всі б дурники були такі, то може в нас би люди трішки встидались так дитину на вулицю випускати *****************************************************************
Ваше порівняння тоді в цьому випадку зовсім недоречне. Бо кулачки, пальчики в такому віці нікого не замінюють, це просто етап розвитку.
А це варіант, бо деколи думаю якби то вже йому (мужу) писок закрити, а тут в мене десь дурник між іграшками завалявся тре знайти - попробувати. До речі, ще кажуть в кого хлопи хроплять, то дати їм на ніч дурачок до писка - мав би перестати хропіти. А якщо серйозно - до півроку героїчними зусиллями ми були без дурачка, на півроку я здалась і таки купила (я вже просто була впевнена, що Злата тої гуми не захоче). Покрутила моя дитина то в руках, потерла об нього ясна, поцмокала не з тої сторони і викинула- і я юж маю спокій, не бере моя дитина дурачка - я пробувала, якщо шо.
Дурник і пляшка ніколи не замінить мамину цицю і молочко , з цим все зрозуміло. А як бути, коли дитина на ШВ? Пам'ятаю колись мені консультант сказала, що, коли ГВ вже немає, можливо, і краще дати дитині дурник, щоб задовольнити смоктальний рефлекс, який в новонароджених, можна сказати, домінуючий. Чи варто в такому випадку позбавляти немовля можливості посмоктати? Скажу на своєму прикладі: моя Анютка мала дуже слабенький смоктальний рефлекс, вона не тягнула ні з грудей, ні з пляшки. Вважаю, що з допомогою дурника вона навчилась тягнути, бо ні з мізинця з трубочкою з моїм молоком, ні з пляшки я не могла її нагодувати. Але потім запхала дурник, спочатку вона його просто тримала в роті, а я годувала її зі шприца, але так по троху вона почала смоктати дурник і в той час я вже пробувала підсовувати пляшку з сумішшю. Скажу зразу, щоб не було питань: груди також давала, але я не змогла добитись того, щоб вона тягнула моє молоко, якого в мене було предостатньо, але, з тими нервами і псіхами я здалась і недопрацювала до кінця. Жалкую зараз, але я втішилась, коли моя дитина почала нарешті пісяти, бо до того ми просто шалено втрачали вагу через те, що в організм зовсім не потрапляла рідина. Вона була в'яла, на грудях висіла сутками, а толку 0! Я розумію, що це лише мій приклад, та все ж таки чи є дурник аж таким злом, коли ГВ вже зупинено, по різних причинах: хтось виходить на роботу, в когось не склалось, а хтось не захотів годувати. Невже те, що дитина буде собі задовільняти свою потребу в смоктанні так погано? Дивимось зі сторони дитини, а не мами.
Золотий хлоп буде- спокійний, вмиротворений, волоссячком собі побавиться і нікого не буде чіпати лишній раз
Тут головне не переплутати мужу - дурачок, а дитині -цицьку, а не навпаки. Бо ні одне не буде спокійне і вмиротворене
Думаю, що ключове слово тут можливо, бо дурник ніразу б не натренував дитину смактати правильно груди. З власного, мала моя народилась величенька, і ще і лінилась смоктати сама. Поєднання не найкраще, ми так намучились з нею, і були кілька днів з накладками, було сцідження, короче, чого тільки не було. Потім форумний гв консультатн вправила мені мізки, і ми потроху через доціне небажання напрягатись, і смоктати дійшли таки до спільного. Так, фактично 5 місяців вона жила на мені, але то не робить мене героєм, я мама, яка таки навчила ту впертюху. Як би тоді я їй дала дурник, на тому гв і скінчилося б. Бо за молочко зціджене і дане їй в пляшці, я відповідала тих п'ять місяців. Дівчата, почитайте і не повторюйте моїх помилок. До Капучінки, кулачки нормально смоктати, і пальчики ручок, а ще дитина як добереться і знайде ніжки, то ще й на ніжках буде підцмокувати) це дослідження себе, і це класно
Ви молодець, що все таки змогли. Я не змогла, хоча форумний консультант в мене також не раз був. Ех, шкода, якби ж то повернути час назад. Можливо, я би справилась цього разу...ніяк не можу заспокоїтись, вже " їду" по трохи. Але я зараз не намагаюсь довести корисність дурника, а спитати таке:
Бути без дурника. Ну, на штучному дитина смокче суміш з пляшечки-здебільшого, бо сумніваюсь,що хтось бавиться із шприцами і т.п, тому таки смокче. А ще й пити з пляшечки дають. Так, це не те, що дитина б смоктала груди(не тільки в плані фізіологічному) але вже, як є на ШВ, то якось так і дурника ще давати поміж тим- для чого?
