Я не знаю про всіх айтішників ,маю 5 знайомих і ні один не платить податків! Зарплата від 1 тис у.о до 3 тис ,а може і вище не кожен буде ділитись такою інформацією. Всі працюють на американські фірми і є ФОПами з внеском 600грн ,а з цього року 450 грн якщо не помиляюсь. То я з зарплати 2500 грн ,сплачую 1200 податку. А ІТ з 75.000 тис 450 грн. І не треба розповідати про заздрість. А потім писати що всі мають платити податки ,не брати зарплату в конвертах щоб не ображати Небесну сотню .
Окей, але ж закон вони не порушують? Щоб не брати зп в конвертах потрібні реформи, зміни для роботодавця, як позитивні так і негативні! Зменшення суми податку та якесь заохочення, і звичайно ж покарання справжнє, в бюджет а не в кишеню працівникам податкової. Не можуть люди свідомо відмовляти від зп в конвертах, якщо у нас впринципі з роботою великі проблеми у людей. Вибачте за злісний офтоп.
дівчата, то вже конкретний офф. але вибачте, не втрималась. як людина, котра живе в одній хаті з 2 ІТ-шниками, можу сказати одне: в Україні вже давно би було економічне диво, якби всі так не платили податки, як ІТ бізнес. Тема про працевлаштування ІТ-спеціалістів як ФОПів розкрита детально в статті. тому всі, хто дуже "в тємє", а насправдні ніраджу її прочитати від і до, а заодно повчитися 5,5 років в університеті+поздавати старим маразматікам фізику і піцотматематик+захистити диплом з програмою, яка працює, а не скачаною з нету "економікою"+піти на курси англійської в школу, заплатити за то свої гроші + пройти декілька етапів співбесід, щоб потрапити інтерном в ІТ компанію на 200 баксів+купити на парутищ гривень книжок+постійно вчитися-вчитися-читати-вчитися-практикувати-писати коди-вчитися+ КОНКРЕТНО посадити зір і ..............вуаля: будете бАгАті і хай інші казяться, що ви більше заробляєте. в чому проблема? ну і по темі: кому ми треба десь ТАМ? читаю цю темку і згадую інтерв"ю Кузьми Скрябіна, яке він давав Дроздову: "нікому ми не потрібні в тій Європі, який безвізовий режим, люди? буде тільки гірше, будуть тільки посилюватися вимоги до виїзду закордон". так є у всьому світі. візьміть будь -яку столицю, тепер вдень треба пошукати корінне населення Праги, Лондона, Берліна. Купа турків, арабів, поляків, наших.... Чому експортери хочуть вдвічі більше... платити податків? Роман ХМІЛЬ: «Десятки, а то й сотні мільйонів доларів Україна сьогодні просто «дарує» європейському, американському, чи ще чиємусь ІТ» Щороку Україна витрачає близько 900 мільйонів доларів на підготовку близько 15 000 програмістів, але біля 5000 із них виїжджає працювати за кордон. В той же час 10 000, які залишаються, примудряються заробити для української економіки мільярди доларів США. Зокрема, тільки в минулому році українські ІТ-шники продали світу «кодів» на два мільярди доларів США... Але можуть ще більше: якщо держава «не заважатиме», то вже 2020 року вони обіцяють збільшити експорт до 10 мільярдів доларів, а якщо ще й допоможе — то до 20 і більше... Про все це в інтерв’ю «Дню» розповів операційний директор Ciklum в Україні Роман ХМІЛЬ. Як відомо, саме цій компанії буквально за лічені дні вдалося налагодити тісну співпрацю з економічним блоком нового уряду, а саме з міністром економіки Павлом Шереметою, що вже принесло плоди у вигляді двох законопроектів і платформи з підготовки ІТ-фахівців — BrainBasket. • За свої 37 років Роман устиг попрацювати програмістом у США, створити і продати за вісім мільйонів доларів IT-компанію SourceValley, очолити GlobalLogic Ukraine, а потім і його конкурента — Ciklum. Він з упевненістю говорить: «Перед тим як будувати в Україні Сінгапур, потрібно спочатку Індію побудувати» (мається на увазі рівень розвитку і держполітика у сфері ІТ-індустрії ), і називає