Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Був довгий робочий день, ввечері забрала мужа з роботи, прийшли додому і до вечері собі на двох плящину глінтвейну. Така красота, рослабилась після робочого тижня. Завтра їдемо в Аймакс на мультик, ура. Люблю вихідні.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні моя дитина вперше побачила і відчула дощик! Спочатку чуть не розплакалась А потім так їй сподобалось, ледве назад додому затягнула. Це врочистість. А ще чекаємо сьогодні сусідських діток "трік ор трітити". Думаю, може вирізати гарбуза. Але щось ніяк не зберусь.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ага! Я собі щойно згадала, що мала вам розказати про мою бабуську. Можливо, то і в іншу темку (про шахраїв, чи шо...) Але напишу тут.
В обшем, розвели мою бабулю на дві штуки кроликів, тих, що бакси. Серед білого дня подзвонили і сказали: "То капці! Я зробив аварію. Тре бігом дві штуки". Бабуся моя, крута кубіта при баблі, вирішила, що то подзвонив мій швагро. Ну, бо їй сі так почуло! Дідо її штурхав, що то може бути афера. Але моя бабера - дуже крута. Вирішила, що "порішає діла" В підсумку маємо таке: перерва в Приваті, яку бабця чемно відчекала. Дві штуки баксів міняються на герене і перераховуються на якийсь рахунок.
Прикол в тому, що бабуля, яка не злазить з телефону, чекає маму посеред дороги і вважає, що всі навколо дурні, не доперла нікому подзвонити. В обшем, історія глупоти дуже довга. Та, я знаю, що так не можна говорити. Але це просто покарання за самовпевненість і повчання. Моя бабуся - то ще той тиран. Мама в своїх 50 ходить перед нею "на цирлах". Але то таке, як гроші приходять, так і відходять. Просто не можна думати погано і чекати гіршого.
Мама поїхала з бабуччо в район, написали заяву в "мєнтовку". "Пси" сказали, що вони не перші і це практично фонарьова справа. І це фігня.
Через три дні бабуся їде в "мєнтовку" ще раз з маминими сестрами, переписує заяву... І вуаля! Мого швагра викликають як першого підозрюваного у справі про шахрайство. Сестрі також дзвонили, але вона їх послала легенько, бо лежить в лікарні з малою і "клала" з десятого поверху на ті бздури.
А мораль сєй басні такова: Інколи найгірше, в тому числі думки і вчинки, можуть прийти звідти, звідки того не чекають. В моїй ситуації, від родини.
Пи.Си. Мала бажання дзвонити, скандалити, бити писки. Але мами шкода, бо то родина, хоч і х...ва. Але Один всіх розсудить і поставить на свої місця.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Смачнюча кава з тортом
Вчора мали гостей, мнєсо і салати я з"їла, а з солодке мужньо перенесла на ранок, тому мій день врочисто розпочався о 5 год
Хелловін я не люблю завдяки одному любителю випити цього свята, чомусь саме в 1 год ночі він вирішив тарабанити в наш домофон. Правда, казав "пиво або смерть":xaxa: Звук в домофоні стишили, а заснути я ще 2 год не могла
А ще я, як кожна пурядна господиня, маю тепер домашню скотину. І то не чоловік, нє
До мене прилітають дві синички на шведський стіл. Понакидала я їм всяких пташиних смаколиків, тепер з вікна кухні спостерігають як вони їдять і смітять-смітять-смітять
Чоловік пропонує причепити годівничку, але тоді мені не буде їх видно, а воно ж таке файнюще. Поки терплю-милуюсь-прибираю)))
В планах взяти величезний термос з м"ятним чаєм і поїхати на природу, але кудись, де ми ще ніколи не були:confused:
Якщо до понеділка не дамся чути, знач ми загубились
Всім затишних вихідних!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сиджу, читаю посиденькі любимі і п'ю кавусю Це врочистість. А після того мене чекає: прибирання, варити їсти.... Добре що завтра вже неділя

