Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

От і в мене ідентично. Через Іce Bucket Challenge дізналась чудесну новину що моя подружка стане мамою. Знаю що вони дуже старались і ось нарешті результат. Безмежно рада за них. Її чоловік обливався за двох. А інший вже приймає третій раз виклик. Дуже популярним виявився друг.
Ну і вчора підтвердився той факт, що у мене взагалі немає пам"яті на іменини. От дати Д.Н знаю всіх людей які мені близькі.
Вчора телефонує під вечір подружка і запрошує на святкування, бо ясним ділом не дочекалась нашого дзвінка ну як так, вибачте на слові, ступити, а???? Так не зручно було, забути про іменини близької людини, і то вже не вперше.
Ха, і ще добавлю. Сьогодні у мене професійне свято. А я щойно про це дізналась. Ну як так????

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Вчора чоловік подарував цвітуйончики з нагоди іменин, так, я таки теж Наталка . Ще спекла бісквіт, але перемазати сил не було вже.
Сьогодні сходили з малим на прививку, здали кров - такий чемний був, що капец. Я більше боялась. Перемазали бісквіт, ще зверху залию сметанним кремом з желе, і як застигне до вечора, то ще сьогодні посмакуємо, а як ні, то вже завтра. Якраз малому 1 рік і 5 міс буде.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

о темне дно бюрократичного совдепу, наша поліклініка на Симоненка! Як же ти мене дістала, вража установа охорони здоров'я!
ми закінчили медогляд в садочок, і лишилось тільки "ходіння по муках" - запротоколювати і завірити наші відмови від щеплень. Усього нічого.
спочатку медсестра сімейного лікаря повідомила нам порядок підписів: спочатку підписує зав. сімейним відділенням, потім - імунолог з 416 кабінету, потім - печатка.
ОК
зав. сімейним відділенням, звісно ж, на курсах. Медсестра мого лікаря зголосилась сама сходити до "тих дівчат, які замість нього можуть підписати". Ті дівчата не підписали, відправили до імунолога в 416. 416 кабінет, звісно, зачинений, хоч згідно з розкладом на дверях, прийом йде повним ходом. Я постукала і, коли ніхто не відповів, - повернулась вже, щоб йти. Та тут в зачиненому кабінеті задзвонило мобіло, і почалась розмова. Тоді я постукала голосніше, і з бокових дверей вийшла злобна дівчина в окулярах, і спитала мене чого це я ломлюсь. Я пояснила і показала на розклад на дверях. Дівчина в окулярах: "Ааа, та її (лікарки) нема, вона тепер буде в ту іншу зміну, не в ту, що в реєстратурі кажуть. Приходьте завтра." Хм...
коло реєстратури шальона черга, я навіть ставати туди не берусь зі своїм ескортом. По дорозі додому телефоную в довідку поліклініки. Маю ж запитати, коли завтра приймає імунолог - і прийти в іншу зміну Але розмова набирає ще прикольніших обертів:
- А у нас в поліклініці нема імунолога, - повідомляє мене працівниця.
Я майже миттєво зреагувала:
- а той лікар з 416 кабінету, який сьогодні мав бути в першу зміну, але його не було, коли буде завтра?
- ааа, лікар Б.? Завтра буде в першу зміну.
Ага, я памятаю, в першу - значить в другу.
Нині в другу зміну приходжу я до лікаря Б., знов не застаю її, а медсестри переконують мене, що імунолог підписує тільки після зав. сімейним відділенням. Того, який на курсах і замість якого можуть підписати "ті дівчата", які вчора мені не підписали. Ага. Йду до "тих дівчат" років 50. Вони мало того що переконують мене, що імунолог там таки є (в тому бермудському 416), так ще і навідріз відмовляються підписувати без підпису імунолога.
- Приходьте завтра, (мене вже на цю фразу кропивянка обсипає), - кажуть вони мені лагідно, як до божевільної. - Завтра і ми будемо в другу зміну, і імунолог буде в другу зміну, зразу все і підпишете.
- А друга зміна - це з 14.00 до 19.00? (я знаю, що так мусить бути, але перепитую - і недаремно)
- Ну... - мнуться "дівчата", - ми будемо з 12.00 до 17.00
Межу мого сприйняття було перейдено. Пробурмотівши спасибідопобачення, я полетіла додому з надією на те, що завтра мені підпишуть ті драні відмови. А ІНАКШЕ декому доведеться згадати про наявність гарячої лінії МОЗ, посадові інструкції і багато всього іншого.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ой, навіть кращих слів не підбереш!!! ми до сьогоднішнього дня ще не потрапили в садок, почавши проходити огляд в липні, бо:
- лікар раптово пішов у відпустку;
- сьогодні немає саме тої медсестри;
- педіатр забула!!! відзначити всіх лікарів, яких потрібно пройти в огляді і повідомила це в останній день;
- лікар не може на прийомі заповнити картку малого - прийдіть через кілька днів(
Після ходіння по муках/поліклініках, почалась друга серія випробовувань - в садочку:
- ви занадто пізно прийшли і хоч ви перші!!! в списку, але йдіть додому і подзвоніть тоді-то і тоді-то;
- після дзвінка чоловіка до завідуючої - прийдіть завтра з дитиною;
- на завтра заповнюємо папери і - прийдіть завтра в садок...
В мене вже язик не повертається дитині обіцяти "завтра в садок", бо він уже 2 тижні настроюється майже щодня, а потім плаче
Оце прооооза...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