нарікання продуктових компаній щодо того, що в Україні потрібно припинити стимулювати аутсорсинг, бо це шкідливо, «популізмом»... «Військовий програміст», як він сам назвав себе, розповідаючи про свій досвід служби в українській армії, він упевнений, що при бажанні Україна зможе створити елітний батальйон із питань кібервоєн — підготовки в українських ІТ-шників цілком достатньо, та й бажання також ... — Нещодавно українські ЗМІ активно тиражували звіт аналітичної компанії IDC, в якому йшлося про те, що український ринок інформаційних технологій за результатами 2014 року скоротить свої обсяги на 25%. Ви підтверджуєте падіння? Чим воно спровоковане? — Падіння на 25% буде на внутрішньому ринку. Криза — економічна, політична — це є головною причино. Стало менше грошей в українських компаній, вони почали економити, відповідно роблять менше замовлень... Але щодо експорту ми не прогнозуємо падіння. Справді, у нас є певне уповільнення, яке стало наслідком української політичної та економічної кризи: якщо ми прогнозували, що ростимемо з темпами 30 — 40% за рік, то сьогодні плануємо зростання на рівні 10 — 20%. Але якщо порівнювати показник 2013 року з показником 2014-го, то я думаю, що ІТ-ринок покаже зростання на 20%. І до речі, важливо відзначити, що 80% ІТ-ринку України забезпечує саме експорт! — Ви у своїх коментарях ЗМІ неодноразово заявляли, що до 2020 року українські експортери обіцяють продавати продукції на 10 мільярдів доларів. За рахунок чого таке зростання? І якого сприяння хочете від держави? — Державі потрібно просто не заважати. Потрібні темпи зростання індустрія вже має. Але ці темпи базувалися на одній ключовій позиції. Яка називається «діюча податкова модель приватного підприємця». Нею масштабно користується українська ІТ-індустрія. Адже вона означає податкове навантаження на фонд заробітної плати на рівні 5%. Це дає можливість платити працівникам високі заробітні плати, а це у свою чергу дозволяє утримувати працівників. За рахунок того, що ми можемо забезпечувати людям гарні зарплати і вони не виїжджають за кордон, ми ростимо індустрію тут. Адже до 2000 року програмісти масштабно від’їжджали з України. ІТ-індустрію не можна переключати на стандартну модель податкового навантаження на фонд заробітної плати в 55%, бо це її просто вб’є: компанії будуть перереєстровуватися на інші юрисдикції, а програмісти виїжджати в інші країни на більші зарплати. • Що ми говоримо уряду? Ми розуміємо, що потрібно платити більше податків. Але наша індустрія може це робити не завдяки збільшенню податкової ставки, а завдяки зростанню обігу. До прикладу, розрахувати, що металургія, яка сьогодні дає 10 — 15 мільярдів доларів експорту і занепадає, дасть більше податків, нереально. А українська ІТ-індустрія при своїх «п’яти і п’яти» стабільно зростає. Зараз ми даємо два мільярди, через шість років обіцяємо 10, тобто в п’ять разів більше податків автоматично. При цьому, якщо уряд зробить декілька речей, які ми зараз пропонуємо, то ми можемо вирости ще у два рази. Ми подали у ВРУ два законопроекти. Якщо парламент їх проголосує, то українська ІТ-індустрія буде зростати на 60 — 80% щороку. • П’ять років тому Білорусь створила спеціальний податковий режим для ІТ-компаній, зробила технопарк і має 100% зростання щороку. І це при тому, що Білорусь на західних ринках політично сприймається погано. У нас же спеціальний податковий режим для ІТ-галузі, який прийняли рік тому, новий уряд уже намагався відмінити. — Бо треба наповнювати бюджет... — Так. При цьому, якщо розібратися, то скасування цього спеціального податкового режиму для ІТ-індустрії ніяких суттєвих надходжень бюджету не дає. Але це посилає на ринок негативний сигнал: уряд рік тому стимулював ІТ-індустрію, а