Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Кінець тижня був багатий на врочистості (на диво):
сходили з мужом на концерт (симфонічний оркестр грав рок-хіти), зробила ще одне без сумніву добре діло, привітала похресника з ДН (вже 13!!!!!!, а ще ж наче вчора хрестила)...
чекаю, що принесуть вихідні
можливо, ще в неділю пофортунить, але поки рано щось казати
збираю Миколайчика для форумляночки, початок покладено - ще одна врочистість...
про прозу писати не хочу, її вистачає, як завжди... але, дай Бог, щоб не гірше
всім миру і вдалих вихідних!!!!!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Захворіла я, болить горло, голова квадратна, нежить, сонливість, ех......сумно! Лікуюсь інтенсивно, хворіти немає часу!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Аналогічно+ зовсім пропав голос і т-ра 39...Тобто суцільна проза, а плани були на шопінг-тур за Миколайчиками для родини і не тільки....Ех , вічно я так не вчасно захворію. Тепер в мене "тур" в ліжку

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Посипався зуб. Так саме посипався, як пісок....⏳

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Льотала нині ще до дохтура. Послухав легені і сказав ще два дні доколоти антибіотик. В понеділок знову до нього, а там буде пасматрєть. Лікарняний я ще не відкривала. Лікар сказав, як буде мені дуже тєжко зрання вставати на роботу, то відкриє мені лікарняний. А мені, блін, постійно тєжко на роботу вставати зрання. Так що я ще троха лікуюся і халявлю.
Мама з сестрою годують, як на забій. Повернусь я до вас кабанчиком з великою ЖОзефіною. Дні мої минають з маршрутом ліжко-холодильник-ліжко-в гості до сестри

а там теж холодильник

-ліжко.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в мене тільки проза: зранку ледве встала і не могла навіть слово промовити так мене заклало... Але одразу побігла на кухню напилася теплої малини, аж легше стало А і забула сказати що проза моя подвійна, бо хворію разом із чоловіком. Потім короче почала всю квартиру прибирати, бо назбиралося дуже багато пилюки, і від того багато пчихала.. Але то таке, все прибрала і зараз п'ю гаряченький липовий чай, читаючи ДП. І так файно на душі, було б краще якщо б солі не виходили Бо

зараза

неприємно

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

повернулась з дня народження братика... так виріс, ми не бачились з літа, виявляється в 15 можна бути таким галантним
і одразу до плити, бо завтра до свекрів, треба ще торт спекти - буде павлова з вишнями, виноградом і грейпфрутом. надіюсь смачно вийде...
лишилось покачати прес, вимити голову і подивитись кіно якесь.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Жахливий стан, величезні проблеми, як викрутитись ніхто незнає...

Щодо іншого, дитина скачить по мені), чоловік дістав, жахлива депресія... спасають тільки мандаринки)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

По мені зазвичай їх 2-є скаче.
Їздили в гості до кумів, так люблю до них їздити....
З прози - ніяк не підберу один відтінок льону до штор. Була сьогодні в "Галереї льону" - так шкода, саме той відтінок, що тре - замало тканини. Обіцяли ще в якісь київські магазини дзвонити і якшо-що - перетелефонують мені. А, ще й ціна підступно виросла із 130 до 170 грн/м, а мені тре 4,5 м...((
На завтра хочу ще до когось в гості .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

аааа
оскільки я - людина позитивна, то не йду в жилєтку, а тут розкажу
задумали ми поличку в ванній....
муж свердлив дірку і пробив трубу з гарячою водою
чесне слово, і сміх, і гріх
завтра на 9 ранку чекаємо майстра... ото неділя буде

