Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Красуня, думаю вони вам кажуть неправду про вперше не добре зроблену шафу. Хто робить добре завжди в того таких проколів не буває. Зараз головне не злазьте з них. Хай забирають то що зробили і привозять то, що замовляли. Ви вже все ім заплатили? Якщо якимось чудом ще ні, то не давайте більше жодноі копійки поки не буде так як ви хотіли. Не ведіться нінащо. Ви якісь договори, макети маєте? Не віддавайте ім то в руки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Так, договір є, обіцяли сьогодні сказати, що і як буде далі, надіюсь, що все виправлять. Але серце так тисне і спати не могла, переживаю дуже, навіть подумати про таке не могла. Менеджер вчора як побачив шафу і проект, аж заголову взявся, казав, що будуть виправляти, і питав, що ми можемо попустити, а вони грошима компенсують. Я твердо стояла на своєму, щоб все виправляли, бо це не стілець, який коштує 200грн. і який можна з часом поміняти. І так довго збирали гроші на цю шафу.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

у мене тиждень невдалої випічки
такого гггмм.., як я пекла цього тижня моя сім"я ще не пробувала
Сезон відкрили сирні мафіни. Бездумно змішала всі складники і спробувала вилити тісто у форми. Але вилити не вийшло, вийшло розкачати і спекти печенько.
Потім картопляні солені палички. Угу. Вони солені. І палички. Стоять десь в кутку , не пам"ятаю де.
Вчора був апогей : банановий кекс.
Основна його перевага- він солодкий.
Спробую малого заманити смачним чаєм , може хоч кавалок з"їсть, солодке для нього поганим не буває. Або мала як добре зголодніє з'їсть. ( добра мама)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Четверта кавка за сьогоднішній день
Погода казкова! Настрій теж!
Голова не здається і далі болить.

Мабуть, тиск був не занизький, як я собі діагностувала.

Ну вже нехай. Тепер лиш би вночі заснути.
В під'їзді вже 2тижні роблять ремонт. І це така прозова проза! Щовечора мити коридор і 2-3рази підлогу вдома, бо ж воно все пробирається. Ех...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

всюди добре, а вдома таки найліпше)))
стільки справ назбиралося за час моєї відсутності, що просто голова вже не варить :8:
купа прохань, повідомлень, побажань в пп та на мейлі, гора немитого посуду, невипраних одежок, в холодильнику пусто і далі по тексту..
На завтра стільки маю різних поїздок, відправок посилок, зустрічей, що важко собі уявляю як то все бідний синочок витримає(((((
Хочу врочистості!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А я вже раз 7 хочу написати і все ніяк.
Болить мене нирка... з чєво би єто?! Минулого тижня "сєрце", того нирка, а на наступний печінка? Ніхто не знає що там далі по черзі?
Ех! Прибрала, помила посуд, зібрала прання, нагодувала дитя, погуляли, дещо прикупили з харчів і миючих засобів... Купила дитині дощечку магнітну для малювання, - 45,00 грн. в гаманці + 30 хв. тиші в хаті. Маю надію, що після сну буде продовження тиші.
Вчора мала великі наміри подивитись фільм. Включила фільм на планшеті в навушниках і...... заснула

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Все, пишу листа до Миколая
Кожного року писала в середині жовтня, максимум в кінці, а тут вже листопад! Це така традиція з дитинства, хоча вже давним-давно знаю, чиїх то рук справа, але не можу не написати листа. Мені здається, що якщо не напишу, то втрачу ту частинку дитинства, яка відповідає за дива...
Ех, ностальгія за пісочницею, ляльками, мультиком "Невгамовні" і прогулянками з дідусем...

Повертаюсь в реальність. Мала вчора і сьогодні купу справ, а сьогодні подзвонили, сказали, що й завтра продовжиться біганина по Львову. Складаю план дій на вихідні і дуже чекаю п'ятниці
А, і велика врочистість - почула по ТВ рекламу Coca-Cola "Свято наближається, свято наближається...". Ура! Скоро зима-сніг-санки-мандаринки-ялинка-подарунки!

