Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ранкову каву зробив чоловік, а тоді мене розбудив, я прийняла душ і в поліклініку, як на диво без черг, так само оплатила комунальні без черг, аж не віриться. Гарний сьогодні день! Мабуть тому, що весь ранок молилась до Богородиці!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Щоденно-небуденна кавка сьорбається. Не дивлячись на туман за вікном, настрій гарний і світлий. Я майже люблю осінь Цьогорічний жовтень надихає на довгі і дуже романтичні прогулянки. Нащо шукати врочистість десь далеко, якщо вона поруч.
Буденність - знову сопляючий малюк... Ну скільки вже можна?? І то ж ще тепленько...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ще один жахливий робочий день майже позаду, сподіваюся, сьогодні вже не трапиться нічого, що могло б остаточно зіпсувати настрій і підсилити цей монотонний головний біль. Хочу.. та нічого я не хочу, крім чашки чаю і 30 хв. тиші.. нереальне бажання, звичайно. Справдиться, в кращому випадку, безпосередньо перед сном.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Щойно.
А перед тим - дві години обіднього сну.
Щось погане снилось, не могла прокинутись, не могла зрозуміти що я сплю. Відкрила очі зі стійкою думкою, що ніч і купа незробленої роботи і в хаті якась біда. Зараз попускає мене.
Плани на день всі змінились за 10 хв. Підвів телефонний рахунок, на якому вранці підступно закінчились гроші.
Підвела одну людину, якій морочила трохи голову, але то ж нічьо, правда, то всьо палюбві
Зараз буду готувати вечерю, мити посуд, може фільм якийсь гляну. Коротше - нічого цікавого.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Важко в такі дні, як сьогодні. Діти хворі, я хвора (але це вже навіть дурниця, на яку мені не хочеться звертати уваги, дивлячись як мучаться діти...)
Врочистість хіба в тому, що трошки сьогодні розслабилася, нікуди не збиралася і не бігла, хоча мала усі шанси. Увечері. Мала роботу. Чоловік підвів і то проза, зла на його роботу несамовито. То нічого, що я теж маю роботу. Іноді, нечасто, попереджаю заздалегідь. Вже нікуди не йду. І від того ще більше розслабилася...
Вийшов піжамний день. Ледь спромоглася зготувати їсти, ще закалатала якийсь яблучний пиріг, дітей в обід приспала і мусила лежати з ними, бо будилися по черзі. Так що й діти не дали мені сьогодні перетрудитися
Сиджу і п'ю чай (дивно, чому не каву), зате заїдаю шоколадкою, що для мене взагалі нетипово. До солодощів я байдужа, але ось нахлинуло, і аж соромно, що ні з ким не поділилася Донечка для мене такі фігурки з пластиліну виліплює щоб мама не була такою "злою"... аж боюся, бо скоро знову прийом ліків... а тоді почуваюся катом, бо важко дитині пояснити, що ліки несмачні, але їх треба ...реально вмовити на щось одне, а решта...
А ще поговорила по телефону, почитала, думала повишивати, але зі своїми шустрими дітьми вирішила, що то марно навіть діставати нитки і голку, бо рознесуть хто куди, а я понад усе боюся загубити голку.
Вже котрий день мене переслідує бажання якихось глобальних змін, думаю, до чого б то залучити ту енергію. Може б то які меблі пересунути, чи що?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

День внутрішніх відкриттів
стільки питань до себе... то все почалось з моїх відчуттів, що хочу додому (а де я?). Може, тут, де я є, то не мій дім...може, мій дім десь в іншому місці. А де? Ну, і т.д. Потім різні сни. потім я була зла, ще щось було - вже не пам'ятаю... Добре, що ніхто не може прочитати мої думки. Ото я Вам тільки кусничок інформації видаю... Але я таки крейзі, чес слово. Шо великий плюс А нє? Та я така вся загадкова і містична, шоТишоТи
Буду вважати це врочистістю.
А проза - нє, сьогодні я поет Ніякої прози - вірші

