Заклад має бути не обов"язково державним, але акредитованим Мін.освіти. Не в курсі чи в ШАГу студенти, чи слухачі/відвідувачі. Тому і довідку не визнають.
Так, все правильно.Для студентів ще мусить бути денна форма навчання. Надіслано від мого SM-G350E, використовуючи Tapatalk
В довідці яку вони видали написано : "видана такому то такому про те, що він дійсно навчається ...... на стаціонарній формі навчання, за напрямком ....... " коли почали в них виясняти сказали що підготують нову довідку. Тобто тут чітко написано стаціонарна форма
"самостійно"- це означає юридично самостійно. Не фізично. Тобто, що вона- розлучена і місцепроживання дитини визначено з нею,або мама-одиначка ( самотня мама) або вдова. Те. що чоловіка просто немає поруч фізично- не означає "самостійно". ШАГ- це не акредитований державний вуз.Його довідки- це фількіна грамота. В ШАГу на окремих програмах навчаються діти з 9 років і отримують по закінченню теж відповідні документи.
Погоджуюсь. В нас і Президент верховенство права відстояти не може . Навіть ООН порушує наші права. Дівчата, на жаль , ні небесня сотня, ні наші хлопці/дівчата, що гинуть на Сході не змінили нашої влади! А тим більше судової чи прокуратури. Як прокурор може посадити воєнкома, який відмазав від мобілізації його синочка??? Януковича нема, але у наших Львівських судах(не треба навіть йти на Схід) 80% його суддів-протеже працюють плідно і зараз! Та ні, не опустила голову, поїхала на Схід, залишивши скаргу у Прокуратурі її міста, області,написала скаргу у Прокуратуру України, і що???? Відповіді нема. Зараз ЗМІ готують відповідний сюжет, сподіваюсь це дасть результат. Дівчатка, наша держава ПРАВОВА лише на папері. І з кожним роком в нашій державі слово "право" має меншу ціну.
Стаціонарна форма ШАГу не дорівнює стаціонарній формі політеху чи універу. В ШАГу, грубо кажучи, не вчаться 5 днів на тиждень по 4-5 пар, а 4 рази на тиждень + 1 день для самостійної практичної роботи (з їх сайту). Студентом ШАГу може бути людина віком від 15 до 55-ти років (діти ходять теж ходять, але професію вони ще не здобудуть). Виходить, і 40-річний міг би мати відстрочку? В ШАГу би був аншлаг, бо вступити туди легше, ніж в будь-який державний ВУЗ. Ну і, звісно,
Дівчата, чи хтось з вас пробував просити відстрочку у зв'язку із тим, що є мала дитина? Мені казали знайомі, що отримали позитивну відповідь. Чи варто пробувати? Це на розгляд ВК?
є таке поняття "як людський фактор". ТОбто при наявності підстав, військовий комісар може увійти в положення ( ну на кого попадеш) і надати відстрочку на місяць чи два чи три за "сімейними обставинами".ТОбто він не дає відстрочку тоді в загальному порядку на півроку, а може від кількох днів . Я вже писала, як при останній хвилі мобілізації моя знайома мала виходити заміж, а нареченому прислали мобілізаційну повістку. Надали всі документи, йому дали відстрочку на місяць. Потім- мобілізували. Просто наявність малої дитини- не є підставою для відстрочки. Але в окремих випадках ( дружина за станом здоров я не може доглядати певний час за дитиною і т.п.)- входять у положення. ТОбто- повинен бути ще якийсь документ, яким підтверджуються "сімейні обставини"
Я то все розумію. Але чесно не уявляю собі, як я лишуся сама з тим малятком. Я просто пропаду. Живемо самі в селі. Ні щось купити, ні оплатити послуги, не дай Боже дитинка захворіє (йде період зубок і догодовування). А ще в нас часто немає світла (тоді навіть без води залишаємося), чоловік хоч з криниці б витягнув відром. В підвал сама теж не залізу. Що мені голодній сидіти? А дитині що дати? Як такі факти вплинуть на воєнкома? Дівчата, як ви даєте собі раду самі? Я в паніці.
Так, але вони на балконі в місті. Мені трохи важче. Напишіть чи хтось звертався з такою заявою до ВК. Що отримали? Відмову чи відстрочку?
Імхо, ніяк. Бо таких жінок як ви - є сотні і тисячі. І якщо керуватися суто юридичними нормами - то не є підставою для відстрочки. Навіть в нас на форумі є багато дівчат, чиї чоловіки є мобілізовані - і вони живуть, зціпивши зуби і вірячи в краще. І дають собі раду.
