Я народила в 28. І сил,і бажання хватало.Правда не могла завагітніти і лікувалась. І все сприймалось як має бути. Тепер мені майже 36, якби завагітніла - то була би щасливою, але знову не можу, і якщо направду трохи боюсь, бо на одну зарплату ми не витягнемо ((
Народила в 26, як на мене саме те))) Ще пару років тому були такі бздури в голові, то не до дітей було. А я колись собі вирішила що першу дитину обов"язково народжу до 30 , от так і сталось
А мене в пологовому випитували чого така велика різниця між дітьми - "може лікувались"? Напевно для тих, хто "лікувався" в них ставлення уважніше І до теми мої дітки народились у 24 і 33, мені абсолютно комфортно,хіба діставали оточуючі, що пора другу лялю,бо "вже вік".
Я народжуватиму на порозі своїх 21. Так, рано. Але дуже хочемо свою донечку вже на руках потримати... А все решту, ще наздожену, як Бог дасть. Лиш би усі були здорові, а решта встигнеться при бажанні) Яка різниця, у якому віці народжувати. Головне любов для малятка, ну і глузду здорового батькам)
От форумлянка не погодилась з даною цитатою, а хіба у людей в більшості не загострюються хронічні хвороби? І лікарі не радять кесарський розтин при перших пологах у 35+? Звичайно, що у кожного своя життєва історія. І молоді батьки у данний час до 30, а не в 18 років як колись. Сама народила у 29 . Хочу ще , ближче до 35.
жодна з моїх подруг чи знайомих, які народили в останні роки у віці далеко після 35 не мали КР. А, нє, одна мала- плановий ( через попередні КР) я в 27 більше "розвалювалася", ніж в 37 .
Я народила у 32, моя краща подруга і хрещена мама моєі дитини первістка народила у 35,5 років. В нас обох вагітність була безпроблемною, літали до останнього дня, пологи вагінальні. Спостерігаючи за нами, ще одна моя подруга казала, що ми виглядаємо і почуваємося в рази краще, ніж вона у свою вагітність і після пологів у 24 роки. Ще й пологи пройшли швидко, безболісно і без негативних наслідків і діти не хворіли нічим страшнішим за нежить. Щодо себе, то теж погоджуюся з @сніжна, що зараз у своі 35 я почуваюся набагато здоровішою жінкою і в два рази спокійнішою, ніж була у 20-25 Бо у ті роки не думалося ні про здорове харчування, ні про безстресову роботу, ні про безпечні засоби догляду і лікування, ні про довге ГВ і шкідливість вакцинацііі і т.д. Нізащо б зараз не помінялася місцями з собою 25 річною
так. у них пологи були у віці 36, 38, 40 років. У 41-42 ще двоє мали другі пологи- вагітність без проблем,природні пологи- без проблем. --- дописи об"єднано, Mar 2, 2015 --- ага. В 20 з гаком я була хронічним тонзилітиком, хронічним гіпертоніком,з приступами панічних атак ,коли пульс за 140 перевалював,місячними, які без обезболюючих не обходилися і ще купою всього.При цьому- вічно "на нервах", відпочивати- да ні за що ( робота- понад усе). Якщо відпустка- то максимум тиждень на рік, причому, вранці приїхала- за дві години вже на роботі. І у відпустку теж так- вдень на роботі, увечері на поїзд.Зараз я себе люблю і шаную
Заміж я вийшла в 19 років,синочка народила в 21 рік. Але зараз гуляю сама, всі подружки по роботах, ніхто не заміжній,лише одна і то дітей ще не планують. Дивлюсь на них і думаю,чи не зарано я заміж вийшла, зараз би так само була б і робота і прогулянки. Але коли дивлюся на своє маля, то розумію, що все я правильно зробила. І всеодно інколи такка хандра нападає.
Я народила у 22, спочатку трохи була збентежена бо тільки рік пропрацювала після закінчення вузу, хотілось кращу роботу, кар"єру, але зараз розумію, що то все не так принципово, зате зараз мені 25 і я вже виходжу з декрету і шукатиму нову роботу, можливо ще кращу ніж мала, зате у мене вже величенький синочок, моя радість)
Я таки зважилась написати в цій темі. Ще й кінко подивилась, де жінки вагітніють від донорів... Якщо мені 30+ і в кращому випадку я народжу первістка в 35, а в гіршому - у 40, то я буду вважатися "старородящою" і мають бути ускладнення? Мене вже то лякає, хоча ніхто з оточуючих не натякає, що "пора"
Не маэ бути нiяких ускладнень! Першого народила в 34, другого в 39.Жодного разу нiхто не назвав мене старородящей. Вагiтностi були легкi ( правда на початках обидва рази лежала на збереженнi), але потiм до 40 тижня просто лiтала. Нiчого не болiло, не тягнуло. Правда , нудота довго була. Народжувала сама, достатньо швидко. Без крапельниць/ таблеток ( жодного стимулювання!). Нiхто не пропонував КР.
