялися годину на пошті в черзі (думала шо здурію), а толку з того. Ще й замість того щоб заробити копійчину, я ше її втратила, бо виявляється тре було сказати шо багаж безцінний, а мене спитали на яку ціну та плящина вина, то я сказала, правда трохи менше і все ж не вклалася в ту суму, котру форумлянка мені оплатила за пересилку аж на 10 грн, в результаті я відчула себе винною. що щось зробила не так і вийшло стільки часу стратила і ще й з втратами для себе.
Дуууже я якось розстроїлася і розчарувалася, навіть трошки в переулку поплакала і то не справа в тій посилці, то справа в тім, шо мені вже оті викручування хроном стали.
Потім ми пішли дууууже далеко, малий в візочку то сидів, то тьопав нозями, але якось дійшли. На вулиці мені врчучили білети на безкоштовні заняття в фітнес клубі, типу акція скільки діток, стільки тижнів можна безкоштовно ходити. Тільки от питаннячко- де тих діток дівати поки я там скакати буду якесь без відповіді. Хоча реально так хочеться попробувати оті заняття.))

Але то всьо проза, тре брати себе в руці і перестати гнітити обстановку, бо я маю в неділю аж дві врочистості, перша- я їду на безкоштовний макіяж, друга- планую... не знаю, ше кудась планую з тим макіяжем піти, показатися. А все решта якось буде, складеться, я знаю...