Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... У Штатах офіційно термін декрет не існує, наскільки мені відомо. Тут написано коротко, і виглядає, що ваша ситуація належить до виняткових, то навіть не "у всіх штатах по-різному", на жаль. Богові дякувати, що вам так пощастило, бо основна маса жінок в Америці таких привілеїв не мають і вдома бути не всі собі можуть дозволити. Ще одна цікава стаття. А тут цікавий рейтинг країн, де хороші умови декрету для мамів. Канада на 7-ому місці, і не даремно, їм ще є що покращувати. Хоча порівняно з Америкою вони таки добряче вирвалися вперед. У Канаді є 17 тижнів саме материнської відпустки, які призначені мамі, тато в той час теж має кілька тижнів, які може взяти, аби допомогти мамі, побути з новонародженою дитиною. Уже наступні 35-37 тижнів можуть брати як тато, так і мама. До речі, працювати в ті 17 тижнів мама фактично не може, бо якщо працює, то кожен долар, що заробить, має повернути із допомоги, яку їй виплачують. Тобто якщо я заробила 100 доларів, то потім, коли отримаю допомогу, маю на 100 доларів виписати чек і вислати назад державі. Це офіційних робіт стосується, очевидно. Є різниця, якщо говорити про "суспільство" (настрої загальні, на що людей програмують, що у фільмах зображається, що в радіо та телебаченні обговорюється тощо), і якщо говорити про вузьке коло спілкування (робота, сусіди), де ніхто не буде прямо пхатися в твою кашу, за винятком, може, кількох осіб, але такі винятки усюди бувають. І ще можна взяти за свій рахунок "по догляду за дитиною" додатковий рік.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я за те, щоб люди мали вибір і змогли собі дозволити цей вибір. Нажаль з постійними соціяльними покращеннями цей вибір щораз сходить на нівець. ---------- Додано в 04:41 ---------- Попередній допис був написаний в 04:35 ---------- Я знала, що Швеція на першому місці. Я працювала з одним шведом то він мені дуже багато цікавого розповів, бо його сестра якраз в той час народила третю дитину. Цікаво, що той хлопець прожив в США кілька років і при першій ж можливості повернувся назад. Не йшла йому ця країна. Хоч він не був таким чокнутим лібералом як нераз бувають. І ще одна моя бувша співробітниця повернулась в Європу коли завагітніла, бо там легше дітей виховувати а в США легше гроші заробляти. Так, що кожен вибирає те, що йому підходить.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я власне з мамських груп на фейсбуку зробила висновок, що бути мамою складно. І то з різних штатів жінки. Деяким узагалі навіть не виділяють нормальної кімнати, де би вони могли цідити молоко для дитини, мусять за то боротися. Цікаво, чи є якісь закони, які би захищали їхнє право в цьому?
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Теж вважаю що найкраще то демократичні цінності, та все йде до такого фіналу, на жаль. І той хто все аналізую і дивиться на речі глибше, це розуміє, як ви Маруся-мама. І ніяких "русскіх новин" дивитись не треба щоб це зрозуміти( подіваюсь що у нас здоровий глузд переможе, і врешті все піде в правильне русло. Ще одна родичка жила рік в США, по програмі з навчання, то їй там багато що сподобалось, рівень життя людей, але деякі речі є там доволе негативні, плюс поправилась (не дуже але нам помітно, але вже вона назад похуділа), бо їжа там пропагується справді калорійна (вона була по обміну в амер. школі, то показувала на фотках які там перекуси, все з вуглеводів, жирне і т.д.), потім коли повернулась мала трохи проблеми з здоровям. Хоча загальні враження тільки позитивні, з людьми познайомилась, брала участь в різних заходах, ну і хороша сімя ї там приймала)) А так, то ви все правильно пишете, Маруся-мама. Душа болить за те як такою немудрою політикою і тими всіма "лоббі" може псуватись життя дітей, в першу чергу. І то так "мяко, непоміто" все. Точно всесвітній заговор (ото я загнула, канєчно).
