Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Голова болить, колеги злостять, клієнти злюки, а я сиджy біленька і пухнаста

з ПМС-ом

і думаю що б то випити щоб заспокоїтись.
Щось в мене останнім часом лише проза і стрес. Врочистістю можна вважати те що я схудла на 3 кіло, так ще трошки і до пляжного сезону готова. Ще б десь кавалок того пляжу дістати. Йду, помрію. Гарного всім дня!

 

Як я люблю запашну враннішню каву, але коли мої діти ще сплятьподумати, включити голову, і братися з новими силами до щоденних справ, але нажаль, мої діти встають раніше, ніж я себе таким побалую
Ранок розпочався з нагалярма випитої кави і походом до стоматолога з Яною, планували залікувати один зубчик, а виявилося, що треба - три, так що планується ще оди візит, добре, що менший себе гарно поводив без мами, а то вже врочистість, бо він мамин дуже-дуже
А проза, як без неї- після 1,5 місячної перерви без садка, ми чемно походили аж 3 дні, і знову маємо соплі, так що робимо інгаляції, і надіємося, що все на тому і зупинеться.
А, і до прози- це мій жор, , це просто капці, я себе взагалі не можу контролювати, скажіть, що то пройде, а то мені вже сташно з моїм апетитом.
Всім гарного дня і миру.

 

Ми тільки прийшли з прогулянки, пообідали. Це для нас врочистість, бо перша вилазка на вулицю за два тижні, нарешті Янулька погасала на санках і Влада повозила, а ще той неваляшка походив-попадав по снігу і це йому явно сподобалось А прозу ховаємо подалі.
Ще читала десь повчальну історію про склянку: якщо довго тримати склянку у витягнутій руці, рука втомлюється, починає боліти. Для того, щоб усунути дискомфорт достатньо поставити склянку на стіл. Так і з проблемами. От є проблема, але якщо її постійно обдумувати, тримати в голові, вона повністю захоплює людину. Але якщо немає на даний момент можливості її вирішити, потрібно це вирішення відкласти на потім, як ту склянку.

 

Здраствуй, ж...а, новий год! Я, здається захворіла Ну а чьо нє? Всім можна, а мені ніззя? Кароч, зранку прокинулась з кашлем, потім мене почало тиснути в грудях

і то зовсім не жаба

і прийшли шмарклі. Поміряла щойно т-ру, так і є, 37,2...налисник...!
Але нині була в мене врочистіть, прям такі празнік живата. Я вам казала вчора, що я хотіла дерунів? Я і нині їх хотіла. І я собі нині ними вгодила. Шо я вам скажу... Це просто нектар для шлунка! Правда, потім прийшла печія. Думаю, що від сукупності смажених дерунів, сметани і персикового соку.... Але нічьо! Ніби пройшло.
Закинула прання і дивлюсь ТСН

Ну-ну, подивимось, що вони там чесати будуть

 

Сказав мій малий на днях і теж захворів...
ТТ сьогодні вже все окей.
Зате здається муж здав.
Не знаю- здав він через хворобу чи через свою власну вредність(да да, шото він троха не в собі останні дні). Та маємо шо маємо- мужа весь вечір як мала дитина, собственно дитина весь вечір бігає по хаті з криками мам\тат. А я з того всього ніц з запланованого на день не встигла. Сижу зараз наганяю що хочу. Що вже не хочу- ну і ладно.

Всім миру і гарної нічки.

 

І мене. Ніколи не мучилася головними болями, все думала, що це така казка у жінок, які секасу не хочуть ))))), а тут - капець просто...Чи т о я зараз якась така чутлива, чи яка мара...Але болить. А ще сьогодні намагалася 2 рази подрімати. Перший раз не дуже вдало - попросила Сашку побавитися 5 хвилин з Марком, поки "мама трошки полежить", бо очі реально злипалися. Так менший за той час накакав на коврику й сашкиним олівцем ті каки розкидав на іграшки...А другий раз, то я здалася, включила їм мультики й таки трохи подрімала.

Ну от, завдяки тобі, я відучора теж їх хочу...А нема. Й нема доброї душі, яка б з тим бавилася...Бо смажити я не люблю, а на додачу ще й зламалася моя улюблена картоплечистка Berghoff, служила мені 10 років...Завтра десь шукатиму, бо я, білоручка, звичайни ножм по пів-картоплини умудряюся в сміття викидати..

