Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) І що тепер Вам від того легше, що Ви крім себе мордуєте його? Ну і як Ви це дали знати? З чоловіками треба говорити про все, що вас хвилює. Я от не розумію або Ви до кінця не розказуєте, що Вас мучить в тому, що він буде спати в іншій кімнаті деякий час? Вище запитували емоційно чи інтимно?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) А я б поекспериментувала, якщо дитина реально без тата спить добре і всю ніч то це ж добре . Дитину приспали і пішли до чоловіка на присипляння ) а потім зміниться )
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) От тільки хотіла написати )) Виходить щось типу - я не сплю, то й хай він не спить, ми ж сім"я. Не в образу ) Сама такою була з першою дитиною, але так довго не витримала власне я. Було аж боляче дивитися на вимученого чоловіка, коли він збирався на роботу зранку. Мене совість замучила - я ж то вдень могла з малим подрімати, а в чоловіка на роботі такої можливості нема )) Розійшлися по різним кімнатам, коли малому було 4-5 місяців. Від того стало краще всім. Чоловік - висипався. Я - не нервувалася, що малий не спить і не дає спати чоловіку, відповідно (дитина ж дуже вловлює настрОй мами) й малий засинав швидше і легше. Й спав краще. Я не люблю давати поради, тим більше щодо стосунків і сім"ї. Ділюся власним досвідом - може, це наштовхне на нові думки і вас, дасть можливість подивитися на ситуацію під іншим кутом. До слова, коли народився другий син, ми були морально готові повернутися до такого сценарію, але не довелося. Цей спав міцно і довго.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Емоційна сторона моя страждає. Для чоловіка то не так важливо. Але ж чоловіки вони такі, їм не потрібні такі деталі, вони взагалі над деталями не працюють, то жіноча робота, на мою думку. Я переживаю, щоб то не перейшло межу. ---------- Додано в 20:40 ---------- Попередній допис був написаний в 20:37 ---------- Стосовно режиму сну дитини, то нам в іншу темку. До слова, пробувала багато всього, що радили -нічого не міняється. Не спить і все... ---------- Додано в 20:44 ---------- Попередній допис був написаний в 20:40 ---------- Подискутувати про переваги і недоліки спільного сну з малятком можемо в іншій темі. Я ж не просила порад, як приспати дитину окремо. Наголошую, спільний сон з дитиною ні мені, ні чоловікові не заважає. ---------- Додано в 20:53 ---------- Попередній допис був написаний в 20:44 ---------- Так вночі, поки малюк собі забавляється, всякі думки в голову лізуть От власне гризуть мене сумніви не через те, що він виспиться (від цього я тільки тішусь), а через те, що ми можем віддалитись. Тому і поставила питання саме в цій темці про мистецтво бути дружиною, а не нарікаю на нього в темі "врятуйте наші стосунки" От за що й мова. З неспанням я просто змирилась. Ті, хто стикався з цим зрозуміють. ---------- Додано в 21:07 ---------- Попередній допис був написаний в 20:53 ---------- Говорю з ним на цю тему, пояснюю, що це вимушена ситуація, яка мене не дуже тішить, але розумію, що йому потрібно висипатись. Кажу, що без нього незатишно, холодно, даю зрозуміти, що з ним добре, що він потрібен. Я не нарікаю на чоловіка, що він неправильно робить. Я сама запропонувала такий варіант. Мене турбує, чи не подумає він десь там на підсвідомості, що дитина заважає нормальним стосункам, що перетворює нас з подружжя на співжителів. Ну це важко короч пояснити...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Я б все таки всіма силами пробувала змінити режим малюка. Ми з народження за будь-яких обставин вкладали спати в один і той же час. Навіть якщо на присипляння йшла година чи півтори. Дитина спить в своєму ліжечку присунутому до нашого. Так зробили, коли вона підросла і фізично важко стало перекладати в її ліжко. Я одразу не хотіла, щоб дитина спала в нашому ліжку, хіба десь/колись, зранку досипати пів-годинки. Для мене важливо, що ми з чоловіком спимо під однією ковдрою, що засинаю в його обіймах. Зараз мала засинає до 9 години, а в нас вечір продовжується, дивимось фільми, п'єм вино, просто розмовляємо. Той час просто безцінний для нас.