Перші дні життя дитини - з моменту народження і до досягнення 28 днів життя! Про ГВ, сон, горщик, підгузники, хвороби, харчування, вагу, щеплення, ванночки, свекруху, маму і сестру чоловіка - ідемо в існуючі тематичні гілки! :banned:
Відповідь: Перші дні життя дитини Мої обидві перші доби дууже багато зригували. То може не тільки молозиво бути, а й води, наприклад. Крім того, мені пояснювали, що малятко очищається не тільки через каки, а й через зригування. То означає, що система працює. Ну і щось точно засвоюється. Ти ж часто прикладаєш.
Відповідь: Перші дні життя дитини Моя теж перші доби зригувала, бувало таке, що й фонтаном зригнула раз, і то багатенько, правда, у трошки старшому віці. Так що все в нормі) лінієчку змініть)
Відповідь: Перші дні життя дитини Моя теж навколоплідні зригувала. То нормально! Sent from my GT-S5830i using Tapatalk 2
Відповідь: Перші дні життя дитини Ох, ті перші дні.. Завтра нас виписують, а в мене раптом такий острах з'явився, вдома ж нікого не покличеш, не спитаєш. Нині вночі малечі бекались трохи ті води навколоплідні, я так розумію-таке як слина. І вона стала така неспокійна і все, цицю не бере, крутиться, кричить, заспокоіла іі лиш підігнувши ніжки під живіт, головку вона поклала мені на плече і так ми ходили. Прийшла педіатр, зробила масаж животика, вона покакала, поклала іі на животик, теж так підігнувши ніжки і дитина собі спала. А нині вона ще не какала і всі мені кажуть, щл то норма, а я така невпевнена в собі, жах. То пройде? Нині от недавно знову той неспокій повторився, щось там в животику ій бурчить, я знов ходила так з нею, спуняє тепер. Але то так страшно чути як вона кричить, хай то навіть триває коротко. Де взяти впевненість, що я справлюся зі всім? То ж все нормально, правда?
Відповідь: Перші дні життя дитини Нормально, ну і ще гормони. Я перші тиижні боялася шось їй зробити не те.
Відповідь: Перші дні життя дитини То все нормально. Я такі ж самі відчуття мала з Святиком, ти хоч носиш, а я боялася на ручки взяти без допомоги медсестер, бо здавалось, що не так візьму, нашкоджу. А потім всьо пішло, як по маслу...
Відповідь: Перші дні життя дитини мені поклали лялю на ліжко. я погодувала на лежачи, ляля заснула. ну вже три годин минає, треба було б знову погодувати іншою груддю. А як переклсти на другий бік? Боялась в руки взяти) То санітарі 5 гривень давала, то вона мені його з одного краю ліжка на інший переставляла) А потім таки взяла, вперше памперс переділа. Хоча першу добу міняли няні і чоловік. А він після того переодягання дьорнувся. ну такий тік (я ж не знала, що то норма). Всьо, сижу-ридаю, що я дитині щось звернула і вона тепер у мене всьо життя дьоргатись буде.... Короче, страхів вистачало. Впевненості нуль. Додому приїхали, мама, баба, брат і чоловік забирали з пологового. То родичі ше там якийсь торт з"їли і вдягаються додому. А я як не розревусь, причому так істерично, як ще ніколи не плакала. Такий визг, просто як в сирени, а-а-а-а..... І зупинитись не можу, так страшно, так немічно мені було. Але всі пішли, я заспокоїлась і все ок. тільки оте "все ок" приходить не відразу
Я першого разу була якась бойова, чи то після реанімації дитячої здавалося, що решта дрібниці. А от вдруге як приїхала з пб, то так ридала, якби трагедія яка сталася. Боялась, що не дам ради з двома. Насправді ті страхи, то всі через то переходять. Нормально. Впевненість прийде з часом, з досвідом. А зрештою, є ДП. Тут поможуть.
Відповідь: Перші дні життя дитини правда! в мене, не зважаючи, що це вже вдруге, паніка всеодно присутня. боялася залишитися вдома сама. а нині як потекло з носа молоко малій - я ледь швидку не викликала. добре, що мама була ще вдома, то трохи спам"ятала мене.
Відповідь: Перші дні життя дитини Ой, а яка я перестрашена була Навіть памперс перші рази поміняти боялась! Ви справитесь на 100%,
Дівчата, ну ви мене дивуєте! я думала з другою дитиною вже ніяких страхів нема Я перший місяць теж трохи боялась всього, особливо як дитина могла молоком захлиснутись і кашляти, потім коли нежить був... Одразу дзвонила до чергової медсестри, спитати, що до чого. Але мені повезло з чоловіком, він дуже приземлений і впевнений у всьому, вміє заспокоїти, тому той період в нас дуже швидко пройшов. А ще пригадала, як мала покакала і я перший раз міняла памперс. Мене мало не знудило завершував процедуру чоловік.
