Не розумію до чого тут тоталітаризм А давайте на дорогах ніхто не контролюватиме рух авто, будемо надіятись на чесність та свідомість громадян! А в магазинах поставимо касу-автомат, нехай свідомі люди самі чесно оплачують покупки, і ніякої охорони, камер відеоспостережень. Повірте, у всіх демократичних розвинених державах в першу чергу існує модель управління. Сюди включається: планування, виконання, контроль і аналіз. В сукупності ці дії утворюють систематизацію для людей, де кожен знає які має права і обовязки. Якщо цього нема у будь-якій сфері, буде провал, бо людська натура схитрита іноді вища за моральні цінності.
Дівчата, не звалюйте все в одну купу, я вас прошу. Для дитини найкраще, щоб мама взагалі не працювала, напевно. До віку десь так років 15. Я теж маю дітей, можете глянути лінійку. І (до терезки) - ні, я не сиджу в роздутому декреті, бо отримую тільки оті гроші, що отримують всі при народженні дитини. Чи я вважаю правильним їх мені платити? Напевно, якісь виплати потрібні, але їх розмір мав би залежати від багатьох факторів. Я не працюю, бо мій чоловік ще на стадії зустрічання "забанив" ідею поєднувати дітей і роботу. Якось так в нас склалося з Божою поміччю, що він може нас забезпечити. До речі, з часу народження першої дитини вже двічі змінив роботу на краще оплачувану (попри крики батьків спочатку - "ааа, не йди з державної роботи! Де пенсії потім візьмеш?" (то йому було 32 роки, гг), а потім - "ааа, який пп? Ти дурний? А як завтра роботи не буде, де потім пенсію візьмеш?" - то було в 34 роки). Але я хочу працювати надалі, тому зараз маю ще рік-півтора, щоб вивчити ті варіанти зайнятості, де я можу себе реалізувати. Фізична присутність мами вдома - це ще далеко не запорука доброго виховання. Я от не можу займатися виключно дітьми і бути поруч завжди. Молодша ще мала зовсім, але, тим не менше, я маю потребу залишити її на годину-дві з кимось і попрацювати "мозком". Я зі старшою теж була категорична в тих питаннях, зараз попустило. Ціхо-ціхо, я аж ніяк не за тотальне виганяння жінок на роботу Сама така квочка непрацююча
Знаєте коли в нас щось зміниться? Коли кожен з нас ( і не має значення мама/не мама, 2/3/5 дітей) почне відноситись до роботи як до власного бізнесу. Тільки тоді і рівень з/п підніметься. Зайдіть в той же садок після 16 год в групі 2-3 дитини, а після 17 - 1!!!. Тому вихователі не задоволені - бо вона через 1 дитину мусить сидіти до кінця СВОГО робочого дня. Якби на лікарняний ходили по необхідності, а не тому, що на вулиці сніг, вітер і сиро, най краще дома посидить. В школах на 4 класи - 1 група подовженого дня на 30 чоловік. Потрапити анріал. А цього року сказали принести довідки з роботи обох батьків, і о Диво!, ледь сформували. Ми всі вміємо багато говорити, про справедливість, про майдан, а насправді, і так і є , от сусідка субсидію оформила, а я що дурніша, мені держава теж винна, чому їй, а не нам. і т.д. Суть " в мене корова здохла, най в неї теж". Це наша ментальність і викорінювати її ще ой як довго.Сумно.
Я напевно велика ідеалістка, бо я думала, що люди здатні чесно оплачувати покупки в супермаркеті просто тому, що красти не дозволяє совість, і на дорогах дбати, щоб когось не покалічити, а не просто боятись штрафу. До речі, нагадолось мені така штука: в деяких місцевостях в Європі, там де розвинений піший туризм є такі хижки "all inclusive" - ти можеш взяти собі їжу, як маєш потребу, чи переночувати і залишити плату. І ніхто не контролює. І люди лишають. Але пишу про тоталітаризм, бо читаю, що такі аморальні речі сприймаються, як "само собою", як "ну а що ж можна чекати від людини?" і розчаровуюсь у своїй вірі в те, що люди можуть жити по-совісті (це не лише Вашим дописом спровоковано, це я бачу щодень). І Ви праві в тому, що то є в людській натурі, не кожного зокрема, але загалом - такі знайдуться завжди і усюди. І розумію, що дорослу сформовану людину, яка вважає, що якщо за нею не спостерігають, то можна красти, бити, смітити, дурити інших, чи ще щось таке, тим більше, що "всі" так роблять - інакше як грубою силою не змінити, точніше вони не зміняться, а просто будуть не в змозі жити як жили раніше. Просто "по-доброму" не вийде. Для того, щоб їх внуки жили на совість "по-доброму", їхніх дідів треба перевиховати жорсткіше.
