Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

День був банально-прозовий. Робота, робота і ще раз роботаЩе якби з неї було стільки толку скільки мурдації навколо. Тренування не пропустила. А було таааке бажання схалявити, ще й телефон постійно барабанив і збивав мені ритм і дихання, від 3 до 4 км - фактично повзла рачки, трималася за ручки і ледво перебирала ногами.Але доповзла. І шо? За тиждень збила тільки 1.5 кг. Ну, нічо. Нехай. То вже на 1.5 кг ближче до мети.
Їсти хочу страшенно. При чому чогось такого не такого, як завжди. Ага, і м"яса теж вже тиждень не їм. З рибою напряг конкретний.То сьогодні довольствувалася запасом морепродуктів з морозилки. 100% бракує мені йоду, як відкрила пакет з замороженими мідіями, то бажання було тільки одне - обгризти той лід, вже і багато Якби мені хтось дав склянку морської води, певно би з"їла її разом зі склянкою. Казала чоловікові купити мені морської капусти, панятне діло, що забув. Треба купити Йодомарин, шоб мене так не крило.
Щойно ходила на"полювання" за Гектором. Дуже мене коє-шо налякало сьогодні і тому намагалася припильнувати, що він піджерає поки ніхто не бачить. Впіймала на гарячому - їсть вуглі з мангалу. Ті акробатичні викрутаси, як він його дістає, треба бачити, а я вже забила паніку, що з ним страшна проблема. Трохи тихесенько з ним побавилася. Маємо нову іграшку - шину від ровера. Як він нею тішиться Але такий "бугай", що я його 2 руками ледво з місця стягую - він зубами з одної сторони тягне до себе, а я двома руками з другої. Швидше він мене волочить за собою ніж я його
Там так по-весняному тепло на дворі
Якщо хтось не спить - висуньте голову в вікно і подивіться на місяць - такий молодий, тонесенький і вогняно яскравий. Давно такого не бачила.
Зараз почитаю, що тут цілий день робилося і потім баїньки. Всім цікавих і солодких снів

 

І так підсумуємо: настрій тривожний- малий вночі почав температурити сильно, сумарно з періодичним покашлюванням і сопельками, які десь глибоко сидять і ніяк не хочуть витекти до нас- приємного мало. Тиждень нашого безантибіотного лікування псу під хвіст, бо чує моє серце, що нині призначать АБ.
Чоловіка на роботу відправила, питається ЧОМУ- як тільки тата іде на роботу, тобто швидкий доступ до лікаря і аптек закритий- малюку одразу стає гірше? Це вже третій раз так, певно закономірність. І думала ж , дурнувата, запитати лікарку і купити вчора ті ср..і атибіотики, поки були в місті. Так ні, не хотіла провокувати ситуацію. Алхімічка, блін.
З понеділка до стоматолога знову, бо відкрошився кусочок зубчика з іншої сторони(ще радянськими часами лікований)- сиплюся як стара новорічна ялинка.
В хаті тепло- котел напалений. Пралька загружена, трудиться.
Як же час на ДП летить- я вже годину тут сиджу, то капєц! Йду зроблю собі чаю і ще посиджу, бо тут добре.
Гарного дня вам, дєвчонки!.

Ще прийду нині неодноразово.

 

Випила "вранішньої" кави майже в обідній час. Перекинулась декількома словами з сеструською, вона так мене підтримує зараз. Мені це так потрібно....!
Планів на сьогодні багато. Зараз приберемо з мацьопком нашу хатку, закинемо в пральку речі і побіжимо мені за мештами-балетками, може і светрик-ковтину собі куплю, ну і як ж без обновок для синульки? І синусику теж щось приглянем

 

Ура-ура, накінець-то чудова погода Так не хочеться сидіти в кабінеті, а треба. Краще би в кущах смородини копирсалася. Треба їх трохи почистити, а зараз добре вже видно де сухі штурпакиА може то айстри посіяти?
Чоловік влаштував банний день для машин. А я ще собі думала поїхати в село по бульбу, моркву і буряк. А тепер в таку чисту машину аже не хочеться пхати то, та й порох там по дорозі страшний.
Треба повиносити на вулицю всі вазонки і теж влаштвати їм купання. За зиму вони вже за тим скучилию Я їх купала в ванній, але то зовсім не такий душик, як на вулиці. Величезні пальми, 1.5м фікуси і дифенбахії не дуже помиєш в ванній. Тільки позахляпуєш все навколо.
Готувати нічого не буду. Треба повиїдати все, що там є. І холодильник аж проситься, щоб я його розморозила, як відкриваю морозилку, то аж чую: май совість, розморозь мене. Але куди я маю то все з морозилки перенести, щоб не розмерзлося?
Ех, мушу йти бігти. Таааак мені не хочеться, але ж мушу.
Ще до вас прийду. Всім чудового сонячного дня

