Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Здійснила я нині марш-кидок до охматдиту і назад. Трамвайчиком до Хмельницького, а далі пішкарусом. І я втомилась таки, я вам скажу. Добре, що назад треба було йти згори, а не вгору.
А ще в мене якісь погані тривожні відчуття, нема апетиту і серце дивно підкалатує, ніби аритмія. Може тиск вальнув? Але то почалось ще до виходу з дому. Маю надію, що ніяке г...о не впаде раптом на голову.
Всьоооо!

Труси нині були не нагло парадові. Але єслі шо, то ані я, ані мама не спозорились би

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дівки- дякую за тему про труселя.
Згадала, що замовлиа давним давно дві пари і не забрала))).
Так що з труселями все гуд.

quote=Divchyna vesna;2021360]Докачується 11-ий сезон СіЕсАй і скоро я таки буду кайфувати.[/quote]
Осьо воно- щастя.
І собі піду скачаю шо лі.
Дякую за підказку).

А зі мною поділитесь?
Цікаво що за смак у них).

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сиджу, тихенько куняю на кухні. Недоспані ночі даються тяжко, ще 30 хв буде пектися риба...ждю. Діти нічкою прилазать до нас і я вам скажу що спати 4 на 1.80 м ліжка це дуже тяжко. В мене графік, в чоловіка графік, а як результат з дитячої старі меблі винесли, шпалери Я! купила, а далі все тихенько стоїть. А роботи зовсім трошки, але...Чекаю тої врочистості коли зробиться кімната і переселю дітей туди, а заодно щей доставлю замок в свою кімнату щоб вночі не приходили. Зла я з тим спанням. Хочу свого простору, не можу я спати шпротиком
Сьогодні відсвяткували д/н чоловіка. Моєму самому старшому хлопчику вже 31 рік. Приїхалм додому,всі сплять, а я далі працюю. Чесно, вже сама собі дивуюсь(
Скоро і моє д/н,тихенько мрію як впаду на диван і НІЧОГО не буду робити
Відпустку чоловікові не дають і з цим тяжко...Ну нащо мені та відпустка в лютому чи березні?! Забила би його керівництво, але це вже в іншу темку.
Скоро НР, хочу миру,стабільності і впасти десь на 10 днів під пальму,без нету і телефону

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

ой дівчатка, ви мені ще більше підняли настрій про труселя)))
Сьогодні провела день із своєю мамою. Так вже заскучила була за нею. Ходили ми на виставку фіалок та кактусів. Так люблю на квіточки подивитись і відповідно собі щось прикупити))))) (правда чоловік на мене "косо вже дивиться") це врочистість.
Сьогодні на виставці так шкода було чоловіка, який мав кактусів і продавав іх. В нього стіл просунувся і всі маленькі кактусята попадали((((. Чоловік потім із пінцетом сидів та із землі діставав
іх.

Надіслано від мого LG-E425, використовуючи Tapatalk

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Раз вже пішла така трусельна тема, розкажу хохму. Відірвалася я недавно по білизняній темі конкретно. Коли була в Канаді, йшла по магазинах, дала мені братова жінка подарунковий сертифікат в один величезний магазин (Target), каже купи собі шось, потім обов"язково мусиш показати, тому білизну не купуй Я запевнила її, що маю повно і точно не буду купувати. І що би ви думали, нарвалася я на розпродаж білизни: верх 5-7 S, низ 2-3 S. Як Ви думаєте, я могла то минути? Ніфіга. Приперлася додому з величезним пакетом. Ржали всі цілий вечір. Тепер чекаю поки прийде моя посилка, в валізі місця на то не було. Прийде за місяць і знову буду тішитися

Майже цілий день провела, тільки не смійтеся, в КК. Зустрілася з коліжанкою, віддала привезені подарунки. Поїли суші, випили по Лонг Айленду

як хтось бачив, як якась злюка сварилася з адміністратором за кількість льоду в коктейлі, то була я. Капець, в напої за 70 гривень було 50% льоду. Чесно, офігіли. Переробили, але огризалися, що передбачена кількість алкоголю там була, а без льоду дали просто більше коли. Я за лід платити не збираюся.

