Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сніііг! Вперше за цю зиму мене це тішить . Ще б те болото на вулиці кудись поділося...
Цілий грудень хворіла, а нині вже почуваю себе набагато краще :dance2: . Сподіваюся, до нового року і Різдва цілком видужаю. Зараз сиджу з горням чаю і балдю від тиші А ще думаю, коли за свої чесно наїджені від липня 5 кг візьмуся . Напевне, то вже на наступний рік залишу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не можу приткнути своє питання до жодної теми

Чи в нас хтось є з Чернівецької області? Або просто знає, чи довго туди їхати?

І щоб не офтопити) Сиджу вдома, п"ю каву. Зараз буду працювати. Вчора зістрічалася з чудовою форумлянкою на суші - передаю їй привіт і дякую за чудове проведення часу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми сьогодні прикрасили хату гірляндами, тепер все світиться. Почепили прикраси на перила сходів. Тааак гааарно!!! тепер. Потім покажу фото. Але вже коли і ялиночку одягнемо.
А з прози, у мене далі нежить. І кашель. Але ща поїдемо сьогодні Метро на закупи. То трохи розвіємось.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене останні 3 дні якісь класні, вже давно такого не було. В п'ятницю чоловік не був на роботі, Миколайко до всіх прийшов, нікого не образив В суботу нарешті здійснилася моя давня маленька мрія, ну правда поки тільки частково. Надіюся через тиждень-два напишу в вихвалялках. Ще Левчик виступав в СкаПарку - колядував з гуртком, потім діти набавилися.
А нині привезли залишки подарунків, Левко робив цукерки в майстерні шоколаду (тут проза, бо цукерки їм тільки я, і потім прийдеться їх відпрацьовувати ). Ще з кумами зайшли на піцу, випадково потрапили на свято Миколая, а зараз відпочиваємо.
Всім гарного настрою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я точно знаю
а куди саме їхати? в Чернівці?
залежить - чим і як їхати. Машиною - години 4-5 (то залежить від водія і від дороги)
Автобусом - годин 8-9 (зупиняється біля кожного стовпа і підбирає по дорозі усіх, як маршрутка)
Поїздом теж годин 5, але треба обирати, на котру годину бути на місці (бо найпростіший Львів-Чернівці прибуває о 23-ій - то не кожному підходить)
Звертайтесь, якщо шо

---------- Додано в 19:51 ---------- Попередній допис був написаний в 19:47 ----------

Дівчата, і я не знаю, в якій темі починати пошуки - може скеруєте?
Цікавлять ідеї новорічних подарунків..Може похваліться, що гарного-корисного вам подарували на Миколая, чи що би хотілося отримати, чи що плануєте дарувати
(а особливо цікавить чоловічий варіант подарунків
Уже всю голову зламала і весь інтернет облазила - нічого мені не приглянулося

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ааа, я й не сподівалася, що так далеко

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а я вже не думаю ще парочку кг доберу на свята, і тоді...навесну...нарешті візьмуся за розум

може

і по темі.
неділя-вже врочистість, бо коханий вдома. ранішнє валяння в ліжку втрьох, коли за вікном сніжок після Служби мали в гостях батьків. Катруся гарно поспала, тож я гарно відпочила за вишиванням. ну і завершився день смачною вечерею, яку ми зготували разом

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ну, так собі - 300 км. Якщо зовсім прискіпливо, то : через Франківськ 280, через Тернопіль - 310. Дорога паскудна, що туди, що сюди.
Місія "Миколай" виконана. Всі обдаровані, ніхто ніби не образився. І я свої миколайки зібрала, але чомусь вони думають, що я недоїдаю Намагаються всі мене нагодувати, а я пухну далеко не від голоду Так стараюся тримати вагу, а тут такі спокуси.
Бачила сьогодні свою похресницю, яка ж моя зозулька вже доросла. Не бачила пів року, така дівуля 15-річна вже стала, чому вони зараз так швидко дорослішають. Аж страшно, що раптом, скоро прийде на весілля просити. На вигляд мале-худюще, а по-розмові зовсім не дитина.
Була в батьків, в чоловікової сестри і ще встигли до ресторану. Всі знають мою пристрасть до китайської кухні, то ж з кумами зустрілися в Пекіні. Шкода, що дуже на трошки, бо їм до Тернополяя, а мені додому вже пора було. Цезарчик хворий. Знову лапи, знову ходить в "шкарпетках".
Шкода, що завтра понеділок, мені би пасував ще один вихідний після скажених вихідних.
До Нового Року 10 днів. Свято наближається.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я не знаю, чи я дурна чи старію... Але почну спочатку.
Так як в мене ПМС, настрій на нулі і т.д., то за порадою однієї чарівної форумлянки мусила'м вийти по пивас

гггг! я пияк, ага!