 

Авітаміноз весняний чи що, але мушу поділитись проблемкою: чоловік дуже хоче спати, ггг. Приходить на обід і дрімає, ввечері може вже о пів дев'ятої збиратися в люлю. І от уявіть: приїхали в Париж, добрались до готелю, і він чемно змучений зібрався лягати спати! А я хочу гуляти: під боком Люксембурзький сад, Нотр-Дам за 15 хвилин ходьби, понад Сеною хочу пройтися...На два дні ми ж тут тільки, а ще до башні Ейфелевої би дійти!
Ех, добре, що то був лиш сон. Про Париж. Навіяний підготовкою до поїздки минулої осені, яка так і не відбулась. Тому в сні все було капець як детально.
А про сонливість мужа - то чиста реальність.

Зранку малому кажу: уявляєш, мені снилось, що ми в Парижі. А він відповів, що не прикольно. Не підозрюючи, що тим самим собі виніс вирок - поїдемо таки з чоловіком вдвох без хвостика. Колись обов'язково.
Цікаво, там зараз теж так сонячно як у Львові?..

Біжу швиденько я на базар за свіжиною на салатики. А всім бажаю: мрійте! Тоді приходять файні сни.

 

І так, їстоньки не варили, бо

; пралька аж 2 рази потрудилася. Притім поки випрала другий раз, то перший я вже знімала. Погода нині для прання саме оно. Ковдри з подушками повивітрювані.
Дитя злегка вигуляне, голубцями накормлене і спати з молочком відіслане. Лікарка буде ближче до вечора.
Я також наїджена і з КАВОЮна ДП посаджена- релаксую. Як буде мені з вами нудно, то піду каву допивати на майбутню терасу.
Планів- нікакіх, хіба вже минолорічні "робочі" лашки переберу малого і закину в пральку, єх, люблю я прати.Ну і чекати лікарку...
Дівки

, хто гине за зеленим борщем- відгукнітся.Бо муляє мені вона око, а два рази підряд зелений борщ- то збочення.

 

ех, нагнали мені ностальгійних спогадів... була в нас з мамою колись така авантюра. вирішили, що хочемо побачити Рим і... поїхали в Париж. як давно то було, в часи мамонтів, коли євро було по 10. словом, ми псіханули і купили тур в Європу, витративши гроші відкладені на ремонт квартири))) як ми класно з*їздили-в Парижі були 2,5 дні

,а ще у Празі, Карлових Варах, Нюрнбергу

, майже не спали, бо гуляли-гуляли... і навіть "відірвалися" в Діснейлендіех, були часи...
то був, ліричний відступ, ну а тепер до прози:прибрано, їсти куплено і зготовано, посуд помито. добре, що дитину дідусь вигуляв. щиро просила ще раз погуляти з К після сну. тоді я нарешті відпочину.
миру нам і здійснення мрій!

 

Логічне завершення візиту лікаря- тато після роботи їде залишати грошики в аптеці. Малюку виписали антибіотик. Не радісно, але хоч би помогло, бо я вже зхарилась і дитина вимучена. Лікар, правда, попередила що АБ не простий, а золотий- це я так переклала її довгі слова.
З того всього пішла і зварганила зупку овочову- із того што било. А "било" всякого багацько...

.Нє, щавку не рухала

.
Будем чекати тата і ліки. А поки у мене суцільні машинки-машинки-машинки. Добре хоч правило ввела ще давно- всі машинки сплять внизу.
Бо і серед ночі малому сни про них сняться- розмовляє . Вже нині мені обіцяв, що як виросте, то купить мені багато-багато машинок. ще й детально перераховував які саме. Веселуха. Але добре хоч бавиться..
Па вам, на нині, бо наврядчи ще щось нашкробаю тут.

 

так це ж прикольно, буде крута мама, на машинах -в понеділок на бмв, в вівторок - ауді, в середу- мерседес....

І я хочу, сама себе не впізнаю, я сова, лягаю 1-2 навіть деколи, а тут вже в 10 очі злипаються і рано встаюІ врочистості -придбала собі пару літніх обновочок

(ще по досить людським цінам)

довольна Тепер думаю коли то тепло прийде А ще хочу якоїсь мега-екстра врочистості, а то щось дуже бракує...Сумно...

 

Вечір можна сказати, що був врочистий. Однокласниці активно планують зустріч і конче мене треба залучити до того процесу, бо всі звикли, що староста - тобто я - завжди керувала всіма подіями. Двайціть років пройшло, а нічо не міняється. Я ж навіть не впевнена, що там буду. Але "сарафанне" радіо

моя Іруся

здало мій Скайп і ми з кількома однокласницями просиділи 2 години за теревенями і плануванням того дійства. Видобули кількох, що не у Львові і домовилися, що будемо там також мати Скайп конференцію. Думаю буде весело. Обговорили купу організаційних нюансів. Чоловік почув, шо ся діє, примчався з криками: А ти шо зі мною не їдеш? Ха-ха, настрашився Звичайно їду, але ти домовляєшся з своєю мамою. Думаю, що переконає її. Ось так складаються обставини, навіть не треба було залучати мистецтво маніпулювання
Кума з Тернополя вже встигла повідомити кумів з Амстердаму, що я планую там бути. Вже теж Скайпували, що організовують програму, а як ми знову не зустрінемося, то вони мене у Львові потім поб"ють. Так що з ними мали би зустрітися.
Маму свою просила в нас залишитися, вона відмовилася, вчора приїхав її похресник з Ганновера і він вже теж дзвонив, що я маю до нього приїхати.
Йой, інформація розлітається зі швидкістю світла.
Шось діється навколо мене так швидко, що я сама за тим не встигаю. Стою в стороні, лупаю очиськами і хлопаю вухами . Треба то все починати записувати, бо скоро мої мозги закиплять.
Треба братися за планування маршруту. Вантажівка - то не легкова машина, там все строго обмежено. Треба промоніторити нормальні відстойники на автобанах - головне, щоб був душ і безкоштовний ВІФІ, добирання з відстою до міста. Але я ж таке люблюВ мене попереду тиждень приготувань ще конкретно не відомо до чого
Побажайте мені божевільній успіхів у моїх авантюрних починаннях.
Всім солодких снів.

Як мені присниться цікавий план дій, то я вам скажу

 

Успіхів. Але, Олю, поменше про свої плани в неті пиши. Бо то все супер, але "добрих людей" багато. І то не в сенсі "поганого ока" чи т.п. Просто інтернет така штука, що здає людину і її плани-маршрути "з потрохами" . Все просто приноситься готовим на "блюдечку з блакитною окантовочкою"

 

Добренького ранку!
Настрій чудовий. Котру ніч мерзну - ваги показали, що недарма. Уже вимерзло все наїджене за Великдень!
Сьогодні намічається гарний бабо-дідівський день, і пивний вечір
А поки пішла будити музя на роботу

 

День почався- і то вже добре, що почався. Нині мій заряд гасне, але тре придумати альтернативне паливо, бо ся розтоплюсь і розпливуся, як морозиво в спеку.
@Apelsynka, якби ж то

, то ж він мені чітко сказав:машинки! І тут лише 2 варіанти, нажаль, або іграшкові, або то фура(@flame вкурсі чому так). Ні те, ні те мене не тішить. Та й ваш варіант - не для мене. Я 20років вперто віднєкувалась від наполягань чоловіка:" ну давай ти навчишся їздити".
Планів генеральських немаю, так помєлочовке, бо дитя хворе- дуже не поплануєш. Але гуляти вийдем обов*язково, ну бо сонечко і повітря таке класне.
Певно включу малому мульти і йду на терасу кавусю смикну- може світ добрішим здасться, або я подобрію...
Добрих людей вам сьогодні навколо і в транспорті також, .

 

Ранкова "стояча" кава. Не висипаюсь... А чого, бо знову кручу в голові одну ідею. І кручу і верчУ і не знаю з котрої сторони до неї підібратися, а ідея то надто приваблива. Принаймі знаю точно, що цим мені займатися було би дуже цікаво, приємно, ну і копійчина яка би впала. Тре з кимось мудрим порадитися, тільки ще не придумала з ким...
З прози, Святик знову кашляє. Певно таки дається в знаки наша сира хата. Млін, і з нашими цінами на оренду годі щось краще придумати. Казав муж буде влітку знову шось робити, щоб не було так сиро, але то гроші... час та й не наша хата в решті решт. Не надійно! Ох, печаль...
В планах, сходити з мацьопиком по справах, зварити їсти і перебрати свій літній гардероб. Може то вже пора, га? Вчора думала там так тепло, так тепло))) вирядилась як на прохолодний літній день і змерзла як взимку. На сонці то тепло, а от в тіньку такий вітрисько і так бррр.
Але може той на краще, в мене ше босоніжок нема і певно не скоро будуть і взагалі літній гардеробик скупий до неможливості, а так хочеться це літо гарно виглядати...І як?((
А, ну і шо ше хочу скзати, бачу всі дівки так інтенсивно худнуть. Ну, і я тоже... Тільки правда намагаюсь, а схуднути шось не вдається. Чи то вже пора тішитись шо хоч не поправляюсь, чи шо... Колись достатньо було не їсти за 4 год до сну і все. Ваги йшли в мінуса, а тепер не їм після 19-ї, лягаю в 1-ій ночі, а толку шось не надто з тих вечірніх голодань.
Все, біжу шось робити, може хоч лахи переберу поки мої головні примірщики не встали.
Усім гарного, вдалого дня і завершення робочого тижня. Як каже мій Святик "допобаццення"")))

