а наш тато для доці вже зупинився на імені Уляна. Довго-нудно думали, потім якось прозвучало Уляна і після того всі імена він відкидає автоматично. Як питаюся як би ми кликали ласкаво, то в чоловіка варіант Улянка, а в мене Лянуся. Ну там побачимо... хоча я і серед дорослих буквально кілька Улян знаю, щось вони мені по життю не дуже попадалися.
Я Уляна, мені дуже подобається моє ім'я ,тато кличе Лянка, друзі Уляся ,чоловік Улясик. Не люблю звучання УлЬяна, просто аж тиліпає, як чую. Ну і зараз воно рідко зустрічається, маленьких Улясь знаю лише одну дівчинку 3 рочки.
В мене сестра Уляна, і півроку тому моя тітка, яка, до речі, теж Уляна, назвала свою доцю також Улянкою Ім'я загалом мені дуже подобається
наш молодший синок хотів, щоб ми сестричку назвали Улянкою. Але в нас уже було готове інше ім"я. Ой, це ціла епопея з тим іменем)) Почну з того, що визначились ми з ним дуууже задовго до появи донечки - ще коли були вагітні другим синочком ( якому зараз вже 5). На той момент наш тато, добираючись на роботу, слухав українських класиків - надолужував прогалини в шкільному навчанні )). Серед іншого трапилась йому "Кайдашева сім"я" Нечуя-Левицького. От тоді-то він і сказав, що третя дитина (так-так, ми планували третє дитя ще будучи вагітними другим) буде або Лавріном або Меланією. Мені сподобались обидва імені. Десь в цій темі раніше я вже писала, що основним критерієм для нас є не оригінальність чи популярність імені, а власне сприйняття на слух - головне, щоб подобалось вимовляти і чути ім"я. Ну, і на той момент приємним бонусом було те, що дівчат з іменем Меланія я не зустрічала-не знала-не чула. Хлопчика Лавріна одного "знала" тут, на форумі. Коли ми вже знали, що скоро станемо батьками втретє, я почала по-маленьку "просити" чоловіка розглянути інший варіант для донечки. Ім"я саме по собі мені дуже подобалось і подобається, але не подобалось те, що воно стає все більше популярним. Не хотілося, щоб була "о, ще одна Меланія" . Я пропонувала Оксанку, молодший хотів Улянку, старший казав, що ще не визначився. Тільки наш тато був непохитним)) - Меланія і жодних інших варіантів. Коли наша дівчинка народилася, одною з перших лашок, в яку я її одягнула, був "чоловічок" насиченого малинового кольору. Дивлячись на донечку в тому одязі, я мимоволі сказала "Маленька малинка Меланка". І все - сумнівів більше не залишилось. Тепер кличу доню і Меланкою і Малинкою і "повним" іменем - маленька малинка Меланка.
Ура!!! Тепер в нас ще одна схожість Нє , ну дівчата, класно ж, дві пари-Вікторія , Юрій і донечка Меланія , от тільки синочків в нас ще нема
Дівчата, а ви хоч раз зустрічали хлопчика Степана? Я пригадую заледве одного свого ровесника, серед дітей не знаємо жодного. А саме ім"я мені подобається. Чи то вже "ретро"? ))
У нас .племяшка. Степанко (гарно, мені подобається), йому рік і пішов 2 міс., народився акурат 9 січня. Мати його не хотіла того імені, але все ж він Степан. Таки напевно ретро. Та на все свій час, воно ще буде актуальне.
В мене похресник Степанко, має вже 2 рочки, також народився 9 січня. Але батьки його називають найчастіше Стьопка. Друг у нас є Степан (також народився 9 січня), то чоловік його кличе Стефко.
О, то буде дуже галицьке ретро Пригадала собі "Шуфлядки пана Стефка", до речі, дуже мило )) Ні, насправді, ім"я, схоже, не надто поширене, але традиційне і є в ньому така теплота і водночас мужність і надійність, подібні відчуття в мене викликає мегапопулярне зараз Матвій. ОМГ, ці Стьопки, Васьки, Ваньки, Пашки.. Але, зрештою, як хочуть, так дітей і кличуть. Ми свого теж часом називаємо Пашкою, то так по-пацанськи звучить і, якщо чесно, не дуже йому пасує, хоча йому, власне, подобається. Ще пісня колись була "Любимчик Пашка"..
Ми нашу доцю планували називати Юліана. Чоловік, взагалі-то хотів Юлю, але двох Юль мені було б забагато Тому окрім Юліани більше імен не розглядали. Хоча я собі тихо подумувала за Лідію - дуже мені подобається. А коли доцю побачили, то зрозуміли, що уява вона не Юліана. зовсім ім'я не пасувало. А вночі щось я нею милувалася і само по собі просочилися, а давай її Євою назвемо. Чоловік одразу погодився. І так маємо Євусю. Дуже їй пасує. А за пацінів все просто. Сина завжди Івана хотіла і так назвали старшого. А молодший в нас Олександр.
нeдавно зустріла малeньку дівчинку з цікавим ім'ям— Атeна, я так розумію що цe тe самe що й Афіна, алe інша вимова
Так звали вдову в"ячеслава Чорновола (в повне ім"я Атена-Святомира - досить оригінально, правда?). Мені здається, то полонізований варіант Афіни (до речі, польською столиця Греції буде Атени)
А Улита це самостійне їм"я чи похідне від Ульяни? В мене так прабабцю звали, а тепер думаю чи то було ім"я чи прозвисько...
1.Старший (5 років) брат мого похресника. 2. Одногрупниці син. Йому десь 12-13 років. 3.У знайомих син, майже 2 роки.
Щодо Атени (Афіни), то грецькою теж вимовляється близько до "Атена", і в українській мові колись були саме такі переклади тих звуків (Атени, етер і т.д.) "фі" замість "те" - то якраз зросійщений варіант.
Гаврило, як на мене, краще.Ми думали називати синочка Артемій, як в церковному календарі, то священик порадив Артем, бо Артемій це церковний варіант.
