Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Ага, поясніть тут людям, що є таке "вкрай милозвучне" для українського вуха ім"я Божурка, і означає воно "півонія".. Значно простіше назвати дитину Анною, і всюди їй буде добре, ну бо ж ніхто на 100% не знає, куди життя закине нас чи дітей. Але, на мою думку, приносити з собою частину своєї культури і ідентичності туди, де живеш, не менш зрозуміле бажання, ніж "не виділятися", і я його сприймаю абсолютно нормально, навіть якщо 150 раз пояснювати, що "тераса тут ні до чого"..

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

В моєму дописі є слова про "то чисто ваша справа, як ви назвете свою дитину, але оскільки ви тут запиталися громадської думки, то і виражаю свою думку", тому право людини називати свою дитину як хоче, тут ніхто не заперечував.
Ми зараз не розглядаємо ситуацію, що в когось чоловік-іноземець, людина живе у райцентрі, як розумію, українська родина, тому розвивати інші "якщо" тут нема сенсу.

Так я з такою ситуацією стикнулася і тому її описала. І повірте в людей саме така мотивація була.

та я вже давно на це різко не реагую. просто висловлюю свою думку. я вже писала кілька сторінок назад, що я не буду фукати, коли моя дитина знайомиться з Аланом чи Еленою на майданчику, бо як батьки тебе нарекли, так і буде. але, хоч мене вбийте, ну не розумію я отієї мотивації "щоб не так, як у всіх"

так чого не називають, та називають. але чого має зле бути Тарасом в Польщі чи Марічкою в Канаді. так він українець в Польщі чи українка в Канаді і це добре, якщо людина пишається своїми коренями якраз за кордоном.
От гарно Patty написала про частинку своєї ідентичності та культури.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

ой не скажіть , не скажіть, я от вважаю себе людиною, яка є повноцінною громадянкою своєї країни і сказали б мені років скільканадцять тому, що дитину я буду називати закордонним ім'ям, то я б ніколи не повірила (десь в дописах писала про "трендові" імена типу Камалій, Карін і т.п.) просто, на на даному етапі мого життя ну не запало мені в душу якесь звичайне наше ім'я... я звусь звичайним ім'ям (на роботі зараз нас четверо одинакових в вузькому колективі), моя душа завжди тяжіла до оригінальності... і якщо вже про ім'я Меліса, то воно особисто для мене звучить більш мило ніж по-заграничному))))
... про патріотичне виховання, то я навіть не сумніваюсь, що з цим проблем в нашій сім'ї не буде (думаю, передастся від батьків кусочок любові до рідного...)
... до слова, я й Галинку розглядаю і Гафійку також)

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

а що , пишатися своїми коренями можна тільки завдяки імені? Я взагалі тут не бачу нічого спільного... То так само, як сказати, що якщо в Україні назвуть незвичним ім'ям, не українським, то вже все, соромляться свого походження. А зрештою усі Вікторії, Терези, Юстини і ще купа-купа імен то до речі зовсім не українські імена

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

....буде моя Меліска, чи то Лолочка, чи то Гапочка, чи то Ясінька чуть більша, обов'язково розкажу їй(якщо не забуду) який громадський рух вона забабахала своїм ім'ям))

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Тому я вважаю, що зациклюватися на національності не варто, варто обирати ім'я, яке до душіі припало, навіть як воно зовсім оригінальне, чи там непритаманне Україні, чи ще щось. Яка різниця? Любов до рідної землі не в тому проявляється..

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

ага, я щось таке саме хотіла написати, просто вони стали нашими за рахунок масового розповсюдження...

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Розбавлю дискусію "свіжими" іменами. Багато поповнень цього року в родині, в колі друзів та знайомих.
Отже, коліжанки назвали своїх синів Марко, Роман та Любомир.
Сестри мають донечок Анну та Маргариту і синочка Матвія. Тітка назвала доцю Улясею.
Які ж то імена всі солодкі-солодкі!

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Ви не бачите нічого спільного в цьому, то ок, ваше право (без іронії). Хтось навіть за кордоном робить наголос на вивченні рідної мови в недільних школах, хтось виражає це через вишивку чи любов до всього жовто-блакитного, хтось дотримується звичаїв та обрядів, цікавиться історією, тримається за віру своїх предків - кожному своє. Я приймаю навіть позицію тих, хто цілком бездіяльно пишається (без натяків, просто знаю особисто і таких). Знову ж таки, на здоров"я. То чому не сприйняти бажання людини назвати дитину традиційним українським іменем, якщо це для неї власне як для українця важливо? Називати це зацикленням, ну вибачте, перебір..

Вже про то писано-переписано, що хоч коріння і не українські, але вони вже стали традиційні для України чи деяких її регіонів. Не все ж древні Світозари та Богдани, зрештою. До речі, думаю Каріну і Камілу вже теж можна віднести до традиційних, бо їх дууже багато ))

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

У мене до Вас запитання, а якщо б Вам приснився сон , що Ви народили дитину, і дитина у сні Вас просить назвати її Лоліта, а потім після цього сна Ви взнаєте , що вагітні, Ви б її принципіально так не називали?