, прошвирнулися по магазинах. Оскільки вчора влаштувала протест, сьогодні мусіла йти ще й за продуктами. Прилізла додому змучена, але задоволена. Від 19 і до цього часу готувала. Ще тут трошки почитаю і спатки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Хочу я Вам сказати, що як би не Наталя-Nitriotka, то ніхто так і не подивився б до своїх трусів!
День-так собі
Прочитала попередні дописи і насміялася до сліз. Муж аж зацікавився. Просив почитати, але я вЄжлІво сказала: " Ти не зрозумієш! То наше, хлопське діло!" На що він сказав: "Ви шо там, труси обговорюєте?", що мене дууууже здивувало і насмішило ще більше . ..

Сиджу вибираю подарунки на Миколая..... Я в шоці.... підбила підсумок *000 грн!!!! Першу цифру заховала, бо СТРАШНОООО! То ульот

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ходили купляти ущільнювач на двері і там на мого чоловіка налетіла якась садівнича муза Купив лопату, три мішка землі, бульби нарцисів, тюльпанів і гіацинтів. Будемо бавитись у садоводів і чекати весни, поки це все розквітне. Консультант в магазинів наглядно показав, як що робиться, тому сподіваюсь у нас все вийде! Вже не дочекаюсь весни, коли можна буде кавувати в нашому дворику і милуватись квітами.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

гарний вчора був день.
після церкви мали святковий обід з моїми батьками і сестричкою. гарно посиділи, поїли, поговорили. почула багато гарних слів про себе від чоловіка і про чоловіка від батьків . словом всі задоволені і щасливі.
а ввечері підкинули К бабусі з дідусем і пішли гуляти вдвох. гаааарно, приємно, романтично чудово повечеряли вдвох, поспілкувалися з коханим. ляпота!
а після усіх походеньок дитя відключилося в 10й годині. о чудо! вільний вечір-просто чудове закінчення дня
отак і я стала 30річною молодою мамою, коханою дружиною, улюбленою донечкою
ще б миру нам і спокою, якоїсь впевненості у завтрашньому дні, то я б була максимально щаслива. але,на жаль, маємо те,що маємо.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

День починався гарно. Чоловік без моїх криків вдягнув гольф, зробив кави і пішов на роботу. Максимко, як на диво гарно грався машинками. Я за той час закинула прання та дещо прибрала. А вже в 10:04 подзвонив мені чоловік мій і сказав, що в нашого хорошого знайомого вчора загинув зять в АТО. Він (знайомий) стоїть і плаче, нічого сказати не може....тільки-но чоловік поклав слухавку, як чую Максимко плаче, я прибігаю в кімнату, а він майже сидить на шпагаті. Був в в'язаних шкарпетях і "поїхав" на паркеті, та й не міг піднятися. І тут чую машинка перестала прати, вимкнули світло, а в мене ще й хліб печеться, вже чую сусід чуть двері не вибиває з криками: "ей! Малая, позічь пєдисят грівєн, шоб мая не узнала." . Я скоренько, тихенько закрила двері на "швидкий ключ", вдягнула синочка і пішли на балкон, щоб він не перелякався того грохоту... і якось так паскудно стало! Я в себе вдома мушу переховуватись від сусіда. Ну шо за йо....?! Загинув молодий чоловік! Питається ... шо наша блтська влада робить? для того щоб та війна закінчилася? Що вона дає для того щоб воювати?!
А нієра вона не дає! А нієра вона не робить!
Сорі за багатонаписане... ДІСТАЛО!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Справедливо дістало, до речі.
Підсумок вихідних. Ген.прибирання традиційно не сталося. Зате були в Раковці, несподівано навіть для самої себе відчула якесь надзвичайне умиротворення і впевненість, що все буде добре і в нас, і взагалі. Ще походили по околицях за грибами, але, схоже, то вже по грибах. Малий не знайшов жодного опенька і 4 рази програв мені в шашки (я не спеціально, чесне слово), тому ходив набурмоськаний до вечора. Отаке.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ось так зайшла на посиденьки, а мене в кармі одна чудова форумлянка, з якою ми " в живу" не знайомі, запрошує в гості І якось мені так тепло стало, що зараз буду плакати з радості Як мало мені потрібно і водночас як багато.

