Відповідь: Що читаємо? (2) Дівчата, порадьте до читання якусь книжку по самовдосконаленню, мотивації, правильних цілях, тайм-менеджменту.. коротше, щось не так приємне, скільки корисне є бажання випасти на умняк Може, хтось щось таке читав, що аж життя змінило ну знаєте, є такі пости в ФБ - 20 книжок всіх часів, чи 20 книжок, які зроблять вас щасливими Обрала собі 18 хвилин Пітера Брегмана, але не знаю, чи варто, хоч її дуже рекомендують.. Так написала, ніби це перша і остання книжка в моєму житті, тому вибирати треба уважно )))
Відповідь: Що читаємо? (2) Візьму знов в руки "Фелікс Австрія", купила на форумі, почала читати і на 25-ій сторінці заснула, бажання повернутись до неї ( як і до "Шантараму" який на половині залишила) не було, але так всі хвалять...
Відповідь: Що читаємо? (2) Буквально за 3-4 дня прочитала, сильнонашумівшу книгу "50 відтінків сірого"...Скажу чесно, вже давно така зачарована прозою не була. Навіть не хочу братися за 2-у частину, бо часу катастрофічно не хватає....а та книжка на мене так гіпнотично діє - не можу відірватися. Р.S.: еротики там трохи забагато, як на мене.
Відповідь: Що читаємо? (2) "Загадкове нічне вбивство собаки" Марка Хеддона -дуже цікавий роман, написаний від імені хлопчика аутиста, дозволяє хоч трошки зрозуміти проблеми, з якими стикаются люди і діти з подібним діагнозом.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я дивилась телеспектакль на англійській мові ( з перекладом) за цим романом на великому екрані. Дуже сподобався. Дуже добре було показано батьків в цій непростій ситуації. Батька, який зміг прийняти і повірити в сина, такого як він є, просто жити, не питаючи себе щохвилини "за що?". Повна самопожертва заради сина. І матір, яка довгий час не могла змиритись з тим, що син змінив її життя невідворотно. Її спроба втечі і намагання побудувати нове життя, яке виявилось зовсім не кращим. І знайдений,нарешті, крихкий баланс/компроміс між матір"ю-сином-батьком. Крістофера грав Luke Treadaway. Як на мене-геніально.За цю роль він отримав премію Лоуренса Олів"є.
Відповідь: Що читаємо? (2) В мене теж таке ж незрозуміле враження від цієї книги. Якось нудно і навіть місцями огидно було читати ті описи стосунків між Аделею і Стефою... І я так і не зрозуміла головну ідею книги, і що автор хотіла виразити через неї. ( Хоча я все таки дочитала її як і Шантарам)
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені місцями огидно було від частоти вживання слова "ноцник" і отої дивної сцени на сходах, фе. А так відносини двох неврастенічок мені чомусь були цікаві. )) Я собі думаю, що автор хотіла показати конфлікт між обов"язком і бажаннями і те, як людина сама собі придумує обгрунтування (тримаючись за те, чого вже немає) для ненависних собі ж дій, "бо так треба", "бо так краще для того, кого любиш". Словом, книга про те, якою дурістю часом буває самопожертва, і як важливо часом відпускати дорогих людей для їх же добра.
Відповідь: Що читаємо? (2) "Дальше живите сами" Джонатана Троппера - дуже сподобалась. Дуже динамічно і живенько написано, з гумором і дотепністю. Про таку собі єврейську "сімейку Адамсів", близьких їм людей, подружні зради і загалом про життя. Це для мене одна з небагатьох книг, яку я б читала і читала. Рекоменую.