 

Ну от.. а тепер, ще й я хочу дирунів. Ех. Вишивала трохи сьогодні метрику. Пропилососила в хаті, зварила ням-нямку і баєньки.
В цілому зробленою роботою задоволена.
А зранечка планую ДЕРУНИ

 

То вже стає трендом. Якось ми борщ половиною форуму готували, тепер всі будуть хотіти дерунів і сто грам. Ага, бо я вже давно хочу сто грам, а воно шось не получаєцця
Відносно дерунів, то не проблєма вупше. Можна використати рабів для пригоування, а можна напхатися тих дерунів в кахе, яко то зробила я.
По дєлу. Я таки хора. На роботу ледве причапала, бо маю нині троха справ. І дивлюсь на ті папьори перед собою, а бачу ковдру...

 

А я не хочу дерунів, бо... бо не хочу їх терти.
Я собі встала з самого рання, поробила яскраво-рожеві манікюри і піду нині прикрашати світ. Манікюри на ручку коляски і пішла-пішла...

А якщо серйозно, знову маю нині купу справ. Я не знаю як то в мене так виходить останнім часом, що я як вінник-пропеллер (правда не знаю чи такий в природі існуєги-ги.) Я тіко мрію про весну/літо, бо чогось від дитячих комбінезонів в мене вже починається бекалка...
Вчора хотіла закрити Святику лікарняне і... передумала, бо сказала мені моя диина: "мамо, я не скучаю за садочком і дітками, бо в мене є Андрій" і я собі подумала, як то дійсно добре, що їх двоє, хоча мама інколи коло них так вигрібає, шо просто капець.)) Тому в садочок ми підемо аж з понеділка.
А ще мене вчора моя дитина запитала: "мамо, а для чого ти нас народила", "мамо, а правда я носився в животику як Андрійко... аааа як я туда потрапив?" і ще купку таких питань шо навіть тут не пасує писати. Я навіть пішла в мамські теми питатись шо то правильно казати йому на таке.

Всім гарного дня. І най би вже той сніг чисто стопився, жити стане веселіше.)

 

В мене це особиста драма, бо 45 кг - то вже непорозуміння якесь, востаннє стільки важила в 9 класі, а найкраще себе почувала довгі роки після народження малого в 55-ти. Ну нічого, кажуть, що в жінки мусить бути родзинка, то в мене їх тепер, перепрошую, цілих дві.
Нагнали ви мені апетиту на деруни, хоч ми всього лиш позавчора їх гамцяли.
Малий нарешті вийшов з загадкового (підозрюю, що грипозного) стану. Чоловік теж вийшов з "загадкового стану", словом, вдома "мир-дружба-жвачка". Тому до мене повернувся добрий настрій і навіть бажання пивка з кальмарчиком. День заповідається добрий, чого і вам всім бажаю.
П.С. Нє, я без вас не можу, дорогенькі

 

Чекаю новин, цикаю по усіх каналах, а толку.Треба пакуватися і їхати, а я ніби прилипла до ліжка.Ще ніколи не чекала так того результату переговорів

--- дописи об"єднано, Feb 12, 2015 ---

Аааааааааааааа, а ще в нас нема води. Я довго думала де знайти воду на каву і згадала що вчора наляла воду на лід.От так і добула воду на каву.В екстримальних умовах мій мозок спрацьовує моментально

 

Депресуха ще не втомилась мене наздоганяти. Ще, поки, мені вдавалося від неї відірватися, але дистанція між нами все зменшується. На чоловіка вже злими очима зиркаю, фиркати почала....і так хочеться подивитись щось жалісне і виревітися на повний голос. Добре хоч на малого ще не гиркаю, бо то вже остання стадія була б. Вже закінчуються ті "завтра", на котрі я відкладала невирішені проблеми. Тепер вони вже перейшли в стадію "агов, ми тутка". І з тим тре щось робити, тобто тре гроші. А по курсу "гдето 26-28" мені не вистачає нашого скромного місячного бюджету. Взяти маю де, але не сприймаю позиків, якщо не відчуваю твердих можливостей, щоб її віддати. Бо, "што в лоб, што по лбу- всьо єдіно". От такі то пироги. А з врочистості: то переміряв малий нині зо 100 калюж, а чобітки і комбез витримали, з середини були сухесенькі. От так ми соплі лікуємо. Сухі ноги - це велика врочистість, хіба нє?

 

Ранкова кава.
Проза. Треба йти в аптеку, в старшого температура 39 серед ночі
отак, допиваю, не відчуваю ні смаку, ні запаху.
Ще крім того є чарівне слово

іпотека

яке зводить мене з розуму з 15го по 20е число кожного місяця
Всім гарних новин!