Кароч, вийшла з хати в домашніх капцях, бо я троха замотеличена. Почула голоси внизу, почапал перевзутись. Виповзаю на перший поверх: стоїть парочка. І я панімаю, що і вчора та парочка там стояла, коли я поверталась після зустрічі з коханою (однією з небагатьох) форумлянкою.
Чого я замислилась над старістю. Як на мене, то стояти в яскраво освітленому коридорі, коли тебе підперли до не конче чистої стіни і під трубою з комунікаціями (не знаю, якими) - то ніби не альо. Але, я собі подумала, шо то просто я вже пєнсія і раманціки нє панімаю.

Але я чомусь і зі своєї бурхливої молодості не припомню таких моментів, аби мене прижимали вупше будь-де і до будь-чого, ще й аби як

При тому дівчисько реготало, як навіжене.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Давно я тут не писала... Якось так на душі тяжко через ту всю ситуацію в краіні В мене є клаустрофобія, то зараз якесь дуже схоже відчуття, бо наслухаюсь, начитаюсь і враження ніби нас всіх в якусь коробку запхнули, а ми вибратись не можемо, аж дихати важко. Нема відчуття свята. ДН на носі, а я ніц не хочу, ні святкування, ні подарунків, хочу тільки хоча б промінчик тонесенький в кінці того тунелю Але в Жилєтку з тими своіми депресивними думками не йду, нє, ну бо я оптиміст. Я впевнена, що все в нас буде добре, бо мусить! Отака моя проза. А врочистість - діти здорові, Владусик щодня щось нове вигадує, в Яни 26.12 виступ в садочку і в неі найбільша роль! Отака моя актриска росте Сьогодні валізу веселу з метеликами собі прикупила в Дербі, бо стара вже геть товарний вигляд втратила, а на Різдво в Франківськ з чимось іхати треба Словом, підіймаю собі настрій як можу. Стараюсь тепер жити одним днем, по максимуму проводити час з рідними, бо хто знає, що нас чекає завтра. Миру всім, здоров'я і спокою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А і підняла ялинкою, сніжинками і рінгтоном на телефоні. На роботі всі ржуть, а мені поффф... Ну бо хто мені настромлєніє створить, як не я?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

На годиннику 4 год ранку, а я вже годину не сплю. ПРОЗА = ЗУБ БОЛИТЬЬЬ вже 2 добу так, що можна на стіну видертися. Вчора дзвонила своєму стоматологу. В нього файне почуття гумору, питає : " Ви підпухли "
- Нє
-Ще підпухнете

Наразі не підпухла, але здалася і випила кетанов, то тепер сиджу за компом, як під наркозом, щелепа затерпла і ніц не болить. Лиш кетанов вчора мене обезболив на 4 год. Прошу Бога, щоб мій стоматолог нині вже був на роботі

він хворий на грип...

Шукати іншого лікаря не хочу, але свої іменини проходити з зубним болем не хочеться також

Лиш втішилася, що хвороба відпускає, то на тобі зуб....

