Зробили собі ще одну сенсорну коробочку. Є там озерце, в якому живуть рибка і крокодил, дитячий міні майданчик, дорога з машинками, а над ними веселка, а ще є чи то ліс, чи то заповідник, а може й зоопарк
шикарно! але в мене чомусь враження що малий розгріб би то все по хаті, перемішав людей з крупами))) може то тільки так здається)
Мій теж трохи розкидає, але перше, що в тому цікаво, то збирати все для тих коробок: камінчики, квіточки, траву, шишечки і нести то додому) Роставляю все сама, поки він спить, а потім бавимось разом, щось придумуємо. А тоді вже можна розкидати))) До речі, коробка з Великоднього обміну)))
я раніше теж щось робила схоже і все було як ви описали))бо ми непосиди і всидіти на місці можемо хіба за малюванням.
Є гарні заготовки для дитячих поробок, щоб мамі легше було). "Творчі нравки" називаються. Дуже якісні і гарні. ну і головне, що наші, львівські). Фішка їх ще в тому, що створені вони за мотивами безкоштовної мобільної гри "Хто у горах?", тож дитина ще охочіше береться до творчих справ, адже герої знайомі і улюблені). Мене рятують, бо власної фантазії на всякі творчі штуки бракує(.
А ми робили сенсорну коробочку на Великдень, але вона й зараз в нас часто в дії Мала досить непосидюча, але та коробочка має магічну заспокійливу дію для неї - вона вибирає квіточки, копає травичку і т.д. Маю в планах помалювати рис і зробити нову "чарівну" коробочку
Травичка - то вермішелька фарбована синьою і зеленими фарбами (то був перший досвід такого фарбування, треба трошки більше фарби давати). Малювала гуаш + спирт (водою пробувала першу невеличку партію, то так - макарони злипаються. То ж на творчість найдешевші купила, може італійські і не позлипались би ))) Квіточки - пластмасові, купила пакетик їх спеціально для тої коробочки (вони просто для декору творчості дитячої мають призначення). Яйця пінопластові перепелині - теж купила готові. От і вся коробочка.
Дуже важко сказати - я на око давала фарби, там щоб промалювалась вермішель. Малювала невеликими порціями - насипала в баночку з-під дитячого харчування суху вермішель, давала спирт, фарбу, закривала, вструшувала. Якщо бачила, що фарби мало - додавала ще. Малювала маленькими порціями, бо сушити макарошки треба розкладеними. Загалом десь тиждень тривав процес фарбування.