може хто знає як зробити хороші бульбашки дома? Бо в нас це одна з улюблених забавок, але щось домашні не дуже виходять - по одній бульбашці видувається
Ми заливаємо в баночку від бульбашок воду і гель для душу. Виходить переважно одна, але тааака велика і довго тримається не лопає))) Малому ще більше подобається)
Отут http://www.blogimam.com/2013/07/myl...viyax-dlya-detskogo-prazdnika-ili-prosto-tak/ знайша цілу купу рецептів, але ще не випробовувала
Клас, дякую за пораду. Сьогодні якраз бульки закінчились. Чоловік типу "хниче" "Мамо, зроби нам бульки, нема бульок". А я така "ха", згадала вашу пораду і зробила з гелю для душу. Такі величезні і міцні бульки виходять. Дитя і чоловік в захваті
У нас спонтанно придумалася нова гра (думаю буде цікавою для активних діток 1-2 років) . Робила я отаких метеликів фетрових до книжечки (книжкою похвастаюсь якось пізніше десь у вернісажних темах). Тепер граємося ними окремо, метелики вже трохи зашургані від частої експлуатації вони вже навіть у поїзді з нами каталися. Внизу пришита тоненька гумка, крильця шурхотять (всередині рукав для запікання). Вдягаємо резинку дитині на палець (Влад любить одягати одного на праву, другого на ліву руку) і граємося: «Метелики полетіли-полетіли, на диван сіли… полетіли-полетіли на вухо Владу сіли… полетіли-полетіли на пірамідку сіли, полетіли-полетіли мамі на ногу сіли…». Влад льотає з тими метеликами по всій хаті хвилин 5-10, а я маю можливість посидіти трошки на дивані і почитати Посиденьки. Головне вчасно видавати нове «завдання». Так можна вчити частини тіла, предмети. Метеликів можна не лише пошити з фетру чи тканини, я думаю і з кольорового картону будуть непогані.
Використовувати речі не за призначенням це, звичайно, добре і корисно - розвиває в дитини вміння думати нестандартно. Але книииижки... Я, як донька бібліотекаря, не можу на то спокійно дивитися... Мама каже що я в дитинстві навіть не дуже рвала-малювала книжки, тепер і Влада вчу їх шанувати. Він вже знає що на книжках не сидять, не ходять по них ногами, не гризуть, прочитали одну - одразу поставили на місце, тоді беремо нову. Тому ми будуємо стіни і тонелі з конструторів, коробок, подушок, пляшок і навіть каструль, але книжки - то трохи занадто
Мої діти теж книжок не рвуть, хоча цього їх і не вчила. Звичайно, що до книг треба ставитись дбайливо (ми так і будуємо, але і не робити ж з них музейні експонати.
я я як донька вчительки,а ,може,просто натура така -люблю,коли книжки зберігають свій первозданний вигляд якнайдовше. Коли хтось їх рве,чи просто ставить під вазон-в мене аж серце болить. Не подумайте,що я як в радянські часи на полицях книги вискладую за кольорами і палітурками,я їх читаю,просто не загинаю сторінки і все таке..
взяла 250 г крохмалу. В рюмочку капнула рожевий барвник і туда налила трохи води. Відміряла 100 г води і вливала в крохмал перемішуючи рукою. Мені здалось, що води мало, то дала ще грам 50. Ви як будете мішати, то дивіться, щоб ви могли в руку взяти, зжати і получиться типу котлетка, яка купи тримається, тоді і в пасочках буде добре. Мала брала пасочки, а далі добре втрамбовувала ручками і перевертала. Я їй виділила коробку з під взуття, то мала спокій
Так як ми варили, то не важко, бо вибрали найпростіший спосіб: то навіть не миловаріння, а "переплавка" мила. Терли на терці дитяче мило "Сонечко", заливали окропом, вимішували, додавали оливкову олію, гліцерин (в аптеці десь 4грн), тоді в мікрохвильовку на 5хв, періодично перемішуючи, коли витягли додали трошки червоного харчового барвнику і в формочки силіконові на ніч. В якомусь відео бачила, що формочки спершу оприскують спиртом. Готували і пропорції приблизно брали за цим рецептом
