Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

от же блін. Я ж знаю, що те, що я пишу тут, збувається. Так чого ж я не написала, що йду мити балконний блок? Вікно чисте, малі встали і наразі балконні двері чекають на ще один шанс...

 

Теж про Це читала
А ми погуляли "на" сонечку, прийшли додому перекусили і вляглися на обідній сон. Всіх з вчорашнім! Хочу пива і тараньки доброї...і літо!

 

Люблю я таких, якраз мій сусід за яким хочу відкрити велике полювання.І не тільки лисих люблю , худих,товстих ,головне не хамів алкашів і щоб у театри ходити любив..хоч 1 у рік, одним словом майже не вибаглива я.

З прози- Ерічка прокинулась у 7 ранку і розбудив мене її плач, бо застряла ніжка між ліжком і диваном

активно повзаєм

, а так як я сова ще та, спати лягла у 5 ранку, то ледве очі продерла. Побавилась з нею і о 9 залюляла і ми ще поспанькали. Потім взялась за перестановку , бо моє доця облюбовала фікус і почала їсти землю з вазону.Фікус на кухні -у кімнаті купа місця.
З врочистості- приїхала бабуська і пішла з внучатком гуляти, а я як біла людина прийму ванну і відпочину, нікуди не піду,, хіба у басейн поплаваю.

 

Дуже гарно вигрілись нині на сонечку. Я собі винесла маленький стільчик і, як у справжньому селі, теребила фасольку. Найшла на мене така блаж...Малюк, лежачи на животі, комбез в нас був відповідний, возив ту квасолю де тільки хотів своїм камазом. От так мирненько пройшло наше нинішнє перше післяхворобне гуляння. Тепер мій камазист сопе, втарабанивши перед тим миску(2 черпаки) овочевої зупи.Може ви думаєте, що це проза, а ні, це моя врочистість. Пралька вже третій раз завантажена, а в моїй голові повно філософських думок. Іду з коліжанкою потриндякаю, щоб всяке мудре в голову не лізло.

 

Знаєте анекдот: "При нашій останній розмові Василь сказав: "Я подзвоню."
Подзвонив. В двері."
Так це точно про нашого кума.
Саме тому останніх пів години по квартирі носиться два тайфуни і все лишнє *пинком під зад* залітає в кладовку.
А якщо серйозно, то це і є основна врочистість наших вихідних.

 

Мега чудовий день. Правда початок того дня не предвіщав нічого особливого, але... задзвонили вранці добрі люди і запропонували прокатати нас в зоопарк в Меденичі. Спочатку я зніяковіла, бо люблю всьо планувати наперід, але інколи спонтанні рішення набагато кращі обдумано-передуманих. Отож мали ми нині врочистість. Малий був в захваті, мама тоже)))... стільки цікавих звірів, стільки емоцій, вражень- словами не описати.
Нещодавно втомлені, брудні, але надзвичайно щасливі і веселі завалились додому.
А, і ще презент на халяву зловили... Так приємно.

На вечір планується велике прання, невеличке прибирання і віддихання.))) ще тільки в магазин треба метнутись, бо забули по дорозі про найголовніше- в хаті ні куска хліба.

І ше, маю одну дилему на голові, про яку увесь час думаю і воно мені з голови не злазить. Як не дам ради сама, то прийду за колективною, посиденьківською порадою...

Всім файного вечора.

 

Ну що, дівоньки, випиймо за ту дату!

Врочистість така що ууух. 18 (з гачком) років тому народилась я.
Всьо, далі не знаю що писати.
Такий сьогодні день, що емоції просто переповнюють. Рідні по телефону вітають, друзі і тут, і в соцмережах вітають, сусідки на вулиці вітали. Але найважливішим подаруночком була листівка від Артемка, підписана такими словами "Мам, ти така класна мама! Як добре, що ти наша, а не чиясь чужа!"
То настільки приємно, що я сьогодні плакала від щастя!

Шкода, що день вже майже закінчився. Але на мене ще чекає святкова вечеря, яку чоловік організовує і його подаруночок. Я вже так трошки здогадуюсь що отримаю, але ще поки мовчу )

 

Ноги відвалюються, руки трусяться. Цілий день на вулиці: добрячий кавалок роботи зроблено, але по-переду ще в 10 разів більше.
Весь бамбук зрізаний, частина троянд і кущів підрізана. Сама винувата - хтіла на село, то тепер мушу працювати, інакше заросту кропивою і бур"янами по самі вуха.
Тепер треба погодувати чоловіка і собак. Вимити "чортика", як я то буду робити - не уявляю: весь в болоті і поросі.
Потім відмити себе і перечитати, що тут за цілий день нового

 

маю коліжанку. В неї була любовна історія подібна до твоєї. Потім таки вона стала вільною дамою і вирішила, шо їй терміново потрібно заміж бо оце вже 25 на носі як не як ) МІй кавалєр вирішив познайомити її зі своїм другом. Вечір після роботи. Темно. Сідаємо ми в машину і в полутьмі бачимо нашого нового знайомого, з великим носом і ще й худющого. Коліжанка починає тихенько ржати і говорить "категорично ні". Через 2 тижні вони подали заяву і ще через 2 їх розписали (якшо шо то не по зальоту, дитина народилась в них через 2 роки). От на днях буде 10 років як вони одружені.

