Була знайома з однією парою де мама дружини спала і їхньому ліжку, і давала добро на секс.Чесно. Сама була свідком, коли їм дозволяли. Всюди і завжди вирішувала її мама. Звичайно, сім"я була недовго.))
Як боротися з таким?: свекруха кожен вечір, повторюю, КОЖЕН вечір дзвонить своїй дитині))) МІй хариться трохи, морщиться як тільки чує дзвінок, але з поваги не може їй сказати, що не варто так часто двзонити..я так думаю, що можливо з поваги..бо показує, що він з того не дуже задоволений..а я то взагалі ...кожень день "промив мозгів", щоб не забував, хто найважливіша жінка в його житті)))) Я, наприклад, з мамою говорю рідко, в середньому 2 р на тиждень, але то скорше через те, що я дуже рано стала самостійною, з 15 р працювала і жила окремо..не відчуваю потреби їй щодень дзвонити, про щось радитись чи розповідати, як я прожила і що їла за цей день... Скажіть ,я себе накручую, чи мій "мамин синок"?
Мого чоловіка мама теж кожен вечір має подзвонити, але мене це не дратує, бо так в них заведено. Тим більше, що в нас теж так ведеться, бодай раз в день або мама подзвонить, або я, щоб просто дізнатися, чи все гаразд. Мабуть, мене це не дратує, тому що чоловікова мама промивкою мізків не займається. І чомусь зараз більше почала розуміти свою маму,навіщо їй потрібен кожен день дзвінок - тому що діти порозліталися хто куди, тата нашого і тиждень може не бути в хаті, по роботах, тому їй важливо бути потрібною. Навіть коли деколи перегинає палку із порадами, просто послухаю, але зроблю по-своєму. Можливо, варто до того простіше ставитися. Або ж для власного та чоловікового комфорту встановити якісь правила - допустимо, сказати, що "мамо, я буду сам до вас дзвонити в такий то час раз в два дні".
звичайно, що накручуєте це нормально спілкуватися з мамою/батьками, навіть щодня я своєму чоловікові деколи сама нагадувала подзвонити батькам (теж щодня), хоча він молодець, пам"ятає , запитатися чи все нормально, як в них справи, сказати, що в нас все ок. я вважаю, що це один з варіантів норми я теж живу окремо від батьків з 16-ти років, але з мамою і сестрою (ми всі в різних містах живемо) говорю щодня, дуже рідко через день, а татові новини вже мама переказує))) спроектуйте на вашого сина і як ви бачите ваше спілкування в майбутньому, можливо зміните своє ставлення, хоч частково
Накручуєте , в мене свекруха також щодня дзвонить чоловікові, але мене то взагалі не напрягає . Може просто я знаю, що чоловік до одруження щодня спілкувався з мамою і я щодня спілкуюся з батьками. Знаю, що якщо чоловікова мама починає йому "промивати мозок ", то він чемно перепрошує і завершує розмову Батьки вже старенькі і прийде час, коли кожному з нас захочеться почути голос в трубці, а то стане неможливим Я завжди пам"ятаю, що свекруха виховала для мене доброго чоловіка, якщо б вона була інакша, то хто знає яким був би мій чоловік
Та й якщо не старі, ніхто не знає що буде завтра. У всіх різні потреби, хтось раз в тижднь спілкується, хтось щодня... От дійсно, уявіть що Ваш син міняється в лиці, дратується коли бачить що ви йому дзвоните, а потім каже "Мамо, дзвони мені два рази на тиждень, я частіше тебе не потребую".
