Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

я цілком згідна. як у чоловіка нема поваги до жінки, як такої, то хоч кіл на голові теши,а вона не знаю, чи з"явиться.
він мені так вже прямо то не сказав, тобто "не хочу тебе, бо мені охотку побачине відбило", а сказав типу такого:"ми сьогодні на таку то тему на роботі говорили й я подумав, що щось таки в тому є", в принципі суть та сама.
й так мені то засіло, в мене ще й характер такий, ой пам"ятатиму довго й нудно й гризтиму себе тим
але він в пологах для мене був неабиякою підтримкою. він нічого особливого не казав і не робив, але вже той факт, що при переймах я могла спертись і передихати на коханому чоловікові, то стільки в мене сили всиляло, й хлопчика він нашого одразу після народження побачив, я надавала цьому таке велике значення емоційне, ну ви, дівчатка, мене розумієте. а тут не те, що дякую за сина ні разу не почула, то ще й такий удар нижче пояса, можна сказати, отримала.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

тут тоді скоріше в нього більш "внушаємо сам собі варіант", яким зручно виправдати якісь нюанси, які виникли в сімейних відносинах. Але то вже треба в комплексі аналізувати , коли що і як виникло і то лиш вам видніше.

п.с. у мене брат колись дуже виступав проти спільних пологів . І вже навіть вирішили, що замість нього мама буде присутня.Але так вийшло, що був присутній при перших пологах. Причому від А до Я . І нічого -не спротивив. Казав: приємного там мало, але нічого страшного- теж.Сьогодні він уже був поруч з дружиною при других пологах . І теж нормально. На другі пологи питання навіть не виникало, що не піде. Адеватно все і сьогодні сприйняв.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Це мене, напевне, найбільше і стримувало, коли мова йшла про СП. Наші стосунки мене цілком влаштовували, на той час і зараз, тобто мене і так поважають і цінують. Щось міняти я не мала(ю) на меті. А сюсі-пусі (чого я страшно не люблю коли мене щось болить) під час П. мене ще б більше вибивали з того ритму який я собі задала. Дякувати Богу мала легкі П і хороший персонал біля себе.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Не думаю, що хтось образився на Вас

Власне про це говорить одна моя знайома. Каже, що, коли вперше побачила свою новонароджену донечку, у неї з'явилися почуття, яких не виникало під час вагітності.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Я думаю що просто коли вже стосунки тривалі, вагітність, народження дитини, то вже просто інші вони ніж в цукерково- букетний період, і момент народження дитини не є якимсь піком в тому. Ну або ще варіанти незрілих стосунків,коли вони недостатньо близькі чи глибокі, є ж чоловіки що одружуються не тому що зустріли найлішу, а бо вже от хочеться просто сімі і дітей... Один мені вихвалявся що не піде на пологи, і так нас з чоловіком жалів)) але пологові зараз сучасніші, раніше чоловіків не пускали, вони вривалися як люди в церкву за комуністів))) а зараз, привіз породілю ну то і доглядай, воду подавай за руку тримай, медсестрам навіть ліпше, менше роботи))) вражень не мала нагоди питати)

---------- Додано в 14:59 ---------- Попередній допис був написаний в 14:48 ----------

Щодо звязку, не знаю чи пологи зіграли роль чи те що проводять відносно багато часу разом чи то така енергетика в чоловіка, але тата треба йому більше ніж мами, незважаючи на гв)
Женічка, я би на вашому місці трохи стверділа в своєму відношенні до ситуаціі, щоб не гризти себе так
Ну і в наших руках знов відтворювати ту загадку, покращувати сексуальне життя. Думаю ваш чоловік просто проговорився, треба шукати в тому плюси і використати іх, працювати над стосунками.. Бо котрісь чоловіки не проговорились і стосунки з появою дитини просто псуюються і ніхто в парі не знає куди рухатися.

До речі, на мій погляд тут ще грає роль рівень розкутості суспільства, чомусь в америці спокійно не тільки беруть участь в пологах, а щей на віжео знімають

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Женічка, я вас дуже розумію.
На перші пологи я дуже хотіла йти з чоловіком, бо хоч і читала про той процес, та все ж невідомість мене лякала, хотілось і підтримки, і того, про що писали дівчата - щоб сп допомогли входженню в батьківство. Але відчуття батьківства не приходить по дзвіночку: типу народила - оп і прийшло. Йшло воно до нас місяців так з 10))) - от тоді чоловік дійсно навчився бути,бавитись з дитиною.
Враження і мої, і його після перших пологів не найкращі... Підримки я відчула мало, попри масажування попереку ітд. Чоловік був млявий, повторював, що йому душно...