тут раптом вирішив припинити це робити. Тобто інвестор трактує це як те, що бізнес-клімат тут погіршується. Ми донесли це урядові, й таки відбились. — А що в тих двох законопроектах, які ви пропонуєте проголосувати? — Ми пропонуємо встановити для ІТ-підприємців обов’язкову плату єдиного соціального внеску, який по Україні становить 37,7% від обігу ПП (приватного підприємця). Але рахувати його від двох мінімальних заробітних плат, а не від усього фонду заробітної плати. — Що це дасть? — Додаткові гроші до бюджету. Адже сьогодні ІТ-шники не платять його взагалі, тому що працюють по формі ФОП і платять свої законні 5% з обігу. — А що виграє тоді бізнес? — Фокус у тім, що модель ФОП не є прозорою і зрозумілою для західних інвесторів. Тому ми не бачимо на нашому ринку великих західних компаній типу ІВМ, GOOGLE, Apple. Вони дивляться на стандартну модель податкового навантаження на фонд оплати праці — 55% і кажуть: «Забудьте». А схема найму приватних підприємців і сплата 5% незрозуміла для них, для аудиторів. Саме тому в нас плодяться компанії— «прокладки» — такі, як ми, Luxoft, EPAM, які беруть на себе ризики роботи з такою схемою. Щоб ми перевели всіх людей із приватних підприємців, яких ми наймаємо, в статус своїх співробітників, потрібно зробити так, щоб це не вдаряло боляче по нас. Наприклад, щоб ми, зважившись на цей крок, платили не 55%, а 10%. Ми подумали й зрозуміли, як це зробити. Єдиний соціальний внесок від двох мінімальних ЗП — це приблизно й є ті 5% податку з доходу фізичної особи підприємця. Податковий режим у Малайзії, Румунії, Білорусі — на рівні 5 — 10%. Вони граються не в те, щоб по максимуму підняти ставки, а в те, щоб індустрія виросла по максимуму. — Ви були ініціатором створення платформи Brain Basket. Її суть, якщо я не помиляюся, в тому, щоб компанії допомагали державі з підготовкою у вишах ІТ-спеціалістів. Чи означає це, що в майбутньому Україна взагалі зможе відмовитися від держзамовлення на ІТ-шників, а ринок сам оплачуватиме підготовку спеціалістів для своїх потреб? — Це не так. Ми дуже розраховуємо на державну підтримку. За моїми підрахунками, Україна сьогодні витрачає на підготовку ІТ-спеціаліста за п’ятий рік навчання близько 300 мільйонів, плюс ще 600 мільйонів на їхнє навчання на першому, другому, третьому та четвертому курсах. Проблема в тому, що частину цих фахівців ми готуємо для економік інших держав, тобто десятки, а то й сотні мільйонів доларів Україна «дарує» європейському, американському, чи ще чиємусь ІТ. Адже випускаємо науковців, яким просто немає тут роботи. Наша задача, з одного боку, — розвернути систему освіти так, щоб ті гроші, які держава витрачає на підготовку ІТ-спеціалістів, приносили більше користі нашій економіці, а з другого — паралельно побудувати систему комерційної освіти, яка створюватиме конкуренцію. Тому що змусити державу витрачати гроші на підготовку спеціалістів більш ефективно, в сьогоднішніх умовах майже нереально. У них практично нульова мотивація готувати якісні кадри із сучасним рівнем знань, тому й читають лекції зі «столітніх» конспектів; набирають студентів, які не ходять на пари, ставлять їм заліки просто так, але гроші ж за роботу отримують... Не скажу, що всі такі. Але половина — точно. І змусити їх жити по-новому важко. Тільки якщо паралельно з’явиться комерційний сегмент, який відтягуватиме найкращих абітурієнтів. Інвестиції тощо. • У світі — шалений попит на програмістів. Європа на найближчі п’ять років планує створити мільйон додаткових робочих місць. США — три-чотири мільйони. Частину цих місць (приблизно 10 вони заповнюють, заводячи людей прямо туди, а 90% йде на аутсорсинг в інші країни. І от рахуємо: на наступні п’ять років Європа повинна десь розмістити 900 