Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чай з шипшиною, машиною, калиною
Вже булькаю від того чаю, але маю поставити себе на ноги до завтрашнього ранку.
Бо як в 8-30 вийду з хати, так під вечір попаду назад
Легенький марафет дитячої кімнати перетворився на повномасштабний ремонт, тільки без зміни підлоги. То якийсь ппппц

пояснюю чому я. бо чоловікові простіше припильнувати мою і свою роботу вдома з дітьми, наготовити поїсти, ніж вибрати кромку і шпалери)))

Діти ніби здорові, а хапають вуличного повітря - і одразу починають кашляти.
в садочку вся група кашляє, в школі весь клас шмаркає.
Красота
Всім гарного теплого дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Цей тиждень для мене був особливо важким.
Все почалося з підвищеної температури, потім тиск, а потім пів тижня з пониженою температурою. А буденної роботи ніхто не відміняв, тож прийшлося крутитися.
Доня цей тиждень стала якась дуже вередлива, можливо зуби, бо вже пора, з 6 місяців маємо 2 зуби, а далі затишшя.
А сьогодні у нас подвійна врочистість - нашій доні сьогодні 10 місяців, а ще рівно рік тому ми гуляли на весіллі в мого дядька і були старостами ( поки вперше ). Були в гостях, вже повернулися і запланували собі на сьогодні спокійний сімейний вечір.
Всім гарного настрою!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ось і пройшли вихідні, точніше пролетіли. Вранці до церкви сходили, доречі, на проповіді, отець Севастян Студит сказав, що Криївка, колись було це святе місце і ганба тим, що пивничку назвали криївкою, я цього не знала! Після церкви, свекруха до нас на налисники з яблуками і кленовим сиропом зайшла, а потім з мужем пішли гуляти, така файна погода сьогодні. Зустрілись в центрі з друзями, побавила маленьку Домінічку, їй всього 4 місяці, така файнюча. Прийшли додому ввечері. День був файний, але швидко пролетів.

 

Я знов роблю голубці і знов чекаємо гостей. Останній місяць багато гарних людей побувало в нас в гостях. Багато українців, з якими доля колись зводила на Батьківщині, а тепер тут. От і зараз на одного такого парубка чекаємо. Гарний недільний день. Релакс після вчорашнього марафону в сто тисячному натовпі.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Підсумок вихідних: намотала ляльок, зробили з малим квілінгову листівку для бабці в лікарню, яка викликала сплеск емоцій не тільки в баби, але й в сусідок по палаті ("Бозь, то ти сам, своїми ручками, молодець, який хороший хлопчик, то не кожен дорослий так зробить"), погуляли в лісі, навіть плавання не пропустили. Використала 3 тести на вагітність, виглядаючи тіні полосок - вже без особливих сподівань, щось розгледіти, але раптом ці 2 дня затримки - таки початок нового стану? Ага, якраз. В неділю ввечері малисьмо гостей на червонім мерседесі. Та й так. Піду заряджуся позитивом від філіжанки вірменської кави
Та, і ще в мобільному гавкнув безкоштовний (!) інтернет, свариться на якийсь java/lang/classnotfoundexception і нема на то ради. Треба вибратися на сервіс, хай скажуть, якого ексепшена йому бракує, і скільки то буде коштувати, якщо дорого, то може воно й на краще - очі від екрана відпочинуть .

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

так, саме з машиною) по фрейду)
я зараз пішоход і трохи в шоці. На дорогу в день йде порядка 30грн і все в руках і на собі. Кошмарь)
Сьогодні познайомилась з форумлянкою, передала їй цілу торбу сонячного настрою)
тепер чекаю на свій.)))
Випадково почали ремонт в дитячій, замість просто апгрейтнути меблі. Потрібно вкластись зовсім в маленький бюджет. Все будемо робити самі
Чоловік ходе і чухає репу (ц) каже - як я на це підписався...
а в мене крила ростуть від того, що щось зміниться на краще. Бо ті побілені стіни вже нудять (
пс. - ви не знаєте, чьо так болить голова....?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

