Щоб повернутися до конструктиву - я вважаю, що рівень з/п має залежати від рівня професіоналізму і докладених зусиль. Навіть якщо люди працюють на аналогічних посадах в одній фірмі, то мені нормально, якщо вони матимуть різну з/п при різній віддачі. Мені нерідко доводиться працювати з напарниками над одним завданням - і нерідко кожен з нас отримує різну оплату за виконання тих самих завдань. І це нормально. Головне, щоб замовник/роботодавець це розумів.
Ну так ми тут зараз не про правильність, а про реалії. Я за права жінок, матерів і т.п. В нашому суспільстві багато неправильного. Про це багато можна писати. Так, в нашому суспільстві є немала дискримінація жінок і мам і це треба виправляти. За інвалідів і непрацездатних повинна піклуватися держава, але не тупо за рахунок інших. Ось влаштувалися за професійні риси на роботу і бігаєте на лікарняні тиждень через два (а саме про це йшла мова, а не за всіх працюючих мам). В якихось галузях ваша робота вас почекає, а в якихось - комусь доведеться працювати за вас. Я зрозумію і підтримаю хворіючу колегу, але якщо мені постійно доведеться затримуватися на роботі через її лікарняні - я проти, бо в мене також є сім"я, яка потребує уваги. Ну і у багатьох галузях жінка, яка просиділа три роки в декреті втрачає немало, як професіонал --- дописи об"єднано, Mar 10, 2015 --- Краще взагалі не йти працювати, поки не народиш і не виростиш до повноліття всіх запланованих дітей. А якщо конструктивно - я вище відповіла.
О чудово!!! Зараз мамі запропоную, мо нашо їй керівником бути, най в будці посидить. А Ви давайте на співбесіду приходьте.
Це її вибір, я вважаю. Але на наслідки також хай не нарікає. 3 роки декрету, на мою думку, то забагато. Але - скоротити декрет не вихід, бо не передбачено соц. мехінізмів чи умов, як жінці з меншою дитиною працювати взагалі. Отже, краще бути чоловіком, який ніколи не хворіє, не ризикує втратити кваліфікацію через декрет, і може претендувати на вищу оплату своєї праці. Ніде правди діти. П.С. Забула ще додати, що такому супер-працівникові не завадило б і еліксир молодості попивати.
Тобто? Не ідете по догляду до 3-х років та й усе. Який механізм? Або ідете на 1/2 ставки, або ще щось. Або не на 3 роки, а на 1,5.
Отож.(( Тому я і підтримую фемінізм. Але не в такому перекрученому вигляді, як ми про нього чуємо від ЗМІ. А саме як боротьбу з дискримінацією жінок. Бо жінка в нас має бути таким собі роботом-універсалом.(( Але то вже офф. --- дописи об"єднано, Mar 10, 2015 --- Я думаю що Одлі краз і мала на увазі, що далеко не скрізь є можливість працювати на півставки і т.п.
Я мала на увазі глобальніші вирішення проблеми працюючих матерів. Ясно, що хто не хоче йти аж на 3 роки, то не йде. Це у випадку, якщо може (бабусі, няні, садок до 3 років (?). Чи, може, є у нас можливість при робочих місцях мати кімнату матері і дитини, чи щось інше, що дозволяло б повноцінно працювати при наявності мал. дитини, що було б передбачено державою? Кожен вирішує свої проблеми самотужки, виходячи з ситуації, а ситуація найчастіше не сприяє. От і виходить, що людина (найчастіше - жінка) постає перед категоричним вибором : або - або. Все залежить від галузі, звісно. Але знову-таки виходить, що деякі роботи не придатні ні до гнучкого графіку, ні до проектного виконання робіт. Тобто, вони є або жіночими, або чоловічими, в силу обставин. А не в силу вмінь і навичок. Загалом, я думаю, якщо Втратив кваліфікацію - отримуй нижчу оплату, або зроби все, щоб цю кваліфікацію підняти. --- дописи об"єднано, Mar 10, 2015 --- Ну, так. Якщо вже не пощастило у цьому суспільстві народитися жінкою, то Ставай роботом-універсалом. А, може, якраз і пощастило - розвивати багатофункціональність.
Нє-нє-нє, я якраз за те, що з цим треба боротися. )) Бо трішки прав в минулому столітті жінкам дали, і зробили обов"язками, а попередніх обов"зків не зняли геть. Баба-яга проти!
веселенька у вас дискусія. І всі мають рацію, говорять практично про одне і те саме, але одне одного вже давно не чують. була у мене цікава ситуація. Я (двоє дітей) і колега (троє дітей). Працювали ми по змінах (нам ці умови були озвучені ДО того, як погодились працювати). Я, як дурепа, викручувалась (то мама підстрахує, то тато, то чоловік відпроситься - ну бо як я в другу зміну дітей треба позабирати з садка, нагодувати і т.д.). І тут починається пісня: ой, у нас традиція - ми кожного року в серпні в Карпати їздимо (ОК, поїхали); ой, а ми цього року ще на морі не були; ой, а мені малих на гуртки водити; і т.д., і т.п. В результаті пісня була така: мені підходить працювати лише і першу зміну! Тобто так: там діти, а я робот. Причому дурний робот, бо їй по законодавству належиться, а я свої права не відстоюю. Нехай шеф третю людину наймає, яка буде працювати поки ми десь відлучатись будемо. Бо я, дурепа, працюю на тих умовах, які мені озвучили і на які погодилась, а вона мудра і свої права знає! В кінцевому результаті людина звільнилась і "поклала" свою трудову як вчителька англійської мови в школу, щоб не втрачати стаж та диплом перекладача не втрачав актуальності. Тому вся ця дискусія файна, але я за розумні межі, котрі, на превеликий жаль, у наших людей зачасту відсутні. Як написали вище - за елементарну порядність. Бо мене виховували так "не роби комусь того, що б ти не хотів аби вчинили тобі" і дітей своїх так вчу.
