Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мій коханий був разом зі мною на пологах, і я не уявляю як би мало бути по-іншому. Перейми почались із 11 години дня і до закінчення пологів я не могла ні сісти ні лягти - вже у пологовому просто висіла на чоловіку. Не знаю як кому, а мені надзвичайно допомагало розирання спини і попореку - я ходила по залу, а він схилившись надімною (30 см різниці у рості) тер одночасно і спину і поперек. Під час потуг тримав голову прижатою до грудей. Пологи були важкими, але він весь час зберігав спокій, не панікував і всіляко мене заспокоював. Це незабутній досвід для нас. Саме тепер відчувається єдність нас ТРЬОХ.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Першi пологи - була одна. На другi - з чоловiком. Третi - знову одна пiду. Вже морально готуюсь, бо знаю й можу порiвняти, як з чоловiком, а як без нього. Чи були у когось з вас випадки, коли чоловiк, пгбувавши на пологах, мав якiсь негативнi спогади?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) тобто ви би хотіли з чоловіком,а він відмовляється, аргументуючи "негативними спогадами" від СП? Чи то вам легше просто без нього на пологах?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Я б хотiла. Чи то пологи в мене були надто iдеальними, чи то я в тих пологах здалась мужу не такою, як тре, але, буквально пiв року тому (я вже писала про це на ДП), муж натякнув, що згiдний з думкою спiвробiтникiв про те, що чоловiковi пiсля СП трохи бажання до дружини зникае. Навiть уявити страшно,що станеться з його психiкою ще пiсля одного разу
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) а до тої розмови із співробітниками він вам не казав, що йому щось "не пішло" на СП? Бо ніби вже і більш 2 роки минуло - чи то він все в собі тримав, чи то вони собі в "чоловічій компанії" поговорили ? Деколи чоловік піддається думці оточуючих. Або якісь нюанси в інтимному житті "спихає" на СП ( особливо, якщо після пологів все було нормально, а потім пішли трабли)
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) В тому то й справа, що всi негаразди спихнув на СП, так певно, йому лекше. Але менi вiд того висновку повнiстю перекрило навiть найменшу можливiсть його присутностi на третiх пологах.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) може, йдеться про страх якийсь внутрішній, що чоловік бачив, як жінка мучилася (ну, принаймні, в його розумінні) під час пологів і не хоче повторення. Типу інтим - це яка-не-яка, але ймовірність вагітності і далі за сценарієм. Перед першими пологами моя лікарка мене дуже відмовляла від того, я і сама не була впевнена, тоді то ще не було так розповсюджено. Якраз основний її аргумент був, що чоловікові жінка після побаченого спротивиться ) Перед другими пологами я мала цілковиту впевненість, чого я хочу. Пологи цього разу приймав лікар-чоловік. Він і переконав мого чоловіка остаточно, що це дуже потрібна справа і дуже корисно для стосунків. Довго і багато розказував і аргументував. Чоловіка це переконало побороти свої страхи. Про що він аж ніяк не шкодує. Але цього разу ми ще не думали про це. Тільки разок щось зайшла мова і він каже - "Я вже навіть не знаю. Мені на пологах було страшно за тебе." Потім подумав і сказав: Але і тобі було ж страшно, тому коли я був поряд, мало би бути легше. Так і є. А про зникання бажання до дружини - я щось не вірю, що виною саме партнерські пологи. Ну, і часто чоловіки чисто з міркувань чоловічої солідарності, можуть говорити зі своїми друзяками не зовсім те, що справді думають, нє?
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) То ще напевне від чоловіка залежить і від його переконань... Особисто знаю 2 пари, які, одна двічі, друга раз, мали СП і зовсім не жаліють. Мій чоловік вже давно вирішив, що буде присутній і зараз сказав мені, що не витримає, якщо в той момент не буде зі мною і я не змогла б без нього піти... А всі ті відмазки про зникання потягу і т.п. придумали ті чоловіки, які іншої причини не можуть або не хочуть знайти. Якщо двоє вирішили, що СП - ні, то значить всі довольні і ніхто не залишиться ображеним, але все-одно я за СП. Те, що відбувається з жінкою, відбувається і за присутності і без присутності чоловіка. То виходить, грубо кажучи, "Очі не бачили - серце не болить"? Якось то не правильно. І я вважаю, що як і жінка народжується в той момент як мати, так і чоловік за такої присутності народжується як батько. ---------- Додано в 22:42 ---------- Попередній допис був написаний в 22:40 ---------- Певно... Невже чоловік хоч приблизно не уявляє, як народжується дитина? А тут після СП йому так противно стало, що аж потяг зник? Не хочеться вірти, що чоловіки настільки слабкі...
