Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (8)

Настрій незрозумілий... Вихідні були меганасичені та чудові - гори, річка, природа, чудова весела компанія, д.н. племіннички. В понеділок гуляла з синочком, вдихаючи вже ніби весняне повітря, сонечко так гарно світило... І так хотілось поділитись тим настроєм тут на форумі зі всіма. Але до вечора настрій зник, новина про Скрябіна шокувала, як мабуть і кожного. Правду в фб написали, таке враження що вчора кожен з нас втратив друга, такою людиною був Він...
З прози - вчора оформила декрет, сьогодні мала його забрати, але довелось 2 години потусуватись в поліклініці, бо в лікарів була "5-хвилинка"Потім ледве допхалась з малюком додому, в тролейбус допомагала мені сісти з візком молода дівчина, в той час як троє мужчин спокійно спостерігали за тим всім.Тому й настрій відповідний. Але обідній сон та синочки не дають змоги нудьгувати. Всім позитиву!

 

видно моє бажання було дуже-дуже сильним. Я щойно розмовляла по скайпу зі своєю коліжанкою, яку не бачила вже дуже давно і вона мене вирішила потішити. Опустила камеру вниз і я побачила пузююююндєльВони 8 років старалися. Коза така, ми фактично через день спілкувалися, а вона так шифрувалася. На Паску має "вилупитися" ціпулюсятко маленьке - синочок.

 

І моя подруга через два тижні стане мамою! Рада страшенно! Буде Валентинка! Дуже сподіваюсь, що скоро зустрінемось.

 

Ранкова врочистість у вигляді кави. Наразі, це єидна з можливих і запланованих врочистостей на нинішній ранок
Проза - страшенно болить голова. Чи то від погоди, чи то від думок.
Бажаю нам всім нині хоч однієї маленької радості, гарної новинки, доброго слова.

 

Ранок знову не феншуйний.
Святик перкочував до нас в ночі в ліжко і обпісяв мене з ніг до голови.

Та шо ж з тими пісяннями таке, ніц не помагає. Як почалося, коли чоловіка забрали на схід, так і по сей день.

А в мене йомайо знову запухші очі і то щодень, то більше. Певно подзвоню до лікаря того, котрий типу мене лікує і вліплю звіздюліну. Зла на нього, шось там чистив, довбав, то мало того що синяки під очима після того намертво "приклеїлись", та ще підпухати повіки стали більше. Ото налікував, зато стояти переді мною і кишеню роздзявляти добре знав. Зла я!
І взагалі нерви нє к чорту. Єдине тішить, це те шо в Святика як скзала лікарка не погані аналізи, тому АБ не призначала. В мене поступово змінюється думка про нашу сімейну в кращу сторону.

Андрій ото встав вже, витягнув в мене з кави ложку і лупить мені нею по голові.
Діти маму скооооро розрухають, тому якщо хтось там може приунив чуток, ми їдемо до вас.

Всім доброго ранку!

 

Тааа, оптимізму явно малувато. Про гроші- то мій просто мовчить і сумнішає. Б*ється, намагається але то все не те. Не повірите, але доляр по 13, згадую як добрі часи(блін, той борг висить). Але головне, щоб мир був, а решта "дєло то житєйскоє". Позитив- №1 в льосі картопельки і моркви з бурячком на всю весну вистачить(ага, я запаслива) №2 всі здорові, №3 казала Жанна, що весною вже буде мир, №4 малюк не дає розкисати, бо хоче цьомчиків і дуріння(без нього я б не втрималась і вже б валялася поперек ліжка з тупим поглядом в стелю). Оптимізм мій явно з нотками писемізму, ну але хоч не ідиотизму. Що не може не тішити, бо втримати в своїй голові здоровий глузд- це врочистісь. Ура, методом "ухода от протівного" доведено, що ми всі маємо врочистість. Щось мене нині занесло, йду геть, а то притягнута за вуха врочистість пропаде.

 

Угумсь, тіко то казала моя знайома, а Жанна, як і всі просто дууууже хоче в це вірити.

В мене додалась ще крапелина прози, горло болить, в вусі стріляє, температура трохи відчуваю вже валить, але міряти не буду, щоб не псувати собі настрою ще більше..
Андрійко порозливав вівсянку і порозмазував по собі. Мої сили кудись нагло втікли. Чим то підняти собі натрій- не уявляю.