а ти мені снишся безбожно
в продовженнях наших історій
у дзеркало шафи старої
заходжу неначе у храм
а там — коридор порожній
у лабіринтах апорій
і оживають апорії
під видом дитячих травм
а ти мені снишся безбожно
і бог – наче третій зайвий
стилістика монохрому
виказує сон уві сні
йдемó ми по-свóєму кожен
і кожен із нас – крайній
живéмо одне в однóму
мов титри в німому кіні
а ти мені снишся і снишся
а я тобі пишу і пишу
реальностей вже забагато
хоч все ірреально так
та ми генеруємо тишу
і ми розчиняємось в тиші
і кожен для кожного – свято
і кожен для кожного – знак
То Іздрик

Ще би якусь смакоту...якусь таку повітряно-сирну Нема... хм, і в цьому врочистість, бо то вже майже 21 год., вроблятиму силу волі Все. Це остання крейзі-думка на сьогодні. Ага-ага...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Була на роботі , день наче чудовий, як би начальство в кінці зміни не кричало!А як мова заходить за підвищення зарплати , то кричить, що ми і тої зарплати маленької не заслуговуємо(хоча самі мають ще так раз як ми і на ліво напевно тис 2 точно є.),так обідно стає, в такі моменти, іноді хочеться сказати у відповідь , а ти б змогла протягнути місяць на моїй зарплаті???І це при тому що у мене ще дітей нема, а є люди які мають вже по 2 діток. Тоді як бути?Ех , суцільна проза.
А святковість буде завтра, це пятниця ! І після 4 год я в **** мала всі крики начальства, бо спішитиму до затишного дому, наведу марафет, в суботу побачусь з своїм "жучком"( так називаю племіника), а в неділю йдемо на забаву.
Зараз сьорбаю кавусю , і відчуваю такий кайф, життя прекрасне, не зважаючи ні нащо...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А в мене сесія почалася і все, нема моїх довгоочікуваних вихідних. Поїхала сьогодні на конференцію, що проводилася в Палаці спорту, думала що то на декілька годин затягнеться, а в результаті з 10 до 2 просиділа на одному кріслі. Як мене все боліло(( потім пари. Попала до дому пів 9 вже без сил. А хто їсти буде готувати мені завтра на роботу? Ех..не можу і не маю сили себе заставити це зробити

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

направду кльовий день: була на роботі, провела класні уроки, дописала сестрі курсак, купила 3 пари взуття (найдивнішого, яке було в магазині), заробила гроші, потратила їх же на взуття, була на зумбі, і жодного разу за день не чекала на маршрутку. що ще треба для щастя?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Пані дохтор була, написала купу лікарств... на то "всьо" пішло 400 грн.
Тепер не знаю, як то все засунути в дитину. Він то категорично не хоче то питиїстипшикати.....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В мене сьогодні "день трудящих"
Отже, наварила-напекла смакоти на кілька днів... мультиварка. Попрала-попрасувала гору одягу і постелі... пральна машина і праска. Диван, м'які крісла та підлога чисті завдяки... правильно, порохотягу.
Ну а я що? Правильно, керувала виробничими процесами
Ще закупилась по мінімуму (яйця-хліб-молоко) і постояла послухала пенсіонерів в ЖЕКу, яка молодь невихована, бо не пускає старших перших в черзі

молодь-молоддю, але можна принаймні попросити чи як?