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Не в їжі справа, хоч частково і в ній, а в порціях і страшенно стресовому житті. Працює людина в основному в офісі. Від стола не маєш права відійти, бо всі сподіваються на те, що ти маєш бути на робочому місці постійно. Відповідно без руху людина сидить вісім годин. Після того як закінчила робочий день людина їде додому ще дві години. Добре, якщо хата далеко від метро, то можна ще пішки пройтись, а якщо людина їде додому автом? Відповідно руху як такого нема. Після роботи людина така виснажена, що просто паде пляцком і вже ніякий там джим не в голові. Отже проблема нумер один - нема руху і великий стрес. Організм захищається від стресу тим, що набирає вагу. А їжа звичайно ж, що інша. І не те, що вона дуже калорійна, просто порції гіганські і освновний фокус на карбогідрати такі як хліб і картопля. Отже воно закономірно, що людина поправляється. У це я не вірю. Один комуніст, якого не пригріли в СРСР а посадили до цюпи на Кубі написав велику книжку про те ЯК зробити з дітей комуністів. Він говорив, що рускі комісари поступили по-дурному, бо вони боролись відверто з Богом знищуючи церкви і церковно-служителів. Треба просто напросто забрати Бога зі школи і все. Суспільство зміниться! Це ми і бачимо сьогодні. І це не лише Америка, це чудово видно в Європі також.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Про релігію. З наболілого. Ми в процесі вироблення Грін карти. Офіційно я маю право відмовитися від щеплень, які вимагають для останнього етапу, через релігійні погляди. Що я і зробила. Але, мої документи в моменті позначаються, як ті, що не відповідають звичаним вимогам і потрапляють до групи документів, які будуть розгядатися більш пильно і де вже є ризик, що можуть відмовити. додатково я заповнювала ще один документ, де людей з релігійними поглядами прирівняли до тих, хто мав судимість, інші проблеми із законом, хворих людей і т. ін. А ще прикро стало, що священики наші дуже в тому не розбираються і так, як і всі працюють на систему, хоча саме вони мали бути на сторожі.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... То взагалі дуже болюча тема. Ніби і маєте право, але як ним скористаєтесь то зроблять вам армаґедон. Ми таке знаємо. А вубше-то у вас фамілія ніпрафільна. Якби он була якась Абдурахман, то вам б було зелене світло. У нас тепер їх дюже уважають. Ще можете мати якусь африканську хвамілію, також піде.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ну так, мене вже попередили, що доведеться іти на інтерв'ю і доказувати свою релігійність, хоч за законом вони не мають права ставити під сумнів мої релігійні погляди.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Дуже цікавий фільм на цю тему Fed up (Сыт по горло). Цікаво показано, що дуже наголос іде на брак руху, але проблема насправді в харчах, тільки виробники не хочуть, аби хтось дивився в складники, тому роблять наголос на рух. Я теж думала, що справа в сидячій роботі, але фільм показує цікаву точку зору. https://www.youtube.com/watch?v=or2uUOZfDDQ
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я не їм їхніх харчів і всеодно дуже поправилась. Так, що не можна все так просто класифікувати.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Дійсно, не спроста там багато повних людей, особливо багато повних дітей і підлітків, думаю то і від продуктів, і від малорухливого способу життя. Та хто має гроші і фінанси знаю купують товари кращої якості (типу органічні), ходять на тренування. Та більшість тим дуже аж не переймається, таке склалось враження. Ще розказували наші, що то теж міф, що там "одні жирні, і купа таких що на візках їздять бо не можуть від жиру ходити, і сплять на спец. ліжках, і з спец. туалетом (хоч є і такі), насправді є багато нормальних струнких людей, та в середньому ожиріння там дійсно багато.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... То правда, є багато різних факторів, та й фільм більше про дітей та діабет, точніше епідемію діабету. Я завжди оминала їхні "обезжирені", а тут ще й підтвердила свою думку, що обезжирене означає більше цукру.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Подивилася б ви, які люди відпочивають на пляжах біля Лос Анджелеса. Якщо бачили "Рятівники Малібу", то в 80% людей саме такі красиві і підтягнуті. Бігають, займаються серфінгом, грають в волейбол. Очей неможливо відвести. Тому дійсно не всі в Америці грубі і сидять біля телевізора весь день. Щоб займатись спортом необов'язково мати фінанси. Тут є купа безплатного. В парках тенісні, волейбольні майданчики, багато доріжок для бігу/хотьби з мальовничими краєвидами. На дитячих майданчиках багато де є тренажери для батьків, щоб займатись поки дитина грається. Якщо людина знімає квартиру в апартмент комплексі, то в неї є здебільшого доступ до сауни, басейну і тренажерного залу. І все вже включене в оренду квартири. Та й в тренажерному залі абонементи недорогі. Єдине, що багатьом мішає цим всим користуватись - лінь. А ще в мене виникло риторичне питання до тих, хто пишуть, як в Америці все зле: чому не вертаєтесь на Україну, а лишаєтесь жити тут? Дивина.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Се я так розумію до мене? Я Америку люблю, навіть дуже дуже! Повертатись в Україну нема сенсу. Говорити правду про Америку не дорівнює її нелюбити. Плюс, я ніде не писала, що в Америці так все зле. Плюс, якось ген не по-демократичному вказувати інших куди їхати і де жити.