я вроді не стогнун... нині зранку і радість, і печаль:отримала презент від форумлянки, втішились з малою шо капець-презенти і мені, і доці
потім в малої приступ посилився, тре термінову інгаляцію, а *пі* львівобленерго вирубили світло, бо в них бачте якісь ремонти(але попередити нікого не тре канешна)-як робити малій інгаляцію..хз. прийшлось в терміновому порядку викликати таксі(ще й дощ почався) і їхати до коліжанки позичати трохи електроенергії. поінгалювались, чаю напились і до дому.
малій вже краще, але деньок в мене стресанутий нині, капець. ждю мужа з роботи, нагодую, посаджу біля малої пильнувати, а сама спокійно собі нап"юся врешті чаю, весь день про нього вже мічтаю...

слухайте, а як ви так змогли? нам вже 3й рік тре в коридорі почати...але все ніяк: ні випадково, ні спеціяльно.діліться секретом, дуже прошу

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

в нас так все в житті....))) хотіли трошечки освіжити - она маєш, вже майже всю меблю винесли з дитячої)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В нас недавно теж так було Зібрались малювати підлогу в коридорі, а в результаті зробили ремонт у спальні і переклеяли обої в коридорі і помалювали підлогу в половині хати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Трохи покоцана ранкова кава.
Треба собі завтра зробити день в ліжку, трохи забігана і втомлена
В квартирі зимно, може б опалення запустив хто....
Вчора з"ясували, що старший не має куртки на зиму...і не хоче він тоненької легенької, а хоче грубу і надуту. Де в тій голові стільки всього в скільки гривень треба тепер влетіти?
ЕХ, з вірою в найкраще, всім гарного дня)

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Встала в 6-ій, спакувала мужу тлумак в госпіталь, розбудила, нагодувала (чит. заставила поїсти), поцілувала, відпровадила... а ше в нагрузку Святика дала, щоб по дорозі в садок відвів. Потім трохи присіла, всплакнула (не довго))) і прийнялася за виконання хатніх обов"язків. Андрійчик ще спить... ну-ну, най спить, бо з завтрішнього дня знову чекають його вранішні підйоми, щоб завести братика в садок, бо ми упять самі. Хвороба від нього вже майже відступила, ще трошки сопельки в носику і то вже майже нема. Це тішить...
Ще трохи осінньої прози- була вчора в гінеколога, ті мої повторні аналізи, які прийшли з онко лікарні таки підтвердилися. Правда лікарка стверджує, що онкологією там не пахне і зараз головне залікувати те, що є, щоб бува не були плачевні наслідки. Але то з опери "ше того бракувало!" І знову привіт аптека з своїми космічними цінами і не знати як з ГВ поступати, та й болить воно мене зараза, на ношпі сиджу. Голова на взльоті з того всього.
Ну, та й що ше такого... На вихідні обіцяють сніг. Мої турпоходи по магазинах за зимовим взуттям не обвінчалися успіхом, Святик ніби влазиться на разі в минулорічні чобітки, Андрійчик мав би трохи юзати чобітки ше зі Святика, так один є, другого десь нема... Вчора всю хату перерила, млін, як в воду канув. Тільки головне щоб ми не згубили його ще при переїздах. І як таки не здиблю, тре буде десь нагаляром купувати...