1. "стара першородяща" за медичними теперішніми термінами вважається таки жінка у віці 35+. Що це означає? Тільки те, що при веденні вагітності такої жінки у ЖК лікарі повинні приділяти особливу увагу- УЗД, скринінги і т.п. більш пильно розглядаються. 2.Чому ускладнення обов язково "мають" бути? Якраз навпаки- це скоріше виключення. Але потенційні ризики вищі, ніж у 25-річних ( хоча то все так умовно-відносно). 3.Ті, хто народжують вдруге чи втретє і різниця між попередніми пологами більше 12 років, "ризикують" не менше. Бо їх організм цю вагітність приймає теж як першу 4. І взагалі "збийся" з того . Реально жодна з моїх знайомих не мала ускладнень при вагітності і народженні первістка після 35. ( 35, 36, 38, 42 роки)
я тиждень тому УЗД робила, то почула "як, вам вже більше 25, а ви ще не вагітні, так не можна, ви знаєте, що будуть проблеми? та вам терміново потрібно народжувати, вже, розумієте, вже почалися необоротні зміни в організмі", а Ви кажете 35
тому що наші світила, які навчалися по радянській системі, справді ще вважають, що 25+- це як колись- "стара" ( бо справді раніше так і було. Навіть коли я прийшла на облік ставати в ЖК у 26 років, мене тодішня зав. ЖК віднесла до цієї категорії). І забувають про те, що за теперішніми поняттями у медицині ( яка розвивається у галузі репродуктології) цей вік "посунувся" до п.с. та і то тільки в нас було прийнято називати "старою першородящою", замість терміну "пізня перша вагітність" або "вікова перша вагітність", як це є у цивілізованих людей
Свого сина народила в 21 рік. Ще вчилися в університеті разом з чоловіком, жили в гуртожитку з 2- х місячною дитиною, диплом писала, колишучи дитину на руках. Так, необізнана була щодо вакцинаціі, тривалості ГВ, не мала слінга, ерго і купи прибамбасів, що є сьогодні, та й на стипендіі дуже не розженешся. Чоловік мусив і вчитися і працювати, від батьків грошей ніколи не хотіли брати, в різних ситуаціях були. Пішла на роботу, коли дитині було 11 міс ( прцювала по 6 днів на тиждень), оплачували няню, яка приходила до нас в гуртожиток, і ще трохи залишалося + чоловікова зарплата. Разом з тим дитина насправді практично не хворіла, читаю тут на форумі, постійно хворі малі діти. У нас такого не було. Я ніколи не кутала дитину- 20 град в нашій кімнаті було завжди, постійно відкрите вікно - ми любимо свіже повітря, дитяче ліжечко було біля того вікна . В одній кімнаті була і спальня, і дитяча, і кухня, і ванна. Були періоди, коли я вчилася і пильнувала дитину, а потім працювала і пильнувала дитину. Няня дивилася лише за дитиною, коли мене не було, не прибирала, істи не варила, за продуктами не ходила, тому після роботи то все чекало на мене - спала мало, і як розумієте, в мене було мало часу дивитися чи чисту іграшку чи ложку син взяв до рота, тим більше в гуртожитку. Але це були бомбезні часи, не забутні, можливо легко сприймалися по своій молодості, не трусилася в шоці над кожною проблемою. І вагітність легко переносилась насправді, хоча були і весілля, і 2 сесіі. Зараз вагітна вдруге, вагітність ношу важко, печія турбує вже 2 міс, і певно буде до кінця, нирка збільшилася втричі від довагітноі, болить, гідронефроз, тренувальні перейми з 30 тижня - за першим разом не було, часто відчуваю втому і знесилення, хочу прилягти, а першого разу літала, як в пишете. Думаю, що все таки вже не молодий організм, хоча скільки себе пам'ятаю лише здорове харчування, мінімум алкоголю - 100 гр вина в місяць, не палю, лижі, велосипед, фітнес, йога, біг- постійно чимось займалася. Взагалі для народження будь-який вік підходить, у кожного різні обставини, але не обмежуйтесь якимось рамками -віковими чи матеріальними. Ми виростили чудового сина, дарма, що одяг був з секонду, а іграшки з краківського, робила всі прививки, ходив в садочок, в не простих гуртожитських умовах, донечці в матеріальному плані повезе більше, хоча власного житла не маємо досі. Зараз більше інформаціі, але разом з тим більше страхів, пересторог. Спочатку переживала, що різниця між дітьми буде велика, що буду не молодою мамою( мені 31 рік) . То все дурниці. Бути мамою в будь-якому віці це радість.
молода мама , то мама, в якої маленька дитина, немовлятко, а не бо їй 20 років. Та й взагалі, в 31 не молода мама??? Юна!
Буквально вчора дізналась, що моя братова вагітна з другою дитинкою, їй 40. Ми так всі тішимось, як ненормальні і просимо Бога, щоб все було добре, бо вона всі попередні роки(старшому сину- 19) вагітніла і втрачала. І про її вік ніхто не думає(хіба син каже "старі здуріли"))).