тисяч програмістів. Де? Індія? Європейці знають про умовну якість цих програмістів. Тому нам важливо вийти з месиджем від України, що ми готові 30,50,100 тисяч програмістів згенерувати за п’ять років. Ми порахували, що сто тисяч — наш реальний показник. Це приблизно те, що вже готує державна і приватна освіта в Україні, з корекцією на прогнозне зростання. Тому вийшли на європейський ринок і заявили про це. Ми впевнені, що ці сто тисяч фахівців, які ми підготуємо, без роботи точно не лишаться. Уже сьогодні програміст на ринку України залишається без роботи максимум на два тижні. — У якому році Україна зможе вийти на той рівень, щоб продукувати не лише робочу силу, а й ІТ-бренди світового рівня? — Poketbook уже є. 10% — світового ринку. Але цього точно мало для такої країни, як наша. Тому, на мою думку, потрібно не менш 10 — 15 років для того, що ви кажете. І це за умови того, що хтось нагнеться й працюватиме над цим. Це дуже складно. Перше — потрібно навчитися в Україні захищати інтелектуальну власність. Якщо ти вигадав ноу-хау, ти хочеш на ньому заробити великі гроші. У світі є багато юрисдикцій, які гарантують тобі таке право: Великобританія, США тощо. Україні ж потрібна здорова судова система, після того — патентне право... І все це ще повинно себе зарекомендувати. Але й це ще не кінець. Це — початок, сигнал інвесторові, почувши який, він почне вкладати гроші в якісь ідеї. І тут — другий етап — формування ринку венчурних інвесторів. Тому що це високоризиковані інвестиції. У принципі, це безпрограшна гра. Але треба мати мінімум 100 мільйонів доларів, які розкласти по мільйону в сто «старт-апів». Тоді, за статистикою, десять із них принесуть тобі мільярд, і ти покриєш свої витрати. На інших 90 — ти маєш підйом удесятеро, на горизонті п’ять — десять років. Така статистика. Але треба мати 100 мільйонів для одного фонду. Та й це ще не все. Потрібно мати цих 100 ідей, куди цей фонд вкладе по мільйону. І ці 100 ідей, сидячи в Україні, генерувати дуже складно. — Що ви маєте на увазі? — Ринок, на якому продаються ІТ-рішення, зараз у Європі й у США. Для того, щоб придумати продуктову ідею, потрібно сидіти на цьому ринку, відчувати його, бачити, куди він рухається, і вгадувати, де він буде через два роки. У те, на що сьогодні на ринку є потреба, хтось вклався два роки тому, і вже зробив. Сидячи в Україні, брати участь у цих перегонах практично неможливо. Ми тут «бачимо» тільки ті продукти, потребу на які можемо відчути й так. Тому українці багато пишуть продуктів для програмістів. Тому що програмістам у США потрібні такі самі продукти, як програмістам в Україні, й ми розуміємо цю потребу.
От дались вам так ті податки, що нема ради. Якщо вас вже так ті пенсії хвилюють, то в державах де люди платять податки, то рівень пенсії не від податків залежить, а від тих пенсійних вкладів, які люди самі собі відклали за робочий час. І дуже, між іншим, обурюються, що за рахунок їх податків мають "годувати" сім"ї непрацюючих негрів чи інших, виплачуючи субсидії. І можете ображатися, можете ні, але найбільше обурюються і кричать за податки, пенсії, Небесну сотню ті, хто нічорта не може сам зробити і досягти в цьому житті. От тут вони вже демагогію розводять на тему, що хтось комусь має щось, бо Небесна сотня, бо не за то... і по тексту. Яка різниця хто і що платить чи ні? Треба самому брати і робити щоб стало краще. І так, я не вважаю, що від податків стане краще наразі. Бо ці податки розкрадуться, і будуть розкрадатися ще мінімум років 10. Тому я краще ті податки не сплачу, а даху в нашому будинку аварійного стану перекрию, а не нитиму під жеком про "ну перекрииийте...", краще я ті гроші вкладу в ту справу, де я точно знатиму, що воно використається там, де треба.
