Дурник, пляшка - давати чи ні?

всі б дурники були такі, то може в нас би люди трішки встидались так дитину на вулицю випускати

*****************************************************************

 

хороший допис. Бо у цій темі, получається, правими є тільки ті, хто без дурника. Хто з дурником -- то і зуби криві, і прикус неправильний, і мама -- мачуха і зозуля. А от місячну дитину з ложки поїти... І то не раз-не два в день, а кожну годину -- другу. Ото правильно! Я собі уявляю, як то бідне мацьопство сплакувалось від тих маніпуляцій, як захлибалось. Особливо вночі, коли воно поцмакати так хоче!

а цікаво -- чим годували? Манкою? Молоком коровячим? Мо козячим? А ще відварчики на жирній курочці не робили? Бо ж як пляшечки не було, то либонь і з сумішшю проблеми були

 

А хто без- невростеніки з не задоволеним смоктальним рефлексом і т.д, і т.п..
Діти без дурників живуть щасливі і задоволені 100%. Груднички, то взагалі не обговорюється, а штучники- так само. Мені наш педіатр сказав відразу колись, що дурники, ходунки і всякі "дуууже потрібні" девайси - придумані для мами і заспокоюють вони в першу чергу мамині/бабині/татові потреби. Я в цьому переконалась, в наслідку, на власному досвіді, тому потрібність тих речей можу спокійно заперечувати.

 

цікаво так - давати дурника, щоб дитина не надихалась холодним чи не наїлась якоїсь фігні з підлоги.
невже хтось справді думає, що дитина може просто так на рівному місці з'їсти дрібне лего чи ще щось? чи взяти отакво і перестати дихати ротом при мінусах надворі?
насправді діти набагато мудріші, ніж ми вважаємо. Перша реакція на дурник (новонародженого, якого "хочуть привчити") буде виштовхувати його язиком, і це не випадково.
Привчити можна і до дурника, і до памперсів (так, до памперсів теж привчають, дитина не народжується такою, що під себе тупо робить) ,і до годування з ложки поки тарілка не спорожніє. А потім відівчати від дурника, від памперсів, боротись зі шкідливими звичками дитини тощо. Звичайно що в усіх є вибір.

по статистиці прикусів - ми з молодшою сестрою обидві мали дурника. В мене жодного рівного зуба, в сестри - жодного кривого (маю на увазі, постійні). Втім, в мого тата були ідеально рівні зуби, а в мами моєї - нерівні, і тип нерівності у нас з нею однаковий. Тож думаю, тут генетика не на останньому місці.

 

а ще дітки є дуже різні по темпераменту, по вимогливості, і не думаю, що кожен штучник без дурника справді може бути спокійним і задоволеним.

 

Маю таку думку, що поки дитина в такому віці, що таки може взяти таке до рота(а є діти-пилосмоки, знаю не з чуток- краще, щоб таких предметів не було. Та, звички залишаються, бо он моєму вже навіть далеко не три, а в носа детальку з Лего запхнув(першим там побував кусок яблука). Але, то мабуть, має зв"язок із генетикою, бо його батько теж таким страждав і, то не в 5-6 років))).

 

ще мені спало на думку, що моє ставлення до дурника - приблизно таке, як ставлення до милиць.
ви за милиці чи проти? отожбо.

 

ну тут я взагалі цілі поеми писати можу, але боюсь когось образити. І той темперамент, переконана, у спадок передається.

 

Є. Повірте, мій то якраз "важкий " випадок але на відсутність дурника ніяк не раегував. Для всяких і всіх ситуацій в дитини є МАМА.

 

взяти до рота і зїсти - то різні речі. Брати до рота різні предмети - це нормальний етап дослідження світу. Потримати в роті, заслинити, плюнути, роздивитись. Дитина, яка не мала дурника; яку насилу не годують і не запихують ложку з пюре, приспівуючи чи під мульт, не їстиме незрозуміло що.

 

тоді до "незрозуміло що" для моєї дитини папір і луснуті надувні кульки не належать))

 

Теоретично так але я таке пильнувала, ну, боялась того, що може щось проковтнути.Та, звичайно, вважати, що дурником раз і закрив рота, щоб не сталось такого- чогось і не додумалась))

 

вибачте, можливо, я щось плутаю, але хіба Ваша дитина ніколи не отримувала догодовування з пляшечки?