Дякую Тобі

Я повернулась. Звичайно, все не ідеально, але вже краще Я так мудро і по-філософськи підійшла до всього, що відбувається у моєму житті.

Сама з себе в шоці. І звідки то в мене стільки мудрості і виваженості?

Тому все добре П'ю якийсь дуже добрий чай Тихо і спокійно - це мить, але я про неї так мріяла...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І в нас видався дуже гарний сімейний день. Прогулялися центром, посиділи в кафешці, малюк вклався досить скоро спати, ще й з 1 разу, і в нас була нагода подивитись фільм разом.

Я почала підготовку до Миколая ще з серпня, то не так різко б"є по гаманці і не так вже й помітно. Але загальні підсумки витрат не підбиваю, щоб не засмучуватись даремно. Так вже чекаю Миколая
На цей тиждень обіцяють сонячну погоду, тому складаю список справ і будемо по-максимуму виловлювати осінні сонячні промінчики.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Який чудовий день, яка чудова я і пісенька моя. Ла-ла-ла-лаааа. Ніфіга не роблю. Машини в дорозі і ніхто мене не довбе, поки-що. Їсти наготовано вчора, хата прибрана в суботу, все попрано. Могла би поспати, але не хочеться, могла би навоскувати вазонки - лінь, могла би вишивати -шось теж не тягне. Може то піти позбирати ще горіхи? Ні, краще почитаю ДП.
От хочу, щоб весь тиждень був як сьогодні. Бо як понеділок день важкий, то цілий тиждень буде такий самий. А як такий чудовий, як сьогодні, то чого би не мало спрацювати то саме правило?

---------- Додано в 13:49 ---------- Попередній допис був написаний в 13:45 ----------