Можна я ще як буxгалтер офтопну? Уявіть, що у Вас офіційна зарплата 2500 - з неі Ви платите 3,6% у пенсійний (2500*3,6%=90), 1,5% відсотка военного збору (37,5) та 15% ((2500-90)*15%=361,5)прибуткового податку (всього 489 грн.) А ФОП-аітішнік платить щомісяця 422,65 пенсійного збору (незалежно від розміру зарплати) та 5% із розміру зарплати (якщо це припустимо тиx ще 2500 *5%=125 ). Всього виxодить 547,65. А оскільки у айтішніка зарплата набагато більша, то може собі уявити скільки з ниx становить 5 відсотків. Тобто ФОП виxодить платить більше податків, аніж би офіційно працював по трудовій книжці. Перевага тут у тому, що фірма платить ті 422,65 пенсійного і 5 %, тобто людина навіть про це не задумуеться. А от з офіційноі зарплати платити Ви, тому на руки отримуете менше.
Ось так рахує мій бухгалтер: Із зарплати сплачується: - 15% – податок на прибуток фіз. особи; - 3,6% – внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (до Пенсійного фонду); - + ще % які Ви вірно порахували. Припустимо, що зарплата громадянина за документами складає 2500 гривень. Отже, на руки він має отримати 1952 гривні, а 548 піде до бюджету. Крім того, РОБОТОДАВЕЦЬ платить податки до Фонду оплати праці: - 33,26% від розміру вашої зарплати – внесок до Пенсійного фонду; в залежності від класу ризику. може бути і 47% - 1,6% – внесок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; - 1,4% – внесок, пов'язаний із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності; - 0,56% і вище (варіюється до 13% при роботах, пов'язаних із ризиками) – страховий внесок до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань..... Тепер рахуємо: 548 гр. Ви сплатили як фіз. особа - все вірно, а роботодавець для того щоб нарахувати Вам 2500 гривень 930 гр. підсумок: Ви на руки отримуєте 1952 гривні, загальні податки з Вашої зарплати 1478 гривень. Ось і вся арифметика.
Ripka, ви забули ще про нарахування НА фонд оплати праці (а це 37%, які платить підприємство, якщо працівник оформлений як звичайний працівник, а не ФОП. Тобто по-любому податків за того ІТ-шника (ой, дався він нам! в мене малий 7р. до речі, в першу чергу питав хто скіьки заробляє і в результаті вже давно вирішив, що буде ІТ-шником, гг) компанія державі платила би значно більше, якби він був у штаті. А інакше смислу би не було оформляти працівників ФОПами. Вигода в податковому навантаженні очевидна. Та нам так багато сфер треба піднімати і зменшувати податки на з/п, не лише ІТ. Хіба ні? Тема відійшла звичайно в сторону. Всі ІТ-шники та їх рідні образились... Пропоную переключитись: а що ті футболісти і співаки совісті зовсім не мають - такі гроші заробляти ? Ой, нехороша то справа - чужі заробітки рахувати.
вибачте, зачепило. я фізик. з усього переліченого я не робила тільки оцього: пройти декілька етапів співбесід, щоб потрапити інтерном в ІТ компанію на 200 баксів+купити на парутищ гривень книжок бо книжки доступні в неті, або можна попросити когось з європейського університету скачати статтю безкоштовно (бо так кожна стаття наукова 35 долярів). але в Україні мене чекає наразі зарплата в 2000 грн, а максимум 5000 грн (професор + доктор наук). а чому? бо науковці - бюджетники, їм платить держава. тому, трясця, я закордоном, де зарплата науковців хоч і менша, ніж в індустрії, але жити за неї спокійно можна, а не вибирати, що купити дитині: йогурт чи банан.