 

менша - так, а старша - ні. однаково папір люблять і любили. просто з старшою ми не мали кульок вдома. страша ще монетки їла))

 

ну, папір розмокає в роті. Звісно, батьки не мають лишати дитину напризволяще.
я про інше
коли кажуть, що "в цій темі праві ті, хто не дає дурника"
так вони не "в цій темі праві", вони просто правильно роблять

 

якщо по темі, то я прихильник нормального гв (тривалого) і противник дурників і пляшечок, але зараз про чуть інший аспект тої справи.
Мені досить часто траплялись ситуації, коли мама/бабуся говорить своїй дитині з дурником в роті: "Фууууу! Ти така негарна з тою соскою! Така велика, а ще досі то смокчеш! " і тд. В мене шок. Чесно. Ну як можна так "встидати" (=принижувати) дитину, та ше й привселюдно, для більшого ефекту... Самі ж привчили, а тепер дитина винна, вислуховує. Ше й тицяють палцем і в інших діток (в мого, напр.) зі словами: "Дивись, який маленький і не смокче соску!". Так він її ніколи і не смоктав, взагалі-то...

--- дописи об"єднано, Mar 31, 2015 ---

якщо по темі, то я прихильник нормального гв (тривалого) і противник дурників і пляшечок, але зараз про чуть інший аспект тої справи.
Мені досить часто траплялись ситуації, коли мама/бабуся говорить своїй дитині з дурником в роті: "Фууууу! Ти така негарна з тою соскою! Така велика, а ще досі то смокчеш! " і тд. В мене шок. Чесно. Ну як можна так "встидати" (=принижувати) дитину, та ше й привселюдно, для більшого ефекту... Самі ж привчили, а тепер дитина винна, вислуховує. Ше й тицяють палцем і в інших діток (в мого, напр.) зі словами: "Дивись, який маленький і не смокче соску!". Так він її ніколи і не смоктав, взагалі-то...

 

зі слів моєї свекрухи - дитина значить мене ще не замучила, якщо я дурника не даю (ага, і те що ми ручні то певно я вигадую аби пожаліли). Сказала з самого початку, що ми будем без того, але приходив в гості молодший брат чоловіка і тихенько після себе залишив дурника на етажерці, то від свекрухи передача така. Чую по розмові чоловіка по телефону, то вона періодично питає чи дали ми того дурника...
Мої батьки тільки рекомендаційно радять "то може дай дурника..." коли чують плач по телефону. Ну і чоловік теж "то може дурника, хай не плаче так", ага отак взяв і перестав плакати бо дали дурника. Не розумію потреби якщо мама поруч.

 

Ну як хороший,почитайте не суть,а якими словами то написано?ну ніхто тут ні слова не казав про мачуху,про зозулю,навпаки всі пишуть,що все одно мама то найкраще для дитини,я от теж проти дурника,але ніхто так прямо не ображає...що це за слова -з району(що за смисл тут вкладений,що всі хто з району "недальокі" люди,що за образи про гігієну(так ніби люди в хліві живуть),ну а про жертовність,і що бабуся то робила,щоб їй в ноги кланялись...то дуже обурює,вам приємно було б як би про вашу бабусю так казали?людоньки,давайте думати як висловлюватись,бо іноді таке враження,що дійсно не гарні жіночки то друкують,а перепрошую бездушні пані...сорі за оффтоп

 

А ще не знаю чи вже писала,про знайому,яка насильно того дурника все пхала і пхала дитині,дитина не хотіла,але потім вже після 6 міс,вона таки дитя "привчила",зараз от рік і бачу,що дитина і не кричить,спокійна,а знайома все одно дурника дає,питається,для чого цілими днями воно?привичка?
І до слова,бідкалась,що от спить малий з дурачком,як випаде,то зразу прокидається,треба знову давати....неа,не розумію того!


І мені ще казала,що обов'язково треба привчити малого мого,бо як то без дурника!

 

Я таке теж бачила. В знайомої фотка з доцькою, та з дурачком. Хтось у коменті написав-забери дурачка в дитини. На що відповідь- та ти що? Я ледь привчила! *падаючийхомяк*