Відповідь: Що читаємо? (2) перечитала Бейбітревел Ірени Карпи сумнівалася (я взагалі до Карпи досить нейтрально відношуся), але зараз мені цікаво читати всяке інтригуюче і повязане з материнством але можу сказати, що мені сподобалося, Карпа там якась впорядкованіша і зрозуміліша пересічним людям (може тому що мама і в Африці мама) більше того, хочеться перечитати ще раз через півроку рік) якраз коли малий буде десь в тому віці, що описаний
Відповідь: Що читаємо? (2) Мені теж сподобалось. Легко читається, прості характери, подекуди смішно, подекуди сумно. Одним словом, життєво
Відповідь: Що читаємо? (2) Прочитала днями «Бебітревел» Ірени Карпи. Книжка загалом сподобалась, хоча я трохи чекала більшого – скажімо, про подорожі Україною не сказано нічого, а Ірена ж сама дуже часто возить дітей до бабусі з дідусем в Яремче – думаю, нам, українським жінкам, було би цікаво прочитати про особливості поїздок українським автошляхами. Також в книгу не увійшли кумедні історії дітей її знайомих та просто читачів із Фейсбука, як анонсувалось на минулому Форумі видавців у Львові – вочевидь, книга відредаговувалась, і не раз. Сподобались розповіді, де йшлося про Чорногорію та Балкани загалом – думаю, це найбільше зацікавить мам, які люблять подорожувати з дітьми, так як, приміром, до Індії я б так і не наважилась поїхати (надто далеко і вже дуже екзотично, моє ІМХО). Тексти фірмові карпинські – із гумором, із оригінальними порівняннями та закрученими думками. Книжка складається із окремих історій, суть яких прив’язаний до окремих літер алфавіту, – така собі абетка (правда, неповна і не у послідовності) мами-мандрівниці (якщо К – це Кемпінг, Л – літак, З – забавки в дорогу і т.п.). Книга із тих, що хочеться згодом перечитати, так що раджу.
Відповідь: Що читаємо? (2) Я нещодавно закінчила читати Люко Дашвар "На запах м"яса". Книга сподобалась, тримала в напрузі протягом сюжету, весь час хотілося повернутися до книжки(коли відривалась від читання). Але кінцівка трохи розчарувала....Ну не такого закінчення я очікувала. Хотілося хеппі енду. Але не завжди складається все в житті, так, як хочеться....
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю "Загадай число" Джона Вердона (Одному человеку пришло письмо с просьбой загадать число - от 1 до 1000. Он загадывает. А далее читает записку, завалявшуюся в том же письме. И на этой маленькой бумажке написано оно - число, загаданное героем минуту назад. КАК это возможно?)
Відповідь: Що читаємо? (2) Читаю "Грішниця" Олени Печорної. Цікавий сюжет, але не настільки, щоб не відриватися, як від книжок Світлани Талан, які прочитала того тижня за дуже короткий відрізок часу - просто не могла відкласти! Читала "Розколоте небо" про голодомор і "Коли ти поруч" про любов. Можу позичити, звертайтесь)).
Відповідь: Що читаємо? (2) Недавно закінчила читати "Щоденник мавки" Дари Корній, за три дні поглинула, попри те, що важко з дітками викроїти час. Про те, що кожен з нас заслуговує на щастя. Досить оригінальне поєднання міфології і сучасності. Життя головних героїв прослідковується протягом твору двома паралельними лініями, які, всупереч законам математики , таки перетинаються і врешті сходяться в одній точці. Зараз читаю Карпу Bаbytravel, це моє перше знайомство з її творчістю. Написано легко, просто, але не захопливо, як на мене.
Відповідь: Що читаємо? (2) Щось все, що я читаю останнім часом, мені не надто подобається. Прочитала "Цинамонові крамниці" Бруно Шульца. Правду тут дівчата писали, що важко читається. Ніби і мова гарна, і описи, а сюжету ніякого немає, нудно. Залишилося ще півкнижки - серія інших оповідань, відклала їх на потім... Так само незавершеною лишила Дануту Валенсу з її таємницями. Спочатку було цікаво, а потім якось все одноманітно й примітивно... Ну і найбільше моє розчарування Даниленко і його "Сон із дзьоба стрижа". Почала читати через рекомендації тут на форумі, вибачте, дівчата, якщо когось образила, але там в кожному оповіданні про смерть і подружню зраду. Не приягує ця книжка до себе і створює якийсь гнітючий настрій...
Відповідь: Що читаємо? (2) обожнюю Даниленка. в нього кожна книжка має свою атмосферу. "Сон..." теж атмосферний, не мрачний , нє читаю Капранових "Кобзар 2000". легкі оповідання, доволі цікаві. хоч я чомусь і маю упередження щодо цих авторів.
Відповідь: Що читаємо? (2) Скажіть, можливо хтось знає чи Люко Дашвар буде зось нове видавати? Бо я вже скучила за іі творами-шедеврами))) Sent from my ST27i using Tapatalk 2