Ну, моя потім вже як почала пити з пляшки, то їла дуже мало часу, але я згадувала, як хлопці смоктали по 40 хв., і мені здавалось, що їй цього бракує, смоктального чогось. Я намагалась її носити, годуючи з пляшечки все рівно притуляла вночі до себе, але якось, мені здавалось, що вона потребувала отого смоктання. Можливо, я помилялась. Хоча, вона була спокійна і залежності від дурачка не мала. Ми дуже швидко його позбулись, просто і безболісно, але на початку він був.
Ключове Бо Ви, як мама, яка мала до того два успішних ГВ(я так розумію), знали, що на ГВ є інакше, у всіх значеннях, крім того, що дитина сита в обидвох випадках. Можливо, я помиляюсь але суджу по собі, бо також маю досвід ГВ і ШВ.
Дівчата, та ні хто тут не каже, що погані мами. Кажуть, що вам не вистачило сили налогодити гв. Просто не було кому вас вчасно підтримати, і вправити мізки. Не варто кічитись безсилям і навертати на то новоспечених мам. я за консервативність посиденьки і люблю, бо так одне до одного, якщо трошки- то можна, і всьо- капці, як не для гв то для повноціного спілкування з дитиною
Я використовувала, 2 тижні, коли синочку був місяць. Я можу порівняти! Отже, дитина дійсно затихала з ним, смоктала як якась голота, засмоктувала з такою силою, ніби його не кормили! З плюсів для батьків - дитина не плаче, забавлена, з плюсів для дитини - не бачу, обман, дитина смокче, а молочка нема, мами поруч нема! Тиша тривала недовго цікавість до нового предмету в роті минула швидко, тобто, якщо дитину реально щось турбувало, то ніякий дурник не допомагав (це для майбутніх мамочок, які думають, що гума зможе заткнути дитину в будь-якій ситуації). Коли дитина плаче від скуки, то все ж краще забавити, приділити їй свій дорогоцінний час. Адже це наші дітки, ми їх так хочемо, чекаємо, для цього і родимо! Тим паче, що це не постійно, а лише деякий час! За 2 тижні користування соскою заробила тріщини на сосках, які заживали до 4 міс. І це не жарт, я не перебільшую, писала тут на ДП у відповідній темці про тріщини! Там же ж можна почитати детальний опис цього болю, який ти відчуваєш кожного разу при захопленні дитиною грудей протягом 4 міс! Я чітко відчула різницю захоплення грудей після соски. Бо принцип смоктання різний! Ну і ймовірність передчасної відмови звісно не відкидаю, за статистикою кожна 3-тя дитина відмовляється передчасно від грудей, якщо використовує соску/пляшку! З мого оточення таких значно більше, відсотків 80! Звісно, комусь і рік достатньо, а комусь і 6 міс! Просто в тих, хто противник годування грудьми після року існує хибна думка, що дитина смокче цицю так само багато, як і соску, тобто постійно. Але при правильно організованому ГВ так не є, можна груди давати лише на ніч, вночі, зранку, як самі собі організуєте з малятком! Життя без соски існує, і це зовсім не обтяжливо, дитина не вередлива, усміхається і ти бачиш усмішку її, зубки її. Усі, хто використовує соску, теж не об'єктивно оцінюють плюси, бо дитина в цьому випадку хниче/вередує/плаче/істерить/вимагає, бо звикла до дурника і вимагає його в рот. А та, що не звикла, та і не вимагає, а плаче лише при дискомфорті, але (читаємо вище), при дискомфорті, коли реально щось турбує, то ніяка соска не поможе, тре підняти свою дупцю і вирішити проблему дитятка!