 

Знайшла вчора вихід, як не накричати на чоловіка: по його приході з роботи- вечеряти поставила, 15хв. його послухала(1 раз майже зірвалася) і смилася присипляти малого. Чоловік трохи прифігів, бо звично малий лягає біля 12 , а було лише 22.30, але раненько, перед роботою, ніц не казав. Певно думає, що то мої чергові бздури, а то стратегічний хід(правда дурацький). Як буде нині- побачимо, щось ніц стратегічного в мою голову не приходить. Нині черговий обхід всіх "блізьлежащіх" калюж мені гарантований. Знову майданчикові мамочки будуть мати актуальну тему: а я би своєму не дозволила, ой-ой.

 

Ой, а я сьогодні встала і одразу з прозою - голова болить страшне. Випила таблетку, йду годувати дітей...а далі, планую йти прифігівати від цін(((. А що робити, їсти ж то хочеться. А ще від вчора за мною ходить випічка.

Ще правда незнаю, що то буде, або печиво, або булочки...

. А виявилось, що випікати, то нема з чого.
Всім гарного дня.

 

Вчора була, нині знов тре йти. Цілу ніч не спала, мордувала мене т-ра, а виявляється, що нічого жаропонижуючого нема.
Вилізла з ліжка, зробила каву і залізла назад у ліжко. І така та кава мені несмачна.
А ще, напевне, накрилась поїздка додому. Сумніваюсь, що до завтра грип пройде. В неділю планувала до сестри, в племінниці минув рочок. Але наражати дітей на хоробу не хочу, та й вони обидвоє остатньо теж були шмаркаті і з червоним горлом.
Я розстроєна, лінива, не маю сил ні до чого і хочу поплакати, що я такий валянок.

 

доброго ранку! усі каву, а я чай

не лю кави

з солоденьким. сестра ще на початку тижня принесла печива свого домашнього, а я аж сьогодні до нього добралася. от що значить тримати себе в руках і їсти трошки солодкого лиш зранку
день планується активний. йдем з К до бабусі робити голубці і нам і їм, і так, щоб на 2 дні)) тож буде багааато
Катрусю відправимо гуляти з дідусем. добре, що погода тішить.
ще планую поприбирати злегка вечерком, ну і тренування ніхто не відміняв
а ще маю вишивати, бо боюся, що не встигну до кінця травня

на останній дзвоник

то я зробила вчораще й мене ледь не надурили на 20грн. не знаю чи навмисне чи випадково, але пробив мені касир один товар двічі. а я ще подумала чого то мені грошей впритик вистачило

вигребла з гаманця все до копійки

. а вже вдома побачила, що замість 500грам в чеку "красується" 1 кг. вернулася в той магаз. і все мовчки мені повернулиотаке. будьмо пильні!

пуцькін і далі х*йло

СЛАВА УКРАЇНІ!

 

Кава випита, чоловік і мама на роботу відправлені, діти нагодовані. Влад ліг трохи кімарнути. Ще приготую сніданок бабі, зберемось і підем

ну і ловити сонячні промінчики

 

Я така економна, така економна.. Закупилася польськими товарами в знайомої і кавою в іншої знайомої. Бережу бюджет, так би мовити. Іду в магазин - там наявний весь закуплений мною асортимент, і в середньому на гривню дорожче, ніж мені обійшлося. Бозь, як приємно.
В планах на наступний тиждень - похід до стоматолога з малим, то на заохочувальний сочок йому, вважайте, зекономила
Більше прози немає. Суцільні врочистості. Вихідні будуть творчо-витворяльні і майже без кухні. Я в то вірю. І взагалі, все буде добре. Надалі в темку Євромайдан зарікаюся ходити, бо вона порушує мою душевну рівновагу. )) А так вчора рідні розвіяли мої тривожні настрої. Весна прийде, г..но "спливе" кудись подалі. По-інакшому і бути не може.

 

На вулиці сьогодні справжнісінька весна. Ще якби менше болота, то взагалі була б ляпота.
Встигла я вже зганяти в Винники по справах, а моя доця, яка заснула ще перед моїм від’їздом і досі спить. Чую одним місцем, що вечір буде веселий, бо якщо вона так швидко вкладається, то ввечері захоче трохи поспати, а потім вкладання до годинки 1 ночі.
Моя сьогоднішня врочистість полягає в тому, що нарешті ми з мамою вибрали схему вишивки для доці і викрійка вже готова. Залишилася основна частина- встигнути все вишити до Великодня, але я вірю, що ми зможемо.
На сьогодні планів вже не маю, прання-прибирання відкладаю на завтра, доня прокинеться і йдемо трохи на сонечко, поки воно не заховалося.
Всім гарного дня!