Я просила допомоги тих, хто звертався і може щось порадити. Ваш допис тут недоречний. Особисто знаю таких, яким дали відстрочку.
Я зверталася, казала що сама лишаюся з дитиною (моєму 2 роки), то мені так і сказали що то всі такі і не було б кого мобілізувати. На балконі легше не спорю, колись жила в селі, знаю як там. Татка нема вже місяць, ми зараз хворієм грипом, тиждень температура 39 тримається в обох. Просим у друзів допомоги, привозять продукти, ліки, та й так живем. Перший тиждень було страшно, а зараз звикаєм вже
Гайка, але чим важче? ви ж не знаєте ситуаціїї кожної жінки.. Поради шукайте і надійтесь , що не заберуть, але не беріться говорити, що вам важче, ніж іншим. бо знати того не можете. Я знаю жінок, які ще будучи вагітними відправляли чоловіків на схід і народжувати самі. Всім важко. І чесно, бажаю вам, аби чоловік лишився коло вас.
Ви особисто були у воєнкома? Мені знайомі кажуть, що отримали відстрочку, але то інший район. Діткам 3,9 і 1,6. Відстрочку дали до 3р дитини. Вашого куди забрали? На навчання? Моєму кажуть, що в Рівне відправлятимуть. Справа ще в тому, що ми не місцеві, знайомих, друзів немає. Попросити не буде кого про щось. Боюся не так за себе, як маля.
В мене нема балкону. Є облізла зйомна халупа, в якій без хлопської руки скоро стіни заваляться, але то таке... Знаєте люди дуже добрі, коли в мене влітку зненацька завалився старий диван, люди дуже допомогли. бідні хлопці в 2-ій ночі мурдувалися то все виносили, заносили інший. При чому хлопці, котрих я бачила вперше і востаннє. Волонтери допомогли підшукати шось путнє б/в по оголошеннях. Коли поламалася пралька, теж допомогли. Розумієте, ту таке, якщо одні чоловіки воюють на фронті, то обов"язком інших чоловіків, котрі залишились коло своїх сімей- рубати дрова (образно) тим, чиї чоловіки захищають батьківщину. Тільки про то треба говорити, писати, що потрібно на коли і т.п. Люди обов"язково відгукнуться. У нас навіть є відповідна тема на форумі, в щоденнику можна викласти нагалярові потреби. Є ще знаю відповідні служби, котрі тим займаються. Повірте, нікому не є легко, коли залишаєшся в такій ситуації... На воєнкома в нашому випадку навіть моя третя проблемна вагітність не подіяла (я вже писала), хоч всі документи і скерування на шпиталізацію, чоловік подавав і копії УЗД, довідку від гінеколога, то не дали відтермінування ні дня.Тому, чесно, те що у вас п"ятимісячна донечка думаю мало вплине. Єдине, якщо так не охота іти на фронт, то пошукайте може якісь відхилення по здоров"ю у чоловіка, поскільки ідеально здорових людей немає. знаю дівчата з тим всім трохи ше тягнуть час. Але я вас дуже добре розумію і ваш стан також. Тримайтеся. Бог добрий, думаю скоро те все закінчиться і наші чоловіки більше нікуди від нас не підуть.
Просила в комісії, потім хтось був старший, до воєнкома прийшла вже в той день як чоловік вже мав їхати, а до нього треба було записуватися на прийом, тому я до нього не попала. Мій зараз в Яворові, в військовій частині, навчання тіпа вже пройшло, але він його не проходив, працює водієм плюс штабна робота
В мене знайомий залишив дружину з двома дітьми - 3 роки і 2 місяці на хуторі, з двома козами,курами та кролями, вигоди, вода на вулиці, газу нема. Я була в шоці. Помочі з села бути не могло, загребли усіх чоловіків. Час від часу приізжали до неі родичі. Для мене вона - Герой!!! А коли вона розповідала як робила подарунок на Миколая для малої - ридала. Але у них є великий плюс - чоловіка не відправили на Схід, вже з серпня у Яворові. То він по ночах бігав кілометри лісом, щоб щось дома зробити. От така от історія, сумна, і в той же час повчальна. Бо вони ні нащо не нарікають. --- дописи об"єднано, Feb 21, 2015 --- Я б, напевно, так не змогла...
Думаю що змогли б...думаю кожна з нас могла. Бо ми навіть не здогадуємось на що ми здатні. Просто звикли до якогось одного способу життя і вже якась зміна у ньому-це стрес. Те що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Звичайно, що ніхто цього не хоче, але коли нікуди діватись...то мусиш виходити з положення.