Все ще актуально! Завтра вихідна планую завести собаку до лікаря, а куди і до якого не знаю... Недалеко коло мене є ветклініка - на кільці(перехресті) вулиць В.Великого і Княгині Ольги, але не знаю чи варто туди іти... може хтось водив свого улюбленця туди?
Лікар Олександр - то лікар нашого котика. Ми дуже задоволені. З приводу цін - не знаю чи високі, чи ні. Нам підходить ставлення лікаря, досвід, увага до котика.
Дівчатка, дуже хотілось би взяти кошенятко, дівчинку. Але не уявляю як це буде з дитиною... Чи не зарано нам? Які небезпеки є для малого? Подряпини? Як знайти лагідного котика? В мене завжди були якійсь "дикі" ))))
тут більше небезпеки для котика буде, насправді. можливо вам варто зачекати? поки дитина не підросте до років так 4?
стор. 30+ пару сторінок далі даної теми - початок нашої історії з котом стор. 38 + пару сторінок далі фінал історії, Юлі тоді було 3 роки. http://posydenky.lvivport.com/threads/diti-ta-domashni-uljublenci.55995/page-7#post-1183306 ще кусочок історії з іншого боку І як порада - якщо твій малий активний, шустрий, і в чомусь подібний на мою Юлю ( ти ж напевно памьятаєш яка вона) то з котом не спіши. Якщо твій малий більше спокійний і врівноважений, чемний, і слухняний, можеш пробувати. У мене Юля зараз вже старша, з нею в тому плані легше, а малий такий що йому можна будь коли кота - він дуже ніжний до тварин і взагалі в повіденці протилежний Юлі, і я знов хочу кота, але ніяк не наважусь.
Мой тоже нежный и любит гладить всех зверят в зоне досягаемости. Вообще очень осторожный, и любит всех "спасать", заботиться, кормить. Но вот все равно грызут сомнения. А может попробовать не котика, а грызуна какого-нибудь? Ну чтоб если что можно было их друг от друга изолировать? У нас раньше кролик жил, не кусался, но и не особо руки любил. Кто есть максимально ручной, не кусачий, не слишком "ароматный" и не слишком мелкий? Морская свинка? Шиншилла?
прийшла весна і мій кіт загуляв. От догулявся до того що вліз у якийсь мазут, де знайшов поняття немаю. Три години відмивали, вроді чистий. А що далі робити? Від того мазуту опіків не буде? Поки що шкіра чиста, світла. Але в мене кіт довго шерстий і його цілого оглянути дуже важко. Бо покупати і висушити то для нього велика травма, зараз сичить на будь-яку спробу витерти, але як гладити досить адекватно реагує він взагалі не любитель сидіти на руках, гладитись. Якщо він того хоче, то все ок, а якщо ні - то будете і подрапані і покусані
Вже вкотре у нашому районі отравлена собака. Сьогодні на моїх очах бездомний пес бився в конвульсіях...Скільки домашніх песиків і котиків померли в таких страшних муках. Чесно, я просто в шоці від дій наших людей. Можливо хтось знає, куди можна звернутися зі скаргою? Бо щоденні прогулянки з моїм песьом стали для мене страшним випробуванням.
Дівчатка, порадьте, що робити. Мій кіт днів 3-4 тому почав кашляти, я не дуже звернула зразу увагу, бо думала, що щось застрягло в горлі, він пішов на вулицю і пропав, не було його 2,5 дні, сьогодні ввечері прийшов, на кухню навіть не зайшов, зразу пішов до хати і ліг спати, далі кашляє, важко дихає, носик досить теплий, трохи труситься (яка нормальна температура у котів, і як її поміряти?). В ветлікарню везти безполєзно, бо тут вони хіба на свинях і коровах спеціалізуються. Минулого року також кашляв, то я дала таблетку від глистів і все пройшло, але тоді ніби тільки кашель був. Дивилась щойно в рот, хотіла глянути чи нічого не застрягло, то ніби нема нічого, але дуже глибоко в горло не можу подивитись, бо не дає. Бідолашка лежить мучиться, навіть на руки не йде, зазвичай любить притулитися до мене, а то сам лежить. Завтра піду куплю таблетку від глистів, подивлюсь на реакцію. Порадьте щось, може хтось з таким стикався? --- дописи об"єднано, Mar 18, 2015 --- Пробую дати тепле молочко, то відвертається, не хоче. Зараз ще пошукаю шприц, то може попробую зі шприца. Вже не можу, так боляче на нього дивитись, а завтра ще й на роботу(((
Якщо це не глисти, а якась інша болячка, то таблетка може ще й нашкодити. А коли ви останій раз давали таблетку від глистів? Частіше ніж раз в квартал не бажано проводити дегельмінтизацію. Найкраще звернутися до ветеринара, хоча б до якого є...
Та вже досить давно. Завтра попрошу напарницю, щоб вийшла за мене на пару годин, а сама занесу своє чудо хоч до якогось ветеринара. Не можу дивитись, як він мучиться, бідолашка лежить, мордочку піднімає догори і важко дихає. Напоїла його зі шприца тепленьким молочком і сиджу ридаю над ним. Принесла йому паштет м"ясний, навіть не понюхав, періодично відкриває рот, ніби щось його душить.
А я хочу похвалитись. Вже місяць-два регулярно прибираю за своїм песиком. Ношу з собою пакетики (жаль паперові спеціальні коштують космічні гроші). І таку радість відчуваю коли то збираю (не подумайте, я не про фекалії, я про чистоту, бо перечитала, і сама "офігіла"), не розумію, чому не робила цього постійно раніше...Якось в нас так не прийнято і я собі то перейняла, правда біля дому де найчастіше виводила собаку - періодично прибирала. Тому закликаю всіх собачників - прибирайте, бо то дійсно приємна справа, і перед людьми не соромно А ще кожну неділю ми їздимо в центр, і вже в два музеї працівники нас запрошували! В природознавчий ми завітали. Були дітки, всі тішились і гладили мою Емку, з дозволу, звісно. Так тішить адекватне ставлення до тварин, таке враження тоді було, що я в Західній Європі побувала. Ну і хто не знає, у мене не кишеньковий пес, а 30-кілограмовий.
З моїм котиком вже все добре. Не могла натішитись, дивлячись, як він їсть. В четвер вирвалась з ранку з роботи і занесла його до ветеринара, там його оглянули, перевірили чи нема ніяких кісток в горлі, дійшли до висновку, що в нього бронхіт або щось в тому роді, і призначили антибіотики, і о чудо вже в четвер ввечері моє чудо встало і поїло, навіть прийшов до мене спати, бо як був хворенький, то від всіх втікав. Зараз як ні в чому не бував, лише пчихає трохи. І ще розкажу, який він в мене ревнивий))) Вчора ввечері ми вже збирались лягати спати, чоловік обняв мене, а кіт сидів на кріслі, то як побачив, що чоловік мене обнімає- закатав таку істерику, що певно сусіди чули))) Заспокоївся аж коли я взяла його на руки. Як дитина мала, і як його можна не любити.
В киці почався період кохання, хочемо в майбутньому її стерилізувати, як то нам зараз пережити той період без всяких засобів? Просто перетерпіти? І ще хотіла спитати коли краще стерилізувати її?
Я не знаю, чи хочу брати ще собаку. Завжди мала, а зараз не знаю. Здається, що більше ні, ніж так. Зрозуміла, що майже весь час знаходилася в страху: щоб не напали на нього під час прогулянки, щоб не злизнув отруту, щоб вчасно вигуляти. Не знаю, що робити.
