Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? А я інколи вже хочу, аби Рудий повівся як остання сволоч. Най би зрадив, я би його собі спротивила і на тім був би кінець. Ан нєт! Я знаю, що ви запитаєте, чи я в курсі його зрад. І я вас розчарую, як би то смішно не було, що в курсі. Він мені не зрадив. Ані фізично, ані морально. Бо він вже підстаркуватий! Але то я веду до того, що інколи потрібен поштовх. Тобто якщо стосунків, як таких, нема, то і брудні шкарпети будуть приводом до розлучення. І зрада також не показник. Має бути прощення. А вже як і того нема, то тільки Бого суддя. Хоча я прихильник того, щоб зберегти відносини. Що і роблю. Я теж не зрадила. І Сніжинка нє в счьот. Бо я знала наперід, що то не майо..
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Ви вже стільки часу зберігаєте відносини, та чи інша сторона це так само сприймає? Може краще будувати нові, бо чоловіки якщо мають якісь наміри, то переважно стараються їх втілити у життя. Хоча, якщо є що берегти, то може це ваша доля)
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Людяність в собі берегти, людяність. А решта само прийде. А як не прийде, то принаймні перед собою не буде соромно... Для всього свій час... Книга Еклезіяста. Моя улюблена фраза.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Можете мене зацькувати за, можливо, осуд але хлоп таки хоче одною д**ю на два стільці всістися. Невдаха, вибачте, бо не зміг ні сім"ю нормальну створити і зберегти, ні на боці ніц не годен, видно. І знає, що Анту сильна жінка і без неї він "0".
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Чому ви зробили висновок, що я писала, що це жінка не робить самоаналізу (у випадку Анті)? Духовною калікою може виявитися як чоловік, так і жінка. Якраз виглядає, що саме Анті усвідомила свої помилки, і робила спроби налагодити стосунки. Щодо процитованої вами тези - гадаю загальновідомо є що люди умовно поділяються на проактивних і пасивних. Пасивним потрібні постійні стимули, аби почати діяти чи навіть замислитися над вирішенням певний питань. Тому подання заяви на розлучення могло б стати один із таких стимулів до дій чоловіком Анті. Ну але те, що Анті тепер написала - що він сам спонукає її до розлучення, і явно взяв керунок на нове кохання, є яскравим свідченням його намірів. І ще таке - то кожного власна справа як будувати своє життя. Тому жінка, котра чекає 30 років (наприклад), що її чоловік усвідомить свої помилки і повернеться до неї - то її право. Але також жінка має право налагодити нормальні відносини з іншим чоловіком, якщо її теперішній (хай і заплутався чи помилився) але абсолютно не хоче навіть побачити і визнати свою провину, свій гріх, не те що щось виправляти/налагоджувати. І та, і інша має право на такий шлях. Ви самі, Ліліє, давали гарну цитату Анті, ото чоловікове - чому не подала на розлучення, "зроби щось" - це явно бажання чоловіка зняти із себе відповідальність. Він наче бажає аби всі рішення йшли від вас, а він би потім всю провину за ваші відносини, свої власні проблеми перекинув би на вас - ти ж сама то-то зробила/незробила. Якщо хоче змін і не може віднайти шлях, заплутався - то треба до психолога/ до священника/іншої довіреної авторитетної особи - аби він сам зміг віднайти рішення і дії, які має вчинити саме він. Інакше що б ви в тому випадку не зробили - будете крайньою і винною.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Те, що чоловік то просить допомоги, то відштовхує, ще більше показує наскільки він розгублений. Не впевнена, що саме жінка має зараз ним опікуватись. Але, те що йому потрібна допомога - очевидно. Просто допомога має бути на холодну голову.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Так, так потєряний на всю, на концерт до Львова привіз не дружину- зовсім, бідолаха, заплутався. Все, більше не пишу ніц про чоловіка Анті))
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Як я тепер починаю усвідомлювати - більшість людей не хочуть брати на себе відповідальність, якщо її можна перекласти на когось. Як тільки жінка починає брати на себе брати відповідальність (я сама-сама-сама) - чоловік легенько самоусувається, а якщо жінка ще й критикує його за все підряд - то самоусувається від відповідальності ще швидше. Чоловік сам просить жінку вийти за нього заміж, жінка ж не напрошується (у більшості випадків). То якщо він передумав - нехай і сам несе заяву на розлучення. Для чого жінка має йому полегшувати життя, беручи на себе відповідальність за розлучення? Дорослий ж чоловік. Ініціатива розлучення мала б йти від нього. То логічно. А жінка тим часом хоче - живе окремо, хоче - живе з ним, але з прохолодним ставленням якийсь час, і