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Залишила зі вчора собі кусочок шоколадки, думала зранку посмакую з кавусьою. Прокинулась, а молочка і вершків немає. От тобі і випила кави з шоколадкою!
Щось та осіння депресія мене нагнітає по повній, думала, що то вчора лиш так, не з тої ноги встала, чи що. Ба, ні... Це скоріш депресія... Нічого не хочеться, голова поболює, плакати хочеться...
Не люблю чекання, сьогодні мають приїхати батьки чоловіка, а от коли, хто їх знає. Може зараз, а може потім під вечір... чи під ніч...
О-о! Врочистість - сьогодні моєму найпрекраснішому, найніжнішому щастячку-синочку рівно 6 місяців! Навіть не віриться, такий вже дорослий!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

30. отак от, і я перетнула цей бар*єр. сумую чи тішуся? ні те,ні інше. то просто цифра. не погана і не добра. просто досвіду стало трошки більше, і планів на майбутнє трошки більше
колись малювала візуалізацію своїх бажань. то так склалося, що збулося все крім одного - в мене досі немає собаки мабуть треба зробити собі нову візуалізацію!))
коханий потішив гарними парфумами

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Гарний день.... погуляли зранку з синочком. Вперше він заснув в колясці сидяче☺! Купила трохи продуктів. Пограли з синочком в доганялки. Мальота зараз спить, а я перу речі, печу хліб, прибираю і варю нямнямку, а ще доглядаю за тєжко хворіючим мужом, який інколи кашляє і має температуру.... 36,3
І доречі...таки ЖЕКівці полагодили труби і не довелося дзвонити ВИЩЕ.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні день почався рано , поїли і поїхали на цвинтар до моїх родичів , поприбирали поставили свічки з квітами, а тоді на інший до чоловікових родичів. Так багато людей поприходило, а були такі могили де ніхто і не приходить, і від того аж сумно стало, бо лисття нападало ,гілки буряни , таке мрачне і нікому не потрібне...І голова розболілась, я якась дуже "впічетлітельна "чи шо
А з іншої сторони , аж легше на душі ,що побували і там все в порядку.
Пю зараз кавусю під коциком , і як то добре бути вдома.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Йой, та то життє тіко сі починає
Яка я нині змучена, сама не знаю, від чого... Зрання встала, закинула прання і зварила дітям больби до лікарні. Щастя, Рудий завіз мене туди. По дорозі заїхали в ремонт ноутбука. Оооо, купа млинців! Треба міняти хард, що в підсумку обійдеться в 1200 герене. То би вже вартувало новий ноут купити. Але лишніх грошей, как сігда, нема. А залазити в кредит неохота. Короч, посиділи ми, подумали. Най міняють того харда, все-таки за 1200 я нового бука не куплю. Так що наразі шпіляю на ноуті Рудого. Ага привіз мені його, коли забирав мене від малої з лікарні.
Приїхала додому, то вже й собі жерти зварганила. Але щось я вже втоимлась, тому зробила горнятко кави і трішки попосиденькаю. А попереду ще прибирання і кухні, і сміття треба винести, і в магазин зайти... Йой, коли я то всьо зроблю?!
Докачується 11-ий сезон СіЕсАй і скоро я таки буду кайфувати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Зелений чай
Проза така, що можна й в жилєтку йти, чи шо.
Посварилась з музьом.
Спекла булочку
Зробила висновки, що більше нікому, нічого позичати не буду, особливо то стосується інструменту домашнього
Ремонт затягнувся.
І чомусь як тільки з"являються вільні кошти, щоб їх відкласти в загашничок на свято або відпочинок, обов"язково щось стається, чи захворіває хтось, чи ламається дещо велике(

просила чоловіка, щоб покликав свою маму до нас на одну ночівлю, побути з дітьми, а ми б сходили на екскурсію нічним Львова. Ні, ніззя турбувати маму. вона ж господарку тримає(((
сваримось, що машина потребує великих вкладень, але коли я питаю чому він дітей не возить сам автобусом, починає кричати до мене, що і в селах без газу люди живуть(((

