Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Discussion in 'Маленькі бешкетники' started by Liliyah Romanova, Sep 11, 2013.

  1. blakytnooka

    blakytnooka Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    то 100%, почуваюсь трохи спустошеною, чи як то описати...
    ця допомога недовго буде. ну, і + коли цей хтось свекруха, то не дуже то і собою позайаєшся в той час.
    може, задумаюсь над цим. можливо, я дійсно осередила на ньому забагато уваги, аби не почувався обділеним і менше любленим...
    що саме тут маєте на увазі?
     
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    У 7 років? А які саме прохання?
     
  3. Яська Березнева

    Яська Березнева Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    постою послухаю)
    теж була би вдячна, якби мені хто хороших лінків накидав на дану тему, хто має, а то інформації море, а хотілося би щось таке вартісне почитати...
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Є така річ, ви зараз привчаєте старшу, що вона особлива. Як довго ви це будете зберігати? І чи є в тому потреба? І чи не боїтеся, що потім наслідки будуть ще гірші?
    І чому зі свекрухою не позаймаєшся собою? Вона вам вказує, що робити, поки вона меншу дитину бавить?
    І якщо допомога буде недовго, то тим більше цей час треба на себе тратити, а з дітьми робити те, що можливо робити, коли всі разом.
    А він є менше любленим? Треба собі на це питання відповісти. Якщо мама спокійна, всіх дітей любить, то і діти спокійні й не матимуть потреби боротися за місце під сонцем.
    Нам дуже допомогло розповідати Даркові, яким він був маленьким і що ми тоді робили. Таким чином пояснили, чому меншій дитині треба більше уваги, і чому він може нам допомогти, а потім, як брат-сестра виростуть, зможе їм розказати, як він їх доглядав.
     
  5. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Є така книжка "5 мов любові", тут про дітей і мови любові. Так от є також і "5 мов любові у підлітка". Тільки не знаю, чи переклали її українською. Російською знайшла лише таку версію.

    Посилання давала Suzi. Я завдяки її посиланням усвідомила, як я змінила тактику, коли народилася Мелася, бо те, які помилки я наробила, коли народився Натусик, я вже знала на той час. І картала себе страшенно за те, що була така дурна і старалася "компенсувати" щось Даркові. Він тільки цього року у вересні сказав Натусикові, що його любить. Меласі це говорив часто, навіть дуже часто, а Натусько в нього був "страшний", "нечемний" і всі негативні епітети, які лиш міг придумати. І цурався малого страшенно. А зараз уміють гарно бавитися разом.
     
  6. Haidee

    Haidee Well-Known Member Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Можливо, але про досвід після народження молодшої читала таки в вас.

    Все те, про що Ліля вам пише. Не старатися вилізти зі шкіри перед старшим, не ізольовувати молодшого, не забувати про час для себе.

    ---------- Додано в 17:02 ---------- Попередній допис був написаний в 17:00 ----------

    Вона не ходить в садочок, тільки 2 рази в тиждень на розвиваючі заняття. Не думаю, що там таке чула, хоча хто зна.
     
  7. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А дорослі між собою такого не говорять? Може, родичі? Бо дітки можуть у кого-хоч підхопити різні вислови.
     
  8. blakytnooka

    blakytnooka Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    не уявляю, як можна любити одну дитину більше, а іншу менше. Вже розповідала багато разів про те, як він був маленьким, переглядали фото і відео разом. Тільки мені здається, що у свої 2 він ще не зовсім усвідолює до чого це все...
    ну, але і меншого не ізольовую, то точно.
     
  9. Chukuliadka

    Chukuliadka Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    А як правильно себе вести, коли в дитини істерика?
    Забити на це та не звертати уваги чи все таки потрібно завжди переключати увагу на щось інше? До прикладу: мала вимагає ручку, бо я нею зараз пишу, я даю замість ручки олівець. Вона знає, що таке олівець, що ним також можна малювати. Але вона бере олівець з моїх рук і кидає його на підлогу, тупає ногами, починає ревіти. Я заспокоюю її. Переключаю увагу. Спрацьовує. І другий приклад: Ми на вулиці. Катаємось. Бігаємо. Все добре. Починає знімати рукавички. Бере сніг руками. Мерзне. Хниче та рукавички одягати не хоче. Переключаю увагу. Заспокоюється наче. Проходить якийсь час і починається сильний плач із сльозами, я не можу її заспокоїти, забираю до хати. Ледве заспокоюється. Або беру кота на руки, вона це бачить. Підбігає та вимагає, щоб я взяла її на руки. Ось так відкрито проявляється егоїзм, який в разі не задоволення переходить знову ж таки в істерику. Як з цим боротись?! Буду вдячна за посилання на корисну літературу;)
     
  10. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    не знаю хто такий мудрий придумав переключати увагу при істериці, але воно не працює. Хай наплачеться. У вас/біля вас.
    бо оте переключання тільки відтягує плачі і вони потім сильніші і довші.
    в півторарічної дитини? Ви серйозно?

