Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора з Тетянкою влаштували "день Тата", залишили малюків на чоловіків і їздили по справах Багато де були, багато чого вирішили, одним словом - вчора це й було моєю врочистістю.
А сьогоднішній день видався насиченим - наварила їсти, видраяла кухню, нагулялась з малюком і майже стала на облік І хоч погода не для гуляння, зате завтра можна буде влаштувати нічогонероблення і сидіти з малюком дома та допаковувати Миколайкові подарунки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Прозова проза насунула на мене асфальтним катком. Треба щось робити у ванній, бо той "гаражний" стиль нині не в тренді. Треба повірити лічильники до 7 грудня (фактично до п*ятниці) - а це: знову півдня без води. На ці вихідні вже треба "добити" Миколайчика. Ніяк не дійду з дитиною до ортопеда (бо бачу, що "виходиться" - то таки не наш випадок).
Всім гарного дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава. )))
Буденність. Маю зараз їхати на здибанку з Nitriotкіним чоловіком....
А потім додому. Ліквідовувати наслідки вчорашнього 8-ми годинного відключення світла

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранок розпочався з телефонного дзвінка до стоматолога(Проза, тяжко-важко коли хворіють діти. В голові сто думок..."краще б я..."Хвилююсь, той нарив не конче добре виглядаэ.
Такі нюанси вносять корективи в плани графіки і т.д..Чоловік на роботу не йде, а я мушу якось то все поэднати, і роботу і хворобу бо на завтра 2 замовлення.
Якось не вистачаэ мені часу на дп, зранку відкриваю лише пп та темку, ввечері читаю новини,сп і т.д.
Маю врочистість,замовили диван) але його ціна це така проза що завал повний.Нарешті наша вітальня буде схожа на кімнату свого призначення.Ще мушу сьогодні замовити штори бо без них не можу,будинки близько, все видно, переодягаюся при виключеному світлі.
Діти сплять в своъй новій кімнаті і це мене дуже тішить. Дуже хвилювалась чи не будуть бігати до нас, на щастя ні.
Треба йти пити каву і "програмуватися" що 1.все буде добре 2.скоро настане мир в краъні 3. просити Бога щоб діти були здорові.
Чого всім бажаю!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І я п'ю кавуську. Дитина спить ще, а таке вже давно зранку було. Врочистість: синок сьогодні спав без концертів вночі, яке то щастя. Чоловік і я виспались, чоловіка відправила на роботу, сиджу і розбираюсь в новому телефоні. Коханий запрезентував на день народження, так неочікувано і приємно. Люблю його

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Поки Нітріотка зранку бачить солодкі сни, декому не спиться

Вчора на каву заходила коліжанка. Слово за слово і згадали ми моє весілля. Сіли дивитись відео, насміялись! Ех, кльове в мене весіллячко було. Справжнє українське, ще й з бійкою вкінці
Вчора взагалі був хороший день. Чоловік на роботу не їздив. Вмовила його залишитись дома, бо діти скоро забудуть як тато виглядає. За весь минулий тиждень, я бачила свого чоловіка всього лиш 4 години
Артемко з татом зробив уроки, набавився, на обід поспали, Данусик у всьому приймав активну участь.
А я мала час на приготування їжі. Ввечері подивилась фільм, поки мої хлопці мали чоловічі справи, потім поніжилась в ванні з ефірними олійками, а муж смажив дерунчики.
Поки вийшла з ванни, ліжка були всі постелені, дітки вкладені, тож я ще трошки почитала книжку і заснула. Файнюсінько так
Відповідно сьогодні день також має бути хорошим.
Зараз Темко в школі, Данік щось майструє з Лєго, а я тут, п*ю з вами кавуську.
На 4 годину йдемо до церкви, приїде монах, буде проводити навчання з дітками. То так цікаво! Шкодую, що перші два ми пропустили, але нічого, ще маєм купу попереду

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза!....Вариться фасоля на вінегрет, я думаю чи вилазити з хати,чи ні???Якась дипресія,чи що,сама поки не розберу,що за стан такий....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