Якийсь правда сумбурно-сумний допис вийшов, але ну вже як є. Може завтра буде краще.
Нині з Андріком стільки всього маєм обганяти, поплатити кп, садок, кредити, одним словом прощавайте гроші з хати, ну але лиш би погода і настрій і ще б десь виробити собі звичку не брати всього до голови було б взагалі супер.
Всіх з вівторковим ранком!))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора ввечері сиділи трохи без світла. Пограли в слова, в "театр тіней", побалакали собі, похрумтіли яблучками і "Креско", а потім прийшов тато і всіх перестрашив. Неприкольний жарт, словом, вийшов. Нічого вдома вчора не робила, тому сьогодні (якщо світло не вимкнуть) буду прасувати, пуцувати шафу-купе, планую ще у ванній порядки поробити.. Може, хоч половину з того зроблю.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І не проза, і не врочистість, якось по серединці.
П*ю чайок з медом і липовим цівітом. Смакота.
Артемко в школі, Данусик курочок годує на вулиці, а я думаю, що б такого зробити, щоб нічого не робити
Муж сьогодні приїде пізно, обід зварений, хатка прибрана, вечерю готувати ще рано. Може то кота покупати. Тоді весело буде не тільки мені, а і Міланові
Нє, ну а шо він спить біля конвектора, бачу ж, що йому точно скучно.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ех! Ті самі кашлісоплі вже 2 тиждень. Малюк капризує, хоче на вулицю, гуляти.... та й я не проти б вже. Замовила сьогодні мамусі тортик з 41 трояндою, але не знаю робити їх різнокольоровими чи однотонними?
Кум пригнав в п'ятницю з Рівного колону БТР-ів. В суботу відправили його на тиждень додому, а в неділю подзвонили і викликали в частину "з речами". Вчора дзвонила до нього, казав, що на разі вантажить техніку на платформи, кажуть що їх будуть відправляти на схід, але ніхто не каже КОЛИ...
Коли їхав в частину, заїхав на хвилинку до нас. Максимко його так обійняв сильно і не хотів відпускати, плакав... А кум зразу втік, вибіг з хати. Я ж то знаю чому... Наздогнавши побачила сльози в очах, міцно його обійняла, сказала, що ми його любимо дуууже. Він сказав що знає ☺ , дала йому образочок, маю надію і віру що все буде гаразд!
По трохи починаю закуплятись подарунками на Миколая, а то потім туговато все і всім на раз купити...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

знов приват. вирішили, що валюту в приват24 не продають, то якого милого мені відкривали валютну карту віртуальну???

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Хочу тепла і сонечка. Діти мають соплі, мама ослаблена, але вже без соплів і температури. ОТАКА ПРОЗА .... Сумно на серці, що війна не думає закінчуватися і що в такі холода солдатам буде непросто з усіх боків... Дзвонила додому, тато лежить -спину скрутило, бо цілий тиждень помагав на будові ... Двоюрідному братові, який в АТО єдиний з села від початку громада почала будувати хату і тато всі дні був зранку до вечора, бо що "люди скажуть ", а те що лікар заборонив навантаження, то це так... Зла на тата , бо не розуміє, що коли вже 70 на носі, то треба хоч трошки себе пильнувати.. Сумний допис вийшов. З врочистості - включила вперше за багато днів весільну музику і ноги самі просяться поскакати, лиш ніхто на весілля не запрошує А ще з позитиву, що вчуся простіше ставитися до життя і спокійніше сприймаю хатній армагедон

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Проза... Я мерзну, деть спить...
Вчорашній день пройшов під гаслом "Де мої нові рукавички". Перерила все: 2 шухляди з білизною, чоловічу шухляду, дитячу шухляду, ящик з шарфами і іншим барахлом, перескладала дитячі лашки, свої лашки, вишивальні причандали, заглянула в сумки, пуховики. Але так і не знайшла... Шкода. Я ж їх ще і не одягала ні разу. Та й поклала в таке місце, щоб швидко знайти, але от куди? В кого ще є ідеї?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Попросіть допомоги в св .Антоніо працює на всі 100 %. Пам"ятаю, як ми переїжджали на іншу квартиру з маленькою донечкою + я вагітна, то не мали можливості підписати коробки і мішки з речами. В перший вечір чоловік намагається знайти свої тапочки півгодини безрезультатно. Я встаю і кажу " св. Антоніо - ти наш друг і тільки Бог і ти знаєш, де лежать тапочки і за першою спробою я їх знайшла Я часто прошу помочі в св.Антоніо і він радо відгукується

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Наскільки я чула, це зовсім недавнє нововведення. Але ніби можна десь бакси купити окремо і в відділенні покласти вже на той віртуальний рахунок?
Хоча насправді все дійсно сумно. Куди ми котимося, вже тепер і за кордоном ніц не купиш онлайн. І візи на шопінг навіть не зробиш з тими вимогами і витратами. Я звісно не відносно покупок переживаю, але бісять оті постійні обмеження на елементарні речі і неможливість жити, як у цивілізованих країнах. Якась забита Африка, чесне слово...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Навіть на 200%
Скільки разів шукала загублене, з допомогою св.Антонія все знаходила.