    це не егоїзм, це нормально.
    Сильно рекомендую брошуру Писарик - ну для розкачки. http://alpha-parenting.ru/wp-content/uploads/2013/06/privjazannost_pisaryk_read.pdf
    гггг так вона ручку хотіла ))) а не олівець

    ну і нам чомусь ніхто цього не казав, але діти таки плачуть багааато, може частіше ніж сміються. І це нормально.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  11. sunset

    sunset Active Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я даю виплакатись, направду. Переключаючи увагу в той раз з чогось, наступного разу знову повториться таж істерика з того ж самого приводу. Коли виплачеться, то наступного разу буде менше страждати. Коли плаче, я намагаюсь бути поруч, але не насильно, бо тоді може відштовхувати мене і кидатись всім, що попаде під руку. Ок, хай буде. Потім обіймаю, розмовляю, розказую що злитися то нормально, але можна по іншому. Чи діє? Поки так, інакше не придумала. Найгірше в тій ситуації з істерикою, то пробувати говорити в процесі, в малої то викликає ще більше кіпішу.
    Орман, дякую за посилання, почитаю. Бо деколи просто хочу втекти від малої, як слабачка. Бо так важко зрозуміти оту істерику з нічого
     
  12. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Staff Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я своїм "називаю емоції".
    У Натуська якось зараз найбільша проблема з негативними емоціями, то зазвичай у нас виглядає так.
    Питаюся "ти злий?" Якщо вгадаю, то малий киває головою, що так. Якщо злиться ще більше, тоді питаю чи він "дуже-дуже злий". Зазвичай так і є. Тоді простягаю руки до нього й питаю: пожаліти тебе? Найчастіше приходить до мене на руки і так сидимо, поки він не перезлиться. Часом каже, що ні. Тоді він собі злиться, а я просто сиджу поруч. Тоді притуляю, коли заспокоївся. Якщо пропустити момент, коли його ще не рве на шматки від злості, тоді краще взагалі з ним не говорити, бо то тільки гірше робить. Тоді даю йому трохи часу й пробую підійти в моменти передишок.
    То треба себе на місці дитини уявляти. Тоді можна зрозуміти, чим "переключення уваги" шкідливе й узагалі зневажливе.
    Коханий, купи мені шубку! А чоловік купує дощовик. А що? То ж теж верхній одяг.
    Любий, я хочу чобітки нові! А чоловік дарує пару домашніх капців. Хіба не взуття?
    Коханий, я змерзла. - То йди вдягнися.
    Любий, обійми мене. - Ігнор. Ти не бачиш, у мене кіт на руках зараз?
    Ой, у мене сьогодні був такий поганий і важкий день, я розбита. - На, почитай книжку.

    Якось так воно виходить.
    До речі, та сама проблема, коли в дитини поламалася забавка, а їй кажуть: не плач, ми іншу купимо. Або якщо тваринка улюблена померла і теж кажуть, я тобі іншу куплю.
    А потім дорослі люди кажуть сім'ям, у яких помирає дитина: ну, зате у вас ще діти є.
    :girl_impossible: :girl_impossible: :girl_impossible:
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Я ще озвучую, ти злишся , бо хочеш, щоб братик поділився машинкою? Ти ще трошки позлишся, а тоді як вже перестанеш прийдеш до мами і ми разом підемо до братика. У нас це спрацьовує.
    Наприклад, коли впаде і плаче, то озвучую, що ти плачеш, бо вдарився і тебе болить.
    Мама поцьомає, змастить маззю і зараз перестане боліти .

    ---------- Додано в 14:08 ---------- Попередній допис був написаний в 14:05 ----------

    Для мене то досить типова ситуація. Тоді кажу
    - Поділитися з тобою цією ручкою, що мама пише, чи можна дати іншу і донечка чи синочок самі обирають

    ---------- Додано в 14:09 ---------- Попередній допис був написаний в 14:08 ----------

    То для нас дорослих нічого, а дитина по-іншому реагує ...

    ---------- Додано в 14:22 ---------- Попередній допис був написаний в 14:09 ----------

    На форумі видавців купила дуже класну книжку

    " Виховання без нервування " автор Вікторія Горбунова. Така гарна книжка. Автор на прикладі показує, що проблеми не в дітях, а в нас і в тому, чого ми вимагаємо від дітей ... Дуже цікаво , просто і доступно написана !!! Бачила в книгарні Є , може є і в інших книгарнях.
     
