Посміxнуло... Згадала як три роки тому чоловік вперше отримав гайморит (до того не мав, тому точно не знав чи це). Пішов до Лора - направили на ренген, ренген сказав - давай паспорт, о... а ти тут не прописаний... топай в свою поліклініку (другий кінець Львова). Пішов чоловік в свою поліклініку - треба знов направлення і знов до Лора, Лора не було, сказали прийди завтра після обіду. Пішов на другий день до Лора в свою поліклініку - взяв направлення, ренген не зробив, бо ренген лиш до обіду. На третій день пішов зробити ренген - нарешті зробили, результати будуть лиш на наступний день. На четвертий день забрав результати, Лора вже не було - поіxав в мою поліклініку і там нарешті попав до Лора, виявили гайморит, назначили антибіотики. А ще не забуваймо, що до кожного в цій ітераціі "маразму" треба було відсидіти чергу. Сам винен, що не насварив на тьотю з ренгена в перший день, бо це було неправильно, що без прописки вона йому не зробила ренген - але що поробиш... Ага ще згадала, що була ще одна ітерація - Лор сказав здати кров, щоб визначити чи треба робити прокол - кров як завжди можна здати лиш до 9.30 - відповідно ще один день пропав...
Забила б своїх сусідів зверху - ну дебіли..... Молода сім*я, а рагулізм хронічний... сьогодні 8:20 сверлять стіни, мала настрашилася розплакалася, вибачте вирвало дитину... слів до них нема, як можна такими бути. Та думайте трохи!!!!! От в мене ранок. Це вже я мовчу, що свято нині.....
Забила б тварюку путлєра і його подєльніків бандюків-терористів. За що нам кара така з тим всім? В світлі останніх подій не знаєш що чекати.
Подзвонила знайома: „Щось ми з вами так давно не бачилися. Може зайдете до нас вечерком? Ну ти ж не забула, що у мене сьогодні день народження?” Про д/н я направду забула, але зі „скрипом і натяжкою” вирішили з чоловіком зайти. Краще ми б цього не робили! Виявилося, що у неї запалення легенів уже четвертий день, а у її чоловіка ГРЗ, температура 37,5 (обоє кашляють і т. ін.). Люди добрі, та хіба можна запрошувати когось у гості, коли в хаті хоч хтось хворий, не те що двоє. Просто знущання якесь...
Не по-людськи - це коли опівночі дрелити починають, чи в 5-й ранку. А у 8.20 у більшості вже життя кипить, частина по роботах/садочках/школах розбігається, видно, з тим розрахунком і почали роботу. То, що при святі - ну, припустимо, атеїсти, і такі бувають. А то не встигнеш дрельку включити - і вже здебілів, капець. Нагадала собі, як чоловіка попервах перекошувало, коли чув за стіною в сусідів шум пральки в неділю. )) А що робити людям, якщо вони не те що дірку одну продрелити збираються, а планують ремонт? Чекати, поки виростуть всі сусідські діти, попередити весь під"їзд оголошенням при вході, щоб, Боже збав, хтось не злякався, питатися їх графік сну та їжі (особливо тих, найменшеньких), забезпечити дозвілля на час вимушеного шуму і гаму? Ні, ну насправді, що? От коли самі почнете чимось грюкати (а почнете..), подумайте собі "а сусіди зараз кажуть "ну що за ..."
Знаєте, не розумію вашої позиції... себе поставте на моє місце.. вам не шкода буде свою дитину???? Вам буде байдуже, що дитина виспатися не змогла???? Я як робила ремонт в батьків, то ходила питати, коли спить їх дитина, і в ті години не шуміли. Починали о 10 год і до 18, бо люди додому відпочити приходять. Нехай я робила ремонт довго і нудно, але просверлити пару дірок, то не скульптуру в стіні різбити - можна і зачекати. Є поняття коли щось впаде, чи дитина рачкує - скаче- бігає - то одне,бо то дитина, вона з тим росте, попилососити в неділю чи попрати - теж можна зрозуміти і пробачити. А стукати - свелити і на скакалці скакати -то треба мати шпака в голові.
Так, можуть ж люди бути на роботі з 10 до 18, правда? чого в нас всі хочуть, щоби їх розуміли, але не хочуть зрозуміти інших?
І я згідна з Patty, є загальноприйнятий час, коли це можна робити, Ваші сусіди його не порушили. А хто-коли-до якої години спить, в кого голова болить - то в багатоповерхівці так ніхто б ніколи ремонти не робив. Я от, наприклад, люблю поспати подовше, і до 10, і до 11, і діти мають різні режими, а немовлята взагалі можуть пів дня спати, то як тоді бути? Мені теж неприємно, коли мене чи дитину будить дрель, але то не вина сусідів, а незручність від такого тісного проживання.