мене щось на спогади потягнуло. Познайомилась в кафешці з хлопакою. Симпатичний, приємний співрозмовник. Років йому десь під 30 було. І жив він з батьками. Побачення в нас були дуже романтичні - подовгу гуляли, розмовляли. А то вже осінь була, а я змерзлюк. А він по кафе мене не водив і нікуди інакше не запрошував. І думаю, що з грошима в нього було все добре бо працював зубним техніком, а зуби то вставні ж недешеві, правда? А я дівчина скромна, не вміла сказати, шо какби холодно отак гуляти, то і відморозилась від нього повністю Отак думаю, що напевно він тоже шукав дівчину якій зовсім немає діла до чужих грошей

Ну і по ділу. Вранці 8-го березня отримала я від чоловіка таємний чорний кульочок. А в ньому шоколадки, велика пачка чіпсів і пачка томатного соку. Але я не дуже втішилась, бо кд вже закінчились і смакові збочення разом з ними Але чіпси втіхаря від дітей потрохи лопала. А соком і шоколадкою поділилась з малими

сьогодні даю ДІмуліку шоколадку, щоб подарував бабусі. А малий каже "добре, але бабуся зі мною поділиться і ми будемо її разом їсти, по-чесному"

А ще вчора був день пригод. ВРанці чоловік зробив мені ще один подарунок - поміняв колесо в машині. А потім виявилось, що в нас знову сів акумулятор і ми ще завернули із зупинки сусіда, щоб позичив нам зарядне . А потім я гарненько поставила підзаряджений акумулятор на місце і...а машина не завелась. Скоріш за все сигналізація заблокувала двигун. Весело. Завтра підемо з дітьми в рейд по сусіднім автосервісам (дуже мені подобається розподіл обов"язків/відповідальності у сім"ї на чоловічі і жіночі,але ремонт машини в нас підпадає в мою жіночу долю
Так от. Ми ж збирались в гості до бабусі-свекрухи. Антон до неї вже місяць проситься, а вони то похворіли то ще щось. Прийшли ми на зупинку до ц Анни, постояли 40 хв, пропустили дві переповнені маршрутки і з істерикою повернулись додому. Вдома всі виспались і під вечір вирішили таки доставити дитину до бабусь (їх там аж три). Поїхали ми іншим маршрутом (зовсім забула, що можна було їхати тролейбусом) і, о чудо, ми добрались. Там побули годинку і з Дімуліком повернулись додому захвативши по дорозі татка. А сьогодні гуляли з моєю мамою в стрийському парку. Я ще такої кількості сімей там не бачила.
Дімон спить втомлений вже другу годину. Антошика ще годинку точно не буде. І я в повній тииишііі.

Вчора чоловік зустрів знайомого. А той розповів, що орендує в Зимній воді хату за 1тис грн +комунальні. Хата без газу, то їм недорого виходить. Розумію, що ви до садку привязані ну але все ж варіант...

П.С. то нічого, шо я так багато настрочила?

 

Я таки провела день з користю для себе. Зняла шкіру, так сказать.

Рудий сказав, що я - істинна змія. Сонечко пригріло, я шкуру скинула

. Відшкрабалась в душі так, шо мама дарагая

Дякую Миколайку, який приніс мені чудо-рукавички

. Потім намазюкалась лосьйоном і сиджу тепер пахну і не чухаюсь. Навіть халат не білий зсередини.

І чухалась я від того, що навесну в мене шкіра суха. А не від того, що я не миюсь

.
Маю пиво і салямі. Залишилось переглянути новини і висушити волосся

на голові

. І буду вас просити, щоб копали мене до ліжка. Три дні вихідних дались взнаки. Я виспана, відпочивша і можу товктись пів ночі. А на роботу завтра хто запізниться? Той, хто зранку не може прокинутися.
Ваша ДВ

Можу то я почну так підписуватися? Під кожним постом. Буду така романтично-ділова...