ага, а мені легко

перед потугами вийшов "в аптеку по водичку" Про негативні враження мені було не приємно чути від нього, пояснення - він дуже переживав за мене і дитину, щоб народилась добре здоровою (перші пологи були тривалі і не легкі). Одного разу після того також була фраза щось типу можливо? дійсно менший потяг через... але пояснюю собі це просто "врємєнним помутнєнієм" і відмазкою,якою

Адже після народження маляти стосунки дещо міняються і певні труднощі були і у нас.
тому на другі пологи я теж збиралась сама і говорила йому про це. Та приїхавши в пологовий майже з повним відкриттям, він одягнувся і пішов зі мною сам... Це було його рішення, яке для мене було дуже приємним.

Думаю, у сп дуже важливо,щоб чоловік сам цього хотів і справді усвідомлював свою роль там. Вперше такого чіткого розуміння не було, він був наче і не проти, але і не сильно "за". Його присутність була важливою для мене - от що стало його основною мотивацію. Чоловік сам повинен відчувати бажання бути присутнім при народженні маленького дива. Думаю, за таких умов і умов взаєморозуміння у стосунках таких фраз "після" не мало б виникати....

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ми з чоловіком і на УЗД ходили разом, і на курси для вагітних, і на пологи - разом. Іншого варіанту навіть не розглядали, адже синуля НАШ (не мій, не його, а НАШ)! Пологи пройшли досить швидко і особливо чоловік нічого не робив, але я йому так сильно дякувала, що він відчув себе просто Суперменом! Йому було дуже приємно усвідомлювати свою вагомість у тому процесі.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

А я не розумію, а що потяг має до схваток? Наскільки знаю то в процесі потуг власне, коли дитинка йде чоловіків не ставлять спереду на те все дивитися. Мого лікар поставив за мною, я його не бачила навіть, але його присутність відчувала більше ніж за весь 12 годинний період схваток.

Я до чого веду - ну ок, якби чоловіка заставили туди позаглядати то ше можливо вплив якийсь міг би і бути, а так - як при звичайних станах хвороби - хтось стоге, хтось рве. То життя, і як чоловік отравився, а я його відкачувала, то шось мені потяг не пропав

Я рада, що чоловік був зі мною, бо він собі навіть не уявляв яка то робота, і як то насправді важко, тому перші дні коли я не могла навіть сісти ходив біля мене і малої і не виникало навіть ніяких питань.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

хіба якби заставили
якби була чітка закономірність, що бачив потуги=зникло бажання, то ті, хто народжує вдома з чоловіком, давно не мали би сексу

а це не відповідає дійсності

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мій був на перших пологах, так хвилювався, воду давав пити, за руку тримав. Тепер хоче йти зі мною на другі пологи, але я щось не дуже хочу..чому? навіть незнаю як пояснити.. задовбали мене всі, мабуть хочеться пережити то все самій і щоб ніхто не пхав свої 5 копійок..

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

ОЙ, я то просто зі своєї сторони подумала, шось про домашників і забула.

НУ напевно якшо в деяких чоловіків пропадає бажання бо вони були на родах в ПБ, то на домашніх дружинні пришлося б з нашатирем за ними бігати

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

[nick="Nana11"]Nana11[/nick], мій чоловік в пологовому на потугах стояв коло акушерок і кричав разом з ними мені- тримай, ще трошки. І саме по його обличчі я зрозуміла, що вже скоро, що він вже бачить доцю, бо там тааааке захоплення в очах було, таке щастя!

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Так якщо "приємного там мало", то може не варто випробовувати таким чином чоловіка? Бо, як бачимо, може обернутись все напвпаки. Ні, добре якщо все добре, і він відчує в тому процесі щось нове (хоча той процес і фізіологія пологів чоловікам чужа і нічого надзвичайного від них не варто чекати, краще щоб хтось з близьких підтримав, мама, наприклад, якщо є бажання). Я це пишу тому, що у мене в родині є акушер-гінеколог (відома, з величезним досвідом), то каже що бачила всяке-різне, і чоловіки далеко не всі можуть бути на пологах з тих, кого запросили (і то не ясно чи вони хотіли, чи їх жінки наполягли). Можна сказати, що до своєї жінки все буде інакше, і полюбить він тоді більше (але то яеось навіть звучить лицемірно - "Візьму-ка я мужа на пологи, щоб полюбив мене більше, або пожалів і більше цінував". Якщо любить і цінує, то любить і цінує з СП чи без. То ж не трюки показувати чолоdіку щоб здивувати, чи на жалість давити потім) А якщо потім жалість тільки і лишиться? А от гірше можна зробити тим, та й жеякі жінки як бачать реальну картину пологів в обмороки падають. Добре, якщо спільні пологи вдалі, це теж чудово, і підтримка рідної людини важлива, та знаю випадки, коли з чоловіками ретельно готувались, навчались, а як доходило до реального процесу, то не допомагало, плюс жінки ведуть себе часто неадекватно в тому процесі, про вигляд взагалі не кажу (ну може хтось хоче щоб чоловік подивився за одно на ті стражнання, то теж її право, принаймі лікарі переважно чоловіків, чи інших близьких тримають біля голови породіллі, бо знають що "там" краще не пхатись). Ще розказувала лікарка, як в меді один з студентів впав в обморок на занятті прямо на пологах, бо був в шоці що вагіна може аж так збільшитись ) Так, то природній процес, але варто подумати, чи всі природні процеси треба бачити вашому чоловіку, мають же бути і жіночі інтимні таємниці (хоч як глянеш реклами тампонів і прокладок що пять хвилин по ТВ, і про свічки від геморою, то ясно що в наш час це поняття потрохи зникає)

