Відповідь: Боюся вагітніти Мені здається, коли вагітність вичекана, то страхів щодо боюся вагітності вже просто не може бути. Це такі емоції, що я жодної хвилини не думала, чи буду груба, чи ні (ітак знаю, що все поправимо ), чи потрібна мені така відповідальність і так далі... В мене періодично лиш один страх з'являється, страх відповідальності. Щось зробити не так, скривдити таке маленьке тільце випадково. Ну і поступово до мене приходило розуміння ще від початку вагітності, що тепер спокою для мене не буде ніколи (раніше був страх щодо того, чи завагітнію, здавалося головне завагітніти, а от завагітніла і з перших днів почалися переживання аби лиш дитинці там було комфортно і щоб зосталася вона там на 9 місяців). На початку вагітності переживаєш, аби там все добре закріпилося, потім аби все добре розвивалося, тепер аби доходити нормально до терміну і народити здорову дитину, не зашкодити їй нічим. Далі почнуться переживання по догляду, як що зробити, як дитина себе почуває. І це вже буде на все життя, бо напевно ніколи мамине серце не буває спокійним і навіть як діти вже стають дорослі, власне мама всерівно завжди переживає за своїх дітей. Ну але така вже наша доля. нащо боятися того, що не обов'язково буде, а якщо воно і таки буде, то в той момент у вас не буде часу боятися, тому думати зараз про це не варто.
Відповідь: Боюся вагітніти Не знаю чи підбадьорю, але насправді не так вже й легко зіпсувати немовля, вони приходять дуже сильні і самодостатні, знають що їм потрібно і вимагають цього просто потрібно прислухатись до них і до свого інстинкту. ---------- Додано в 10:03 ---------- Попередній допис був написаний в 09:51 ---------- Так ось це все потрібно змінювати, як що боятись лікарів то краще до них не йти Що страхи проходили почитайте про процес пологів Одена "Відроджені пологи", Дік Рідіка "Пологи без страху". По пунктам: стимуляція потрібна коли у вас не виробляєтьсяч свій оксидоцин ( а він не виробляється коли ви багато думаєте головою в пологах і боїтесь, тут потрібно віддатися процесу), чистка це не так страшно і не так часто насправді і відразу після пологів майже не відчутно, ну і катетер це не так часто потрібно. не приміряйте на себе усі болячки більше позитиву прогулянок на свіжому повітрі.
Відповідь: Боюся вагітніти Вагітніти не боюсь, боюсь повторення двох останніх разів. А дитинку ще одну так хочу, що аж словами не передати. В мене на днях коліжанка має народити, а ще дві вагітні, то я боюсь що покраду в них діток, чесслово))
Відповідь: Боюся вагітніти дякую наразі так і роблю, книжку Одена вже прочитала, решта - на черзі, взагалі читала про пологи і вагітність дуже багато, з теорією знайома, але боюсь щоб на практиці щось піде не так як пише книжка... ---------- Додано в 10:18 ---------- Попередній допис був написаний в 10:15 ---------- я теж боялась... і теж повторення двох разів.. і досі боюсь того, але як казав мій лікар-гінеколог, що не перегорнувши ті сторінки книжки зі свого життя, нова не розпочнеться.. і я таки перегорнула... і вірю в своє маленьке щастя.
Відповідь: Боюся вагітніти та воно на практиці ітак певно буде по-іншому. Наразі я якось до того готуюся як до найбільш природнього процесу, без нього ж ніяк всерівно, то чого боятися? а іх можна скачати в неті?
Відповідь: Боюся вагітніти тяжко з тим перегортанням, ой як тяжко. візит до лікаря запланований вже давно, але я його відкладаю, бо боюся того, що можу почути. Дівчата, я напевно якась хвора на голову, чи що... Ви тільки не смійтеся. Я вже десь писала ту історію. Ми коли з мужом ще зустрічались, то в кафе до нас підійшла циганка і сказала: в вас все буде добре, буде син. Ми тоді посміялись, але тепер в мене таке враження, що в голові є якийсь психологічний блок. Як тільки мова йде про другу дитину, відразу згадую ті слова. Я розумію, ті гадання-чари то все дурниці, але мені здається що я сама собі ставлю рамки. Може таке бути?