    Last edited: Jan 1, 2015
  14. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Мені було дуже важко після народження синочка, різниця між дітками 1 рік + я і чоловік працювали. Мій духівник порадив мені щовечора гуляти 30 хв без дітей, але незалежно від результату ходити на такі прогулянки щодня протягом місяця за будь-якої погоди. Я не вірила, що це спрацює, бо щодня з дітьми гуляла не менше 2 годин. Але я погодилася на есперимент. Деколи виходила з хати вже така стомлена, що казала собі, що просто буду стояти під будинком... Поверталася і чулася по-різному деколи ще більше втомленою, деколи втому як рукою знімало. Але то був час для себе без дітей і тепер я стараюся робити собі 1 раз на тиждень 2 години таких прогулянок в суботу . Мені помагає. Основне знати, чого Ви потребуєте і виділити на себе не менше 30 хв щодня. Від цього виграють всі і ви і чоловік і діти. В вас також малесенька різниця між дітьми, то важливо надавати увагу насправді важливим речам
     
    • Подобається Подобається x 1
  15. Orman

    Orman Модератор-бомба

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    нє. ну я можу просто відмовити, чи запропонувати заміну. Але я не очікую і не вимагаю, що вона мусить прийняти заміну. Не подобається, не їмо, можна поплакати. сварити не буду.
    Є можливість дати, що вона хоче - даю, не відмовляю "з принципу".
     
  16. Ligymunka

    Ligymunka Cлiнгoкoнcультант

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    Коли питала потім духівника , чому він просив, щоб я пообіцяла, що ходитиму місяць, то протягом 3 тижнів виробляється звичка, а ще тиждень він доплюсував для закріплення звички :connie_pull-pigtail

    ---------- Додано в 15:09 ---------- Попередній допис був написаний в 15:04 ----------

    Донечка любить витирати стіл. Сьогодні питаюся
    - Ти хочеш повитирати стіл ?
    - Я хочу мандаринку :connie_pull-pigtail
     
  17. blakytnooka

    blakytnooka Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    ще хочу запитати, останнім часом у нас старшенький почав будитись по пару разів на ніч, але ми його заспокоювали і він далі спав (повязую такі будження появою меншого). Хоча сон у нього і був чутливий, але от уже два рази він чує як чоловік прокидається вночі і зі страшними криками вистрибує з дит. ліжечка і біжить за ним "тятьо". Останній раз він кричав так у моїх обіймах (хоч зазвичай. коли він плаче - то не дає до себе торкатись-обнімати). І так мені його шкода, бо таке враження, що має страх, що його залишать.Повторюю, що ми і любимо його. Подібно вчора після денного сну, коли прокинувся сам в кімнаті, вигляд мав якийсь переляканий.

    ну, і я відразу починаю думати, може, я щось не так роблю... Можливо, це повязано з тим, що з малечею тимчасово сплю в сусідній суміжній кімнаті. Бо поки у нас ще не налаштувався режим і часто мучать коліки саме вночі... не хочеться, щоб страший прокидався від криків.
     
  18. Багіра

    Багіра Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    щодо переключання уваги, то зі східних практик, тих же ведів (не обовязково звичайно, приміром в мене свекри веди точно не читали, але от розказували що натрапляли на статтю, де дитину до 4-5 років нічого не відмовляють, відволікають хіба))) )
    в нас таке і без другої дитини
    якесь таке відношення до тата, поки тато на роботі то цілий день татає і плаче, двері вхідні штовхає, показує на татові речі, коли йдем гуляти теж татає, бо виходим в коридор звідки тато здебільшого заходить до хати
    от декілька ночей чоловік спав окремо від нас, бо хворий був, то малий і вночі покидався, татав, сьогодні вже його закликала, бо спасу не було
    і не можу поняти чому то так гостро, все ж таки тато з ним є постійно коли не на роботі (та й вибору не має)
    і отак само почав за дідусем, чоловіковим батьком, хоча вони не є аж так схожі
    шукаю проблему в собі, мені видається що я малому замало дарую любові чи шо, бо я така доволі суха (ну принаймі порівнюю себе з чоловіком, то в нього якось більше тої батьківської енергетики)
     
  19. raspberry

    raspberry Well-Known Member

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

    І в нас так є з меншим. Старша ніколи так не акцентувала на татові, а малюк постійно. Чоловік зранку їде на роботу, а машина під вікнами. Малий знає яка і стоїть в вікні, виглядає поки тато не зайде до машини, кличе його і махає. Коли чоловік ввечері приходить, Влад біжить до нього і лізе на руки з порогу. Доводиться разом їм переодягатись, мити руки і вечеряти, інакше буде крик за татом. Не знаю чому так, може, бо це хлопчик і йому бракує саме чоловічого спілкування?
     
  20. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

    Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань