Модератор: Дитина засинає біля грудей. Дитина після року самостійно піднімає одяг мами, щоб прикластися до грудей. Дитина під час годування крутить, щипає іншу грудь. Дитина у віці 1-1,5-2-3 роки постійно вимагає цицю. Відповіді на ці і багато інших питань стосовно повединки дитини біля грудей в статтях за посиланнями: ****************************************************************** Чи бувають лактаційні кризи через півтора року годування? Болить грудь внизу, але не схоже ні на лактостаз, ні на що. Ніби мася стукнула, болить, як синець, що з тим робити? І ще- останнім часом доця мало того, що все молочко висмоктує, вона бере одну грудь, посмокче 3 секунди, потім іншу. Можливо, напір молока став меньшим, їй не вистачає чи просто лєнь добувати молочко, от і чергує. Спочатку то виглядало, як гра, я не змогла то припинити, тепер це перейшло в звичку, на нічний сон дуже нервується, коли наполягаю щоб вона їла тільки з одної. Чи важливо після півтора років годування щоб мала добиралася до заднього молока? Можливо, що цей біль в груді, який в мене зараз і є наслідком такого годування? може, то заднє молоко там накопичелось і згорнулось, чи щось таке? дякую всім хто відізветься.
В нас десь з 6-7місяців почалось таке, шо їсть дві циці на раз, і лише так засне! Одну то дуже рідко, лише коли дуже змучений і швидко засинає. Ситуація така ж як і у вас, їсть з одного боку, потім крутиться і ниє, перекладаю на іншу сторону і дальше собі спокійно їсть!
Дівчата, поможіть, бо дах їде... Хоч розрадьте, в кого вже старші дітки, бо вже реально навідуються думки про відлучення. Вночі мала спати не дає. Вже яку ніч підряд, висить на грудях, як груша... Я зранку - така ж "побита", як і ввечері. Впродовж дня... теж не краще. Йду щось робити - ниє "дай ціку", часом вдається забавити, часом ні. Варто присісти десь "без діла" - почитати їй, погратися, чи чаю попити - лізе до грудей, нахально дістає з-під футболки. Я навіть порахувати кількість прикладань за добу не можу, такого не було і як їй був місяць! На вулиці вчора істерику закатала (смоктала хвилин за 20 до істерики, і то нормально). Пам*ятаю, дівчата писали раніше про щось схоже, напишіть: воно перейшло?! чи це тепер так вже і буде, поки мені сил вистачить? вже в дзеркало страшно подивитись... хотіла в "жилєтку" писати, але подумала, що краще тут десь, бо там вже ГВ наїлись
1. То такий вік - перейде. 2. Покласти спати з татом (спробувати втікти після вкладання). Подивитися, що буде. Якщо не буде істерити сильно, хай її трохи позаспокоює вночі. або 3. Самій спробувати не дати цицьку і подивитися, що буде. 4. Вдень лишати з кимось на пару годин. Цицьку для бавлення не давати ніяк. Треба їй придумати цікаве заняття, бо така поведінка в більшості від нудьги. То класична проблема мам, які самі з дітьми вдома. З другою я навчилася чудово давати раду її капризам. З першою було те саме. Ще гляньте, чи не зубки.
Мені здається то майже у всіх дітей бувають такі періоди. Ми трошки старші від вас (1.9р.) і теж бувало і буває по різному, також буває подумую над відлученням... але от минулого тижня була температура під 40! і якби не ГВ не знаю, що би дитина їла-пила, ну і реально замітила, якщо малу нічого не турбує, то і прикладань трошки менше і якось то не так напряжно. А ще дійсно проблема в тому, що цілодобово проводимо час разом(це прекрасно), але дітки дорослішають і їм напевно потрібна зміна обстановки та і мамам таксамо, тоді би простіше, спокійніше до всього відносилися. Хоча і у мене не завжди є можливість залишити з кимось дитину, та скоро весна, будемо більше часу проводити на вулиці, ну і час іде, дитина росте, все міняється.
Дівчата, а це у всіх такі "періоди" бувають, як описує Бухгалтерша? Рано чи пізно така поведінка настає в діток чи буває все більш-менш гладко від початку до закінчення гв?
та я не думаю, що у всіх все-таки діти різні ну і на додачу напишу, що оце в 1,7 в мене з Анею вперше такі каруселі, до того було все напевно, таки зуби, але зверху я їх багато не бачу, лише 1 взагалі я хочу і буду годувати ще, але треба якось щось змінювати, бо в такому форматі ГВ приносить більше роздратування, ніж насолоди спробую поради Haidee і отаке в нас теж нещодавно було, тому я прекрасно розумію, що до відлучення ще не готова ні я, ні Аня
В мене і досі бувають такі коломийки з цицею. Дитині вже 2 роки і 6 місіців, а прикладається нітрохи не менше, ніж рік назад. Я розумію, що то частково від нудьги, але в мене інколи просто не вистачає енергіі і часу придумувати ій розваги цілий день. Іноді фізично і морально легше дати цицю і почитати в той час ДП Єдине, що напрягає, то ночі, в яких більше 3 прикладань. Всі зуби давно виросли, а поведінка вночі не дуже змінилися, ночі в яких вона не прокидалася ні разу, я можу перелічити на пальцях. Друга проблема- весь час зі мною, тата вона не знає, баба з дідом працюють, і не завжди мають час і бажання з нею побути. Няню я залучити фінансово не можу, садок теж в прольоті (та й не готова вона ще до садку). Третя причина - більшість часу вдома. Дійсно дуже чекаю вже тепла, весни і літа, коли можна буде весь час проводити на вулиці, більше кудись іздити, навіть в гості (у знайомих вічно діти хворі, або не конче здорові в зимовий період і ми не часто зустрічаємось) бо тоді справді легше. Минулого літа бувало, як вийшли з дитиною з хати в 10 ранку, так під вечір приходили і про цицю вона дуже рідко згадувала, особливо, якщо вдасться протягом дня чимось нагодувати.
Моя старша на рік старша, але і для 2,5 річної дитини можна знайти гурток, хоча б десь при церкві. Для мене то спасіння, дитині тих 2-3 години піднімають настрій, а мамі рятують нерви.
В селі не так то з тим просто, хоч авто є, раніше їздили в бебі клаб у Винники, потім мала відмовилася туди ходити, бо "тьотя там недоба". До Львова її возити мені не дуже зручно, але все одно планую після зими, бо я поки що не найкращий водій, і снігу боюся
Читаю і бачу себе з малим десь місяці 2 тому.. Я теж тоді десь тут в темках про гв так жалілась. Тепер розумію - це був такий просто період з ненайлегших((. Сказати, що зараз в нас все ну зовсім гуд, не можу: бувають нічки тяжкі, буває в день проходу не дає, але зараз лізуть ікла (2 вже прорізалось, 2 на підході), то списую поведінку малого на це. Все одно зараз легше, ніж був о той період місяців 2 назад . Маю з ким порівняти: в малого такий період був, а в малої не було. З малою в мене якось гв на багато легше проходило, десь після 1,5 року циця була лише на ніч і вночі 1-2 рази і все, не було ніяких вимагань, роздягань і т.п., а малий - зовсім інша історія.. ми пробували - істерики і все, чоловік умиває руки)) до нас кожного дня на годинки 2-3 приходить наша бабуся, то малий бавиться, мене не згадує, тільки ми з нею попрощаємось одразу починається одне і теж - мама, цицю. Я стараюсь відволікти, щось придумати, але не завжди з того щось виходить. Ну нічого, чекаємо дружно тепла, щоб дітлахи мали можливість більше розважитись на вулиці. Я прихильник гв, хотілося б щоб рано чи пізно відлучення пройшло повністю природньо, але деколи починаю зриватись трохи, особливо коли послухаю, що діти, яких повідлучали до року-півтора сплять собі спокійно цілу ніч, а мій цілу ніч по мені товчеться..Думаю, дівчата, мене правильно зрозуміють тут
Я не розраджу, але напишу, що в нас і досі те саме, малій без двох тижнів два роки.... Бувають дні, коли краще, буває повний капець. Вночі так не висить, лише під ранок. І денний сон лише з цицею. Найбільше мене вимотує вимагання циці на людях, в гостях... І не вдається нічим забавити, зразу дика істерика.
То може просто Ані всі такі дуже цицяні? В нас теж таке було і ще повторюється, при тому, що я працюю з року малої (зараз донечці 2,3). Були періоди, що не спала по 3-4 ночі і ще зранку на роботу бігла, то ходила як зомбі і починала злитися, а дитина ще більше висіла. Зараз я просто боюся вихідних, мене вже місяць болить права грудь (ліва теж, но не сильно), як розсмокче добре, то біль притуплюється, а в момент захвату і перша хвилина, мені кричати хочеться. І ще Анічка обов'язково має тримати другий сосок в руці і рухає ним або гладить, в день ще можна домовитися, а в ночі вона шукає рукою крізь сон і може розплакатися і пробудитися, як не знайде.
Дівчата маємо майже два місяці, годуємося на вимогу, але стараюся давати кожну цицю десь по дві години. Але буває, що малий нервується плаче. мушу йому давати другу цицю, він присмоктується і ість, а в тій що він лишає, я притискаю і виступає молочко. То треба щоб він повністю-повністю висмоктував? Чи як? Правда таке відбувається десь під кінець тих1,5-2год.
@KAPUCHINKA цицю не можна виісти повністю, це ж не фляшечка. Дитина смокче, молоко виробляється, то нормально
Описуєте ситуацію, а я згадала себе. Як малий перші 4 міс їв безперервно. То так як і ви, я міняла груди що 2 год. Але інколи вередував, викручувався, то пробувала давати іншу, то їв (в той час думала, а може то молока вже нема, може йому мало). Молока не мало, все дитинці вистачає, просто може животик турбує малючка, а зміните позицію, давши іншу цицю, і ніби краше. Головне не дуже часто міняти груди. А іноді де-не-де можете так робити.
Моя дитина захланно їсть, ніби тиждень голодувала. Годую на вимогу і кожного разу так ту цицьку товче, іноді аж захлинається, починає відкашлюватись, не може вдихнути. Мені страшно стає в такі моменти. Щось з тим можна зробити?
В мене малий якось дивно почав їсти молочко. Він вже давненько на раз хоче обидві груді посмоктати: посмокче одну, за хвилину-другу каже "дуду" (означає - другу), а тепер так по колу робить декілька раз. Не знаю в чому справа, в когось таке було?
З року малої таке саме маю. Навіть вночі, їсть одну, гладить другу, потім починає тягнути до себе, щоб я поміняла. Інколи лягаю, наприклад на праву і даю ліву, вона ручкою починає гладити-шукати, розуміє, що на спині нема)) і другу руку старається пропхати до тої правої. То мушу давати, щоб не пробудилася і не розплакалася. І то нам вже 2.4 А в день, то так і каже "мама, дай дугу", "дай сє ту", "хоцю інсю". Причому, вона ті груди за одне годування міняє по кілька разів.