Я, до речі, теж погоджуюсь з Мансікет щодо твердого кулака.. і тут не йде мова про тоталітарну рашку чи щось таке, а про залізну дисципліну! в Німеччині чи Канаді, чи ще де, ти знаєш: порушиш закон - поплатишся дорого, і в нас так має бути. Але, є занадто багато "але"...
Швейцарія, далеко в горах, з живих істот тільки дві косулі (на фото не видно) Я чомусь переконана, що в нас би не залишилось ні квітів, ні скриньки, ні прилавків
Мені навіть думка про субсидію не закрадалась, хоча на двох певно тільки (чи то не тільки?) тисячі з чотири у нас є, а працююча я одна. Не знаю, чи надається вона в такому випадку чи ні, але навіть якщо гіпотетично це було "так", то вважаю, що є більш потребуючі за мене, а я поки маю можливість заробити, заплатити, буду працювати і платити за ті послуги, які отримую. Бо отут вже по правді і є питання совісті та мудрості кожного окремого громадянина країни, бо допоки будемо намагатись забрати все, до того часу усі будемо в одному (вибачайте за вираз) ярмі, бо одні працюватимуть до останнього, щоби інші могли не працювати взагалі. Розумію, що можемо зараз згадувати Німеччину, Австрію, Данію, і т.д., і т.п., де і соціальні виплати, і зарплати значно вищі, але допоки ми не будемо мислити так, як вони, доти житимемо так, як ми живемо.
І Ідеальна система для налагодження свого майбутнього у фінансовому плані, але, на жаль, не у нашій державі і не у теперійшній ситуації (але то певно вже в оффтоп), а тимі більше не для білої зарплати, бо після того і на життя не залишиться
Ви не роботодавець). Якщо ним колись будете- то подумайте про це. Мені реалізуватися дають. Благо є думаючі люди. Не думала, що на ДП колись почую таку хм думку. Я в юності взагалі вважала, що батькам треба платить більшу ЗП і давати кращий соцпакет. Як не як- це наш генофонд. Навантаження на батьків не порівняти з більшістю робіт. Та до цього бачу дойде ще не скоро. О- я давно вже про це мрію. Почне робити як? Бо я і так роблю. В Росії з ЗП робиться те ж саме. Я про інший тоталітаризм думала. А кого цікавить дитина? Я ж кажу- скоро будемо мати декрет як в багатих країнах з такими думками. При теперішніх(якщо ще є дитина)- аби на якісну їжу+КП вистарчило. А бажано до 6-7. Та це треба або вивчити або відчути. На жаль природні механізми того всього нам відбили вже давно... Це ще треба дивитися- у кого коли той час є робочий. Мені й досі цікаво- ну ЩО ж такого поганого наробили наші люди, що їх зараз так опустили... Це все дуже добре, коли банківська система є надійною. Дуже зараз "добре" тим вкладникам, які в клали не в "ті" банки. Та не все так зле в бізнесі. І в роботі теж. Я от хочу. І мене не доколупують. Шопоробиш- я недоколупана набагато кращий результат для світу дам, ніж доколупана. Чоловік цього року вже пару разів брав довгий лікарняний. Так, зараз є затримки в соцстрасі. Та все ж таки йому все до копієчки виплатили. Тут я чітко бачу, за що він платить.
чому чекати так довго, аж 1-1,5 роки, якщо так голосно обстоюєте що 3 роки то так багато, і 2 роки то тим більше достатньо? І як працюватимете - "ні дня без лікарняних, бо у дітей ще є тато"? І чому ж, знову ж таки, виплати соцстраху на лікарняний вважаються "взятими з неба" і недостойними, щоб їх виплачували людині, яка роками працює і сплачує всі внески? Бо так здається комусь, хто не працює і сидить вдома уже пару років за рахунок внесків тої ж працюючої людини (соціалка на плечі всіх працюючих лягає, і декретні виплати також).