Відповідь: Боюся вагітніти можу дати гарантію що точно піде не так як книжка пише але це не означає що гірше. позитив позитив і ще раз позитив
Відповідь: Боюся вагітніти от власне думаю, що то вам так психологічно заклалося в думках , треба то поборювати. Моїй сестрі колись якась жінка сказала, що в неї буде чоловік, артист, але з ним в неї дітей не буде. Вона то сказала, коли моя сестра ще підлітком була, але сестрі то в голові заклалося на довгі роки і в нелегкі часи чекання на своє щастя вона часто згадувала то, хоч їй казали забути то. Як бачите, та жінка була не права, Юстинка таки прийшла до них, незважаючи на стільки років чекань і вже якоїсь зневіри.
Відповідь: Боюся вагітніти може, циганка навіть як що насправді і бачила лише сина, це було на той момент життя іде, змінюються думки і змінюється карма. Дозвольте собі ще одну дитину а може і більше.
Відповідь: Боюся вагітніти Дякую за підтримку! в мене проблема власне в тому, щоб побороти ті думки. Я головою розумію, що циганки і їхнє гадання то дурня, я змінила своє ставлення до різних пороблень і вроків, я знаю і щиро вірю, що мені то не зашкодить, бо для мене того не існує, а от з циганкою таке не проходить. Знаєте, я коли завагітніла перший раз після Сашка і сказала чоловікові, то він спочатку сказав що було би добре якби була дівчинка, а потім каже: бачиш, а та циганка казала що буде тільки син... Блін, мені ніби по голові чимось дали
Відповідь: Боюся вагітніти мені з цього приводу подобається, як Комаровський писав на батьківські страхи, особливо щодо стану здоров я немовляти. Він казав, що "подумайте самі: немовля приходить на цей світ і воно ще не їло шкідливих продуктів, не дихало шкідливим повітрям, воно не палило і не вживало алкоголь... То в кого кращий стан організму - у немовляти чи у його тата ( мами )? І от завданням батьків -родичів є не заглушити все те, що дано природою- не задавити гіперопікою, одіялками і т.п. саме так і є. Усякі ворожки особливо "протипоказані" людям, які легко внушаємі. Бо то не ворожка їм долю говорить, то вони самі на фоні почутого запускають свою програму. Тому мусите самі собі в голові "переформатувати програму". п.с. колись моя бабуся зверталася до жінки, яка вміла "спалювати рожу", бо звичайне лікування не допомагало і запальний процес розвивався далі. Так от, виявилося, що та жінка паралельно ще і могла щось там долю бачити. Вона напророкувала бабусі про майбутню важку хворобу діда. На жаль. так і сталося. але увесь той час моя баба жила з тою думкою ( до речі, вона нікому про те пророкування не сказала. Лиш вже після смерті діда зізналася). До речі, "рожа так і не спалилася" і все-рівно прийшлося оперувати судини
Відповідь: Боюся вагітніти не знаю чи моя розповідь вам сильно допоможе, але напишу. мені колись (дурне-зелене-молоде) ворожка сказала що буду мати 3 дітей. І я чітко притримувалась тої думки і постійно згадувала її слова. Навіть сказала, що буде хлопчик-дівчинка-хлопчик. Але не сталось, як гадалось. Перша вагітність проходила добре але недовго. Потім був глибокий стрес, травма, я винила і виню далі себе за те, що сталось. Друга вагітність закінчилась ще швидше. Пережила легше але знову думки були страшні.. І я згадувала ту ворожку - де ті 3 дітей.. Коли завагітніла 3 раз - дуже боялась (але дуже молюсь) щоб нічого такого не повторилось, щоб дитина була живою та здоровою. Також я вже 2 раз прийняла духовне усиновлення, молюсь щовечора за тих діток. виходить, в мене вже 4 діток і 5-е я чекаю... тому ворожка ніфіга правди ніякої не знала ізнати не могла. Або ж якщо рахувати в реальному часі, то діток в мене немає і лише перше я чекаю.. Я схиляюсь до віри в першу думку, бо ніхто, жодна людина реально не знає що і як обернеться життя, знає лише Бог і лише він може управляти процесом. Саме тому я поклалась на Його волю, посповідалась і ще раз переконалась, що оті всі слова бабок-ворожок-циганок - то все фігня. Якщо вони справді щось бачать - чому не сказала мені, що оті перші 2 вагітності будуть такі сумні для мене?? тому не програмуйте свій розум на те, чого статись не має і того не буде!