 

а мені категорично не хочеться зими..
бо на сході нашої країни більшість думають так:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну якщо так думати, то справді зими не хочеться.
Але, слава Богу, мені такі думки не властиві.
Звісно, що є внутрішнє переживання за воїнів, але вірю, надіюсь і молюсь щоб з дня на день припинилась війна.
І не можу не любити зиму, що б вона за собою не несла. Але то чисто мої "таракани". Ну от як хтось любить літо і спеку, так я люблю зиму і сніг

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

в Епіцентрі вже відкрився новорічно-різдвяний ярмарок- з ялинками, гірляндами, сніговиками, іграшками і світлодіодними оленями. Так руки і чешуться: хочеться все-все (основне на цінники не дивитися

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А біля Метро на Батальній вже ялинка стоїть

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Деньок видався дуууже нервово-напружений, ніченька була безсонною, бо все крутилось в голові і спати не давало, а ще той ліхтар під вікном прям в очі світив, ну хто його придумав...

Але то всьо квіточки, в порівнянні з вчорашнім вечором.

Так, у моєї мами останнім часом не ладиться трохи в житті, так, я готова підтримати її наскільки це можливо морально, проте фінансово на жаль не можу. Але як виявилось мамі тої моралі сто літ не треба... Змішала мене вчора з г...ном, зрівняла з плітусом і вкотре оці відкриті заявки що через мене вона одинока, а тепер ще й нікому не потрібна. Дівчата, то був маразм! я розплакалась, вирішила шо дітям не тре бачити тих моїх нюнь зібрала молодшенького і пішла на вулицю, трохи провітрити голову. Вийшла на двір, темно, тепло))... то шо треба, малому соломку в ручку, сама навушники в в вуха і одне велике "фууух" пронеслось в моїй голові, як тут ступивши пару кроків до мене знову подзвонилда мама і знову все по новій і так на годину. В результаті я несла дитину додому на руках, бо розбешкетувався, пхала пузом коляску, а чуть не коліном) тримала телефон і слухала-слухала... Відповідно вечір був напружений, добре що був чоловік, його кладуть вгоспіталь на наступний понеділок, бо нема місць. то я трохи понюняла йому, хоча певно і не тре було Вже нині каюсь, бо наші з мамою так би мовити неполадки напевно краще залишити при собі.

Нині муж вже поїхав в Яворів, а я цілісінький день чекаю маминого дзвінка. Ну, от не можу я так... дуже дорога вона мені. Коли дзвоню, збиває, або каже "дай мені спокій" і то таким голосом, що мені від того голосу все опускається. Ото мені ше того бракувало.:umbrage: Ай...

Ще трохи прози, Святик продовжує кашляти, дуже за нього хвилююсь, якщо чоловіку вдастся завтра приїхати (хоч це дуже сумнівно), піду ще до якихось лікарів.

А в вечір нежданно-негаданно приїхала свекруха. То все б нічого, якби вона не застала в нас такий конкретний безлад, до якого я впринципі дуже рідко допускаю. просто мені потрібно було щось термінове зробити і тут діти дали собі жару. Тільки взялась прибирати- стук в двері трампарарам, гості. А і ще до повного щастя Святик сів їсти сирники і певно хотів показати перед бабусею який він крутий і незалежний, повитирав жирні руки в диван. Всьо, і тут понєслась хвиля зауважень, підколів і повчань, правда не довго. Андрійчику видко передались якісь мої особливі імпульси)) і він закатав такий шкандаль, на рівні землетрусу. Одним словом туда-сюда, і моя свекрі поЙняла, що то в нього така реакція на її присутність і з розумінням "та то дитина" покинула нашу оселю. Всьо, двері зачинились, дитина заспокоїлась. І таке буває.
Сорі, що стільки намолола тут, певно не маю з ким поговорити. Про колЄжанку і пиво я вже недавно писала, але то всьо на жаль тільки мрії, тому посиденьки ріспект, уважуха... а і ще низький уклін тим, хто то все прочитав.))
Файного всім вечора...)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я прочитав. Але чесно, я б не слухала того поливання брудом від мами. Моя маман дуууже любила колись так робити. І морально я була дуже залежною від неї.
Трохи читаю мудрих книжок, слухаю веди, вишукую всілякі мудрі статті. Тепер я зовсім по-іншому сприймаю мамині дорікання. І хочу сказати, що маму такі мої зміни дуже вразили. Настільки, що її візити скоротились до раз в пів року, а телефонні дзвінки тривають не більше двох хвилин. І мама сама до мене телефонує. Не пам*ятаю, коли останній раз я до неї дзвонила.
Тапками можете і не пробувати кидати, на критику я не буду реагувати. Від такого нашого спілкування я нарешті маю внутрішній спокій.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Нарешті борги роздала, ще винна одній форумлянці за Лего частину, але то набагато менше, ніж висіло. А ще маю сьогодні від іншої чарівної форумлянки чудові мотанки. І це точно врочистість!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