 

Сьогодні зранку встала - голова вже боліла. Відповідно настрою немає, роботи є багато, але якось не хочеться взагалі нічого робити. Але хочу всім побажати хорошого дня!

В мене таке саме....

Трошки офтопну - не знала, що коли розказуєш як провела день - то комусь тупо...
Згадала одразу слова однієї формулянки:

 

Навіть не думайте собі псувати настрій через це. Вже неодноразово писали що постійно помиляються ті хто з планшету сидить на форумі, не туди тицяють

Мій ранок почався з бабусиник солодких блінчиків з сметанкою, ммммм. Зараз на прогулянку і до роботи. Стараюсь далі себе трошки відсторонити від новин, інакше весь день пропадає(((

 

Спеціально йшла дивитись, чи то часом не я тупанула... Ні, таки не я, аж легше стало)

Ранкова кава випита з тортиком. Треба їсти варити, а не хочеться. Сачкую ще від неділі. Хто б то мені копняка доброго дав? І вишивати потрібно, а все придумую відмазки. Зла на себе капець((
Йду шукати врочистість...

 

Галюнь, не переймайся через це!
Я кільком форумлянкам випадково тицьнула тупо і безграмотно. З телефону сиділа, десь тапнула не там, де потрібно і все, маєш оціночку чудову.
Потім в кармі вибачалась.

А в мене нині день почався з хороших новин. І щойно подзвонив чоловік, сказав теж хорошу новину.
П*ю другу кавусю, йду мити посуд і готуватись до заняття.

 

@smilechyk офіційно прошу вибачення! Я аж реально почервоніла від сорому, але насправді не мала ніякого наміру ставити "тупо"!!!
І якщо б дівчата не написали, що то випадково можна поставити, то я б і не здогадалась, що таке виробляю!
Вибачте чайника!

 

Я вже й не пам"ятаю, коли я останній раз так важко переносила ОРЗ. Ще десь в 2009... Дуже дякую всім, хто підтримав молитвою, я таки викарабкуюсь, мені вже легше. Малюк майже здоровий, ще трішки погавкує і посоплює, але і це пройде...
Навалилось все на купу: вуха - двосторонній отит, ніс - підозра на гайморит, горло - нічого так, голова - як баняк, страшна ломота в тілі. Майже повне зникнення слуху і повне нюху і смаку. Їла картоплю з котлетою - вааще ніякої різниці.
Сьогодні вирішила, що з мене досить, нахворілася. Взялася за прибирання і їжоготування. І тут я зрозуміла, що таки йду на поправку. Ну його, хворіти....

 

Настрочила довгий допис в жилєтці...стало гірше....потім перечитала і передумала жалітися...полегшало...щось наш форум тепер як одна суцільна жилєтка, яку хочеться викрутити від сліз...Дівчата давайте більше позитиву...розумію, що зараз його мало, але від того,що ми будем нити і плакатись, нікому легше не стане...Десь колись чула мудрі слова, що чим більше жалітися, тим більше тих проблем наростає, тим менше ми помічаємо позитив і те, що є в нас радісного...

Професор взяв у руки склянку з водою витягнув її вперед і запитав своїх учнів:- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?В аудиторії жваво зашепотіли.- Приблизно 200 грам!

- Ні, грам 300, мабуть!

- А може і всі 500! - Стали лунати відповіді. - Я справді не знаю точно, поки не зважу її. Але зараз це не потрібно. Моє питання ось яке: що станеться, якщо я буду так тримати склянку протягом декількох хвилин?- Нічого!- Справді, нічого страшного не трапиться, - відповів професор. - А що буде якщо я стану тримати цей стакан в витягнутій руці, наприклад, години дві?- Ваша рука почне боліти.- А якщо цілий день?- Ваша рука оніміє, у вас буде сильний м"язовий розлад і параліч. Можливо, навіть доведеться їхати в лікарню, - сказав один зі студентів.- Як на вашу думку, вага склянки зміниться від того що я її цілий день буду просто тримати?- Ні! - Розгублено відповіли студенти.- А що потрібно робити, щоб все це виправити?- Просто поставте склянку на стіл! - Весело сказав один студент.- Точно! - Радісно відповів професор. - Так і йдуть справи з усіма життєвими труднощами. Подумай про яку-небудь проблему кілька хвилин і вона є поруч з тобою. Подумай про неї кілька годин, і вона почне тебе засмоктувати. Якщо будеш думати цілий день, вона тебе паралізує. Можна думати про проблему, але як правило це не до чого не приводить. Її "вага" не зменшиться. Справитися з проблемою дозволяє тільки дія. Виріши її, або відклади в сторону. Немає сенсу носити на душі важкі камені, які паралізують тебе.