О і в нас вінегрет. Варяться овочі, певно нароблю велику миску. Ходили з дитьом на двір,сонечко світить але вітер бррррр. Моя малявка погоди не зацінала, почала хникати і ми пішли до хати. Зараз один одного замучемо,потім хтось піде спати,а хтось робити миску салату.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і в нас буде вінегрет))
ми сьогодні вдома. печуться гарбузові мафіни. пахуууть татко у відрядженні, тож обід в мене буде мінімальний. трохи маю шиття, але наразі Катруся не дає нічого робити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ті виключання світла мене доведуть! Вчора 3 години не було світла, нині - майже 3,5. Дурдом! В мене АГВ, нічо не працює, в хаті холодрига, а ми ще на 1 поверсі живем, то взагалі хоч стріляйся. Недавно включили електрику, то навіть незнала за що перше хапатися бо і прання море, і їсти зварити треба, і посуд по тому помити. Маю везти дитину на заняття, хотьби нас десь там то відключання не застало. Вчора була у мами, то в неї відключили електрику в обід і теж на 3 з гаком години. Добре що там центральне опалення, хоч не померзли. Тепер треба придумувати план "евакуації" з хати на періуд відключення, бо сидіти в дубаку то не діло. Буду брати дитину попід руки і йти по гостях чи що. Хто знає, то тепер кожен день так будуть відключати?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

О, і в нас є велика миска вінегрету )))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Кажуть,що це будуть планові відключення В нас вчора не було десь 3 години з 17 до 20....при свічці тушкувала курку,варила пасту.....Малий дивився мультики,доки не сів ноут...це звичайно зле,особливо в кого своє опалення, а в нас теж своє, і відразу води гарячої нема,ну і тепла відповідно....

---------- Додано в 13:07 ---------- Попередній допис був написаний в 13:04 ----------

ми на 5 не далеко втекли...1 і 5 поверхи найхолодніші

в нас 5-поверхівка

 

проза... сплошна проза, діти хворі, я одна з ними вже 4-й день. Вчора була маленька врочистість - приїжджала моя сестричка до нас на цілий день, діти звичайно не дали нам наговоритись досхочу ( бо постійно тягнули тьотю бавитись), але всеодно це велика капля позитиву за останній час. Правда вчорашній хатньо-позитивний день закінчився маленьким потопом, малеча включили воду в біде і забули виключити, зате потім півгодини малий виправдовувався, що водичку він ввімкнув теплу:khomyak: + зламався вай-фай Сьогодні знову хата, діти, завтра вже на роботу, благо що начальство "розуміюче" і йде на зустріч з роботою Зараз діти сплять, а я думаю що ж зварити, щоб нагодувати все сімейство та як вивчити віршика з малим (явно йому не йде той процес)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене день почався банально і просто - кава, сніданок і годування кролів. Нічого не передбачало біди, яка стала для мене "врочистістю" дня.
Навколо міста комбайни молотять кукурудзу, а всі бажаючі, збирають кукурудзу, яка не потрапила в комбайн. Тварин то годувати чимось треба... Зробили такі 2 ходки по збиранню, приїхали додому відпочивати. А їздили не самі, а ще з сусідкою. Мама полізла на горище кукурудзу складати, а я в хаті прибирала. Зробили всі справи і йдем на вулицю...а тут біда, двері не відкриваються, і так пробували, і сяк, нічого не помагає. Ну будем лізти через вікно. Мені було ліньки стіл відсовувати, принтер пересунула в інший кут, а сама пробую вилізти. Живу я хоть на 1-му поверсі, але високо трохи, тому вирішила табуретку поставити, ну а руки то в мене точно не з того місця ростуть, табуретка впала, мама принесла якусь палку і я пробую поставити ту табуретку, я десь там шопорталась і на підвіконник якось принтер притягнула. Сиджу на підвіконнику, під пахвою принтер, в другі руці палка, а тут квартирант сусідки їде, щось на мене накричав і поїхав далі. Мама побігла по другу табуретку, бо я ту першу не підніму. Поки мама прийшла, принтер в мене забрала, другу табуретку поставили і я злізла, тут і міліція приїхала Поговорили, пояснили ситуацію, а то ще знайомий був, трохи почіплялись що в мене львівська прописка, посміялись і розійшлися
Настрій підняли аж на цілий день.
Ну і висновок з того один, треба іти і зі всіма сусідами знайомитись, а то живу тут і ніхто мене не знає