У мене сьогодні цікавий день. Задумала зробити собі шафку для своїх рукодільних дрібничок. Так що з електролобзиком вже на Ти потім покажу, що я там намайструвала, коли буде все готове. Гарна погода сьогодні, гуляли багато. Кажуть завтра вже буде не так. Ну і так як у всьому завжди є інший, темний бік...але то вже треба іти в Жилєтку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене сьогодні незвична врочистість - повернувся ІНТЕРНЕТ. Тому прошу не сміятися від мого взриву на посиденьках Від неділі було тільки на мобільному щось подібне до нету. Можу сказати одне - нема нету - є благодать і порядок в хаті. Я навіть всі квіти навоскувала, поскладала і пересортувала на літньо - зимові всі речі і взуття, поприбирала в ванній в тумбочках, повикидала всі протерміновані ліки. Тепер в мене є йод, зеленка, ібупром і валокордин. Ще вата, бинти і лейкопластир. Все. Хворіти нам не можна. Так во на всякий випадок напишіть мені що має бути в хаті в аптечці, бо з ліками я не дружу взагалі. Так просто назбиралося 3 великих 50-літрових мішки сміття. То що то сміття я собі думала в неділю і понеділок, а сьогодні вже шкодую, що забагато викинула. Маю дууууже Плюшкіна в характері. Якби мужа не вивіз, то певно половину би вернула.
Ще було в планах прання штор і тюлей, але включили нет...
Тепер сидю, тащуся, ноги в тазіку - буде педікюр, голова в ДП.
Я залежна?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Оооооо, точно і в чоловіка -врочистість)))

Нащо Вам того, дяка Богу, що не знаєте за таке. Йоду і зеленки достатньо)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Всім доброго ранку!
Нарешті моє чадо по-трохи вишкрібається з хвороби. І я. І це прекрасно. Здорова дитина - це супер. Хоч і шило в попі, хоч і бардак в хаті. Дякую Богу, що нарешті їй легше.
А здорова мама - теж непогано, бо нарешті можу робити вправи свої (практикую бодіфлекс, поки всі сплять) і не заходитись кашлем на всю хату, а завтра вже підемо з малою на танці (ми ходимо на східні танці - група мам з присутністю діток) - і це - ого-го яка врочистість!
Проза: прибирання, неслухняний чоловік, багато дрібниць, які треба не забути зробити в конкретний час, непрацюючий домофон, на ремонт якого лишила вже третю заявку. Ну таке. Як хтось писав, "мамські будні".

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова кава з антивірусним комплектом, і головою повною думок.
За 4 дні стільки всього сталось. Весілля, рочок одній файній дівчинці, смерть і похорон однієї дуже позитивної людини....А по пре те вірусна ангіна в двох екземплярах, просування ремонту, крах всіх планів

до цього можна звикнути

А ще в нашій квартирі

живе юний Шевченко, якому заборонено малювати. Десь вишукує, бо у вільному доступі нема олівці-ручки -помади-щосьчимможнамалювати і малює по стінах, поки ми робимо ремонт в інший кімнаті((( як з цим боротись я не знаю. Чоловік психує, кричить на малого. Саме цікаве, що мольберти і проча хрєнь типу магнітних дошок для малювання його не цікавлять. тільки стіни((і тепер

утворилося стільки хароших поводів для ремонту(((
Всім бажаю колєжанку в гості з пивом, тепла і миру!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Усім доброго ранку! А день почався зле
Ми з чоловіком не говоримо..... Настрою нема.....