У Німеччині робоче місце зберігається 3 роки. Держава оплачує або рік декрету 66%(!) зарплати або 2 роки 33%. Це не враховуючи дитячих грошей, які платяться до 18 років.
Тато ж вродь ПП- які ж там лікарняні. На здоров'я). --- дописи об"єднано, Mar 11, 2015 --- Німці- одні з небагатьох, хто розуміє цінність психологічно нормальної нації.
Я теж за довгий декрет. В Україні хто страждає від того що жінка в декреті? Чим 3 роки не вгодили? Адже роботодавець нічого не оплачує, є тільки нарахування допомоги на дитину, яку дають незалежно від періоду декрету? Чи я чогось не знаю (не вникала в це питання ніколи).
А держава вона надійніша? Особливо зараз? Ну я ще не бачила людину, яка "доколупана" працює краще. Я не про те. Є певні типи робіт. Десь можна зробити сьогодні-завтра, а десь треба вже і негайно і не почекає. Жінка, вибираючи що вона робитиме в житті має просто чітко це усвідомлювати. І відштовхуватися від думки: де я можу реально добре працювати без ущербу для родини/себе, а не від думки: де б то моя трудова полежала, поки я в декретах пересиджусь. Це я до того, що хто хоче знайде варіанти, можна працювати і з дітьми, але це певні типи робіт, де робота не "горить". Жінки там чудово можуть вписатися, якщо вони хороші спеціалісти, їм ідуть на поступки. Але от чесно, таких жінок багато? Які сядуть і подумають: хм, я мама, я хочу бути з дитиною, але і в роботі хочу реалізуватися, як би мені це так влаштувати, де б я могла працювати, щоб мені і роботодвцю підійшло. Бо переважно воно як: хм, де б так ВЛАШТУВАТИСЯ на роботу, щоб на трудову стажик капав, років так 6-9, поки в декреті буду, а там щоб і раніше піти можна, і лікарняні і все таке. Та таке поголовно у вузах. І я не вважаю, що викладач, який періодично мєлькає раз на 3 роки то добре. Як хоче бути при дитині - то має шукати роботу відповідну, а не щоб трудова лежала, а якість то таке, не вовк, в ліс не втече. Тому і зарплати відповідні, а потім сльози і плачі - недооцінили. Я за здоровий глузд у виборі роботи, особливо жінці. --- дописи об"єднано, Mar 11, 2015 --- Взагалі роботодавець страждає. Бо коли працівник іде (в декрет, звільняється) то іншого працівника ще треба знайти, навчити, пояснити нюанси, і ще купа всього. Я своїх праціників вводила в курс справи мало не півроку. А потім людина виходить з декрету, її знову треба переучувати, або докваліфіковувати... Одним словом є незручності і доволі серйозні для певних бізнесів.
Незручності може то і є, але я не про те. Писалось вище що 3 роки це занадто багато. От я й питаюсь чому? Чим два роки декрету для роботодавця чи держави краще ніж три?
Дівчата, держава в нас "чьотка"! я з біржі отримую всі належні виплати на даний час. Кажуть працівники біржі, що їм зп затримують страшно, а от безробітним платять справно. Тому я за соціалку!
Ну не знаю Тут щоб без втрат для бізнесу то 3 місяці максимум (бо цей час роботу модна розкинути між працівниками). Але це не є добре ні мамі ні дитині. Я не знаю як там воно працює закордоном (я про 3 роки декрету), але друзі з Німеччини казали, що там ніхто довше ніж на 6 місців в декрет не іде, бо темпи бізнесу в деяких галузях шалені, і випадеш з ритму - не вернешся вже. Ну і плюс на деяких роботах роботодавці перестраховуються таким чином, що треба підписати договір про те, що не плануєш вагітність 5-10 років, щоб на роботу взяли. Тому не все так райдужно.
Взагалі то декретна відпустка в нас триває 5 місяців -2 до пологів і 3 після. А все решта - то відпустка по догляду за дитиною до 3-річного віку, за мед.показами - до 6-річного віку. Робоче місце зберігається і соцвиплати на дитину йдуть . Інша справа, що сума чисто символічна 100 з лишнім гривень колись було. Але якщо сім'я малозабезпечена, то мають подати довідки і тоді ці виплати збільшують. За таких розкладів декрет на 3 роки ніби всіх мав би влаштовувати.