тю, я вчора забула за день ангела рідної сестри!!! але мені можна пробачити, я в декреті живу поза часом і в календар не заглядаю. якби не побачила ввечері, що дівчат на Посиденьках вітають, то певно і не згадала б. от і вийшло,що привітала сестру вже коли вона лягала спати добре,що хоч не розбудила))
сьогодні 2 роки і 3 місяці як ми одружені. коханий порадував букетом квітів і кавуном

вперше їм кавун цього року. дуууже хотіла вже давно, але ніяк не випадало купити)

а ще сьогодні день дизайнера - в мужа проф.свято. будемо ввечері пити вино а ще сьогодні чудова погоді і ми гарно вигулялися з К на майданчику, порилися в піску, погойдалися і покаталися з гірки, і настрій в нас чудовий

але путін все одно *уйло

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дякую!!! Оце ваше "забула" заставило мене згадати, що я постійно забуваю за професійне свято рідного чоловіка)), яке йде одразу після Наталії.
http://www.rstqb.org/soobshchenie/article/9-sentjabrja-den-testirovshchika.html

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дощик... Люблю слухати дощик, коли я під ковдрою з своєю маленькою доцькою. Але блін! Я помила сьогодні вікна. І то вже грррр.
А взагалі я сьогодні молодчинка - тюлі попрала, попрасувала-повішала, їсти наварила, сирник спекла, пів Львова об'їздила з Даринкою в слінгу, всі хвости закрила. Прям хух. Я собою горжусь. Сказали б мені, коли я Ромчика народила, і ледь дихала від втоми, навіть з допомогою бабусі і татуся, що реально стільки встигати з двома дітками зовсім без участі бабів-нянів, я б ніколи ніколи не повірила. Тому я - двічі молодець.
Ну і без прози ніяк. Ті зууубиии нас, дівчат починають втомлювати. Сон - жахливий. Знаю що то тимчасово, але пошвидше б вже повернулись наші спокійні нічки.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

А мій муж машину помив))

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ага, є така народна прикмета - машину помити, то на дощ
А в мене деньок досить добре пройшов, була на роботі, потім зварила їсти і навіть ще мала час повишивати а я от дощику втішилась, а то вже так парило, що дихати не було чим...але чула,що завтра весь день грозові дощі обіцяють. а мені так хочеться, щоб вже за ніч весь дощ пройшов, а завтра зовсім не було або хоч якісь короткочасні.бо маю на завтра стільки планів, якщо погода не буде паскудною. подивимось

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Дощ...все би нічого, але ми досі на кордоні.
Спочатку затримали рейс, на 2,5 години((( прилетіли.
Потім важка дорога з зупинкою на перекус, потім заїхали в Теско купити щось з продуктів, бо вдома нема, татко жив сам.
А тепер стоїмо, діти вимучені, голова болить.
Ну його в баню таке добирання, більше я на таке не підпишусь!!!
Вже більше 18 годин в дорозі, капець повний.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ми сьогодні з донечкою пройшли 6 кілометрів пішки. Зараз доня спить, а я відпочиваю за кавою і планшетом. Сьогодні епл презентували свій новий айфон і супер модний годинник, а оскільки ми живемо дуже близько до їх головного кемпусу, то в 9 ранку нас розбудив шум вертольотів. Зате вдень, коли гуляли - повна тиша. Давно нічого з одягу не купляла, то потішила себе кофтинкою, дитину новою книжкою, ще купили нову прихватку для кухні, бо нашу стару після переїзду не знайшли. Мабуть, вона вже була в такому жахливому стані, що її просто викинули...
А ще в мене професійне свято. Трохи скучаю за роботою. Хоча, може більше за співробітниками. Але повертатись поки не збираюсь. Вдома є про кого дбати

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

В понеділок вимила вікна і подумала:" Привіт ,дощику!"