І ще зауважу (але не сприймайте це як закид лише бідному ІТшнику), що оформлення працівників ФОПами - це в принципі не зовсім правильне розуміння і використання даних можливостей спрощеної системи оподаткування. Тому що фоп - це самозайнята особа, підприємець, який не тільки сам організовує свій бізнес, але й часто створює декілька нових робочих місць. Коли ж компанія надає тобі роботу і виплату зарплати, але в принципі то ніби і на законних підставах оформляє свого ж працівника як фопа, ну, то це не зовсім правильно. І я би так голосно не заявляла, що такі фопи платять всі податки. Так, платять щось, але напевно досить оптимізовано.
Тобто люди мають навмисне платити більше тоді, коли є можливість платити менше? Якось абсурдно. І закон не порушують, та все рівно не підходить. Вони підписують договір з підприємством та надають свої послуги. Чому не оптимізовано, якщо все чесно?
просто так, ремарка, думаю вчителі, лікарі та працівники на заводах та багато хто з офіційно працюючих із задоволенням би теж перейшли на фопів, щоб менше платити законним чином, але чомусь їм то не дозволяється зробити, цікаво, чи є хоч один хірург фоп? на роботі в лікарні?
Вчителі, лікарі та працівники на заводах працюють на державній роботі. Це різні речі. Хочу нагадати, що таке оформлення має свої плюси: лікарняні, відпускні (скільки їх у вчителів?), декрет, відпрошення з роботи (яке ніхто не відмінусовує від зп), неможливість просто так звільнити/скоротити. З оформленням як ФОП цього нема, працюєш - отримуєш гроші, не працюєш - асталавіста. І взагалі, на державній роботі дуже багато працівників халяву гнуть, каву пють, обговорюють один одного, красуються нарядами, і навіть пють алкоголь під час обіду. Це звісно не про всіх мова, але я працювала на державній роботі і на приватній фірмі, маю з чим порівняти. Я погоджуюсь, що в нас не правильно оцінюють роботу вищеперерахованих посад, але до чого тут висока оплата у програмістів?
де Ви таке взяли, що аж так неможливо звільнити, що відпрошуються і т.д.? Якщо людина на лікарняному, то потім вона відробляє цей фронт робіт і т.д. Наприклад, у посиленому режимі проводиш дослідження, пишеш звіти, статті (науковець), або чергуєш потім вдвічі більше (лікар), або відробляєш пари (викладач). Та й звільнити можна запросто - у начальства є безліч для того можливостей. Скільки я вже такого побачила - створюють такі умови, що сам підеш. Викладацька робота - то взагалі контрактна. Якщо вчитель має відпустку, то він ще повинен далі займатися роботою, самовдосконалюватися, складати тести, програми, олімпіади, так само і науковець, бухгалтер, інженер,... Спеціальностей, де не потрібно постійно вчитися, майже і немає. Бухгалтер захворів - хворий доробляє звіти і здає.
Сяня, що значить навмисне платити більше? Ми говоримо зараз про тих людей, які прийняті на звичайну роботу з окладом, але чисто формально оформлені як фопи. Люди не шукають самі собі чим би зайнятись, компанія їх забезпечує роботою. Тобто по суті своїй вони не є ніякими фопами. Зауважте, я не пишу про рівень зарплат тих же програмістів, хай отримують на здоров'я скільки заслуговують, а тільки про оподаткування. Ви хочете сказати, що вони не мають відпусток? Навіть і за свій рахунок ці високооплачувані спеціалісти можуть собі дозволити відпочити кілька разів на рік. Дівчата, а дійсно цей ІТ-продукт створюється для України? Мені здавалось завжди, що це все за кордон іде.