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Хтось подумає, хтось не подумає. У кожного свій рівень. Про таке треба поговорити з чоловіком. Ну і в принципі- чоловіки- вони ж не діти. Мають розуміти, що бути батьками- це відповідальність. І вже так не буде, як раніше. Неспання точно проходить. Просто у кожного свій час. Це раз. А по друге- не накручуйте себе даремно і знайдіть собі інші способи уваги від чоловіка окрім спання в даний час. Тим більше, що йому то ок. І говоріть з ним, говоріть. Бо це дійсно важко, такі сни... А про оце мені вдалося пояснити чоловікові, що це не дитина така сяка, а просто у нього режим роботи не підходить для сім'ї з дитиною. І він має 2 варіанти- або міняти роботу або змиритися з тим, що малий так спить. І безцінний час ввечері завжди можна перенести на інший час. Було би бажання. Скидати на дітей тягар наших проблем з половинкою- якось не альо.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Так ви праві, безумовно, година значення не має. Але цей лише для двох, розмови про своє - це мусить бути у щасливого подружжя, IMHO
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) ото слово в слово про нас із чоловіком із першою дитиною. Коли звагітніла вдруге (а вагітність була дуже важка) і старший вже не хотів спати в ліжечку (йому тоді 9 місяців було і він страшенно повзав у сні), то треба було старшого брати до себе. Він і на ліжку повзав і падав... я поки зловлю -- то в мене вже весь живіт в тонусі, а чоловік поки проснеться... І ми всі переселились на підлогу. Позастеляли всю кімнату каріматами, спальниками, ковдрами. А ліжко пустувало. Ні, чоловік пропонував мені йти на ліжко. Навіть змушував. Але я вважаю, що доки чоловік із жінкою можуть спати разом -- доти вони мусять це робити. Зрозуміло, що зараз у мене четверо дітей і всі маленькі, то нам вже й дуже не виходить разом поспати. Але ми дуже стараємось. І ще я зауважила, що коли спимо в різних кімнатах, то стосунки стають гіршими
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Ви просто описали ідеальний варіант стосунків в сім'ї з дитиною. Я, коли ще не було дитин , так і мріяла, навіть була впевнена, що з народженням дитини так і буде. Адже дитина спить більше, ніж дорослий. В моїй уяві про ідеальну сім'ю так і є: дитина засинає 9-10 вечора, далі в нас особистий час з чоловіком, який ми присвячуємо один одному, далі разом лягаємо спати в одне ліжко під одну ковдру, обіймаємось і засинаємо. Зранку прокидаємось, разом снідаємо, відпроводжаємо на роботу. Але реальність... ех, вона така: дитину вкладаєм спати рано, але як вкладеться, то 00:00-1:00 прокидається для забав. А потім вже засинає на нічний сон десь 3-4 год. Відповідно зранку встати з чоловіком для спільного сніданку не вдається, бо лиш недавно заснула. Ввечері час разом не вдається провести, бо вкладається дитина довго, або просто не спить. Розумію, що найкраща порада -змінити режим дитини, і я б з радістю це зробила, тоді б все стало на свої місця. Але як то змінити??? Але це вже не в цю темку. Дівчатка, дякую за поради і думки з приводу тимчасового (вірю, що це недовго триватиме) окремого сну. Зрозуміла, що не зашкодить стосункам, головне в інших ситуаціях не забувати, що я хороша дружина