одразу говорить йому ЩО він повинен зробити щоб її довіра почала повертатись. Так і сказати "Я тобі більше не можу довіряти так, як довіряла колись. Я тобі не довіряю, не відчуваю що ти МІЙ чоловік. Хочеш повернути мою довіру - мусиш постаратись. Для початку почни ходити до церкви щотижня і сходи зі мною до сімейного психолога. Я теж в чомусь була неправа, готова перестати тебе критикувати і пиляти" (вставити потрібне). І звичайно, якщо жінка розтане від того, що чоловік 1 раз сходив до церкви, і пошукав в інтернеті де приймають сімейні психологи, то того мало. Жінка має поставити умови (реальні для виконання), і тільки після їх виконання "потеплішати". Тут жінці треба мати силу волі, проявити строгість. Обом треба мати силу волі і величезне бажання, щоб відновити стосунки.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Наталю, та всяко буває, бувають такі кадри, що вміють сліпо піддатися пристрастями і тоді мозок "відпочиває". Тут аби такого не було - що ота нова панянка ним крутить-вертить (то дає йому надію, то відкидає). І от чи ті його вагання є результатом спроб розібратися і відновити взаємини із дружиною, чи то він сподівається, що нова любов таки відбудеться, але до того часу не хоче запасний аеродром втратити.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Звісно, що буває але я от, чомусь таки більше схильна довіряти вчинкам. Те, що він щось там написав, десь словом обмовився невнятно, не понятно про що, для мене є ніц в даній ситуації і я не можу говорити, про те, що людина щось аналізує- тупо шукає вигіднішого положення лише для себе.ІМХО
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? А якщо жінка хоче собі полегшити життя, а не чекати коли буде така чоловікова ласка самому занести заяву? Тут якраз тягарем може залишитися оте формальне існування шлюбу, а не факт його розірвання. Якщо чоловік в тому їй колись дорікне, чи дитині - то тільки ще одне підтвердження правильності прийнятого колись рішення, і того, що то за "чоловік" такий.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? моя думка така: він егоїст безвідповідальний. тому в шлюбі і мені приходилось завжди приймати якісь рішення і нести за них відповідальність, бо чоловже цього не робив. знаєте, є чоловіки поряд з якими почуваєш себе жінкою, а є, при яких треба все самій робити, а потім ше мудрувати як то припіднести, шоб думав, шо то він зробив. я подала на розлученн і мені всерівно хто там шо буде говорити з його родини, шо я не хотіла зберегти сім'ю. я не можу і не хочу носити обручку в той час, коли чоловік продовжує розвивати відносини з іншою. ясно, шо він вагається, бо його нових відносин ніхто не розумію і не підтримує, дитина живе тепер в іншому місті. а сам не хоче взяти на себе відповідальність, яку несе його рішення бути з іншою і покинути жінку з дитиною. як писала НаталяФед: людина це не слова, а вчинки. я з цим згідна 100%
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? може звучатиме дуже жорстоко і грубо, але Ліля із словами про "внутрішнього хробачка" (чи це була Маруся-мама? перепрошую, не пригадую точно) була права. Є така фраза: бачили очі що вибирали. Вас же ж не змушували з ним одружуватися? Чи ви сподівалися "що він буде кращим"?
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? Коли люди створили сім'ю, то 100% мали б бути почуття, і те позитивне в рисах, на фоні яких вони розвинулися. То якщо про випадок шлюбу по любові говорити. І певно й Анті чудово розуміє, що її чоловік не є породженням абсолютного зла. Анті, все ж спробуйте дати чоловіку останній шанс - якщо він згодиться припинити взаємини із тою жінкою, і піти з вами чи сам до психолога чи священника - можливо це допоможе йому і вам відновити те позитивне і хороше, що має бути у відносинах. Можливо це спонукає вас обох змінити в собі те, що стало причиною ваших проблем у шлюбі. Так ви принаймні знатимете, що давали вашим стосункам шанс, і ваш згаданий внутрішній хробак буде спокійним і нагодованим.
Відповідь: Зрада чоловіка, що робити? зараз Анті каже що він егоїст безвідповідальний. І завжди в шлюбі їй доводилось приймати рішення. Але одружилася, народила дитину, і тут він "сякий-такий". Я звісно не спец в стосунках, але що винесла із своїх невдалих, так те, що треба навчитися відразу приймати його недоліки. І не шпетити за них. Або просто не починати зустрічатися чи розійтися, якщо бачу що таке мені не підходить. Раз я їх прийняла, я не можу йому за них дорікати. Хоче сам над ними працювати - супер. Але він є такий є і раптово не стане принцем на білому коні, бо я збоку така хороша. І якщо то потім мені вилазитиме боком, я частково сама в тому винна. Бо я знала на що йду.