Я так бачу, що всі погоджуються, що дурник дитину заспокоює і дає мамі можливість трохи відволікьися від дитинки. А тепер мамусі, які не дають дурників розкажіть мені як ви даєте раду. Дурника я не давала, бо мені не подобається коли не видно личка, та й не хочу потім довго і нудно відівчати. Але натомість дитина в мене постійно на руках. Спить теж або на руках, або біля мене, якщо я встаю і йду то за пару хвилин просинається і пхикає. Так що час на себе чи на господарювання, я маю тільки тоді, коли приходить наш татко і розважає мале. Я тут читаю що ви даєте раду і старшим діткам, і на кухні, і прибираєте, дехто, навіть, вишивати вмудряється. Дівчата розкажіть мені як? Я розумію що щось не так роблю, але що? Ну не можу я його покласти і займатися своіми справами, а дитина нехай плаче. Мобіля, іграшок вистачає якраз на то щоб сходити в туалет, або поставити грітися іжу. Так само мали трабли з гулянням. Як тільки вдягали дитину в комбез починалася істерика. Заспокоювався тільки тоді коли його знімали і давали цицю. Літом то було б без проблем, а от в січні, я вже була готова дати того дурака, та якось влаштувалося. А от зараз що робити. В малого спочатку були сильні коліки, то носилися практично постійно, зараз вже менше, але всеодно постійно хоче компаніі, хоче на руки. З слінгом в нас щось не складається - не хоче. Буду і далі пробувати. Що мені робити? Може то не зовсім відповідна тема, але навіть не знаю де запитати. І мені часом здається, що той дурак трохи би ту проблему вирішив.
KAPUCHINKA, то все проходить, не відразу але все ,,устаканюється,, Ми теж були на руках, спали тільки на руках, купались разом, в туалет ходили разом, їсти готували разом(да, да можна готувати одною рукою)) з гулянням мали повний капєц!! Я перших 3м їла печенько з молоком бо не могла нічого зготувати толком. Лафа почалася коли з"явився ерго)) Мала в мене на спині жила))) Ми так і прибирали і голубці крутили.... Але зараз малявці 3роки і вона вже не хоче того. Вам здається, що 3роки, то багато? Ні, вони пролетіли, як одна мить. Зараз я хочу обняти, а мала не має часу)) хочу допомогти, а вона хоче ,,сяма,,. Все минеться, того часу так мало. Що то є 2-3роки порівняно в життям? То наші діти і ми мусими( зобов"язані, йдемо на це свідомо) приділяти їм час.