просто уявіть, як років через 25, якась дівчинка "боротиметься" з вашими дзвінками чи ще з якимось форматом вашого спілкування з вашим сином. Дуже дієвий спосіб
Просто від тих дзвінків він інший стає, а коли заходить у гості на пару годин - то зовсім інша людина вертається((( пасмурна, холодна, задумлива..тому не подобаються мені ті розмови їхні(((
Батьки завжди мають вплив, але ви можете говорити про це з чоловіком- Щось сталося в батьків ,що ти такий зажурений ? Навіть коли почуєте негатив постарайтеся " не зірватися " емоційно, бо більше не поділиться. А потім собі обдумайте, як допомогти чоловікові, щоб спілкування з батьками дарувало позитив . ІМХО
Не знаю,може то тільки моя неправильна думка,але таке враження,що ви взагалі б хотіли звести до мінімуму спілкування вашого чоловіка з батьками..бо спочатку кажете про розмови по тел,тепер про зустрічі...дійсно,гарно казали дівчата,уявіть себе на іі місці і плюс,іноді,мені здається,краще взагалі не влазити в стосунки свекрухи і чоловіка,вони собі самі розберуться,ті стосунки вже будували ого скільки років до вас,а краще над власними думати..але та вся історія явно не про маминих синків)
Моя свекруха теж дзвонить чоловікові майже щодня, але я звикла, мене це зовсім не дратує, більше дратує його, бо не любить базікати про нішо по телефону. Але то ж мама... Якщо кілька днів не дзвонить і ми їй не дзвоним, то каже шо непотрібна нікому, ображається. спочатку тільки після весілля і мені щодня дзвонила, мене це навіть потішало...Мозги не промиває, просто в людини брак спілкування. Це все тому, що наразі без постійної роботи, от і накручує себе. Моя ж мама дзвонить рідше 2-3 рази в тиждень, в принципі по потребі, бо вона зайнята та і я повністю самостійна ще з часів універу . Чоловіки дійсно більше привязані до мамів, якось психологічно.
В нас навпаки - ми з мамою спілкуємось щодня. Наші розмови за відсутності новин або вирішення якихось сімейних питань зводяться до допиту зі сторони мами - "Що ти їла, коли ти їла? Де ти є? (Не вдома? а чо це ти ще не вдома???!?) А чо ти нині не пішла в зал? Напевно знов захворіла... і т.п." Мама моя хоче тотального контролю і повного звіту про мій день попри те, що я вже більше 10 років живу в іншому місті. Я деколи воліла б взяти перерву хоч на 1 день, але, оскільки бачу, що для мами ця розмова є важливою складовою її дня, то завжди знаходжу кілька хвилин ввечері для дзвінка. Зате, коли з якихось причин все таки не зідзвонилися, то і мені щось підсвідомо муляє, і мама наступного ж ранку дзвонить з претензіями - щось по типу Через такий сімейний уклад мене дуже дивує, що мій чоловік зідзвонюється з мамою набагато рідше, деколи доводиться нагадувати. А його дивують (і бачу, що дратують, коли мама дзвонить у невдалий час) мої щовечірні розмови.
Я теж себе зразу ставлю на місце мами(свекрухи))Бо росте син і не хотілося б,щоб потім моя невісточка теж не підтримувала мого спілкування з сином.
Думаю, якщо до невістки буде хороше ставлення і її приймуть як рідну дочку, то вона ще сама неодноразово нагадає подзвонити до мами-свекрухи. А якщо ну то як кажуть: "Як постелиш - так і виспишся".
Ну це все залежить від невістки ,як я її прийму)Так що все в її руках.Надіюсь в мене вона буде,як рідна дочка)
Clementina -ви побачили саму істинну усього))))))))) Нагадалися мені мї перші відносини, до чоловіка..Зустрічалася я з хлопчиком 9 років..і з мамою його були в чудесних відносинах. Дякую їй за те, що вона була така мудра і ми стали подругами, вона була для мене як мати) Бивший навіть ревнував, що ми так одна за одну були, вона мене перед ним захищала, вчила усього, наставляла.. Я б хотіла для своєї невістки стати саме такою) Її мудрості хватило на те, щоб і син був поряд і дочку(подругу) знайти)) А тут зовсім все по іншому..коли мій каже,що я готую як богиня - то її так перекошує ..жах..і все я не така їй, і все не так роблю..вона постійно робить якусь конкуренцію між нами, постійна боротьба за нього,ревність..вже набридло...