 

В нас були чудові активні вихідні. Один день провели в місті, другий за містом. Вчорашній сніданок запам'ятається надовго. А снідали ми в ресторані з видом на океан, над яким пролітали вирії пеліканів, їли устриці, а за сусіднім столиком сидів Ларі Пейдж, місцевий мільярдер. Але це все фігня, бо навпроти сиділа моя мама! Одним словом, в мене тепер кожен день врочистість. Бабуся бавить внучку, вчить її нових слів, пісеньки співає, а ми з чоловіком просто відпочиваєм!


Sent from my iPhone using Tapatalk

 

В мене врочистість - муж вже аж 3 дні дома, бавить дітей. Це так класно...Страшенно хочу еклерчиків від @Corena, але вона так далеко від мене....Часто ловлю себе на думці, що заздрю її чоловікові - ото, мабуть, він щодня їсть всяке-різне, трюфельні тортики там, карпатки всякі, балі-беї.....ех.
А ще - прогрес - я таки погодился на новий "старий" телефон мого мужа, бо в нього там всякого різного добра є, чого не було в моєму. Ну й зареєструвалася в інстаграмі. Поки що ясно, що нічого не ясно ))), Натицяла пальцями в різні опції/закладочки, ніц не зрозуміла та й відклала поки що.
Трохи гуляли, але в результаті маю закладений ніс, надіюся до завтра попустить..

 

Ранкова кава) з цукорочкою.
Вихідні закінчились, почались трудовиєбудні...
А так було класно мати вхідний. За вчора передивилась 3 фільма, як результат - пошила молодшому штанці в садок
Проза це підшмаркуючі діти, не можу зрозуміти, коли вони встигають прихворіти((( півночі сиділа біля одного, пів біля другого, поки мене то не вкрувило і я не попереносила їх до себе на ліжко. Як результат - я побита поламанаа всім все файно. ну нічого, тішу себе тим, що не будуть же вони до 20ти років спати в мене в ліжку)
Всім гарного сонячного і дня)
і хороших новин!

 

я зараз теж іду ставити каву. І знайшла кубік чорної шоколадки, так що - врочистість.
проза - дохворюючий Дмитрик, хворий Сергійчик.
врочистість - все ж весна. І отриманий неочікуваний комплімент на тему того, що я - молодець
а мені компліменти - то як бензин. Заправилась і поперла і, на відміну від нафтового палива, недорого упше
і ще врочистість. Прокинулася Вуця, я сиджу за компом тихіше від миші. Доця позіхнула, сама злізла з ліжка, зняла штани і сіла на горщик, потім зашпорталась, бо не змогла натягнути штани назад, з того всього роздягнулась, взяла іграшку і побавилась хвилини дві. Потім пішла на кухню, де братики дали їй пару ложок гречаної каші, і аж тоді повернулась в кімнату і "засікла" мене. Самостійний мій Мурах...
всім гарного дня!

 

А у мене щодня підйом десь о пятій, потім трохи ношу мацьопіка, пісеньки співаю і ще десь півгодинки вдається подрімати. А потім все встаємо. О девятій гуляємо, а сьогодні чоловік вийшов перший, дзвонить і каже що на вулиці запах як на попелищі. Поки сидимо вдома. Поприбивала б тих рагулів за ото паління. Скільки про то вже говорено-переговорено, що то шкідливо, а воно, скотина, і далі палить. Особливо, коли палять траву, щоб " добре росла" ,то що то палінні нічого крім смороду не дає фігня, воно собі знає. Ухххх, пооббивала б ті лапи. Зла я сьогодні. А по Львову вчора весь день попіл літав. І де то управу на тих рагулів шукати? Саме гірше, що навіть не знаєш хто , дим стелиться, а звідки?

 

і для людей, і для землі, і взагалі на стихійне лихо можна нарватись. але

точно хочеться позабивати

 

О, прикольно, таки людей у цій темі побільшало і трохи позитиву теж.
У нас сьогодні школа, після чергової перерви. Весняне гуляння з купою іграшок, бо то ж тепер все треба мати про запас, щоб ділитись і нє.)) Кава вже випита з рафаелкою, квіти ще не зів"яли і пахнуть. Гарного дня всім!

 

і в нас буде за пів годинки. ще трохи тусуємося в хаті. доня слухає дитячі пісеньки і малює. вже розмалювала покривало на дивані. п*ю чай з халвою
а далі проза-.вчора якось легко відбулася кашею з сиром, бринзою. а нині вже треба запрягатися на повну. наварю, напечу і буду мати два дні спокій.
весни усім!за вікном і в душІ

 

А я довезла дітей до ДНЗ, подивилась на них, і привезла старшого домів. Влаштувала "постєльний лєзим" і чай з лимоном і медом вагонними нормами

 

Вчора півдня були на вулиці, а сьогодні ми не можемо вийти на прогулянку, бо там страшний дим-сморід
Тому ждьомс...

Опалення та плита кухонна в них електричні?