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

В нас було десь так само хотілось швидше народити, щоб теж її побачити. Найкращі хвилини нашого життя.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Мого лікар покликала, щоб подивився Щасливий був

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ну то він у вас справді крутий)

Мій чоловік часто хвалиться перед друзями шо перерізав пуповину, і постійно мені розказує якою була мала,коли народилася, бо я була в такому стані шо навіть не запамятала. І це так мило. Не знаю, шо може бути краще.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

а чого його випробовувати? . Ясно, що на пологах немає супер естетичного видовища. Навіть для мене. Але суть то не в тому.
Не варто тягнути чоловіка з установкою "дитину робили разом- значить і родити маємо разом", " хай іде і знає" і т.п. Бо то як "покарання" виглядає і як не розуміння того, що "робити дитину"- це фізіологічний природній процес для обох і одному це зробити неможливо , а пологи- це фізіологічний природній процес лише для жінки ( ну бо не дано це відчути чоловіку фізично, і він не може, хоч ти трісни ,це сприймати так як жінка". Не варто тягнути чоловіка, якщо знається, що підтримка від нього буде мінімальна ( бо є такі чоловіки, які йдуть, але більшість часу проводять на перекурах і каву попити- зате "відмітився" в присутності). Не варто брати, якщо сама цього не потребуєш ( навіть якщо чоловік золотий, але от власне саме тобі в цей час пологів "група підтримки"- лиш зайва). А так- якщо чоловік свідомо йде, навіть знаючи, що там немає нічого приємного-то чому би і ні.

тому, як каже моя лікар- " я тільки "за" спільні пологи. Але в процесі пологів можу бачити і контролювати, коли чоловіку варто вийти посидіти за дверима чи піти кави попити і повернутися, а коли- може і пуповину перерізати. " При перших пологах дружини, на яких був присутній тоді мій брат, в тої ж лікарки була ще одна роділя одночасно. І теж з чоловіком. ТО мій "нехочуха" взагалі не відходив від дружини, хоч спочатку не хотів йти на СП ,а у тої дівчинки чоловік навпаки був за СП, але бідака не міг себе пересилити і майже усі пологи просидів під дверима". Тобто реальність може не відповідати настрою як в одному, так і в другому випадку

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Побачити вперше своє маля, взяти вперше його на руки в перші секунди життя, почути перший крик - невже може бути щось приємніше? Перша фотосесія, яку влаштувала нам акушерка Для нас двох це було щось неймовірне і незабутнє! Такий досвід не варто пропускати.

 

Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...)

Ми з чоловіком готувалися до СП, бо обоє хотіли того. Хоч і все пішло зовсім не так, як очікувалося, але коли на таке чекаєш....
Спочатку чоловік бігав купити то одне, то друге, а потім приїхав його брат і вже він був старшим-куди-пошлють, а муж був зі мною. Раз навіть його пробували випхати із палати, тільки він нікуди не пішов. Мені було набагато спокійніше, знаючи, що він біля мене. І мужа не лякало, коли треба було подивитися туди. Чесно кажучи, не уявляю, як би пережила все це без нього. І чоловік каже, що не зміг би сидіти десь інакше і чекати. І всі дні перебування у пологовому був зі мною - нам тоді повезло хоча б з тим, що була вільна платна палата. Всі наступні пологи

хочемо мінімум трьох карапузів, і чим більше - тим краще

обіцяє бути зі мною - тому, що для нього важливо бути присутнім у такі важливі моменти; тому, що хоче контролювати, аби лікарі не зробили чогось того, що ми не хочемо; тому, що хоче мене підтримувати і допомагати, щоб я зосереджувалася на самому процесі і не відволікалася на непотрібне; і тому, що просто хоче бути зі мною.