 

В мене тупо прямо під добре знаходиться. Мені підсліпуватій троха тяжко вцілити де тре.
В мене проза-прозище. Приперлись від свекрухи додомцю. Там зимище, а тут так собі. Моя голова того не витримала, а прання-готування ніхто не відміняв. І ще мій маленький скавулятор з новим зубчиком мучається.

 

Мушу написати, бо смішно) В онлайні познайомилася з людиною, яка займається розведенням собак, кілька разів спілкувалися, навіть на "ти" перейшли, хоч я розумію, що це з її боку був прояв певного стилю спілкування, але подумала, спільні інтереси зближують і тп) Нині обговорювали екстер"єр і я пояснила, що в меня є певні захцянки в сенсі зовнішності тваринки) Це мадам розізлило (бо її собачки того не мають, і це зараз дуже сучасно і по-європейськи) і вона почала агресивно реагувати) Я намагалася перевести розмову на дружні рейки, закінчилося це відвертим хамством з її боку))

 

Дівчатонька, доброго ранку!
В стилі останніх дописів пропоную посміятись з мене, щоб був позитив усім і мені. Бо я реально сміюсь.

І кому хочеться - ставте тупо, не подобається і т. п.

Так от, малеча, по-моєму ростить 3ки, 2 останні ночі - вкладаю з танцями-бубнами під воплі і крики, півночі кричить, хниче, плаче - лише під ранок відносна тиша (якби комусь "глибоко віруючому" сказала - вже б до бабки відправили викачувати яйцями). У чоловіка зуб болів, так довго і натхненно він обирав стоматолога... Пішов, витягнули нерв... До вечора щока спухла, вчора вже розрізали... Веселий і радісний, він сидить вдома, постійно зривається на мені (бо ж йому те все болить)... Окрема смішинка - це фінансове становище.

Я вже 5 років у шлюбі, був період, коли чоловік узагалі не працював 4 місяці - і то було краще.

Ну але тим не менше, з позитиву: в понеділок ввечері вирішила продати старого великого візочка (він тяжкий, тому ми гуляли з ним 2 рази на місяць максимум), а у вівторок ввечері уже отримала гроші на картку. З історії моїх продажів через інтернет цей - найшвидший
Тому... не все так погано. А головне, усіх, хто зараз заходить на ДП трішки пожалітись, чекає широчеееезна біла смуга попереду!!!!
Миру всім! І позитиву побільше!

 

Прочитала останній допис і сама подумала, якби не Кідстаф, то тяжке фінансове становище мене б геть змордувало, а так в тиждень щось та й продасться з іграшок чи одягу чи дитячих побутових предметів, а мені плюс на карту Останні 10 днів особливо були вдалими, продала і ерго рюкзак і слінг і два костюми малої Це дозволило на вихідних урочисто вигулятися в Кінг Кросі, посидіти за піцою і улюбленою латте і вже починаю вибирати антиварусні черевики малій на весну.
На вулиці знов, яка каже моя доця "зими нападало" тож настрій більш ніж оптимістичний. Все буде добре, обіцяю! Посміхніться і налаштуйтеся на позитив. Гарного ранку!

 

Міцна кава,гарний

власноруч налаштований, хенд мейд

настрій, сніжок за вікном
Хоч я і не люблю зими,але вчора вперто і урочисто вирішила шукати позитив у кожній дрібниці,у всьому,що мене оточує. Поки тримаюся
Проза - малюк хворіє. Ну але що поробиш,зашмаркане дитинство,мало кому вдається то оминути.

Ну ніби максимально оптимістично вишйло? Я старалася

 

вже забула як то робиться
Проза - дівки, мене просто задавило тією прозою, незважаючи на ваш оптимізм. Хочу віддати свою шкуру комусь іншому, а сама на тиждень в Буковель
таке враження, що в нашій великій родині мені єдиній можна подзвонити і пожалітись, або попросити жиби зробила.
кава не лізе, п"ю липовий чай
не хворійте