Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Погода на вулиці ужасна, ледве вилізла з ліжка) Погодувала доцю, чоловіка, псів), сама зробила два глотка чаю і пішла прибирати) Зараз гаврики позасинали,

доця-змучилась, чоловік - з роботи

. Сижу на ДП і думаю що тепер можна піти і розчесати волосся, та й зробити щось поїсти собі))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Доброго! Люблю вихідні, коли можна час провести з друзями, сім'єю. Прийшли недавно з церкви, настрій прекрасний! Запропонувала мені товаришка додаткову роботу, дитячі зачіски робити, маю намір піти попробувати, бо вже 11 років дітей заплітаю, практика є і ніби гарно виходить, може якраз це моє ))) Сьогодні муж обід готує, точніше курку з грибами ще вчора зтушив, а сьогодні гречку тільки зварити. Потім буду піцу робити, бо мають гості прийти, з красунею, маленькою Домінічкою.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В кімнаті сіро, проснулась і хотіла сама себе хвалити що так рано встала, глянула на годинник 11 година...Ну а що хотіла, цілу ніч "гастролювала" з температурою і будь вона не ладна та квашена капуста, яку я зїла на ніч, печінка такі серинади співала що ого-го. В той момент почувала себе 90-літньою бабусею, яку все болить. Щераз переконалась, не можна ні за що нервуватись, якісь нерви і я відразу хвора.
Проснулась як "огурчик", я тепер на строгій дієті (правда не знаю на скільки). Мене сьогодні провідував цілий зоопарк ранком Мама кроликів принесла. А вони такі класнючі! І так прикольно бавились з котом! Ви не повірите, кролики вигнали кота з ліжка. В мене Ом розумний, він домашніх тварин не чіпає, а от кролятка вічно його пробували вкусити, чи вилізти на нього.
Зараз пю каву, скучаю за своїм ноутбуком і шукаю сил щось почати робити. 2 дні канікул добре дались в знаки, список роботи величенький, але вибиватись з графіка не можна.
Ом скрутився клубочком і муркоче, на дворі цвірінькають горобці, а я виглядаю снігу. Щось так сильно його захотілось! А на дворі +12, зеленіє трава.
А ще в мене сьогодні маленьке свято. Як не звично що мене з такими святами вітають

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ура, моя мама у мене в гостях сьогодні, гуляє з внуком надворі, а я дома лишилась, займусь чимось, відпочину. Ранок почався не надто рано, щось сьогодні погода хилить до сну. Виспалась хоч... А чоловік, рання пташка, на охоту ходив з самого ранку, зараз трошки відсипається.
А ще маємо чотирилапого гостя дома, друзі залишити на сьогодні приглянути за ним, бо в Польщу поїхіли на день. Йоркширський тер"єр, бігає по подвір"ї, бавиться, і Матвійко так заглядає з цікавинкою на нього!

Ще плануємо сьогодні до Львова виїхати, бо мамулька сьогодні вже їде додому, проведемо її. А ввечереі чекаємо тих гостей з Польщі (приїдуть за песиком). Може трошки почаюємо, бо хочеться якоїсь врочистості!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Якось мене та проза затягнула геть. З тою невизначеністю настільки важко. Основна проблема це житло. Далі орендувати, тоді треба шукати шось інше, бо в нашій квартирі теперішній з малятком геть нема як; можна спробувати взяти 1 км.в кредит, але то треба робити вже, поки ще нема декрету, але щось знайти нормальне не вдається. Чи плюнути на все і виїжджати зі Львова, але тоді ми вже з того дрібного міщанства більше не вибиремось. А я вже психологічно не витримую: мені б зараз лашки вибирати, возика, про догляд за новонародженими вивчати, лікаря шукати, а все впирається в те житло!
Якби не стримувалась через малятко, вже була б суцільне жилетка. ...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Кхм, а що поза Львовом нема життя?

І поясніть мені що таке "дрібне міщанство"?

