Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Та де там у всіх) Я майже всю вечерю готую тільки в той день, а сьогодні м"ясо, холодець і всякі такі страви, що на свята поїдаються.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ню-ню )) мабуть, у вас завищені вимоги не лише до тіста на вареники)). Та й звідки ви знаєте, що у всіх все готове?? Тут тільки Gorbywka похвалилася, що "загаряє біля телевізора" )) І то - з поправкою (зараз тільки побачила)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

мене тільки стримує те, що буду на вечерю пахнути всіма 12 стравами Волосся, зараза, втягує всі запахи. Заваз, після копчення, пахну як шиночка - готова до споживання. Зараз себе під душ і завтра знов пропахнуся, а запланувала до батьків вишиванку і Хлою Лав.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

flame, Gorbywka , дуже мені нагадуєте мою маму. То в неї такі польоти також все життя - скільки би тих вихідних перед святами не було - чим більше, тим і роботи більше )) Зато я на тому фоні завше чуюся невдахою - ну не маю я такого руху, якась повільна натура чи шо... Хоч наразі ще немаю дуже потреби готувати все, бо і так треба на вечерю зайти до обох батьків, тому вдома ніц не готую взагалі. Хіба печу шось солодке, роблю собі якісь салатика, бульйон на після-свята. А решту помагаю мамі, і ліпити і варити, то потім від неї готового набираю.

Але сама я б всерівно не дала собі так ради з усім. Нині майже весь день пробамкалася на кухні, і думаєте дуже шось наготувала ?!!! Напекла печінкових тортиків (і собі і кожній мамі по одному), спекла-перемастила пляцочок, ще майонез робила і варила всякі овочі на салат по черзі. Чоловік зробив бурячки з хроном, перемив трохи баняків. ехх.... може я ше "виросту і навчуся"...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну а я традиційно вже надцятий рік пасу задніх . Бо спочатку, як були живі бабуся-дідусь -їздили туди, потім 2-3 рази в якісь там роки - до мами їхали, потім інші 2-3 роки - до свекрухи, а останні 2 чи 3 рази - мама приїжджає до мене і в нас робить всю вечерю. Ми взагалі то цього року мали їхати в село до чоловікових, але в машині світиться надпис, що тре на сервіс, ну то ясно що вже ніде не поїдемо...Ще застрянемо десь по дорозі...То мій геніальний муж придумав, що тре сім"ї "воз"єднати" - нашу й братову, то короч ми до них йдемо на вечерю ))), з мамою. Але мама ж не може отако просто сидіти. То дубль майже всіх страв приготований. Я лишень картоплю чистила, грибну юшку робила і...все. Все решта - мама. Ще завтра куплю в "Сільпо" готові пампухи, бо смажити страшенно не люблю і взагалі....Дріжджове тісто - то не моє.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І не моє...але дуже вже хочу чоловікові вгодити. Буду напевно пробувати смажити пампухи сьогодні ввечері. Переживаю чи вийдуть, але хто не ризикує, той не п'є шампанського тримайте за мене кулаки!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава) з виглядом на дворик дитинства і купу дітлахів, які ліплять снігову гору. Температура на вулиці жахлива, тому гора не ліпиться, і вони її поливають водою)))
Продовжую про контрасти:

в магазинах купа російських продуктів та косметики, дуже популярна ковбаса "РЕТРО гост лікарська" і зовсім не купуються шинки і шпондери. А з другого боку повно косметичної продукції тм Ельфа

тепер в мене не закривається чумайдан

))) щоб не виглядало рекламою - можу в пп розповісти про пінку для вмивання та прочі няшні штуки.
канун Різдва. Ну, вертепів тут нема, їздять в гості (носять кутю) до хресних батьків. Вечеряти сідають після першої зірки, і п"ють шампанське та їдять м"ясні страви))) але страв на столі має бути 12, разом з компотом)))
людей у військовому одязі оминають і проводжають поглядом, ще бачила ходять люди зі скриньками "на армію" та "допоможіть герою". Героїв зауважила 2х - один з Нацгвардії, други боровся за свободу і незалежність ДНР. Отак.
Якщо ти не шахтар - то ти голота.
Ти не повноцінна людина, якщо в тебе немає натуральної дубльонки та шапки з хутра.
Серед молоді популярна українська символіка

На 80км в західному напрямку, в обласному центрі вже все зовсім інакше)
Веселого Різдва)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я по житті така , не терплю робити все в останю чергу... мушу робити швидше , і від того маю душевний спокій і хороший настрій, бо коли все в останю хвилину , я не зачесана не вмита і на кухні ще "конь не валялса " то я зла , і в страшній паніці.

того року різдво готую вперше сама , і до мами теж не йду вечеряти ,і нічого бачу все встигла (крім куті , пончиків, бо мама вже дала), я відчула що я таки хазяюшка це гарний досвід , корисний , тепер знаю що не пропаду!
Каву допила, по плану розморозити і посмажити рибку, а далі час для себе.
Смачної всім вечері!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І я , ніби , все встигаю : іграшки порозкидали , в хованки побавились , начинку на вареники зробили , обидва види рибки замаринували , пісеньку про миколая 5 раз проспівали , кутю зварили , гриби замочили , узвар готовий , пампухи є , голубці , м*яско, морква корейська і бурячки з хроном - це вчорашні поробітки, ідем сніг почистимо - а ще тільки обід . Во які ми з синочком робітні - не пропадем .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я сьогодні добряче проспала, але ніби все встигаю. Залишилися тільки вареники і вушка. Ще й себе встигну причепурити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ще пампушки і кутя. І я гатов.
Чоловікові продовжили робочий день, тому я маю ще й купу прибирання. Вчора муж завзято взявся освіжати наш коридор. В результаті та вся процедура затягнулась на пів ночі. Толком нічого не змінилось, хіба стеля, на яку мало хто звертає увагу ))
Зате тепер прибирання.... Що в коридорах, що в вітальні... Ех...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В хаті чистота , готую 12 страв . На вулиці -16 а вчора було +3 )
Всім смачної куті, затишку , миру і здоров'я . Слава Украіні !