. Але то таке.
Після обіду подзвонив чоловік, каже: "Збирайся. Через півтори години чекаю тебе на концерті". Тут занавєс, бо нікому не треба знати, що творилось зі мною за ту годину часу :8:
На концерт встигла. А присвячений він був прикордонникам, які повернулись з АТО. Оце як вони вийшли на сцену, я дивлюсь, а там деякі ну зовсім молоді хлопці, юнаки. І так душить з середини...
Слава героям! :ua:

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Мені сьогодні чоловікова мама купляла ліки - я теж прозріла від ціни. Ніби й курс зараз не росте далі, а чому ліки знову подорожчали - невідомо.
Я далі хворію, вчора з температурою й зірочками в очах мусіла майже годину з Марчиком бавитись в "гру" - він мені в руки фен, решту шнура собі , й так водив мене по хаті..Й не було права передати естафету Саші - той би водився з ним, лиш би уроки подалі відтягнути..Поки прийшов муж, я була чисто без сил. В холодильнику миша повісилась й готувати зовсім не могла. Аж сьогодні за допомогою своєї мультиварки-пароварки я в рекордні терміни приготувала "перше-друге- й компот". Таки гарна штукенція й корисна.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

І з колясками Не можна пускати в магазин(СЕКОНДХЕНД),бо якась пані сама на ту коляску налізла ,а крику наробила страшне й сумне.Я бабця чотирьох внуків,звісно вступилася за молоду маму з двома діточками.За що дістала відповідь:"А коли це ви така інтелігентна стали,певно відтоді як під деревами стояли "(в 90-ті прийшлось на базарі працювати).Я теж ніколи за словом в кишеню не лізу,чемно їй відповіла,що інтелігентність залежить не від дерев,а від виховання ,і вона або є,або її нема.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Прозова кава.
заснула опівночі, пробудили в 2й. Малі не кашляють, вони гепають так, що вікна тремтять
сьогодні всі сидимо вдома
хочітся сладкай жізні (ц) піду питати чоловіка де залишки вчорашніх шоколадок
Не хворійте!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

а в мене врочисте яблуко вирішила нині кави не пити, згризти вітамінів
і досі моя ейфорія не пройшла.
новини за ніч - запросили мене завтра на кльову штуку, я ше мужа не питала чи він не проти, але вже погодилась, бо дуууже хочеться. Одна файна дівчина скинула мені почитати дуже круту книженцію, а ще я поснідала на балконі, споглядаючи схід сонця.
всім гарненього дня!

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Чай з печеньком випитий, ДП майже прочитані, муж на роботі, ще б якось малюка добудитися, бо нам на 10.00год в поліклініку ОпЯть((((
я щораз щось себе гірше почуваю - не подобається це мені(((( та нажаль, немаю часу ( фізичної можливості) на своє лікування (((
щей зараза просто вмерти зараз дорого)))
Всім гарного дня - хоч він і похмурий..

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора зробила генеральне прибирання і це проза вперемішку з врочистістю, бо ненавиджу це, але як же приємно, коли всюди чисто Сьогодні трохи релакс, бо мама нарешті вихідна і кухонні обов'язки трохи з мене злізли. А на завтра знов купа роботи, ех.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Засинаю ходячи, стоячи, сидячи Мацьопи попросили мультик про 3 -є поросят ввечері. В результаті синочкові всю ніч снився вок - вовк, який лізе в вікно і спали ми при включеному світлі періодично підходячи на руках до вікна, щоб малий сам переконався,що ніякого вовка нема. Мама в періоди, коли малий засинав намагалася рахувати вовків- тобто баранів і лиш починаю дрімати - МАМО ВОК, я боюся З врочистості я не здаюся і радію життю з вовками , поросятами ТУТ І ТЕПЕР, чого бажаю всім хто читатиме мій допис

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Краще жити з вовками ніж з мікробами, які кашляючипчихають не дають заснути.
Спали сьогодні краще аніж вчора, навіть Максимко піднявся о 9:15, коли за звичай прокидається о 8:00.
Печу хліб, ранкової кави ще не було... треба щось би зварити, ням-нямки якоїсь чи що... Але я печу хліб... поїдять його. Я не проти)))
В мене погана кардіограма. Дохторка дала направлення на ЕХО....

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ооо, і в мене з вовками проблеми - щовечора: " Мама, вовків боюсь, прожени"
І де він того нахватався?