При нинішній ситуації в державі я б не ризикувала пхатися в ярмо на 20 років. Ну але то я.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Нам не дуже багато не вистачає, а по сумі відсотків виходимо на трохи більше за вартість оренди. Ми просто здалека доїжджаючі. Мова йде про більше 100 км. до обл.центрів і про містечко на 20 тис. жителів - всі все про всіх знають, всім треба твоє особисте життя, а вихід з хати це або в гості, або на базар.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

звісно що є. Є одне маленьке неписане правило - "кожен сам влаштовує своє життя". Я сама з районного центру, і мені важко уявити постійне життя у великому місті, без садку, квітника і навіть маленького городу. Фізично я працювати не можу, але це якось на моральному рівні хочеться вийти ранньою весною у садок, коли ще все сіра і страшне і побачити як десь на грядці прокльовується перший листочок, як набувнявіють бруньки, а потім як починає все цвісти, а потім перший врожай...Я не можу передати як радіє душа, коли то все бачиш.

це ви самі себе так обмежили. Повірте, варіантів дуже багато, варто лише захотіти то все організувати, зібратись з друзями поїхати на шашлики за місто, піти по гриби\ягоди, якщо жителів 20000, відповідно це вже не село без сільради, є якесь кафе. На свята організовують якісь концерти, правда не круті, але є. Не знаю як у вас, а у моєму містечку досить пристойні, де можна посидіти. Все залежить які у вас вимоги і чим готові жертвувати!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Часто люди вже якось прилаштувались у Львові, є робота, коло друзів і звичайно, хочеться залишитись тут. Така ж ситуація склалась в моєї сестри, роботу з чоловіком мають, зарплата нормальна, але назбирати на житло у Львові це щось нереальне. А щодо маленьких міст, то в нашому рідному місті роботи нормальної не знайдеш, найчастіше жінки виховують дітей, а чоловіки на заробітках, переважно їдуть в Москву. Якось воно все сумно.

Так може бути і у Львові, ми, наприклад, зараз теж не дуже розважаємось. Дні проходять однаково: погуляти з дитиною, сходити за продуктами, в вихідний день можемо поїхати в центр, чи в гості.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Це все від людини залежить, є люди, які люблять своє село, свій город, цінують свіже повітря і власне подвір'я і нізащо на світі не переїхали у місто.. А є навпаки, що хочуть жити у місці і про село навіть чути не хочуть.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ага , а ще є такі , які самі не знають , що хочуть . Це я про себе . Коли жили в місті , то мене страшно дратували волання і скандали п*яних сусідів , музика на всю катушку , грюкання дверима і т. п. Одним словом все з "ваші сусіди.." , а ще я переймалася тим , що малюк , як почне ходити - задовбе сусідів знизу ...... Переїхали . Влаштовує все , але хочеться , щоб відкрив двері - і Львів ; закрив - і спокій , ніхто тобі над головою , в першій годині ночі , паркет цвяхами соткою не прибиває , не гадить в підворотні і інше . Людині властиво хотіти "чогось" і цим все сказано .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ну якщо дуже багато на що не реагувати, то можна жити в тому містечку. Хоча воно мені геть чуже.... Там або ти живеш як всі, або тикають пальцем і крутять біля скроні. Я не є шалена фанатка Львова, аби так категорично бути проти містечка. Але в даному випадку, будучи у Львові я можу будь-коли все кинути і заради спокою переїхати туди, а навпаки вже не вийде. Забагато в житті прийдеться перекроювати, тому квиток виходить в один кінець....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Можна купити житло за межами Львова, 15-20 км.
Маючи квартиру майже в центрі, продали її та виїхали за місто ,про що не шкодую ні хвилинки, звичайно є незручності, але це вже питання часу.
Головне вирішити для себе чого справді хочеш ,і діяти. Не чекати, що може щось колись, якось зміниться.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А ми сьогодні перший раз за 1,5 року поїхали в Ашан. Мала заснула, як тільки приїхали, то сиділи в машині ще з 45 хв. Чекали поки виспиться. А так то гарно погуляли. От такий от день