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ні, не до вас і питання було риторичним, тобто таким, яке не потребує відповіді; з чого ви взяли, що я щось комусь вказую.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ну то вони самі вже давно говорять. Самі вже не знають чим людей лякати аби вони щось нове купили. Тепер он нове крейзі - безглютинове харчування. Для мене особисто і ще для людей які не можуть стравити сучасну пшеницю це необхідність. Решту світу може жити спокійно і їсти пшеничний хліб. То ваше бачення. В мене тут через дорогу є гарне велике озеро. Довкола нього і під час дня і після обіду ходить і бігає багато людей, проте кількість дітей з надвагою в школі де вчаться мої діти мене часами вражає. Десь таки є дисконект.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... я "копієчку" вставлю, можна? навіть не п'ять, бо мій досвід порівняно мізерний, але коли ми жили в Сан-Франциско я постійно задавала питання-тут люди вміють просто ходити? таке враження, що всіііі бігають і жінки, і чоловіки,чоловіки з візочками, і старші, і молоді. Ми жили в хорошому р-ні біля парку, постійно гуляли, на майданчиках з дітьми були в основному няні в той час двоє знайомих американок народили і обоє мали вийти на роботу через здається 7 тижнів, які постійно напихали їх снеками, але справді повних дітей я зустріла тільки пару разів. Я спеціально дивилася чи є люди з ожирінням, але їх не більше, ніж в нас. Вибір продуктів в магазинах значно ширший, відчувається пропаганда здорового способу життя. Вибір сімейних розваг теж великий, кожних вихідних ми розривались, бо не знали куди краще піти і який захід відвідати і всюди були сім"ї з дітьми-собаками а ще мене вразило скільки в Америці інвалідів, думаю в нас не менше якщо не більше, але наші сидять закриті в хатах, бо для них ніде не має умов!!! а там інвалід приїджає на авто, дістає візок, пересідає і їде, піднімається тими спец ліфтами і тд і довго можна продовжувати. Я не мала і не маю дикого захоплення від Америки,але будучи там, я вагітна з 3-х річною дитиною спокійно йшла гуляти в парк і почувалась безпечно, при тому, що я не володію англійською вільно, в своєму місті в мене такого відчуття, на жаль, не має. мова йшла про Каліфорнію
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Я погоджуюсь. Люди на стілки звилки до авто, що 10 метрів пішки не пройдуть. Є варіант піти пішки або на велосипеді, але більшість поїдуть на авто. В нас зупинка шкільного автобуса - деяким дітям метрів 400 - за ними приїжають на машинах. Хоча скрізь тратуари і це хороший жилий район. ---------- Додано в 21:52 ---------- Попередній допис був написаний в 21:50 ---------- Це напевне 1% населення тієї місцевості. Діти забагато часу проводять біля екранів, замість того щоб гратись на вулиці.
Відповідь: Ой, Америка, ой, Канада... Ви говорите про багатих людей і багаті райони, це зовсім інша розмова. Чи багато собі звичайних людей може дозволити мати серф і займатися на ньому? Вільний час? А ще щоб в цей час гроші зароблялися без фізичної присутності на роботі. Ви, ваш чоловік, ваші знайомі часто замаєтеся спортом, маючи під боком велодоріжки, красиві парки, спортзали, хорошу погоду? Я, до прикладу, повний нуль в тому зараз. Лиш чоловік займається. І по знайомих - одиниці, хоч всі умови створюються. Я давно це помітила - в нас у багатих районах таке теж є: всі бігають, катаються сім'ями на велосипедах. Але ті люди зоісім по-іншому мислять. До речі, в Поло Альто близько 50% дітей непривитих. Тому що батьки там мають кращу освіту, обізнані і старться не йти на повідку в держави. Але таких небагато назагал. До речі, тут важко говорити на основі одного штату про всю Америку, бо вони дуже різні і закони є різні в штатах. Але факт є той, що Каліфорнія - це як інша країна, вона зовсім не схожа на інші штати, там інший відсоток різних національностей. До прикладу, теж Сан-Франциско - там купа китайців і азітаів назагал. Всі вони худеньки, бо такий спосіб життя в них і харчуються по-іншому. І для прикладу містечка в Іллінойсі - є великий відсоток мексиканців, а там діти малі важать часом більше, ніж я. І їм все одно, чи є якісь спортивні секціі поряд, працюють вони переважно фізично і робота та нелегка. Харчуються жахливо часто, особливо діти. Освіта так собі їхня. От і інший бік медалі. І не лише лінь. Відсутня часто мотивація і знання про те, що дає здорове тіло, які можливості. В Америці є речі дуууже хороші ( відсутність корупції чи низький відсоток, можливість добитися свого в судах, якщо за законом ви праві, лікування важких захіорювань і ще багато всього), але є і дуууже погані речі, про які писало вище. Америка - це сильно розхитаний маятник: є дві крайності - дуже добре і дуже зле. Я особисто маю мало бажання інтегруватися в американське суспільство, хоч тут і живу. Але є мрії, зокрема в чоловіка, і Америка - це можк бути як і постійне місце проживання, так і тимчасовий етап. Часто міста Америки не потрапляють у топ 20, а то й топ 50 міст, де найкраще жити у світі. І не тому, що тут так багато поганого, а тому що в одному місці дуже по-різному живеться. Даремна справа говорити щось однозначне про Америку, але закривати очі на проблеми через толерантність, довіру і т. ін - це сліпота чи небажання розчаруватися у свому виборі. ---------- Додано в 22:00 ---------- Попередній допис був написаний в 21:53 ---------- Не пригадую, як довго ти була в інших штатах, але там зовсім по-іншому. Повторюся, що в Каліфорнії, зокрема Сан-Франциско, дуже багато азіатів, в них нема таких проблем з ожирінням.