Я так зрозуміла, що вони сверлили 8 годин безперестанку?.. Знаєте, я, напевно, погана мама, бо ніколи не ставила свою дитину на п"єдестал. Так, були випадки, коли він лякався чогось, будився через щось, з різних причин збивався графік сну або не було апетиту, і хворів, як всі, і щоразу мені, звісно, було його шкода. Але враховуючи, що ми не живемо під скляним ковпаком, життєві прикрості теж треба вміти сприймати адекватно, а не забивати всіх, хто насміється порушити священний спокій дитяти. Ну то ви ще швиденько зробили, бо як робити самому і після роботи, то затягнеться надовго, ще й особливо вразливих сусідів (які хочуть відпочити) вивести з себе можна. Як то мого батька колись не втовкли..
В мене сусіди робили ремонт на балконі,то таке враження ніби дрелька в хаті. А коли дитьо тільки приспала а в них концерти починаються то капець. Але я чемно терпіла, бо ггг.в мене також ремонти можуть бути ну і моя малявка по ночах також концерти давала Ну і хочите тишини і спокою, то вам тре приватний будинок.
Знаєте ми заселились в новобудову коли в під'їзді жило від сили сімей 10, квартир тут 30 тільки в нашому під'їзді, а ще ж чути як в сусідніх стояках люди шумлять. Малій на той час було 2 рочки, і постійно хтось робити ремонти, а живемо ми тут вже 5 років, і на тому шумі виросла вже й менша доця і нічого страшного я в тому не бачу. Людям потрібно робити ремонти, а в новобудовах треба все від А до Я робити, щоб можна було заселитись, і починають довбати і свердлити часом і в 7,50 і закінчують часом й в 22,30. Коли мене то вже дуже діставало то просто брала малу і йшла гуляти, і я відпочивала від того шуму і дитина не лякалась.
"Ремонт не можна закінчити, його можна призупинити вольовим рішенням". Тато гуманно робив ремонт частинами під час відпустки, так щоб вдень. Тільки як окремі роботи не встигав, тоді вже вечорами дороблялося.. В нашому великому будинку вже якось традиційно влітку була пора ремонтів, ніхто й уваги особливо не звертав. І бувало, що ми нікуди з ремонту не виїжджали, так, некомфортно, зате як потім класно
Ну та може не знають, скільки спить ваша дитина і їм не прийшло в голову, що маленькі діти не встають рано. Можна просто піти попросити не шуміти в такий-то час... В суботу-неділю о восьмій шуміти - сама забилам би, а в будні людям часто не приходить в голову, що о восьмій ще хтось спить.
інколи люди незнають чогось і просто роблять, можливо варто просто прийти і попросити-попередити, що ваша дитина ще спить в таку рань, і чи не можуть вони відкласти гучні роботи, в мене сусід теж працює час від часу і перфоратором, і щось там із трубами, і моя дитина цього жах як боїться, то я просила, щоб в певні години він не шумів, наразі прислухається. Ов, мене випередили з дописом)
Знаєте, в багатоквартирному будинку завжди хтось з дітей спить . Навколо мене ще троє дітей схожого з нами віку. Ми старались в час обіднього сну ремонт не робити, а от сусід в якого двійня на три тижні старша за мого, робив ремонт зранку до смерканку і срать він хотів на денний сон малого. А що робити якщо по сусідству 4-6-ти місячне маля, яке спить 4-5 раз в день? Он вчора, малий не вельми здоровий, спить паскудно, ледве вклала і чітко в обід 13:30 сусід з сусіднього підїзду включив перфоратор (він постійно щось дрелить чітко в обід), я тихенько йопкалась і закривала малому вушка, щоб не будивсь. І не сходиш попросити, бо підїзд-то сусідній. Я за те, щоб люди вчились домовлятись і розуміти один одного.
Останній допис - як на мене - найрозумніший) "Міра у кожного є своя" - для когось це прийнятно, чи будь-яка інша ситуація можна думати лише про себе, а можна рахуватися з кимось. Умови проживання у більшості львівських будинків просто жахливі, перекриття ніякого і особистого життя теж. Можна на*рати на сусідів, а можна домовитися між собою, щоб ніхто нікого не злив і не кляв. Ремонт то завджи стрес для всього будинку)))) Але треба вміти йти на діалог... В моїй ситуації злість цілком правомірна, був в них ремонт влітку саморобний, тікала з хати, їхала в село, щоб не слухати. Попросила годину не дереньчати, вони погодилися на 2 дні, надалі вони сказали, що їм насрати, хоча самі мають дитину
Та й не лише з дітей. Он зараз на лікарняному вдома сиджу, могла б поспати - а дзуськи, теж хтось щось стукав. Причому ви, дівчата, якісь ворожки мабуть, бо, ще де стукають - я можу розібрати, а от коли перфоратором свердлять - піди розберися зверху то чи збоку чи взагалі через поверх...