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

і я помила, і так нормально, а не "пошуріку" і так образливо, що дощ падає, вже й свекруха злилася, бо через мене дощ, а вони збиралися бульбу копати
але то все дрібниці, лиш би в країні настав мир і спокій, бо реально новини вже дивитися не можу і читати не можу, бо потім все вночі сниться

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

проза.
стає страшно, коли тебе починають впізнавати аптекарки.

куди зникають наші ліки

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Ой, нині не день, а суцільний жах. І найгірше в тому всьому то мій свекор, якого я не переварюю. Чого я була така тупа і коли нас попросили зі зйомної хати мене потягнуло сюди, в квартиру де живе свекор? Чоловік при тому був проти і хотів йти на квартиру. От чого мені тоді розум відібрало?? Тепер ми вклали в цю хату гроші, зробили ремонт, купили посудомийку, якось привели хату до порядку, хоча до повного порядку тут ще огого як далеко. І тепер я зрозуміла яку то дурницю я зробила. Перше було мені шкода свекра, а тепер зрозуміла що шкодувати нема кого! Хочу переїхати, а вже нема свалу, бо гроші вклали, а тепер лишати то все нема як бо свекор знищить. Він нищить всьо до чого торкається, від нього смердить, з його кімнати тхне як зі свинарні, і при тому він сам того не відчуває, каже що то ми його домахуєм. Я вже дивитися на нього не можу. Вже 2 дні верещу як недорізана бо ту тупість не можливо терпіти. Опам"ятайте мене народ, бо вже м незнаю що робити і як то з такою особою можна жити!
Врочистість.. хм.. вчора відбула своє ДН. Мій тато взнав що я пузата, добре що сказала йому мама бо я навіть незнала як сказати бо стосунки в нас складні. Ну і подарунок мій попереду бо ще не придумала що хочу, тож на вихідних поїду купувати. Поки роздумую чи то куртку косуху чи то сумку шкіряну чи то ще щось... Бо ніби все потрібне маю, а чогось такого від чого млію - нема. Дивно, правда? Чи то може намовити мужа на поїздку на вихідних?

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Не нервуйте, то Ваші гормони марш "До бою!" заграли, минеться . Шкода хати, шкода грошей, шкода зробленої роботи і себе ж шкода... Але, то старість. В мене дід в штанах ходив, поки їх з нього не знімала насильно баба, а сам, добровільно ніколи не сказав "на, жінко, попери". І запаху не чув.

навіть не дивуюсь, бо сама така. Не розумію десятих босоніжок і 25-ї сумочки, в мен евсе помінімуму, і так, щоб все більш менш до всього підходило. З одним подарунком для мене важко промахнутись - страшенно люблю глиняний посуд . Отут я буду рада і 125-й мисочці...
Сьогодні малюку 1 рік і 5 місяців. Красунчик мій...

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Будете сміятись, але лише декілька днів тому я вперше спробувала свіжий інжир. До того їла лише сушений і він не викликав в мене захоплення. Виявляється, свіжий і сушений інжир - це різні речі. Тепер тільки б ним і харчувалась, ще й малечу присадила.
А ще до нас повернулась спека. Ночі досить холодні, а вдень 30 градусів. Але хочеться вже трохи прохолоди і дощику.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Я вже не витримую. 2 тижні без нормального сну. В мене вже почало сіпатись око. Від кави вже нудить, а без кави голова тріщить. Так чекаю вихідних щоб виспатись.

Отправлено с моего IdeaTab A3000-H через Tapatalk

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні маю можливість повалятись в ліжку, скільки влізе, на роботу не йду, маю вихідний день. В планах наліпити вареників на 2 дні, попрати, попрасувати вже висушені речі, знайти чоловіка светер, а то купили йому модний теплий светер, а сьогодні вранці заявляє, що не знає де він, я вже і в шафі перерила і в кладові в шафу глянула - нема. Ну і хто ви думаєте винний, що светра нема? Так, я.....бо ж я в хаті переважно прибираю, тож мені і шукати.

 

Відповідь: Звичний день: проза і врочистість нашого сьогодення (7)

Сьогодні вперше я виспалась за останіх 2 тижні, але встала а глова тріщить(не болить, а тріщить). Йду пити каву і до праці. Ще хочу поплатити за хату поки гроші є. Маю врочистість-купили дитині новий велосипед на д/н, але ціна:khomyak: