Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

А я нині взагалі прокинутсь не можу.
Цілий тиждень вставала ні світ, ні зоря, лягала пізніше за всіх і була таким бодрячком шо ну, а нині бобік вклєк. Таке враження що мене добили вчорашні гостини, бо... бо того вже було забагато. Я змучилась від свят і тішусь що повернулись наші шаленні будні

А садомазо я аднака.

Вчора в вечір після чергового обжорства вирішила що нині конче худаю, але не тут то було, свекруха дала нам тааакого смачнющого запеченого м"яска, що я цілий день його з паскою но товчу, ще й вином запиваю. І так йде шо ну, але в вечір ревно обіцяю собі ніякого важкого жеровиска. Хіба но яблучка і водичка.

Цілий день нині щось складаю, пуцую, перу, вішаю, а Андрійко ходить за мною і старанно маскує всі мої намагання навести в хаті лад.

З прози- зненацька приєдналася до мене якась така не конче весела і далеко не оптимістична мисля, гризе мене вже другу добу. І я ніяк того спекатися не можу і взагалі шось я починаю нити і хандрити, тре собі ляпаса засадити на пів лиця і чи просто кудись переключитися
Чого я хочу? Хочу вилазки якоїсь файної з файними коліжанками. Не знаю поки як це втілити в реальність, але відчуваю конче шо я того потребую, бо інакше мої батарейки розрядяться остаточно і буди ииик-ииик-ииик... і хник.)))

Всьо, лечу з дитиною гуляти і старшого з садка забрати і знов гуляти, а головне побільше рухатись і більше не їсти)))

Всім гарних не суворих буднів. Весна ж бо!..

 

Фух, поки перечитала всі посиденьківські новини - пішло кілька днів
В нас все так закрутилось - завертілось. Погостювали в брата в Івано - Франківську, минулої неділі приїхали до батьків і зразу ж зустрічали Маму. Потім - вечір в затишному родинному колі.

На це свято нас чекала неймовірна подія - народження другого синочка. Дуже хвилювалась як Марко буде без мене, поки була в пологовому, бо настільки ми ще не розлучались Але часто говорили по телефону і рахувала дні, коли відпустять додому. В п"ятницю ми були вже дома. Освятили великодній кошик, в неділю - знову вся родина в зборі. Одним словом, насичені та неймовірні дні в колі родини. А так, адаптовуюсь до ролі мами двох малюків, мені Марчик такий вже дорослий на фоні братика, аж незвично. Попереду не менш насичені дні - хрестини, потім друзі і родина ще в гості збираються. Одним словом, відпочиваю в батьків, поки маю таку можливість

 

сестра
і я хочу, але не зі своїми а з дпешними, як будете дівчата збиратись кличте мене, я созрєла
кд дістали, настрій так розгулявся що готова чи то реготати чи плакати

 

Великдень відсвяткували чудово. Були майже всюди де планували. Повернулись. Холодильник майже порожній, торба брудних лахів , вітер за нашої відсутності перекинув літній душ і найстрашніше малий затемпературив сильно. Чи був ще недолікований, чи то той кутній зубчик так імунітет валить, але ми знову хворі . І ще гірше ніж попередній раз, сподіваюсь, що третя доба нас потішить і погіршення не буде. Це для мене зараз найголовніше. Тішуся, що температура більше 39 не піднімалася і маю надію, що і не буде.
Заїжджали до колєгів на шашличок з вином від Жанни- і, скажу вам, не спозорились. Дві літрушки, як корова язиком злизала. Про точку не питали , бо то далеко, але я виглядала такою файною господинею(бо вар*яти мали лише горілку до шашлику).
Багато спілкування, багато емоцій, малий ловив компліменти і теж був "вударє", сипав перлами направо і наліво, а тепер біднятко хвореньке...
Іду приступати до своїх обов*язків, всім па, всім дня гарного, не хворійте- бо то дуже зле.

 

Ранкова кавка якось особливо сьогодні смакує.Мабуть,то сонечко посприяло.
Хочеться літа, міні-міні платтячок

до яких мені ще огого скільки худнути,якщо не зав,яжу терміново з пасками і ковбасами

Ех...
Вчора з шаленим задоволенням повечеряли гречкою.Давно мацьоп мене так не радував

каші в нас не в пошані

своїми смаковими вподобаннями.
Літо, приходь, я вже зачекалася

 

Ранкова кава випита, дико тріщить голова напевне на зміну погоди
Чоловік поїхав відкривати лікарняне бо вчора ледве приїхав з роботи, весь засоплений, очі сльозяться, ну і виглядає зле. Дуже хвилююсь щоб не захворіли діти та я.
Мені хворіти точно не можна бо маю 2 великих замовлення
В п"ятницю в тата д/н 55 років, тому на неділю треба бути всім здоровими(гуляння як такого не буде, але всі свої хатні та найближчі)
Всім здоров"я, миру та хороших людей навколо

 

Прийшов мій вчора з роботи. Очі сльозяться, личко таке сумне-сумне, носом шморгає, під плед моститься.. "Мені здається, в мене температура.." Поміряли - 36,6. О диво - йому відразу ж полегшало і повеселішало. Так що обмежився піносолом і профілактично колдрекснувся на ніч, зранку здоровенький пішов працювайт, як ні в чому не бувало. Хоч би й справді не розвезло, бо 1 хворий чоловік=3-м хворим дітям
Ввечері Павло сам збирався до школи. Ранкова розмова: "ти зошит з англійської поклав?" - "ой, нє". "Мама, в мене фізкультура, вдягну куртку" - "Добре, а ти штани поклав?" - "Забув". "Мобілка є?" - "Там, на столі" - "А чого не в рюкзаку?" - "Таа.." "О, мам, дай 3 гривні". Добре, що за гроші пам"ятає, правда? Вчора так гарно розв"язав задачу, що з (умовно) 30 кг руди швиденько видобув 240 кг чистого заліза і пішов дивитись мультик. Алхімік, та й годі. Чудо моє чудесне.. Мама каже - а чого це він має то все перевіряти, ти контролюй. Занавєс. 4-й клас на носі, а мале добре, що голову не забуває. Короче, відчуваю, що знову в нас санкції підуть, бо всі думки в телевізорі і компі, а бабця то все дозволяє в завеликих кількостях, поки нас нема. Може то телевізор продати, вже легше?

 

А мені ще й комп і всі телефони. Але то санкції проти Данилка.
Зомбік малий.
Перші слова вранці - "можна пограти?". Він не втомлюється їх повторювати по двісті разів на день. Даю посидіти за компом пів години вранці і пів години після обіду. Мало. Він би і їв за компом і спав там же.

П*ю другу кавусю, біжу в душ і до похреснички!
Мала така вреднюха, але я так її люблю, що напевне б зацьомала і відкусила навіть шматочок від тої солодкої щічки.

 

Зла на мужа, як 1000 і 1 пантера. Бо бачте я його не розумію, а типу він мене розуміє.
Ех! На вихідних маєм серйозну розмову з його батьками. Хвилююсь і не знаю, чи то дійсно варто, що ми собі задумали? І чи затівати то? Щоб зараз скандалів і криків не було.

 

Знову нема світла Я зла така, що мене аж підкидає. З початку квітня почали записувати коли сидимо без світла, вчора сіли і порахували і прифігіли. Світла не було - 3, 6, 13, 14 і сьогодні знову. Загалом генератор за ці дні відкалатав 28 годин

скільки ще сьогодні буде невідомо

. За годину використовується 800мл. бензину, тобто - 20 грн. От і виходить нехіленька сума - 560 грн. Сьогодні ще додасться 100-120 грн точно.
Нема світла - нема інтернету. Відповідно - гаплик роботі.
Не працює дирчик - вихолоджується хата моментально, а потім газ лупить по -повній.
Якийсь замкнутий круг.
В чоловікового друга сьогодні д.н. Планували святкувати в суботу, але певно будемо сьогодні. Все одно сидимо всі без світла (в них теж нема). Поїдемо до ресторану і понапиваємося, все одно дешевше вийде, ніж палити бензин.

 

от тому я категорично вирішила ставити сонячні батареї, набридає така ситуація, первісно-общинний лад

--- дописи об"єднано, 16 Квітень 2015 ---

зле мені, поки скупилась приїхала вся мокра, якась така загальна слабість, прибю чоловіка як похворіємо

 

Мене вже від того теліпає. Світло появилося в 15-30. Якраз, як ми інтенсивно почали планувати куди податися. Так що, таки на суботу.
Зато я гарно навела порядок з кущами. А зараз так гриииимииить і лиє, що світу Божого не видно. Перша весняна гроза.

