Жінка за кермом (курси, практичні поради, приколи...)

Так, на автоматі набагато легше рушати під гірку, але теж важливо, яка це гірка. Під круту гору буде трохи важче.

 

і що також можливе скочування? Ну то я так розумію, що потрібно просто більше газку підтиснути.

тут головне, щоб не переборщити з тим газком

 

Я знову сюди...Трохи настрою нема...(((( Сьогодні запорола я трохи на дорозі (((( на повороті (вузькому) переживала, щоб не зарити носом в зустрічний автомобіль, що повертав на ту дорогу, де я стояла, що аж вискочила колесом на бордюр....(((( Щось мені так важко дається то водіння....трохи падаю духом.....

 

я вже якось розказувала, як на мене з сестрою котилася дівчИна на автоматі. Вона просто гальмо вже відпустила, а газ ще не достатньо притиснула. В нас дистанція була досить велика, то обійшлось, а так би вкотилась точно.

--- дописи об"єднано, Feb 11, 2015 ---

та йой, буває - пройде

 

Мені може пройде, а чоловікові мому точне так просто не пройде... мені вже всю голову "висверлив"....що водія з мене не буде

 

Ну всьо, головне щоб Вам пройшло , вірте в свої сили. Чоловіки просто деколи забувають, якими вони були коли починали їздити.

 

Думаю, що якби їхала сама, без нього, то виходило б в мене краще і СПОКІЙНІШЕ...без всяких криків на стороні. Але, поки боюся сама їздити, не маю ще впевненості в своїх силах.

 

Їзджу другий місяць, не кожен день, но через день. Коли в мене шось не виходить (особливо коли під гірку рушити не можу - глохну, а ззаду ше машина і чоловік збоку кричить) я так розстроююсь, маю страх, потім довго заспокоїтись не можу. Скажіть це колись пройде? Не хочеться бути "жінкою-дурепою" за рулем.

 

напевно так, але якщо без чоловіка поки що боїтесь їхати то напевно варіантів небагато...
я як вперше їхала без чоловіка, і то відносно недалеко і по відомому маршруту, приїхала додому ледь жива)) зато ніхто на мене не кричав)

дайте більше газу, або стартуйте з ручніка, не те щоб ручнік це здОрово, але позбавляє страху відкотитись назад, а коли страху немає то вже якось сміливіше і без нього стартується під горку ( ну це мій досвід).

 

100 %, я ще досі часом як їду з чоловіком, то можу розгубитися, а так я краще"відчуваю" машину ніж він, бо він за кермом на ній рідко, зате на своїй ас.
а

Ви ще не дуже добре відчуваєте габарити, це прийде з часом і практикою
в мене було те ж саме, бо машина довга і коли виїжджала зі стоянки декілька разів зачіпляла бордюр (не відчувала праву сторону ззаду)

 

Крикуни ще ті . Якщо, вам не комфортно так їздити, то краще, якщо є така можливість - їздити з інструктором не крикуном.

такого визначення не існує, є невмілий водій, незалежно якого він роду. Я особисто вважаю, потрібно з самого початку вчитися правильної їзди. Як навчишся, так і ввійде в звичку, таким водієм будеш.

 

гиг, бардюр ))) я он позавчора отожгла))) виїзжала з під будинку, і з обох сторін до мене стояли довгі машини, не було як виїхати з одного разу ( мені треба виїзжаючи одразу розвернутись), і щоб не рухатись туда-сюда 10 разів я вирішили здати назад чуть більше, виїхати на тротуар ( у нас там навпроти підїзду даїзд з дороги без бардюру, зручно виїзжати і більше місця вирулити) ну і я заїхала... по ходу заїхала бампером в металевий столб який тримає козирьок підїзду, почула звук удару, вже розвернулась, вийшла глянула - бампер цілий. Коли за пів години повернулась стояв сусід на парковці, запитав що там з машиною, він з 5 поверху почув як я виїзжала)) На столбі лишився відпечаток снігу, куди я бампером притиснулась Але бампер пластиковий, відпружинив і не тріснув. Я цей випадок надовго запамьятаю. А якби поряд був би чоловік, він би вже голову мені зняв напевно))
А ви кажете бардюр... хоча якраз з бардюрами у мене пригод ніколи не було.

 

а я все боюся до нього колесом притертися - щоб ковпаки часом не пошкодити ))), мала кілька раз раніше такі оказіїї при паралельному паркуванні. Тепер вже ні, але пару подряпин-відмітин на ковпаках залишилося...

 

аналогічний досвід і в мене, коли їхали разом я сподівалась на якусь підказку чи підстраховку на випадок якщо я в якійсь момент щось не так буду робити, а він їхав і казав " чого я маю щось казати, ти ж водій, от і дивись" а тоді чого питається ти зі мною їздиш якщо не допомагаєш а лише кричиш. Ну але самій дійсно легше. І якісь ситуація якщо трапляються дорозі, не аварійні але такі що йдуть в копілку досвіду, то вони кращє запамьятовуються у мене наприклад, коли я їду сама.

 

Я перший місяць їздила з чоловіком, день в день, на своїй машині.

Моєму мужу ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ за терпіння, і за те, що я його возила щодня до себе на роботу в інший кінець міста, потім він повертався на моїй машині на свою роботу, і приїзджав за мною ввечері.

Після місяця часу, я зрозуміла, що дійсно, коли поруч зі мною хтось, і як той навігатор підказує "поверни, переключи, гальмуй", я перестаю думати, а починаю лише слухати, що мені кажуть. Тому відважилась і одного прекрасного дня поїхала сама. Всі зітхнули з полегшенням, особливо муж

 

Поки не сядете сама і не поїдете, будете крики вислуховувати і впевненості скоро не буде.
Про бордюр- я з інструктором на сихівському мості розверталась і так і переїхала заднім колесом по бордюрі, а там височенько)), так хотіла вчасно повернути але нічого, трошки посичав і всьо. А он на днях біля Гал. Перехрестя паркувалась і треба було а бордюр трошки виїхати- виїхала і припаркувалась але, коли вийшла з машини і подивилась- реготала сама з себе)) .Заднє колесо ну, просто дивом трималось на тому бордюрі. Приколи, шо зробиш але сама себе вчу

 

Думаю мій перший раз без чоловіка буде ідентичний )))

З інструктором я їздила...тепер якось ніби вже готова їздити але ще трапляються якісь такі дурні промахи, що аж самій стидно, що таке можу втнути....напевно, всетаки, ще не хватає практики. Але сама ще точно не готова їздити, я по собі чую, що можу ще конкретно втнути, з парковкою взагалі "тьомний лЄс"...тому вихід один - їздити з чоловіком. Він мене сам просить, щоб з ним не їздила, бо в нього терпіння нема до мене....а моє бажання - зашкалює.

 

@Імель, я візьму до уваги Ваші поради, може й справді треба буде ще декілька разів поїздити з інструктором для впевненості, щоб без зайвих нервів і зіпсованих відносин в сім'ї.