Відповідь: Боюся вагітніти Ми колись з дівками по малолЄтці бігали до ворожки, яка на кавові гущі ворожила. Ага, мама дала пару рублів шоб в школі булочки купити, а ми си наскладали і пішли на кавалєрів гадати.)) Так от , мені та пані ворожка тоже казала, шо в мене буде син і якось не "помітила" ше одного. Не зважайте.
Відповідь: Боюся вагітніти я більше схиляюся до такої думки. вже стільки разів переконалася в тому, що думки вміють матеріалізуватися. тепер відганяю від себе подальше всякий негатив, а якщо не виходить, то молитва дуже помічна в тій справі.
Відповідь: Боюся вагітніти Не бійтесь, я це нещодавно пережила.Катетр у сечовий-це взагалі нічого страшного.трошки дискомфорт на к-ка секунд і все.Мене не чистили все відійшло само, не порвалась , але зашивали, бо були трошки трішенки( так болить але це теж к-ка секунд).Огляд був взагалі не болючий ,бо було уже відкриття 5 пальців.Страшно було коли витискали. Але я всю вагітність була на позитиві і знала, що все буде добре і не порвусь і легко народжу.Головне ваш настрой! Коли мене питають про пологи говорю, що кожен день би родила і немаю нічого у тому страшного! Після пологів по коридору бігала, що аж санітарка сварилась,щоб я так швидко не йшла ,бо вона невстигає Пологи пройдуть по іншому ніж ви уявляли, але як настроїтесь на добре так і буде. От я цілу вагітність розмовляючи з дитиною, просила,щоб вона була чемна і не вередувала, наразі так і є, маю час і на домашні клопоти і на себе кохану.
Часто вагітність планують як тільки створюється сім"я... Цікавлять думки дівчаток, які завагітніли після 2-3 років сімейного життя. Чому тягнули з вагітністю? Що стримувало вас?
на 100% те, що відчуваю зараз - відчуття тривоги за дитинку...вже ніколи не буде так, як раніше просто ще не час - немає відчуття готовності до НАЙБІЛЬШ відповідального кроку у житті...
Дозволю собі відповісти, хоча поки-що ми тільки у плануванні. Першою причиною було те, що тільки за декілька місяців до шлюбу я влаштувався на нову роботу, а тому хотіла ще трошки реалізуватись в кар*єрному плані. Другою причиною була термінова потреба зробити ремонт у квартирі, а то "стеля на голову падала", і в такі умови не добре було би принести малятко. Але все-таки основною причиною була наша моральна не готовність до поповлення в сім*ї. На щастя, зараз ми вже по-трошки задумуємось при малятко, а до мене прийшло бажання стати мамою. Так, страхів у мене все-таки вистачає, бо боюсь змін, боюсь відповідальності, страшенно боюсь болю під час родів, але все-таки найбільше боюсь, що будуть проблеми завагітніти. Бо малятко вже хочеться дуже-дуже
Біль під час пологів - це така ПОПСА порівняно з відповідальністю. Батьки у відповіді за здоров'я, а головне - за виховання.
Ми з чоловіком одружені вже майже 2 роки, поповнення в сім"ї ще не плануємо. Конкретної причини немає, точніше напевно їх багато... але основне, то це просто ще моральна не готовність до дітей і не відчуття на даний момент такої потреби. А заводити дітей тому, що: всі так роблять, вже пора, хтось радить з боку і т.п... вважаю не розумно.