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А по темі. Дуже швидко пролетіли вихідні. Вчора до нас приїхали друзі з маленьким хлопчиком-непосидюшком, гарно посиділи на дворі, посмажилии шашлик. Залишились друзі у нас на ночівлю, так добре посиділи ,згадали, посміялися. Потім вклали дітей спати, чоловіків теж і сиділи до 5 ранку розмовляли, так мені того бракувало ,не бігти /спішити вічно кудись, все на автоматі, а от так розслаблено посидіти, в хорошій компанії, з келихом вина. Треба почастіше збиратися, цінити друзів, близьких, рідних, бо за тою прозою, буднями, проблемами, ситуацією в країні ми часто забуваємо, що ми всі потрібні один одному, що маємо триматися всі в купці!
Сьогодні день теж пройшов так тихо, спокійно. Встали, поснідали ,друзі поїхали, чоловік пішов на роботу ,а ми з донею складали кубики, валялися, читали книжечки.Люблю такі осінні вихідні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чекає на мене сьогодні проза: похід у дит. поліклініку. Треба послухати Аню, бо не можу я чомусь побороти її кашель. Вже 2 тижні, як дитина віруску підчепила, а ніяк не вичухаємось.
Сподіваюсь ще на шматочок якоїсь врочистості.
Вчора такий шматочок був. А саме - годину теревенили по телефону з подругою, з якою в інституті 5 років гризли разом граніт науки, а зараз вже півтора року не бачились. Так за нею скучила. Люблю тебе, Вікуся!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Мені скорше у вихвалялки --живу у Львові ,в тихому районі і в особняку.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкова, смачна кава випита, ще й з налисниками і гарбузовим варенням, ммм....яка це смакота. Залізла ще під ковдру, повалятись, поки муж збирається на роботу, щоб не крутитись під ногами. Буду сьогодні варити чанахи, давно не готувала їх, вже за мною аж ходять. Маю ще у ремонт занести чоловіка мешти, щось порозклеювались. Сьогодні, накінець-то, монтують нам шафу купе, правда ціну нам заспівали набагато дорожче, ніж ми розраховували, сподіваюсь, хоч якість буде нормальна. Чоловік дуже переживає, бо робимо через знайомого, а організація "нікакая".
Всім гарного, швидкого, робочого, понеділка

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранок добрий всім, хоч і понеділок день важкий для всіх, а у мене вихідний!
Вчора немала настрою щось дописувати, бо посварились з чоловіком , настрій був Г*вно, і ми бавились в мовчанку.. скажу чесно, то так важко мовчати , мені весь час хотілось щось сказати але вперто мовчала.
А ще повернулись з шопінгу з південого, купила те що хотіла ,але ціни дорогі...жах дивлюсь на річ і не розумію за що такі гроші , бо собівартість виробу набагато дешевша.Стратила більше ніж розраховувала, але була щаслива ,бо цієї зими буду сама гарна
Сьогодні запрошена в гості і пів дня проведу там, цікаво якою буде зустріч, бо минулого разу від зустрічі залишився неприємний осад...
Доречі про осад, я помітила що якась скотина пісяє мені під двері, і то вже не перший раз, якби зловила ,то підірвала б ...Напевно то не жінка, і не пес... , бо коридорні двері може відкрити тільки людина .Хоч живу я на 4 поверсі...вже не знаю що з тим робити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Друга ранкова кава випита. Прання переться, їсти зварено, дитина бавиться.
Вихідні пройшли на - так собі.
В суботу гуляли у Стрийському парку сім'єю. Там і посварилась з чоловіком. Думає лиш про роботу і більше нічим не переймається. Коли я розмовляю з ним, він мене не чує.... АбІднА аднака Прошу побути з дитиною, то є купу відмовок на то.
Кароче наболєло.... В жилєтку йти не хочу, в людей є більші проблєми, але пожалітись то тре.
Ех!.... Підбиваю Миколайові кошти на подарунки і вообще падаю духом.