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Різні чоловіки бувають. Навіть більше, не всі жінки собі чітко уявляють, як виглядають пологи. Мене одна дівчина, коли я лежала в патології, яка прийшла вже народжувати, питала - 'а скажи мені, звідки то та дитина буде виходити? Бо ячитала багато про пологи і всюди пише - з отвору внизу живота. То де той отвір буде утворюватися?' Я навіть відразу не знайшлася, що їй відповісти, щоб не шокувати. А ви кажете ,
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) То вже дуже запущений випадок, я такого й не врахувала
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Вибачте, але невже Ви думаєте, що чоловік, який не був присутнім при пологах, відчуває менший емоційний зв'язок зі своєю дитинкою? Я народжувала двічі, і жодного разу мій чоловік не був присутнім при пологах. Я сама так хотіла, тому що не почувалася б комфортно у присутності чоловіка. Але, незважаючи на це, мій чоловік - прекрасний батько. А знаю випадки, коли чоловіки були присутні при пологах, а потім, через рік-два, йшли з сім'ї, і не дуже то й виконують свої батьківські обов'язки. Так що, думаю, становлення чоловіка як батька визначається зовсім не його присутністю в родзалі у момент народження дитини, а швидше його моральними якостями.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Зі мною чоловік був на пологах двічі. Він хотів іти, бо сподівався мені якось допомогти (так казав). Я його брала з інших міркувань. Думала, що побачить який складний процес - буде більше цінити. Жодної мови про якусь відразу чи зникнення потягу після пологів не було. Та й собі трохи складно уявляю, як можна жінці, що народила для тебе дитя вляпати про відразу у звязку із побаченим на пологах. Ясно, що процес пологів специфічний. Не зрозумію тих чоловіків, що своїм дружинам кажуть про неприємність того, що побачив на пологах. Щодо мого досвіду - подвиг під час пологів чоловік оцінив як норму (хоч обоє пологів були складними, з купою розривів, стимулюваннями і іншими приколами). Тож ілюзія про краще ставлення чоловіка до жінки після пологів розвіялася (в моєму випадку). На перших пологах допомагав мені дихати. так як на навчаннях показували. Правда, як сказали полити мене водою, бо вирубувалася - так скропив, що нічого не допомогло. Я до пологів чітко домовилася з чоловіком, що він стоїть біля мене, а не лазить біля лікарів. Хоча розумію, що в будь якому випадку якусь частину процесу він все ж бачить. Гарно сказала лікар, що приймала в мене пологи, коли чоловік попросив чи можна бути присутнім. Вона наголосила, що це не концерт і не вистава, а чоловік чітко має розуміти, що присутній для того, щоб допомогти і підтримати жінку.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) нічого дивного. Фіалок на пологах він не побачить. І про приємність чи неприємність не думає лиш чоловік гінеколог . А для інших- у кого яке сприйняття. І не завжди оце "неприємно" означає відразу. Але як констатація факту. ТОму що для чоловіка- це нефізіологічний природній процес, як для жінки, хочеться цього чи ні. І сприйняття справді різне- для когось нічого, для когось- відразливе. Це як привести непідготовлену людину в операційну залу, поставити біля стола під час операції і дивуватися, чому їй може бути неприємно, адже це ж людський організм і в неї все те саме. Не готові почути від чоловіка не лише дифірамби опосля ( ну може ж він сказати про свої відчуття, нє ?- значить не варто саме його і брати на пологи. ---------- Додано в 02:00 ---------- Попередній допис був написаний в 01:56 ---------- звичайно. Наші тати не були присутніми при наших народженнях, тим не менше- у всіх різні відносини із дітьми склалися.І це ніяк не залежить від присутності чи відсутності на пологах. І в мене чоловік не був присутнім, але це не заважає йому бути справді чудовим батьком з перших днів і на протязі багатьох років.