@KAPUCHINKA все ви добре робите. В нас точно так само, на руцях ходимо, спимо. От тільки останні кілька днів на один сон я іі відкладаю і вона спить. Так що все змінюється, а ми для того і маємо декрет, щоб бути з дитиною. . І з гулянням було то саме, робили все в темпі престо і швиденько нести надвір, бо лиш тоді дитинв заспокоювалась. Зараз вже спокійно збираємось. А ходити далі хлче на руцях, але то ж зрозуміло, дитина пізнає світ, ій цікаво ходити і бачити різне, а сама вона не може. Тому терпіння нам і все буде добре. Перші тижні я іла і одночасно іі кормила, зараз вже знаходжу час, коли вона бавиться в шезлонгу, або в ліжечку. Теж не завжди вчасно, але нічо. Про вишивання, то пригадую @Marigold писала, що вишиває, коли доця цицю смокче, або спить на руках. Моя коліжанка розповідала, що теж вишивала, коли дитинв спала на руках, наловчилась
Капучінко, ваше маля ще дуже маленьке) і Ви самі скоро здивуєтесь, як все швидко помінялось. Розкажу, як було у нас, без дурника. Перші 1,5 місяці дитя вдень не спало - тільки їло нон-стоп (я їла за три підходи: перший - витягала їжу з холодильника, годувала малого, другий - гріла, годувала малого, третій - їла, благо діло та їжа там була))), дурака всі радили, але я розуміла, що з нашою і так невеликою кількістю молока - це може стати фатальною помилкою. Проблеми носіння постійного не було - бо ми просто постійно їли, короче ті два місяці з ліжка не вилазили, прогулянки були жахливі. Згодом почав трохи задрімувати на руках і погуляти вдавалось хоч пів години без їдження в слінгу. Стало легше десь з трьох місяців: дитина могла полежати пів години в люльці на кухні, дивлячись на мене, коли я могла щось мінімальне зробити (ну, принаймі ввечері не було гори посуду, а при доброму плануванні можна було помити плитку-мийку, чи зготувати щось таке простеньке) Ваша дитина "набудеться" на руках і в певному віці піде досліджувати світ (наш з трьох місяців переселився на підлогу і там потроху розширювався час, коли він сам себе забавляв. Ваше дитя ще в такому віці, що ті іграшки ще не дуже його цікавлять, поміняти положення він не вміє, тому було б дивно, щоб йому було цікаво лежати самому собі. З 4-ох моя дитина почала засинати у візочку і в принципі обходитись 1-2 годуваннями за прогулянку, тож відтоді ми почали нормально гуляти. Вдома спить досі (9,5) тільки в мене на руках - зате я маю час на читання (можна й вишивати). В крісельці на кухні може посидіти пів години - то маю час зробити сніданок і іноді щось нескладне приготувати, в кімнаті самого бавитись не лишаю, фактично може я дарма відписуюсь - бо я якраз не супер газдиня, але я собі так подумала - раніше я приходила з роботи в 7 і мала тих кілька годин на господарство, зараз те саме, просто те, що я вдома не значить, що мала би цілий той день готувати-прибирати, він зайнятий дитиною, а господарка - так як було при роботі. Думаю, що пізніше, коли дитина вже осмислено бавиться, може послухати казку - то стане ще легше займатись побутом + певні навички з'являються робити все швидше, економічніше в плані часу, планувати справи. P.S. то справді не відповідна тема, тому прохання до модераторів нас перетягнути звідси.
В нас так само. Я не робила трагедії з того, так, то важкувати, особливо, коли й 1хв. нема на кого залишити( і тепер так). Тут є мами багатодітні наприклад- Юля (цьомцьомка), які й не думають рятуватись дурниками і т.п., якось дають собі раду(хоч про це вони можуть самі написати).
@KAPUCHINKA зазвичай немовлятко поводиться саме так як ви описуєте. І це нормально. Перші місяці дійсно важкі, але потім дитя підростає, мама звикає, вчиться давати собі раду. Мамина "робота" - доглядати дитину, а от для допомоги по господарству залучайте (по можливості) оточуючих. Дуже помічними для мене стали слінг (шарф) і подушка для годування (коли дитина спить по 2-3год біля грудей в мами хоча б вільні руки: можна поїсти/попити (ага! ), шось там на планшеті подивитись, зі старшим помалювати/почитати чи самій повишивати/пов'язати). І таки так - життя без дурника існує! Перевірено двома дітьми
Дівчата, та мені не проблема, що він спить на руках, чи вимагає уваги. Проблема в тому, що буває, що перший раз я ім тоді, коли чоловік приходить з роботи, а я ж годую. Мені зовсім мало часу треба треба, ну щоб банально зуби почистити і іжу розігріти, бо істи я вже вмію і правою і лівою рукою і сидячи і лежачи і стояче ))) а не раз читаю, от навіть у Віторіі, що вона і попилососила і поприбирала і посуд помила. Для мене, якщо з малим нікого нема, то нереально. Та й, навіть, якщо є, то теж не завжди реально. То думаю, що ж я не так роблю, що всі все встигають, а я нічогісінько.. Як справляються мами у кого двоє і більше діток то для мене взагалі якась фантастика.