 

Прокинулась з відчуттям що виспалась, один різкий рух коли вставала і все, привіт дика головна біль(
Добрий ранок посиденьки!
Ранкова кава випита, чоловік відправила спочатку на калим(повіз замовлення) а потім на роботу.
В голові 150 думок, але не хочу перевантажувати і себе і вас.....нехай сьогодні все буде врочисто)
Йду доробляти замовлення, пекти сестрі торти на д/н
А завтра трудотерапія у вигляді городу. Для мене це як пологи, просто треба пережити, у випадку городів-посадити бо всеодно нікуди не дітися
Андрій планує завтра міняти ходову в нашій вишенці, але щоб заїхати в гараж потрібно відкинути щебінь який я привезла на будову, треба контролювати бо він вміє залізти і розібрати пів машини)
В неділю планую рейд по ювелірках у пошуках подарунку для сестри
Всім-всім лише позитиву та хороших новин

 

Я трошки менше віднєкуюсь.
Ну бо я, як в тій приказці - права купила, а їздити не купила.
Чоловік і з інструкторами домовлявся, щоб я хоч теорію повчила. Неа, не хочу і не буду. За 11 років лежання моїх прав, я їздила хіба по селу і кілька разів в Давидів, на жигульці. Таку машину хоч не шкода, якби десь в стовп заїхала. На нашій малишці зараз боюсь їздити, дороге задоволення, якщо дерево підрівняю
Хоча чоловік казав, що якби з інструкторами їздила, то тільки на жигульці, а потім вже можна на щось краще пересідати.
Я вопше не про то прийшла писати, ви мене збили "з пантелику"

Иии, прочитала "на трасу"

Такс, звичний день.
Мужа свого бачила сьогодні вранці рівно 10 хвилин. Так спішив, що не встиг поснідати. Ті чоловікові 10 робіт і 150 підробітків мене доконають колись, але швидше вони його доконають. Коліжанка каже що в нас гармонія. бо ми не сваримось. В нас на сварку банально немає часу. Повноцінно бачимось лише в неділю, і то пів дня чоловік відсипається.

Темусик пішов до школи, а я п*ю кавуську і з Данусиком йду підливати полуничку, яку вчора посадила. Ще маю перекопати шмат городу і досадити три дооовгих рядки. Ото я господиня буду! Нарешті буду мати рай - свіжо-зірвана, напівдостигла полуниця з шматочком землі і краплинкою роси. Хтось ще таке любить, чи то я одна з такими збоченими смаками
Плани на день - пахати і не ..... а нє, жерти ще треба зварити. Тому просто пахати

 

Планів на день мільйон та півмільйона різних поїздок, а дитьо ще спить, а мама в неті Йой! ЛЄнтюхи!!
Іду писати в блокнот всі номера телефонів та час та місця зустрічей із різних клаптиків папірців все докупки, щоб потім посеред дороги не зрозуміти, що щось вдома забула - ага, я то вмію
Всім гарного та продуктивного дня!

 

І знов той дивний сон, про поповнення в сімействі.....
Щось він мене налякав трохи, може піти собі тест купити? Але не про те я, не про те!.. Дивлюся мультики і п'ю капучінку. Пралька вже пере, а я ще в піжамці.
Вчора були в Метро, дещо прикупили до відкриття дачного сезону. Малюк наганявся по тц, що заснув в 21.30 і спав до ранку, натягався машинок до візка, а я носила від візка на місце. Якщо чесно, нам було весело.

 

не нада, в нас траса далеко- не дійдеш, , а

- так що не судьба. Та й по віку вже не підходжу, бо там як в балєті....
А кавуся на терасі допомогла, чи то я 10 хв. малого не чула.
Йду ся вчеплю до миття сантехнікі, поки батарейка зарядилась..

 

приїхала я на роботу знов вся заплакана, нє, муж мене не б’є, то я собі алергію заробила А я так любила той період коли всі дерева цвітуть... тепер не люблю
Я сьогодні в футболці і в босоніжках, кажуть буде дощ падати, але то нічого, правда? Вчора в мене була Подія - вперше за два місяці в мене на робочій пошті було менше 100 листів, ну але недовго музика грала... вже знов 160. Пора братися до роботи, бо з’їдять мене. Гарного всім завершення робочого тижня