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Мені здається ( суджу по собі), що жінка народжується як мати ще в період вагітності, її переповнює та всепоглинаюча любов ще задовго до появи малюка, а є й такі жінки що й в процесі пологів не відчувають навіть далеко того, що чоловіки, які стають хорошими татами для своїх малюків без присутності на пологах... Не говорю вже про тих жінок, які залишають своїх діток ще в пологовому... СП має свій вплив на стосунки і подальші відносини між чоловіком і жінкою, але не на прояв батьківства у чоловіків. Моя думка... ---------- Додано в 08:42 ---------- Попередній допис був написаний в 08:28 ---------- Ще додам, мій чоловік не був присутнім на перших П. Цього не хотіла я, але він був не проти. Прийшов до мене відразу після народження синочка, ще як я була на кріслі. Йому побаченого вистачило, щоб зрозуміти, що процес не легкий і я не на курорті. Не буду розписувати про його нічні вставання до дитині і все частіші нагадування про те що він мене дуже любить, але скажу, що не залежно вд того були це СП чи ні, мій чоловік це оцінив і поважає мене за дарованого йому синочка як жінку... А як нема порозуміння до, то воно не зміниться і після ... Цьго разу залишаю вибір за чоловіком, захоче бути - хай йде.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) в конкретно моєму досвіді - різниця є. Мій чоловік має найсильніший емоційний звязок з Дмитриком, якого він тримав на грудях "шкіра до шкіри" відразу після народження. До Сергійка, якого він вперше побачив на 6й день життя лялюха, татко звикав досить довго. Ніякої дискримінації, мій чоловік - чудовий батько для всіх. Але от саме внутрішні стани, настрої і думки Дми він дуже сильно відчуває, чи не краще за мене. Може, справа і не в спільних пологах, але може і в них теж.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) от і в нас так. чоловік був присутній на пологах, а коли все пішло на так і дійшло до КР, то він перші хвилини життя тримав дитя на руках. І отой контакт " шкіра до шкіри" допоміг одразу ж з перших секунд встановити такий міцний зв'язок між ними. мені тепер аж страшно подумати, а якщо б чоловік не був присутній на пологах, то кого би відчувала наша ляля перші миті. мій чоловік ще досі часто згадує той момент. жодного разу не заїкнувся про якусь відразу на пологах, він сприймав це все як належне і бачив свою конкретну роль у пологах у допомозі мені, адже не міг закрити очі на мій біль, тому старався всяко допомогти. розумію, що деяким жінкам не потрібно чоловіка на пологах, але без свого чоловіка я точно вдруге не наважуся на пологи, він мені там дуже потрібен - і для фізичної, а особливо для моральної підтримки.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) В мому випадку чоловік був присутній, але контакту з дитиною в нього нема зовсім
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) Значить ще не включився) чоловіки ж різні бувають, хтось більше співпереживає при появі дитини, хтось навпаки дистанціюється. щоб цей контакт "тато-дитина" налагодився більше давайте часу, щоб дитина проводила суто з татом, щоб тато залучався не тільки "любий, потримай, я памперс винесу", а щоб реально міг і сам побути з дитиною, поспівати, помугикати, заколисати і оцей батьківський інстинкт прокинеться. мій чоловік від народження сина робив все по догляду за дитиною, в перші тижні навіть більше, ніж я, бо після кесарського я не могла відійти, тому він зразу "був у темі". отой час тільки для них двох, як на мене, дуже важливий у налагодженні контакту.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) ні, я так не думаю, бо, наприклад, мій тато не був присутнім на пологах мами, але є чудовим татом... Не в тому вся суть, справді. Просто не люблю, коли вже чоловік пішов на СП, а потім каже, що це йому так психіку ранило, потяг зник саме через це. Я більше про таку ситуацію написала. Бо справді є жінки, які не хочуть СП, є чоловіки, які відразу кажуть, що ні. Добре, коли двоє хочуть цього і їм це йде лише на користь. Не хотіла нікого образити своїм попереднім дописом ---------- Додано в 11:40 ---------- Попередній допис був написаний в 11:39 ---------- не всі... багато говорять про те, що лише в роддомі відчули, що вони стали мамами... Моя мама в перші дні звикнути не могла і казала, що з часом почало приходити це відчуття. У кожного цей інстинкт прокидається по-різному.
Відповідь: Сімейні пологи - думка жінок (чи чоловік пішов би...) от це правда! Не вірю, що спільні пологи можуть щось змінити в стосунках в гіршу сторону.. Я без чоловіка просто не уявляю своїх пологів. Він мені був такою підтримкою. Я перед пологами єдине просила його при народженні дитини стояти коло мене і не заглядати туди :D, але де там, то ж цікаво було. Зато він мені потім розказав, як той процес там відбувався. І після пологів все ходить за мною як той котик :D (ну та зрозуміло, перерва...) і каже, що так мені нааабагато краще (ну типу з тими моїми кількома кілограмами, ага, щас...)