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ще вареники і кутя!
А в мене свято...свято....свято.....! Мій мій кумасик приїхав зі сходу! Нікому нічого не казав, не дзвонив, а сьогодні вранці приїхав! Ми їдемо в село з ночівлею...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вечеря вже майже готова, вдома чистота, за вікном справжня зима. Як я люблю коли на свята так гарно)))сьогодні зустрічаємо в невеликому сімейному колі, а завтра будуть гості
Всім смачної вечері та веселого Різдва!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ми вже повечеряли) А усім бажаю смачної куті та пампухів! А також хорошого веселого Різдва

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І ми. Ми - мається на увазі мама, тато і я. Бабуся з дідусем сказали, що вже в них вечеря була. Сестра поїхала до свекрухи. А я зараз тусуюся в сестри, хату обігріваю. Маю нормальний нет, то розкажу вам все по порядку.
НР я зустріла пуредно, з текілою до четвертої рання. Прокинулась зранку в девятій, зайшля до сестри на грибну юшку і шампанське. Похмелилась і з залишками текіли та кавалком пляцка я поперла до Львіва. По дорозі купила пляшку шампана, щоб випити його з коліжанкою. Ага! Випила стеля, випили стіни та підлога, але не ми. І то вже другий раз, коли вистрілює шампанське де корок, як корок, а не пластмаса.
Поки тенди-сєнди, я не зчулась, коли вже їхала на Закарпаття. Дорога була афігєнна, зважаючи на то, що я згадала про текілу і вже за Стриєм почала її мучити.
А в Ужгороді... Було кльово! Як завжди. Я налазилась по місту, зимовому і туристичному. Купила на базарчику вина

зараз я його пожльоктую потихеньку

, зробила фото біля ялинки та й взагалі відпочила.

На карму. В Ужгороді є аеропорт. Восени я біля нього жила, і кожного ранку чула літак. Якось навіть повезло спотерігати посадку. Злітна смуга дуже гарно світиться. Хто в курсі, то аеропорт знаходить біля "Дастора".

Застала я ще в Ужгороді осінь, а потім зиму. Класний сніжок застав нас в дорозі майже на перевалі. Але, слава Богу, доїхали ми нормально, без пригод. Хоча й довго, як на мене.
Ось така вам казочка. Певно, наступного разу вже буде після свят якийсь опус про святкування.
Христос ся раждає!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зізнаюсь вам чесно, після тих всіх американських святкувань в мене на хвильку з'явилось відчуття, що свята вже пройшли... Ще й потепління прийшло. Зараз на сонці +20. Але якось зібралась з силами, посмажила вчора пампухи, сьогодні зробила голубці, кутю, овочі на вінігрет варяться, і якось різдвяний настрій сам по собі з'явився! Ура! Все таки, все у нас в голові. Зараз включу колядки, будемо з донечкою співати і чекати татка з роботи. Може ще погуляємо, бо з варениками вирішила прохалявити і зварити магазинні, тому маю додаткову годинку часу! Всім щасливого Різдва!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Христос ся раждає!
Я вже теж 2 рази повечеряла Відпровадила своїх гостей і навіть поскладала все . Ті центрально-українські гості не приїхали і попередили тільки вчора пізно ввечері, що не виїжджають. Приїдуть в п"ятницю. Ну і нехай, те зайве, що зробила піде на 2 вечерю, тільки розморожу і нічого робити не буду. В батьків так навечерялася, що ледво зашпилила пуховик. А що далі буде? То ж не літо, що можна вбрати ширшу футболку і супер. Тут так не розженешся
А зараз бігом спати, бо змучена така, що аж хитає мною, а зранку до церкви.
Дівчатка, всім щасливого Різдва.

---------- Додано в 01:12 ---------- Попередній допис був написаний в 01:09 ----------

Ага, ще забула, машинку нам вчора

точніше то вже виходить позавчора

повернули. Але з тим коптінням то відійшло на 2 план і забула відписати, дякую, що коє-хто нагадав відзвітуватися.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Христос ся раждає!
А я тільки з церкви прийшла, зігрілася теплим чайочком з пампухом! А зараз залізаю під тепленьку ковдру, і мене буде гріти чоловік))))
Усіх із Різдвом Христовим та веселих свят!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Христос народився! Славімо його!
От поснідав я і сів за комп і в фейсбуці ось таку життєву історію-анекдот прочитав і ржу нємогууу)) Ось:

Одружилися Оксана (українка) та Серьожа (Росія), живуть у Росії. На різдвяні свята, Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, показати свої традиції, фольклор. Та цей Серьожа – боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родіне казали, що «бандеровцы тебя убьют»! Оксана нервує, каже: от тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш Христос народився, і все буде гаразд. Дурні ці твої друзі, що таке тобі розповідали, в нас тут нормальні хлопці, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш як колядують, може й з ними спробуєш! Наледве відправила. Проходить пів години, той Серожа як вривається до хати як навіжений, двері на замок, очі великі, слина з писка, шапку загубив. – Та що ж таке сталося, любий, невже вовки знову до села підійшли? – Да я… к ним…. с открытой душой! Прихожу, бутылку ставлю на стол, ґоворю им, как ты учила. “- Христос нараділся!!!” А они, все хором, как заорут “- Славімо його!!!” А хрен вы меня словите!…

Аха хаааааааа!