уточню: в нас там плитка... по ходу, "була плитка"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не маю ні сили , ні настрою( Проза! Втомилася, я вже як вижатий лимон, від четверга не сплю, день проходить, як мить. Зварила сніданок, погодувала дітьо, таксі - лікарня. Побігала там по поверхах, мамі тре підняти настрій, підбадьорити, а мені серце розривається , бачу як її болить. Потім знову таксі , додому . і так цілий день. Діти мене не бачать, я з ними не можу побаватися , тільки молодшій груди даю і далі побігла. Вдома теж не хочу , щоб діти бачили, як я пернживаю, треба сміятися , жартувати, але це важко. А найстрашніше, не знаю що буду робити, з понеділка. Дітей не буде на кого залишити, як буду бігати до мами? (
Ой, а про гроші, просто помовчу( Які там суми йдуть! ( Але, дякуючи коханому, який мене підтримує, каже , що м справимося, якось воно буде. Найголовніше, щоб мамі було краще, щоб реабілітація гарно пройшла, щоб її не боліло.
Ось така проза вийшла, хоть вам тут понила, пожалілася, поплакала! Найголовніше, щоб рідні були здорові, чого і вам усім бажаю. Зараз чмокну Анічку в пахнючу шийку, Настю в щічку і біжу- вже чекає таксі...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Недільна кава.
Проооза
3 партії попраних речей чекають на прасування, діти роблять іграшковий безлад в квартирі, гарбузяче меню на 5й день починає дратувати. Короче ПМС і проза
На роботі кінець місяця і о--єть які перетурбації. Ще я більше всього не люблю, коли міняється щось в роботі, особливо люди. Нова мітла по новому міте...і т.д
Хочеться з дітьми порукоділити якимось пап"ємаше, клею шпалерного лишилось багатенько і з запасом, а нема коли.
З врочистості - ми подолали ремонтний екватор і потихеньку квартира з руїн перетворюється на квартиру з дитячою кімнатою.
Також закінчили реставрувати шафку, яка в понеділок вчепиться самої цікавої кімнати)))

туалета

і туда можна буде поскладати хімбаночки і хімскляночки. Короче, голь на видумку завжди, ібо купу грн за новий зовсім не феншуйно давати.
Як завжди з надією на мир і свято

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех, розгребло мене....., голова болить не стерпно, така важка вже другий день, з носа течуть ріки, гавкаю, як пес, лиш горло менше болить, люголь рулить. Таке відчуття, що я цілий день і ніч картоплю копала, така обезсиленність. Хоч апетит присутній, t○ 36,8, але ноги дуже пітніють, що за вірус такий противний?
Сьогодні планувала йти на Літургію, але не так сталось, як гадалось, можливо на вечір краще стане, то підемо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ви мені нагадали, що мене це теж чекає. А то з тою простудою забула за то взагалі.. А так ранок почався суперово: кава + каша (пшоно, гарбуз і то все зварено на молоці ) Зараз трошки посиджу в інтернеті і почитаю ДП, а тоді далі піду собі А всім бажаю хорошої неділі)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Холодно-капці! Вилазити нікуди не хочу. Дітьо спить. Я тут. Нарешті придумала назву для свого блогу. А то щось ніяк не йшло. Тепер аж полегшало....хтось певно подумає, що бабі розуму бракло!, але що зробиш що маєм те маєм. А так то особливого нічого. Капець. Хочу змін.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сидимо, п"ємо зі Святиком чай з тістечками, Андрік спить і от так реально легше на голову. Шось то він нині засильно буйний, голова обертом.:8:
Подвиг зробили- погуляли. Реально одягались більше часу, ніж були на дворі. Дубак, я замерзла як сурочок))) і вже мені ніц не хочеться після такої прогулянки. Як то люди люблять зиму, ну як... га, як?:confused:

І ше понию- сумно, реально так мені сумно чути чоловіка тільки по телефону. Ото якби мені хто рік тому сказав, що я залишуся практично сама з своїми малятами і буду їм і за маму і за тата- не повірила б. Вчора в вечір ми троха погаркались по телефону, бо ота невідомість нас двох сильно лякає і лишня напруга вилазить боком. Нині вже говорим як молодожьони))), але я хотіла його побачити, поїхати, але вже не було мені кому з малятами побути, а з Андрійчиком в такий мороз маршрутками тягнутись то закруто. Тому сиджу дома і хандрю.
І ше... і ше мені взимку з двома вже "габаритнішими" малятами реально не вистарчає місця. Це ще врахувати, що на наших 23-х кв. м. ціла купа військово спорядження і мотлоху, плюс купа-купезна іграшок, самокат, ровер, санки, взуття, одягу... то мені залишається літати хіба в повітрі і на міті... (то був суворий жарт).
Всім гарних сімейних вихідних. Шануйте рідних і коханих, бо за буденністю ми дуже часто забуваєм про головне.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ю-ху, купка невеличка врочистостей.
1. Прийшов майстер і о 10 ранку в нас уже на всю котушку гримів перфоратор. Уявляю, скільки сусідів нас подумки "забилим би" І хоча веселого мало, а прозою такий недільний ранок аж ніяк не назвеш. Влетіли трохи в копійку, але майстер попався людський, не розвалив нам пів ванни, лише 2 плитки замінити треба, ну і змішувач поміняли... але то таке, я думала, буде в рази гірше
2. Таки все більше переконуюсь, що правильно придумала форумлянці подарунок від Миколая. Шкода лише, що ніяк не дійду на шопінг...
3. Маю вилазку з подругою. За годинку з низького старту лечу з дому, Аня з татом і бабусею не знудиться. Так приємно, що вона вже більша, її можуть без мене нагодувати, побавити...
4. Виліз в моєї дитини зуб. Нижня ліва 4. Трохи несподівано, бо нижні 2-ки ще в дорозі...
5. Злощасну полицю в ванній таки повісили. В іншому місці. От дивлюсь я зараз на неї, милуюсь... ніби і звичайна, а все ж "золота"
Проза: прибирання після міні-ремонту у ванній, лінивий чоловік, тимчасові незручності без води, депресняк від кількості витрачених на рівному місці грошей...
Ну таке.
Всім гарного недільного вечора!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

толі єщо будєт Через 2 години перший день зими.
Теж нікуди не хотіла вилазити, але спокуси сьогодні взяли верх Вбралася як капуста (навіть колготи під штани) і поскакала в місто. Так-так, для мене проживаючої в селі, то називається до Львова Маю, мабуть, особливе відношення до нашого міста - кращого в світі не знаю, як виходжу в центр, то ні мороз, ні дощ не помічаю, якось зливаюся з вуличками і отримую нереальний заряд енергії. Люблю наш Львів безмежно і не уявляю собі переїзд кудись. Землю буду гризти, але у Львові. Вар"ятка?
Пішла до ц. Андрія на С.Б., потім полазила по магазинах - вернісажах, трохи прикупила миколайків, зустрілася з коліжаночкою, поскакали на благодійну акцію.
Купила сестрі

в мене рідних немає, є тільки двоюрідні: брат і сестра, то ті малі найрідніші)))

подарунок на Миколая і привласнила його собі
За цілий день змерзла і зголодніла, як пес бродячий, але то не важливо, повернулася щаслива і з таким зарядом, що гори можу воротити. І точно не захворію, бо щастя не може принести хворобу.
І ще, зажила 2 "Пігулки для здійснення бажань", де ще крім Львова могли би таке придумати. Спобіваюся бажання збудуться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну як то люди не люблять зиму, ну як?я прям балдю від зими, ще б снігу побільше і буде казка
Я сьогодні мала виїзний день, встигла і в гостях побувати, і на косметичному шопінгу була - купила нову туш і помаду, і навіть в Ашан заїхала - скупилась трохи до свят. ех мала б ще залізного коня (а ще ліпше з коханим принцом в придачу) то я б не з одним кульочком звідти вийшлаа так тільки з одним, ну бо я ж не конячка, я себе люблю))))))))))))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Просто Ненавиджу зиму! Мені постійно холодно, в мене постійно холодні ноги, руки, ніс...Як тільки починається осінь, я живу з думкою: " Ну коли ж весна?!"
Я в машині кондиціонер так розкочегарюю в напрямку на ноги, що коли виходжу з машини, то з чобіт пара йде.
Зате жару переношу прекрасно. Ми коли з чоловіком ходимо в сауну, то він з мене постійно сміється: з нього вже сім потів сходить, а я ще не загрілась, ноги- лід)))
Жарко мені буває дуже рідко.
Але я люблю, коли на Новий Рік і Різдво падає сніг , але так декілька днів і хватить, і без сильних морозів бажано