в статті, яку я постила, про це і йдеться. тому що держава Україна не дає ІТ-шникам державного замовлення. взяти до прикладу, будь яку урядову установу, чи той же нацбанк, їхні сайти. вони шукають ІТ-шника в штат з зарплатою 1500-2000 грн, а вимоги пишуть, що ого-го. часто ІТ-шники на своїй спецфорумах просто ржуть від рівня зарплати і вимог,які виставляються до кандидата на роботу в штат. що поганого в тому, що наші ІТ-шники входять в топ-10 найкращих спеціалістів світу, пишуть програми на експорт і отримують за це гроші? при чому, ціла галузь в декілька десятків тисяч спеціалістів мають роботу і гідну зарплату? хай держава зменшить податкове навантаження, щоб всі були оформлені через трудові книжки і поповнювався бюджет пенсійного фонду. але на жаль, реалії такі, що корупція і бюрократія, та й закони, відбивають бажання в інвесторів виходити на наш ринок
Якщо закони в нашій державі дозволяють програмістам працювати як ФОП, то в чому проблема, чесно, не розумію! Вони ж не порушують закон, то до чого ці доколупування, чи вони справжні ФОПи чи ні? Вони прийняті на роботу на проект, це по суті не є постійна робота. Якщо проект закінчується, але є новий - людина працює далі, якщо нема, роботодавець має повне право попрощатись з працівником ФОП. --- дописи об"єднано, Feb 18, 2015 --- Правильно, за свій рахунок (можуть дозволити чи ні, це вже інше питання). --- дописи об"єднано, Feb 18, 2015 --- Я працювала у державній установі на звичайній посаді офісній. Коли я хворіла - потім я нічого не відробляла. --- дописи об"єднано, Feb 18, 2015 --- Так, але якщо не хочете то можете і не йти а мучитись далі. А з ФОП простіше, проект закінчився - дякуємо за співпрацю, але наразі у нас нема роботи.
Схема ФОП - це старий добрий компроміс між державою і айті сектором. Якщо зараз айтішників поставити в умови, коли треба буде працювати "на білу зп", то вони в той же момент зберуть речі, дружин/чоловіків і дітей і поїдуть в Європи/Америки на все готове з податковим навантаженням або таким самим, або навіть кращим. Бо айті мобільне, не привязане до місця. Відповідно держава не хоче втрачати потік валюти з-за кордону, податки та спеціалістів, а айтішники покидати затишні влаштовані домівки - і цей компроміс на сьогодні становить 4% + ЄСВ на рівні близько 1200 грн в квартал (з нового року вже 4%, а не 5. П.С. Схема ФОП невічна, тому будуть ще шукатися нові і нові компроміси такого типу, допоки Україна не стане привабливим місцем для проживання.
витоки дискусії, я так розумію, почалися з чорних-білих зарплат, податків-пенсій, порядності і Майдану. Так от це ФОПівство, як на мене, таке саме по своїй суті, як і мінімалка на папері - з/п в конверті. Зрозуміти можна, , так само як і з/п в конвертах, але називати це чесним...ну це з натяжкою. Формально - так, це "законніший" вихід, ніж зовсім неоподаткована з/п в конверті (хоча ті гроші ж теж виводяться під прикриттям законним з рахунків) - але ж суть та сама - покласти в кишеню якомога більше, оминаючи державу. Працівникам з з/п в 2500 просто невигідно бути ФОПом, інакше вони теж ними були б, там де це можна організувати. А людині з 75 тис. доходу не вигідно бути найманим працівником: (75000-3,6%(2700)-1,5%(1125))-15%(10845)= 60330, бо ж ФОП 75000-5%(3750)-422,65=70827,35. 10 тис. різниці. А ще оце (я не бухгалтер, так на свій "хлопський розум" написала, може не вірно, але згрубша, думаю окреслила) А взагалі, дійсно, вчепились тих бідних ІТішників, ясно, що воно людям око муляє - бо формується класова нерівність, так завжди було, є і буде, така природа людей. І ще страратись обхитрувати інших. Реально чесних і порядних, які підуть в мінус заради тої чесності - мало - всіх інших треба до цього змушувати законами.