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) EgoMusicus, перечитала вашу ситуацію, а потім глянула на вашу лінієчку. У вас ще зовсім мала дитинка і отакий "непевний" період не мине ще за місяць чи два. Тобто ви мусите просто всі змінюватися під ситуацію, яка є у вашій сімї ( не зважати на те, що хтось спить разом чи окремо і не вникати в те, що є нормою- жінка пристосовується до всього ). В перші два-три роки після народження дитини мало у к ого є така розкіш, як засипати так само, як і "до". Поставте себе на місце чоловіка, подивіться на характер його роботи і навантаження. Якби мені треба було в 7 ранку вставати, цілй день працювати, а мене ще щогодини будили- то про яку продуктивність може йти мова? Так сил і на ту ж дружину не вистачить . Тобто немає нічого поганого в тому, що якщо іншим способом неможливо- хтось спить із дитиною певний час окремо. Основне- не зробити це підставою для подальшого відчудження. У нас малий спав з нами до 2.8. Навіть не з нами, а між нами, бо пробував би хтось перекласти його на бочок- все-рівно переповзав посерединці . В 2.8 ми малому зробили "дитячу", куди він перекочував....разом зі мною . Ніц не бракувало при бажанні спочатку приспати малого, потім- піти і приспати тата і повернутися назад до малого, коли той десь просинався і звук подавав. Потім дитина ще підросла і мама повернулася на своє законне місце на постійно п.с. і таки графік дитині треба плавно посувати, бо 3-4 ночі для вкладання, то занадто навіть для дітей сов. У вас малбк вдень який графік сну має?
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Спробуйте кудись поїхати сім'єю на вихідні, бажано з переїздом машиною і ночівлею в незнайомому місці. Зазвичай такі стреси ламають дітям режим, може якраз піде на користь вашому сну. Ну і хай чоловік таки виспиться. Я не знаю, які то мають бути стосунки, щоб їм зашкодило спання пару ночей нарізно. Все в вас внормується, і сніданки спільні будуть, і фільми, і не обов'язково через 2-3 роки. Моя он з народження спить практично всю ніч, дітки різні.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Щодо окремого спання не пораджу, бо у мене чоловік спить так, що при всьому бажанні, його розбудити майже неможливо, та і графік роботи вільний. ---------- Додано в 23:09 ---------- Попередній допис був написаний в 23:03 ---------- [/COLOR] А щодо дитячого сну, то теж маємо проблему. Мала тільки після 1.5 року почала трохи спати сама, а так або на руках, або біля мами. А режим і зараз важко налагодити (1.9 р.). Тільки вдається поступово привчити малу лягати 23 30 - 00 00, як починає різатись наступний зуб, засинає 3 00 - 4 00, десь до 6 00 спить на руках під заколисування та пісеньки, а потім вже вдається трохи покласти її біля себе, але, як правило - не надовго. І так по 3 тижні перед кожним зубом. Зате з 9ї ранку до обіду спить міцно і не прокидаючись. Підбадьорює те, що це вже останній молочний зуб, так що розраховую на полегшення.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Їхати! (якщо без дітей, за якими доведеться дивитись). Поїсти в ресторані, попаритись в бані, взяти хорошу книжку і валятись читати. Можна ще по можливості на якісь масажі-процедурки сходити=)
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Встановіть рутину перед сном, одна й та сама процедура, наприклад, ванна, передягання, виключене світло, циця, сон. Вкладайте в один і той самий час. І головне, терпіння. Місяць-два і все стане на свої місця.
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Ага) і ми лежимо в ліжку (на руках) доти, доки малята не заснуть. Ніякого включання світла і іграшок. Деколи буває складно, але малі вже звикли)) А до теми - я б теж не хотіла, щоб чоловік спав окремо. Але, це тимчасово, головне проводити час разом ввечері чи зранку- коли вдасться: )
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Та нє, таке не в усіх проходить. Діти різні. Мій після ванни деколи хоче спати, адеколи навпаки казитися починає. От тільки зараз почав якийсь графік появлятися...
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Якраз на свята плануємо їхати до бабусь, то там вже буде підмога. Будем пробувати міняти режим
Відповідь: Мистецтво бути дружиною (3) Питання вже давно вирішене та закрите Така розкіш не для мене - помру від нудьги) Мені лижі в руки і зранку до ночі кататись)) А все інше можна і в межах міста зробити)
