Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Ранкова кава
Нєє, ну сніг це канєшна доообре але коли +25 набагато краще)
Проза - болить в мене вухо. Тре полікувати, але то вже аж після обіду. Зараз логістика а потім сервіс і робота
Вчора привітали нас з чоловіком з наступаючим святом, а ми не могли зрозуміти з яким. Потім кажу, що лютий, напевно з днем Валентина, свято закоханих. питається - а що то таке, сказала, що то коли в нас діти засинають раніше 21-00 і вдвох. Сміявся довго)
Хочу тепла і весни, так-так і відкриття сезону агрофітнесу мене не лякають
Всім гарних новин!

 

Ранкова кава з дуже добрим печеньком
Болить зуб, віддає на вухо та горло...бачу таки світить мені здибанка з стоматологом(
Йду працювати....
Завтра в чоловіка з/п,люблю такі дні)
Усім гарного дня та гарних новин

Чекаю свою мі-мі, вже скучила

 

Я невиспана, бо шлунок харив мене цілу

снились мені вихОдки, ноцники і СіЕсАй Маямі

. На роботу ледь встала. Прилізла, а шефа то не є. Ще хоріє бідака. А я так хтіла вдома залишитись...
Кароч, жую солену соломку і п'ю несолодкий чай, може попустить? Бо нині ще стоматолога, а раптом не витримаю...

 

Аналогічно - заснула вже по п'ятій (напевно, треба було вже не лягати, бо ледве очі продерла). Голова і так ледве варить, а тут не тільки робота,а ще й треба щось сообразити на тему "Як відбути день народження", яке буде на цьому тижні. Зато в голову прийшла, на мою думку, геніальна ідея - треба ввести на офіційному рівні ще один вихідний день - кожній людині на її ДН (якщо допустити, що людина - це маленька держава, то має вона право на своє особисте "державне" свято?). О! Аж настрій піднявся

 

Ой, а я отравился і вже третій день мучуся... Температура, нудота, шлунок болить, вночі не можу спати, їсти хочу, але не можу. Голова, як баняк, а кави напевно не варто пити... А ще сьогодні треба на роботу іти, добре що працюю не довго. Прийду і далі в ліжко хворіти...
Врочистості поки нема, але надіюся протягом дня з'явиться

 

+1, завжди були проблеми зі спанням, але зараз - щось особливе. Не можу взагалі спати, чекаю, коли вже впаду "з копит". І найгірше, що сниться постійно якась фігня: як не похорон, то брудна вода, болото, акваріуми, якась зубата страшна риба. Певно дашок конкретно їде, ще трохи і треба мене буде показувати спеціалістам. Цієї ночі, щоб себе чимось розважити спекла торт. Нашо? А щоб ще більша ...упа була. Заїдаю депресняк, а треба би було вставати і бігти. Не хочу.
Роботи нема і то теж мене добиває. Розмовляла з подружкою, то вона казала, що теж її машини стоять і просвіту не видно.
Порахувала собі, що завтра вже 9 днів, як нема Кузьми. Час летить неймовірно швидко. Мабуть, завтра зберуся зранку до церкви.
Намагаюся знайти позитив - не можу, десь заховався. Пішла би погуляти з собаками, мені від цього завжди настрій піднімається, але Цезара з тим оком взагалі на вулицю не випускаю, щогодини: каплі, мазь, гель.
Сподіваюся до вечора якась радість "намалюється" випадково і неочікувано.

 

Мої вчора приїхали, зробили дітям останній курс електрофорезу і якось всі одночасно захотіли спати і відрубались в сьомій годині!!! І так проспали аж до ранку. Що це за магнітні бурі такі на нас напали поняття не маю Одній бабі моїй не спалось, ходила по хаті. Зранку сідаємо снідати, а вона каже, чого це ви мене вечеряти не кликали, а ми ж і самі не вечеряли, бо спалиА хто спить, той їсти не хоче

 

Мала в мене бути врочистість - ходили вперше на санки з донею, але через двох криворуких батьків і ди**льні санки на круглих а не плоских рейках моя малеча, моя дівчина-принцеска-красунька..... вернуляся додому з синяком під оком, а мама її з передінфарктним станом. Маленька гірка я запускаю, чоловік в 3-хо метрах нижче ловить сани - ідилія....... в 5 метрах лівіше від чоловіка одиноко стоїть дитяча гірка (така на попі кататися). На 25 -тому спуку сани роблять дивний фінт і в секунді минають чоловіка і стукаються до тої гірки В мене шок, в чоловіка ступор, мала хникає - беру на руки личко все в червоних бризгах (так мені здалося). На щастя те червоне - то була злущена фарба з гірки, доня сильно не вдарилася - бо навіть не плакала, тільки похникала трохи, личком теранулася до гірки , тим не менше того вистачило для синця. Така от проза.

Йти собі 50 гр коньяку для заспокоєння тяпнути, чи шо? Бо минуло вже 2 год., доня бавиться спокійно, а в мене руки трусяться ще до тепер

 

Ой, я теж такі дні дуже люблю Хто ж їх не любить? Хіба чоловік, на зарплатню якого я вже маю свої плани

Чи то вибухи на сонці, чи то перепади атмосферного тиску?Шось всі сьогодні такі злі й недобрі, аж страшно з людьми говорити. Ех..

--- дописи об"єднано, 9 Лютий 2015 ---

Не знаю,до чого останній пункт, а от перші два точно до грошей

 

що мій чоловік має цінну колекцію марок і цілу ніч ми втікали від якоїсь банди, вони ганялись за тотим скарбом
Встала змучена і невиспана- то проза, думала чоловік розколеться, що то за марки мені снились і буде врочистість, почнемо шукати, кому ті марки відпродати - ніфігась, чоловік каже "дур... спить, д-е сниться"

нема, я вже шукала
Наготувала якоїсь дієтичної бурди,і якби то не я робила, то подумала б, що хтось хоче мене втруїти
Гроші знову десь зникли зразу після з/п, настрій нікудишній, єдине тішить, що ми всі живі-здорові. Може це й головне?
Тримайтесь там!

 

та ні, то просто важкі часи настали. Ще кожен, як міг так і тішив себе, але резерви рано чи пізно закінчуються.
І ще одна гірка пілюля. Пишу в цю тему, бо на даний момент, то проза сьогодення. Дзвонив мені щойно наш менеджер з заправки. На даний момент ДП і 92 по 18.5, а 95 - 19. Сьогодні ціна гуртової закупівлі піднялася на 2 гривні. Тобто на завтра планується ДП і 92 по 20, а 95 - 21 . До кінця тижня ціна на пальне має зрівнятися з ціною на $ в кращому випадку, а в гіршому - Є. Тому далі народ стане ще зліший. Ну і почнуться проблеми з маршрутками. Пічалька, нє - пічаліщє.
але

 

Врочистість: я вже з зубом і вийшло недорого

350 герене, якщо когось цікавить

. Гроші віддавати - то проза... Врочистість: в туалеті нині була один раз. Проза: шлунок ще поболює. Хочу квашеного вогірка або помідора, але мама сказала, що то востре і може пошкодити. Сиджу, схожу слюнями, бо хочу того квасного ще зі вчора

Не нада ля-ля, хто там вже хоче мене підколоти. Я не в палаженії

Давноооо не було того, що бракне

Хочу спати, спати, спати і нічого не робити. І щоб щастя з неба впало і мене прибило

 

а для мене-це проза, бо я ще з зубом, а він гад болить,щойно напилась солпадеїну і ніби перестав, готуюсь до походу до стоматолога(а готуватись буду ще тиждень бо я отак одразу не можу)

але треба ще все почитати
Залізла в свою темку і от думаю чи то йти спати чи то вже йти ліпити, нє, робота то добре, але черг не люблю тому завтра і далі інтенсивно працюю.
Ми з сестрою перейшли на 3х разове харчування: понеділок, середа, п"ятниця...Повечеряли ух! багато-багато дирунів з картоплі та гарбуза, то моя любов тепер
Займалась сьогодні вбивством риби, як то тєжко очі вибирати.ПРОЗА
Йду певне спати, всім цьом і дякую всім що ви є бо я дуже-дуже ЛЮ НАШІ ПОСИДЕНЬКИ

 

я так готувалася 3 тижні з одним зубом, поки він мені вже остаточно допік. Спати не могла, таблетки їла. Нарешті взяла себе в руки і пішла. Вийшла з кабінету стоматолога щаслива і думала, нащо то тягнути було. Недавно другий зуб болів, то на другий день вже дзвонила до стоматолога, просилася.

 

нарешті я зі світлом та інтернетом сьогодні в 11 год. як вимкнули, то тільки щойно включили - здавалося б проза, а от і ні - ми з донею гарненько побавилися, "почитали" книжечки

це коли я показую її звірят і називю їх, кажу які звуки вони видають, а потім малеча повторяє і показує де хто є

,потім доцик поспав, а мама повишивала а зараз в духовці допікаються 2 завиванці з вишею та маком - суцільна врочистість.
З прози - скучила за ДП, ну і новини, хоч я їх ще не читала, та передбачаю, що особливих приводів для радості там не знайду

 

Пам-па-рарам-талям-талям))), "вишу " за компом з пивом і тепленькими лавашами з шиночкою.

Але то мабуть єдина врочистість сьогоднішнього дня, бо я знову працюю і діти тлумлять хату як тільки можуть і як собі хочуть.
Гонила нині по району, як тойво вінник. Тричі губила колесо від візочка. Заляпалася вся болотом з ніг до голови, ще й якась іномарка мене "щедро" облила під самим будинком... Правда водій був совісний, навіть вийшов з машини і вибачався, але шо мені з того, чи він буде прати мені куртку і віддирати коляску від болота. Я вже мовчу про волосся і обличчя. Тай тепер не знаю шо то з тим пуховиком маю робити, висохло то все і там така жесть...
Ще й до повного щастя прийшли квитанції на КП і я реально довго роздивлялася ті цифри, шо до оплати і не могла зрозуміти чи то такий жарт, чи то реально я за КП в своїй/не своїй, не побоюсь того слова, берлозі, маю стільки вивалити.

Шо за життя, добре хоч чоботи не промакають. так-так, для мене це важливо, бо якраз в таку пору року взуття любить викидати не потрібні коники.

Всім приємного вечора, а я жену себе до роботи. Тре чим пошвидше закінчити, бо я ще печенька з вишенькою зібралась пекти. Дуже вже якась я нині жвава...

 

День в мене почався сьогодні з 13 години. Як я могла так довго спати І навіть мене собака не розбудила і не просилася йти з нею гуляти. Сьогодні сходила до стоматолога, полікували мені зуб. Цього разу довго мене не тримала. Наступні декілька днів зуб буде правда боліти, попередила стоматолог. Ну але то нічого. Пройшлася по магазинам, купила собі светрик теплюсінький Зараз закинула одяг в пралку і хотіла піти приготувати запіканку рисову з яблук, бо яблука страшне як зіпсувалися, але в дома немає рису... ех, а так хотілося її приготувати, аж руки чесалися. Тепер чекаю поки мені принесуть рис з магазину. Пороблю все і піду собі серіал якийсь подивлюся. Правда, все що могла то передивилася... треба шукати нову дозу

 

І мене наздогнала проза, а точніше моїх діточок...так їх мучать сопельки. Як мені їх шкода.

А найгірше те, що я не можу заставити ходити вдягнутими хоча б в колготках.

Про курс і ціни, я говорити не хочу, бо то вже треба йти у жилетку. А туди я йти вперто не хочу.
Врочистість....та щось, якось її нема зараз(

 

Врочистість до мене сьогодні приїхала сама.
Так мені файнюсінько вперло, що маю заняття з сином свого стоматолога. Минулого тижня мені і Артемкові ставили пломбочку. Темусикові ще не зовсім запломбували, поставили ліки і в п'ятницю треба ще раз приіхати і запломбувати. Ну а сьогодні, раз вже мій стоматолог сам до мене приїхав, я вирішила запитати ціну, щоб +- орієнтуватись скільки бабла на п'ятницю готувати. Сума в 100 грн мене реально шокувала. Це за одну фотополімерну і одну звичайну разом. Чим не врочистість ?
А ще в мужа сьогодні довгоочікувана, така прошена і бажана зарплата. Ура!
Про її розмір делікатно промовчу, бо ж не даремно придумали що розмір, то не головне в нашому житті.
Ще хочу нагадати, що ми майже пережили зиму, бо сьогодні вже майже середина лютого, через кілька днів свято виробників валентинок, а там і до свята реалізаторів тюльпанів не далеко. Так що ще трошки і буде палєгшення. Ну хай хоч воно, раз пакращіння не видно вопше.