 

Нет горячей воды вторые сутки..заболела вдобавок, боюсь малую заразить(( вообщем как то грустно

 

Я виспалась. До чого дійшло - вже відмічаю, як свято, дні, коли я не зомбі

 

Здрастуй вірус №2. В хаті ср.ч, борщик і гречка з компотом ледь доварені. Малюк температурить, капризує і марудиться. Я захворіваю.
Як там: "хорошо било вчєра, севодня хорошо нє будєт". Це про нас. Ненавиджу хворіти, ненавиджу коли нема світла по 6 год. бо в них ремонтні роботи до 15год. Страшенно боюсь погіршення стану малого, бо температура починає бути вища 39(добре хоч збивається, тяжко але збивається)...Привіт тобі, аптека!
Якийсь жилєтковий допис виходить, тре додати оптимізму. О, не ховала великодні кошики- тішать вони моє око і серце гріють. Знач не все так зле, не все...

 

Її не буде місяць, десь до 9 травня. І мене то харить, капці просто. Баняково-поливальний період стартонув після Паски. Треба перебиратися до мами. Там все тепло і є гаряча вода.
Нині пішла з роботи в обід, то троха потраскалась і лягла спати

КД рулять, ага!

. Тяжко роздуплитись, котрий день тижня. І коли склероз попускає, то тішить, що завтра пятниця

маленька субота

.

Кого рохпирає на пару зі мною - тримайтесь купи. Бо процес довгий, і як ніц з того не буде, то я ніц не розкажу.

Ваша ДВ

 

Я нашла в инете насчет воды, что ее на Мазепы должны включить через три дня, то есть послезавтра, а вот на Сихове 8 мая... Где правдивая информация?)))

 

Гідравлічні випробування. Тішимось таким щастям кожного року. Теплої води немає від трьох тижнів до місяця часу.

Я тобі посилання написала у відгук

 

Не мій сьогодні день. Однозначно. Від самого ранку. Мало того, що світло і робота, ще додалося з кормом собачим.

http://posydenky.lvivport.com/threads/zabilam-bi-2.98265/page-73#post-2154059

. І мама доправила. Я знала, що вона поїде в село, тому не конче нервувалася, що неможу її видзвонити. Нааарешті знайшла, і вона мені каже, що напилася ліків і вмирає, навіть до Львова не їхала, бо не має сили В мене шок, питаюся, що сталося. Та нічого, бульбу посадила Вчора мені цілий вечір плакалася, що нема вже в селі коней, а трактор на город не заїде

пообіцяла, що не буде більше в полі нічого садити, що їй вистарчить 25 соток коло хати

, і шо ж тепер робити. А сьогодні приїхала, така гарна погода, ще має "таку саму" коліжанку, то вони вирішили плуг тягнути Спочатку в неї, а потім в коліжанки. НОРМАЛЬНІ??? Виволокли вони того плуга і, о щастя, побачили ще свого однокласника на маленькому тракторці на дорозі. Карочє, посадили вони бульбу. Відповідно мама вмирає, бо змучена. Потім ще тягала баняки з водою, щоб відмитися. Кажу їй, давай зранку приїзди до мене купатися - на Сихові ж води нема, а до мене близько. Нє, не поїде, завтра тамтій будуть бульбу садити. А потім ше собі грядочки. Одна біда, ліків мало має в селі, забула взяти з дому. Я навіть не знаю, що їй сказати. Нічого не допомагає в боротьбі з тими городами.
Налила я собі винця, ну шоб розслабитися. Як сама випиваю - то ж не діагноз? Може хтось мене підтримає
Чую Пусік комусь розказує, як ремонтувати машину. От дуже сподіваюся, що то не та, що везе вантаж до Києва. Може то в когось з друзів шось сталося. Навіть не йду питатися, закрила двері в кухню і включила "Останнього москаля". Як то буде щось важливе, то мене все одно знайдуть.
Ніби не понеділок, а такий дурдом. Шо за день?

 

з великим би задоволенням, але
-мій шлунок мені дає гастролі через перегруз
-хворий чоловік, якого вразі чогось треба буде везти в лікарню, тому я трохи водій
А взагалі я знала що цей тиждень буде важкий такий як попередній тому і не дивуюсь. Тішусь що виносила сміття і побачила оголошення що завтра газу не буде, тому йду ще заварю крем і допечу спартак.
А мої кабанчики повечеряли і похрапують
Оля можу підтримати капучіном з ложкою рому,піде?