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

тепер скажіть про кого ми говоримо, бо я щось не знаходжу тої людини . Бо я вже писала і ще раз пишу-що називати треба так, як хочеться, як душа підказує. А це для когось буде тільки українське ім'я, для іншого ще якесь, ось в тому суть. і про зацикленість я писала в загальному, а не до когось конкретного. Це навіть не тільки щодо національності, а впринципі, навіть от а хочу назвати якось так, щоб ні в кого такого не було -як на мене також зацикленість і також не добре. Та хай то буде саме розповсюджене ім'я, але якщо подобається , то воно найкраще. Чи так само хай то буде найдивніше для певного регіону ім'я. Треба якось відчути серцем, а не головою.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

от тепер я за вас спокійна)))

от Гафійка (Гапочка то взагалі мегафайно), як на мене, зараз зовсім нове-забуте старе ім'я, так що точно будете і з ним оригінальні. одним словом, удачі вам у виборі.

та не тільки, а в сукупності - й іменем, й національністю, й любов'ю до батьківщини на чужині, й добрими справами на благо своєї країни, й зрештою власним прикладом.

у нас зі свіжих Доляна (слов'янське ім'я), кличуть і повним, і Лянкою; Данилко та Остапчик.

---------- Додано в 17:13 ---------- Попередній допис був написаний в 17:09 ----------

Соррі, а про що ми говоримо? Мені ніякі сни не снилися по іменах, ми з чоловіком впевнено і довго мали ім'я для нашого хлопчика. І чесно кажучи, я свої сни практично не пам'ятаю і взагалі слабо вірю в їх пророчу дію.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

ну моє ім'я взагалі не є українське, хоч я народилася в Україні і вважаю себе цілковитою українкою, незалежно , де живу, чи буду жити. То що ж мені тепер горювати? Бо я Вікторія, а не Оксана, чи Наталка, чи Катруся? Чи я від того гірша українка? Чи хтось може судити про мою патріотичність, чи любов до батьківщини, якщо в мене таке ім'я? А Вікторія для мене зовсім не є українським ім'ям. А так само якщо я дам дитині своїй ім'я не цілком українське, то вже буде прояв неповаги до моєї рідної країни? Чи то треба пересилити себе і назвати нелюбим ім'ям, аби лиш воно було українське, бо так треба, бо так годиться справжнім українцям робити?

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

Тут на 128 сторінок 80% "так в загальному" розмірковувань, і я продовжила традицію, не шукайте конкретної особи )) То я все до того, що нема нічого дивного і зацикленого (навіть в загальному) в бажанні назвати дитину за традиціями свого народу навіть в чужій країні. Так само, як і в любові до інтернаціональних імен чи екзотики - кожному своє, зрештою.

Хи, насмішили Живіть і радійте. Як батьки захотіли, так і назвати, і добре, що вам добре. Припускаю, що є люди, яким це ім"я категорично не до вподоби, так що ж їх тепер - задзьобати? Буде в них

Та не мусить ніхто нічого подібного робити. Просто йшлося про таке бажання батьків як мотив назвати дитину власне українським іменем, як таке, в якому немає нічого дивного.. і вартого трьох сторінок дискусії.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

власне про це я і говорила , ми так товчемося наче в ступі, а не можемо порозумітися . Нічого поганого в тому, щоб назвати рідним ім'ям, але так само нічого поганого в тому, щоб назвати непритаманним ім'ям, головне, що воно має просто відчутися тим самим ім'ям.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

хмм, цікаво ви сприймаєте, перекручуєте і зразу ж приміряєте до себе мої слова. я ніде не писала про преференцію чисто українських імен, я писала про абсолютну чужоземність. так склалося, що є в Україні і чисто наші імена, і старослов'янські чи просто слов'янські, і запозичені. ваше ім'я не є якоюсь диковинкою, воно звичне для українських земель і тим більше я не розумію ваших слів про "горювання" через ім'я.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

а що поганого в "абсолютній чужоземності"?

То зараз так, а колись думаю і та ж Вікторія була чужоземним, це тепер

а за скількись там років і Лоліта, і Меліса , і що там ще було так само можуть стати звичні То в чому взагалі проблема?

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

так ніхто не говорить про погано. взагалі поганих імен не існує. просто, як завжди, зав'язалася дискусія і кожен на якісь речі має свій погляд і свою позицію. моя позиція така - у відродженні національної ідентичності у всіх її проявах (не тільки іменних) та навіть за межами (в усіх куточках світу). всьо. крапка.

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

ну та на вас ж не може приміряти . Просто ви надто прив'язуєте ім'я до патріотизму. Я з цим не згідна, тому так написала. Що я перекручую?

 

Відповідь: Вибираємо ім'я для дитинки (2)

читаю і тішусь, це, напевне, і є світські дискусії, де ніхто нікого не хоче образити, а просто інтелегентно висловлює свою думку (типу: "я перепрошую, але" або "як на мене"...)
в продовження теми, то я от впевнена, що лялька в мене буде "інтернаціональною патріоткою"))))) я їй читаю і Ліну Костенко і Гаррі Поттера