Прочитала допис Haidee і відчула себе безсовісним нахлібником на шиї держави. Це взаємно, бо міфічна істота держава людей обдирає не до порівняння більше. Слухайте, от спеціально полізла до свого зарплатного талончика - кожного місяця тільки соцстрах здирає з мене 250 грн, прибутковий податок ще в чотири рази більший, а скільки ще тягнуть з працедавця - навіть не знаю. Думаю, за 15 років стажу заслужила на оплачуваний лікарняний тиждень на рік, нє? У мене також була мала дитина і вона також хворіла - не щомісяця, але бувало до трьох разів на рік, зараз вже більша, чи то адаптувалася, чи просто так пощастило, що вже два роки обходилися максимум двома-трьома днями легкої застуди, та й то залишали її саму, добре ще, що чоловік має можливість провідати її під час обідньої перерви. А дивіться, яка зараз епідемія - половина однокласників моєї дитини хворіли по 2-3 тижні, дехто по 2 рази підряд, і все з температурою під 40 і жахливим кашлем. Що тим мамам робити? Кидати роботу? Інша справа, соромно симулювати хворобу і нагло спихати роботу на когось. Як я вже казала вище - такі, як я і мій чоловік, оплачуємо зі своїх білих офіційних зарплат. До речі, як і пенсії, як і субсидії тим, хто з зарплатами в конвертах. Думаєте, іншим зарплата з неба падає? Там, між іншим, також не особливо все чисто і справедливо відносно держави, бо фірми такого плану оформляють своїх працівників, як ПП, відповідно, драконівських податків за них не платять. Чесно кажучи, читаю цю тему і думаю, що я в якійсь іншій країні живу: і робота у нас з неповною зайнятістю, виявляється, буває, і прожити на одну лише зарплату чоловіка - раз плюнути.
Хто тут нарікає на зарплату? Щоно прочитала оголошення: Опечатка звичайно, але читаю оголошення - не робота, а мрія Але навіть, якщо 60-150 грн в день, за роботу з 8 до 8, то "круто".
дивний і однобокий підхід, от чому то тоді має стосуватись лише лікарняних, а декретних виплат та виплат на дитину ні? адже чи там не варта давати з державних відрахувань, а тут мусять дати?
А я писала, що не має стосуватися? Я взагалі вважаю, що всі соцвиплати мають бути адресні і враховувати фінансовий стан сім'ї. Хоча б на той час, поки в державі тяжко з грошима. А то понамальовують собі стажу, довідок про незабезпеченість, а самі тихенько отримують гроші в конвертах і допомогу від держави.
Сьогодні дізналася про таку ситуацію: дві рідні сестри мають все однаково: чоловік, двоє діток 10+, однакові двохкімнатні квартири в одному під"їзді, але на різних поверхах, чоловіки в них шкільні добрі друзі,які разом працюють роки за однакові зарплати, але одна сім"я матиме пільги на КП, а інша ні, бо перша жінка працює в пп із оф.зарплатою 1300грн ( + 3000грн в конверті отримує), тобто на руки отримує 3800-3900грн , а інша працює в держустанові за 3000грн, ну але ж на руки отримує 2200-2300грн, то виходить, що ті, що отримують менше доходу( по факту) субсидії немають, а ті хто більше( але в конверті) мають?
То є людська натура, крутитись як можеш. Не вірю я в таку сильну свідомість громадян. Якщо держава дозволяє такі дії, то людям складно бути такими чесними і не кормистати з тих можливостей, які надає їм недосконала система. Тим більше зараз така ситуація - якщо не будеш хитріший, то та система тебе зїсть. Подивіться на рівень середньої зарплати і ціни! Як тут не крутитись? Для того щоб люди були чесними потрібні правила, діючі закони, контроль. І я не вірю в глобальні зміни "почни з себе", бо якщо почнеш з себе, то інші не почнуть і будуть жити в десятки разів краще, а ти весь такий бідний і чесний, заплатив всі податки і маєш дулю. Кожен хоче для своєї сімї і дітей найкращого.
Та держава не є призначена, щоб над кожним стати і контролювати. Хіба в цьому полягають головні функції держави? Ні-ні, що не кажіть, а саме від людини, кожної окремої людини залежить дуже багато! Не подати на нечесну субсидію, не брати фальшивий лікарняний, сплатити справедливий податок з доходу, не дати взятку за проходження медкомісії, здачу екзамену чи на права і т.д. Ситуацій - маса. А дуже легко виправдовувати все такою от недосконалою державою. А завдяки кому вона стане досконалою?
Завдяки людям які сидять на державних посадах в адміністраціях, меріях, верховній раді, міністерствах. Цікаво, за що їм платять??? Ви розумієте що українці не зміняться всі разом на "раз, два, три"? Це все дуже гарно звучить "треба бути чесними", "давайте платити справедливий податок", "давайте не брати нечесні субсидії", але цього не станеться, поки не буде контролю і покарань за незаконні дії. Хм, а хто тоді має контролювати? Якби так не було, в світі б творився хаос, контроль на державному рівні мусить бути, інакше ми повернемось в первісний лад.