сімейні будні, блін
врочистість - вчора був класний вечір)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Якось так все вкурвило.
Всі ниють, жаліються, плачуть, стогнуть.
А в мене мабуть осіння хандра.
Все мене дратує.
Добив радісний дзвінок коліжанки. Поділилась зі мною секретом, що має стосунки з одруженим мужчиною.
Після фрази "Там тааакі есемески, ти б всю ніч не спала."
Відповіла їй, щоб добре, що вона зараз далеко, бо я б зараз їй патли повиривала зі злості.
Отака я паршива коліжанка.
Полистала форум - ще більше занепала духом.
Вже думала, може б то собі почати жалітись? Грошей нема, здоров*я нема, ремонту нема, трусів нових нема, чаю в пакетиках дома теж нема. А ви кажете, що у вас все так погано.....
Так, перепрошую за дезінформацію. Тут мені в кармі нагадали, що труси є, я просто забула, що купляла їх.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А кіко їй рочків, якщо не секрет... Бо волочитися від есемесок, то якось тойво-во, па-дєцкі шолі.

Можу вділити

нові, ще в коробочці

, якщо від того щєстє привалит

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Тіко, кіко і тобі
Там не тільки в смсках справа. Просто після бурної ночі в готелі, пішли бурні смски. Мене то вихваляння вкурвило.

А ремонт? Слабо? А здоров*ячко? А машину поремонтувати? А дітей на зиму одягнути. Я тихенько промовчу, що зима он вже в вікно стукає.
Так що щастя не тільки в трусах. Хоча, і без них не факт що буде (сарказм)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ціхо, не пали кантору, бо я вупше ще юна фіялка

То просто глова сі закренціла. Знайшла, чим хвалитися...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Гов! Дівчєта! Чом без мене?
Йой! Я як то прочитала то аж завстидалася! Я ше маленька, як каже мій муж, але від смс-ок не тащуся від 15 років... А то вже пєрєбор! Nitriotka, ану зберися! Вистачає нити! Ану зібрала себе до купи!
Труси треба?! Будуть, привезем!
Ремонт треба?! Клич ми приїдемо поможемо!
Машина поламана?! Зремонтуємо!
Дітям зимовий одяг-взуття?! Нашаманим шось!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я зібрана, просто всі ниють, чого мені не можна? Мені не є в тому житті найлегше жити, аж ніяк, але постійно нити теж не можна.
Закрили тему про ниття. І про труси.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Про труси закрили!
А я не нила!
І ТИ, не ВСІ !...



Спекла 46 гарбузових маффінів! Я маладєца! Пра?!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я б теж тащилася від пікантних есемесок, але мій муж так не вміє, або стидає щось такєєє написати. Я колись йому позаштатно написала "Муж, я тебе кохаю", то він тут же стурбовано віддзвонився "так, кажи, що сталось", от такий він нірамантічний.
Те, що стосунки з одруженим/зайнятим чоловіком це фу-фу-фу/ніззя/табу, подружка зрозуміє тільки побувши зрадженою дружиною.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ой, дівки, в мене нині тоже такеее прозище, що від того вже тошнить...
День нєкчорту, тупий, дурний, в результаті я забембана, знервована, та ще й мала грізний шкандаль. То була перчинка дня.
Вечерком трохи випала нагода пошлятись самій темними вуличками з навушниками в вухах і хниканнями під настрій музики. Ото вперше за стільки часу я себе таки "смачно" пожаліла, шо нема на то ради... В результаті прийшла до висновку, що геть не так я уявляла своє житІє і чи зміниться вже колись в мене щось в кращу сторну -не факт. З того сумно.
Зайшла в взуттєвий магазин, вкоре прифігіла і таки конкретно вирішила, що буду брати зимове б/в по оголошенню. Так що ніченька буде бурна- комп, я і горнятко кави, жиби не заснути.

Всьо, іду прибирати, бо діти як ті кроти, ти драїш один кусок хати, а вони вже риють другий.
Як ж я замучилася з того всього, дівочки, йой, як замучилася... хник.