З врочистості = діткам краще, але малий ще кашляє. Не знаю за осінь-зиму скільки разів діти мали соплі , то ефірні олійки рятували моментально, а цей раз певно я якусь конкретну вірусяку притарабанила, бо малий кашляє ...
Так хочу нині до церкви і мати файний день для себе і родини. А ще МИРУ , простого миру для нашої країни. Господи, змилуйся над нами і над нашими дітьми, пошли ангелів миру, які б прогнали зло з нашої землі. Всім іменинницям файного дня і всім вам дівчатка також. Всіх цьомаю і йду спатки далі

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

пятий день температурить, кашляє, особливо в ночі. П"ємо антибіотики, бо ні чайки, ні зволожувач і інші народні методи типу гарячого молока з какаомаслом результату не дали вобще. А в суботу купила парацетомол, який зовсім не парацетомол, а крейда. Отак. Добре, що вдома ще були якійсь жарознижуючі
я покоцана, заспана, затуркана) але доволі доброжелатєльная і ні на кого не ричу)
Врочисто допиваю каву і работать, работать)
всім

-всім-всім, хто є на землі

гарного дня

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я дітей натираю щодня олійкою іссопу і олійкою ялинки, то всі вірусяки наразі переборюємо без антибіотиків. Минулого року, то приймали антибіотики, бо народні методи не помагали....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Нарешті понеділок! В житті б не подумала, що так тішитимуся першому дню тижня на роботі. Посприяли бурхливі ремонтно-прозові вихідні. І навіть дощосніг не підпсував радощів від врочистого повернення до трудових буднів. Добре, що хоч на роботі можна від того відпочити, бо фарби-лаки-шпаклівки-фуги, то щось геть не моє:wacko1:. Нині перепочину, а завтра вже із задоволенням повернуся у ремонтно-бойову готовність. Усім приємного понеділка!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора мої гості пішли від нас десь о 1 год. ночі. Так гарно посиділи, я з подругою полялякала, муж з її чоловіком спільні теми знайшли, час просто пролетів. Сьогодні спала до 11 год. Голова правда на погоду вже 3-й день "квадратна", але настрій чудовий. Тішить, що сьогодні вихідний і нікуди не потрібно йти!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора мали гостей, понаїдались, піца і суші-кайф)) Сьогодні напевно в гості) Тиждень почався добре, в планах ще зробити меню на Новий рік (хоча будем в сімейному кругу, але їсти шось треба) І на кінець - ялинка, мусить бути і обовязково жива, але ось де її ставити дуже велике питання?!)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не встигла опам"ятатися як вже полудень. Куди час біжить?
Понеділок ніби так нічого поки-що виглядає. Ще й маю сьогодні отримати ще одного подарунка від мого закордонного Миколайка
Погодка шепче.... Подивилася прогноз на 10 днів, весь час таке паскудство. Згадала, як колись водили мене на новорічні вистави і там всі дружно кричали "Ялиииииночка гори", хочеться вийти на вулицю і кричати "Снііііііжок приходи". Сусіди би певно подумали, що зовсім дашок поїхав. Ну шо за свята в болоті? А потім знову в березні-квітні зима.
Хочу смаженої картоплі, тої такої шкідливої і смачної. І печінковий торт з майонезом. Аж мені пахне. Цікаво витримаю чи візьмуся за пательню. Що зі мною таке?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Підсумок вихідних. Мала коротесеньку, але дуже приємну зустріч з чудовою форумляночкою, подарувала їй трошки святкового настрою, і сама отримала море позитиву і приємний презентик .
Малий тепер на селі, баба з дідом вже тихенько стогнуть від "а давай зіграємо в ..!"
А ми з чоловіком темними-темними (дякую, Львівенерго), романтичними-романтичними вечорами будемо потрохи попивати домашнє молоде винце.. Умм, соковито, чорносливово.. і "знігзбиваюче". Підступний сочок, одначе, тому приймаємо в терапевтичних дозах
Та, і в мене тепер нарешті є "сумка №2" - кольору bordeaux (червона, словом). Оце випусти жінку з дому з грошима, обов"язково знайдеться якийсь магазин з великою знижкою на велику сумку...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Краплі дощу монотонно стукають по підвіконні, доця заснула в хаті, а я вирішила засвітитись ще в цій темі вперше, бо не знати, коли тепер доберусь.
Багно надворі, в хаті і в душі. Ремонт в самому розгарі, тепер я змушена сідати на чемодани і кочувати по чужих хатах, бо більше не маєм ради з доцею місити ті штукатурки ногами і вигрібати з ліжка. Страшно це все зараз виглядає на фоні погоди, економічної ситуації, війни, але жити мусим далі. Єдиною омріяною врочистістю є, як закрию очі і п"ю чашечку запашної кавусі в своїй новій кухонці.