Опа, придумала. Зроблю собі масочку на волосся. Якусь.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вихідні в нас пройшли непомітно, хоча справжнє свято було - наш татусь вдома 2 дні. То тепер вже справді свято - 2 місяці з 1 вихідним в неділю.
Я навіть пішла на тренування (1 раз на 2 місяці ), хоча яка від того користь, сама не знаю, але змінила обстановку і це найголовніше. а ще я поспала довше, погуляла сама, і сніданок в ліжко - це теж приємно, хай і раз на тиждень.
А ще чоловік куховарив, це його хобі. Трошки сам, трошки разом, трошки я сама ))) і як результат - сьогодні я відпочиваю від кухні. Вчора ми навіть ліпили вареники, разом . Донечка зліпила сама декілька вареників - така вже помічниця .
Сьогодні ми вже пішли на заняття, бо дуже шкода було стільки пропускати. Завтра будемо мати свято осені, то вже не можемо дочекатися. має донечка віршик, але дуже переживаю, що як завжди буде розповідати близько до тексту... вчимо-вчимо - ловить на ходу, але те, що їй не подобається, вона перефразовує і все, ще й сперечається, чому треба казати так, а не інакше
а ще ми вже 2 тиждень пишемо листи до Миколая. тільки найцікавіше,що донечка просто пише і не вказує, що хоче в подарунок - мусимо вигадати самі. зате одного дня я мала добрий клопіт - забула забрати лист з підвіконня і відразу ж отримала питання, чому Миколай не забрав листа
Маю ще одну термінову роботу, і це мене засмучує, бо не встигаю... коли діти не сплять, зосередитися важко, а вночі я не маю вже сили працювати...
наразі найголовніше, щоб усі були здорові...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Трохи відволіклась від проблем. Потішила себе "домашнім затишком"! Тепер в кімнаті пахне лавандою, а в кухні свіжо - спеченим хлібцем. Кааааайф!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Шкребу по сусєкам вже який день, грошів нема, і не чути. Маю лишень бонусів на приватівській карточці 39 грн, і то всі гроші. Мо, завтра. Головне, шахтам дали ще в п,ятницю. Так незручно брати в мами гроші, капец. От так якось. Хочу якогось свята, хочу черевички, які я вчора бачила у вітрині, лишилось піти глянути на ціну- і не купити. Ну хіба поміряти. А сумки по 800 герене, не шкіряні ні разу- зумазійти, чесслово.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні живу під гаслом, що мої дітки- самі найнечемніші дітки в світі!
Де тої фантазії набирати робити в хаті такі чуда... Чи то безвилазність на них так впливає, чи шило в п...пі...
Проза- в Святика бронхіт, тому лікарняне продовжується на невизначену кількість часу. Врочистість- в мене знову голубенький манікюр, зробленмий в 6-ій ранку під каву, файну музичку і міцний сон діток.
Так-так, тепер я собі кручу будильника на 2 год раніше і цілі 2 год сонно релаксую, коли в неті, коли з журналом, коли з користю для себе. Сама собі такий графік придумала, сама вподобала. ну, бо мушу я колись той час на себе мати. ну, нє?)
А ще... а ще... я нині дуже сУрйозно вирішую дуже важливі питання, треба молитись щоб з користю, бо як піде все котярі під хвіст, точно впаду в глибоку, злобну депересію і мене винесуть в тему "повертайтесь, ми сумуємо"..
Всім файного вечора, а я мушу бігти на кухню, бо вже чує моє вухо скрегот розсипаного цукру на підлозі...
Ага, і такво цілий день...:8:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в мене сьогодні один з тих прекрасних днів, коли прокидаєшся повна енергії в 6 ранку, закидаєш прання, відкриваєш мінімум 10 робочих файлів на компі з світлою метою ощасливити шефа, ставиш банячки-сковорідки на всі вільні гріючі поверхні, щоб ощасливити сім"ю і, тойво, ....здуваєшся
Мені дуже встидно, але прання я розвішала десь годину тому, робочі файли просто нагло позакривала, а зі всіх мега заготовок, що мали перетворитись на гору смаколиків ледве втнула капусняк((
Мене накрив депресняк і знаєте чому? йду зранку на парковку, вся така юна і неземна (вищу за мене дитину зараз до уваги не беремо) і пливе до мене якийсь старпер. Виблискує лисиною і вставними зубами і починає мене нагло клеїти
Я дівчина тактовна, можу при потребі через дорогу перевести, але дєд через дорогу не хотів, чим мене страшно розізлив
Якось я його сплавила, а потім цілий день страждала - розглядала себе в дзеркало-шукала зморшки/сивину
Сивини нема, зморшки не критичні, то якої мами бредпіт в америці, а я з дєдом на парковці, га?
Пів дня просиділа з масками на писочку, зробила манікюр-педикюр, повикидувала старі гольфи, 1 спідницю і 6 пар майток. Тепер чекаю на з/п, буду шаліть
То в мене криза середнього віку, та? Чи мо" перехідний вік?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і вам ждрясті))0
А я цілий день на ха-ха. З ранку тресєля згадувала, як збиралась по справах, а ввечері ржу з роздаваємих рабів

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Понеділок-і цим все сказано)))сьогодні взнала що моя мальота не дуже вміє вирішувати різні дрібнички самостійно..були в дитячому клубі,і одна нагленька дитина забрала в малоі фігурку з пластиліну,та зразу на мене гульк "Мама,забери будь-ласка",я ій сказала щоб сама пішла,довго не хотіла,але пішла і так лагідно попросила шо мені аж шкода іі стало(((
Вчуся сама собі робити манікюр...результат: ліва рука ше з далека більш-менш,а права така мазня,а кутикулу на ній обрізати просто жесть...
Вечір був для мене:ванна,тишина і ДП)))))

Sent from my ST27i using Tapatalk 2