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Всі тут про вінегрети, а я банально не маю для кого то все робити. Готую переважно щось свіженьке і таке що їдять діти, а попри них і я... Всьо! Сказала мужу нині по телефону, що я мати-одиначка- образився. Ну, і добре зробив шо образився, ібо треба думати що кажеш. Я хотіла йому донести, що я власне себе так почуваю, а вийшло якось геть не гарно. Вибачилася, вродь зрозумів.

День прозовий. Вставши вранці вирішила що ми нині нікуди не йдем. Хоча впринципі я вже про то пожаліла, бо яка б не була та погода, яке б невиносиме не було оте одягання-роздягання діток, які би цирки Святик не влаштовува на вулиці, всерівно бути цілий день в хаті то гірше найгіршого... Тому завтра це діло будемо виправляти і най би хоч на дворі не знаю там шо.

Трошки врочистості додала кумася, забігши на чайок і принісши нам просто суперово смачнющий штрудель.
Ще мама має в вечір заїхати на пару хвилин і все.

Настрій ніякий, просто ніякий. От хтось би мені зараз сказав "тримася, Жанна, але твому чоловіку знову не уникнути війни", я б виплакалася, але прийшлося б з цим змиритися і жити далі. А власне оця невідомість мене найбільше лякає. І ще оце мама моя завелася з самого раня по телефону "йой, як мені нашого Тарасика шкода, йой, він мені як дитина, йой, зараз люди святкувати свята почнуть, а вонО біднятко там мерзнути по окопах". В кінці розмови я помітила що мені теліпає руку.

На цій сумній ноті я не хочу закінчувати, я оптиміст по житті і мушу тримати планку. Все буде добре, все має бути добре, все у всіх буде добре, то я вам кажу і щиро того бажаю.
Приємного вечора.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Йой, так ніби малу дитину послали в окопах сидіти. Та він ж мужик, таких як він там скільки є. Вибач, може і не треба було писати, але не стрималась.
І так, мені легко говорити, бо мій чоловік не на війні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну, для мами моєї він зять, то типу як син, як дитина, я якось так розумію...
Ну, і не дай Боже як мої сини доростуть до такого ж віку і буде така ж ситуація в країні я категорично відмовляюсь розуміти що вони мужики і таких там повно... та йой, ну шо там, вони ж не діти.)

Для того щоб розуміти елементарне не обов"язково там бути.

хоча може я дійсно забагато нию, пора скручуватись з тими розмовами.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Для чого іронізувати? Ти думаєш, що тільки ти плачеш чи переживаєш? Чи твоя мама?
Мій однокласник приїхав з АТО з контузією голови. Так, пів голови проломленої. І його ще перевіряють на придатність, можуть далі туди відправити. Ти думаєш, що його мама за нього не переживає? Переживає також. Але він вже не маленький, сам розуміє що і для чого. І в першу чергу, в такому віці, він є мужик, який пішов захищати свою країну, своїх дітей. А вже потім, коли приїде додому, коли буде спокійно, він буде далі маминим синочком.

До чого то?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Починаєєєєсііі... ну, чого ж я так не люблю отого "ти думаєш тобі найгірше..." т.п. Я написала за себе , а не за когось. Я не хочу зараз прирівнювати себе до когось і думати та шо там мені, о він живий, а добре шо в труні не привезли, а добре... добре... а насправді я маю свою біль і про ню тут пишу. Кому не подобається, най не читає, або я писати перстану щоб не різати комусь воко.
нітріотко, то всьо оффф, давай не будем. Я все зрозуміла щоти хотіла сказати, дякую що висловилась та й по всьому.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ой, та не переходь на образи, на що то?
Я вибачилась за свій допис. Я пояснила для чого це написала.