Мене теж таке цікавить, в мого чоловіка такий папірчик, і я не розумію, чого можна очікувати в такій ситуації... --- дописи об"єднано, Jan 21, 2015 --- військовий квиток має? чи такий простий папірчик формату А5 якщо не помиляюся, складений вчетверо?
І в мого чоловіка такий папірець, складений вчетверо, пише, що це обліково-військова картка до військово квитка, але самого квитка не має Військової кафедри немає, не служив, бо досягнув 25річного віку І що чекати???? Чи це все немає значення, таке враження просто як кому повезе???
Цікавить таке. Мій чоловік військової кафедри немає, не служив, бо мав відтермінування (чи як правильно називається) до 2004р рахувався опікуном бабці якої її син помер (тато чоловіка). Зараз баба живе має 86 років, але чоловік офіційного документа не має, що опікун баби. Каже якщо призвуть піде, мені вже страшно.
мій теж не має.. не служив, військової кафедри не має, мав відтермінування (якщо не помиляюся, чи то швидше через проблеми зі здоров'ям (це точно знаю, бо і зараз вони є...) і потім не служив, бо виповнилося 25 роківб як зрозуміти отой запис обмежено придатний у воєнний час...
В нас схожа ситуація, лише мій не служив, бо після інституту, працював вчителем у сільській школі, тому його не брали до армії, а там і 25років виповнилося В мене також аналогічне запитання, що чекати, але напевне відповіді нема) бо нема кого запитати....в нас усе можливе...
державне --- дописи об"єднано, Jan 21, 2015 --- Думаю, що треба оформляти опікунство, все решта не аргумент. В мене аналогічна ситуація, тільки з мамою - їй 92 роки (вона мене дуже пізно народила) паралізована після інсульту вже два роки. Я цілий день на роботі, то син її пильнує, доки я не прийду, а потім сам іде (добре, що може домовитися і ще по вихідних доробляє). Ми нічого не оформляли - не було потреби. А тепер, бачу, треба - інакше біда. Колись я цікавилася в соцзабезі щодо опікунства - то там треба стільки документів!!!!! Один тільки медогляд в поліклініці чого вартує! А треба і опікуну і тому, кого опікають. Спробуйте літню людину потягати по наших поліклініках (мама ще ходяча була). Плюс ще купа всіляких довідок. Я й відмовилась тоді. А тепер то все набагато тяжче зробити.
Діагноз у мене хронічний трахеобронхіт, направлення мені воєнкомат дав до пульмонолога там вже я здавала всі аналізи , слухали мене , робила флюрку і на основі того всього дали заключення про стадію ремісії.
А скільки зараз років?далі працює вчителем? До арміі тепер беркть до 27 років...якщо ж Вашому чоловіку більше,тоді напевне покличуть на комісію медичну..не думаю що зразу загребуть..можливо навчання,а може і нічого
і що з таким заключенням Вас не взяли? в чоловіка теж хронічний бронхіт. скільки його знаю, то майже постійно кашляє...
думаю що означає, так як пише - у воєнний час придатний, оскільки зараз АТО прирівнюють до військових дій, то можуть забрати на навчання
--- дописи об"єднано, Jan 21, 2015 --- Опікунство оформляється після 80 років.Опікун повинен не працювати,йому зараховуєтся стаж,оплата дуже мізерна.Раз в місяць відмічатисьв соцбезі.Довідок не дуже багато ксерокси паспортів ,пенсія і заробітня плата опікуна за 6 місяців,довідка від державного реєстратора ,довідка про склад сімї з жеку ікупити папку, відкритий рахунок в банку.По моємувсе,але опікунство 100% не звільняє від мобілізації. Для чого медогляд? 80років достатньо
За місцем прописки принесли моєму чоловіку листочок і приклеїли до дверей про те що його повістка лежить в Жеку і він собі має прийти і її взяти!
Якщо чоловік був оперований 6 років тому з приводу перфорації виразки 12-палої кишки, служив ,чи підлягає мобілізаціїї чи можуть комісувати з таким діагнозом?
А мені подзвонила паспортистка з жеку і сказала шо в неї є повістка для чоловіка, ну чоловік пішов та й забрав
Моєму чоловіку принесли вчора повістку, коли я вже спала. Нині зранку говорить, що йде завтра на медкомісію. я в розпачі...реву три години, хоч розумію, що мені не можна...
У мене е знайомий, який мае подібний діагноз, прийшла повістка минулоі xвилі, то йому вдалося отримати відтермінування (точно на скільки не знаю), лиш знаю, що просто діагнозом не проканало, але діагноз думаю також вартував щось. Кажуть у цьому випадку можливо говорити про якесь загострення і лягати в лікарню на лікування.