Відповідь: Перші дні життя дитини Впевненість прийде з часом. Мене десь через місяць попустило. В ПБ перші рази медсестер просила підгузник міняти А як вперше вночі обкакалася і розревілася, в мене аж руки трусилися Пригадую, після приїзду з ПБ через пару днів, коли минулася ейфорія, я мало не щодня плакала. Боялася, що не справлюся, думала як то все далі буде, як сильно змінилося моє життя... А загалом ви не можете не справитися чи зробити щось не так. Материнський інстинкт не дасть
Відповідь: Перші дні життя дитини )) бачу, тема поступово з"їжджає в інший напрямок - післяпологова депресія ))) але то нормально, бо ж таки перші дні життя дитини ой як сильно впливають на мамине життя загалом Я теж трохи нервувалась, але в іншому руслі - злилася)). Не на малого, який постійно кричав ( мені ще в пологовому медсестри і неонатолог сказали - ото у вас крикун народився!), ні )) Я "обурювалася" на тему - чому мене ніхто не попередив, як то буде?! Ну, я теоретично знала, що діти плачуть, какають, багато їдять, але не думала, що то займає ВЕСЬ мамин час. Потім було аж смішно з себе через отаки думки та емоції. До речі, емоції зашкалювали, і такі "качелі" були)) я того не пам"ятаю, але мама розказувала, що я була як тигриця зі своім дитинчам - нікого близько не підпускала до нього, все сама. І навіть один раз вдарила маму по руці, коли та хотіла дати дурника. Ну, то окрема тема - моє несприйняття дурників Перший раз після народження малого розплакалась, коли він посміхнувся мені. Власне, коли то була перша свідома усмішка, а не уві сні, після того, як добре наївся )). Признаюся, мене ті сонні усмішки навіть дратували і такі думки приходили - ото справжній хлоп росте! нічого йому не треба, крім добре наістися і спати! Але перша свідома усмішка ( і мої сльози разом з нею) - то був переломний момент. Після того все пішло, як по маслу.(дівчата тут вже писали про таке) Одним словом, Вітторія, такими своїми дописами вас всі хочуть підтримати і переконати, що всілякі страхи і невпевненість(тим більше, якщо я правильно розумію, Ви з ними, страхаим і невпевненістю, після виписки додому лишаєтесь сам-на-сам. Ні мами,ні свекрухи для допомоги не буде) - то є нормально. І вони минають. Ви навіть не помітите, коли все увійде в звичне русло, і коли Вашими домінантними відчуттями стануть впевненість і задоволення від того, що відбувається! Хай щастить! ---------- Додано в 19:47 ---------- Попередній допис був написаний в 19:03 ---------- Діти бувають різні )) Мій старший перші три місяці кричав без перестанку,спав не довше 40 хв за раз. І коли народився молодший, я була готова, і морально і фізично, до саме такого розвитку подій. А він - спить! І навіть їсть, не відкриваючи очей. І підгузок поміняти могла, а він і не прокидався. То таки хвилювалася, переживала - чи все з ним нормально )) А Ви кажете - з другою дитиною нема страхів ))). Бувають. Просто інші )
Відповідь: Перші дні життя дитини ото ж я думаю в тому і причина, що спочатку всі навколо бігають в пологовому, а потім - хоп - і мама сама. тому перевага домашніх пологів величезна, або так званих амбулаторних: мама в пологовому 3 год після пологів і зразу додому. у мене обидва рази було все нормально: зразу все робила без ніяких навіть задумувань "а як?"
Відповідь: Перші дні життя дитини все відносно. У кожного післяпологовий період, в емоційному плані, проходить по-своєму. Мені, наприклад, медсестри в пологовому дуже надокучали: "отак прикладати" і "отак треба мити", або"отак обробляти пупок", "отак міняти підгузок", " а давайте ми його догодуємо - він так кричить у вас". Я ледь стримувалася, щоб ,сорі, не послати їх - я й сама в курсі, як то все робиться! Читала, готувалася, знаю, якщо треба - спитаю. Особливо дратувало, коли медсестри намагалися схопити мене за сосок, щоб "показати, як правильно прикладати дитину".
Відповідь: Перші дні життя дитини А у мене і з першою не було ніякого страху, навіть не думала, що можу з чимось не справитись. Тут, я справилась з першого разу, таке якби мала троє дітей))) навіть сусідчиній дитині по палаті теж міняла)))) Єдине, що мене лякало, та напрягало це мама з бабою, в якої ми в той час жили, от вони вселяли мені невпевненість. Купали теж вдвох з чоловіком, і ніякого страху не було. Але це стосовно догляду. А от на рахунок ГВ, какання, коліків, те реально було страшно, і в деяких ситуаціях я губилася. Тому
Відповідь: Перші дні життя дитини нема-нема в мене і з першою особливо не було о, і я таке робила фааайно
Відповідь: Перші дні життя дитини А наша малеча гикає по пару разів на день. Буває після їжі, буває під час, а буває просто так без привязки до їжі. Але ми і в животіку часто гикали. Чи то є ок оте теперішнє гикання?
Відповідь: Перші дні життя дитини Звісно. Моя довгий час гикала часто, десь до півроку точно. І зараз часом гикає
